Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру А (240)

< 1 2 3 > >>
АМАМ
те саме, що і хаммам.
АМБАЛАМ
(санскр.) Будинки для відпочинку купців і подорожан, які зводились вздовж шляхів на Цейлоні у середньовічні часи.
АМБАРКАДЕР
Перон для посадки пасажирів у залізничні вагони.
АМБУЛАКР
(лат.) 1. Тінисте місце для прогулянок. 2. Галерея на хорах у церкві.
АМБУЛАН
(фр.) Польовий військовий шпиталь.
АМБУЛАТОРІЙ
(лат. — обходити) Галерея або коридор навколо центральної частини споруди, яка мала місце в античних будівлях. В часи середньовіччя — обхід позаду головної апсиди, який дозволяв пройти з …
АМБУЛАТОРІЯ
(лат. — здійснення на ходу) Відносно невелика споруда для подання тимчасової медичної допомоги.
АМВОН
(грец. — підвищення) 1. У ранньохристиянській чи візантійській церкві одна з кафедр для виголошення проповідей і читання Євангелія або Апостола, яка розташовується на боці хору (віми) …
АМОРТИСМЕНТ
Мотив орнаментації, що має пірамідальну форму. (синонім — крюки)
АМУД
Високий стіл поблизу Арон Га-кодеша, біля якого ведеться служба у єврейській синагозі. Інколи вживається термін — аналой.
АМФІАНТОВИЙ ХРАМ
докл. див. храм.
АМФІПРОСТИЛЬ
(грец. — колони з обох передніх боків) Стародавній античний храм прямокутної форми у плані з гладенькими боковими стінами і колонними портиками на обох торцях.
АМФІТЕАТР
(грец., лат. — сходинки для глядачів кругом, споглядання) 1. Кругла або еліпсоподібна у плані монументальна театральна споруда (подвійний театр). Виникла за часів Стародавнього Риму з …
АН
Постоялий двір у Македонії часів турецького панування (порівн. хан).
АНІМАЛІЗМ
(грец. — тварина) 1. Система зображень тваринного світу. Художник, що малює тварин — анімаліст. 2. Провідна тенденція на початковому етапі розвитку образотворчого мистецтва.
АНАЗА
(араб.) Один з міхрабів, що розташовувався збоку від урочистого входу до соборної мечеті.
АНАЛЕММА
(грец. — підтримуюча оболонка) 1. Підпірна стіна. Влаштовувалась з торців напівкруглого театрона в античній споруді, що розміщувалась по схилу пагорба. 2. Сонячний годинник, на якому …
АНАЛОГ
(грец. — розмірний) Зображення чи форма, відповідна іншим за якими-небудь ознаками (призначенням, конструкціями, темою, сюжетом, композицією, характеру моделювання, матеріалу, техніці …
АНАЛОЙ , АНАЛОГІЙ
аналой (налой, аналогій) (лат. < грец. — місце думи) У православному храмі високий стіл з похилою поверхнею, призначений для ікон, хреста та читання стоячки богослужбових книг.
АНАМОРФОЗА
(грец. — перекручення форми) Навмисне застосування незвичних засобів і форм для традиційної композиції і тектонічної системи.
АНАНАСНА ГРАНЬ
(ісп.) Квадратна лусочка із середнім горбиком. А. г. використовувались для декоративного покриття цибулястих бань у церквах, де їхні ряди прокладались і пересікались в діагональних …
АНАПАУОМЕНОС
(грец. — відпочиваючий) Тип античної статуї, де зображено героя або бога, який відпочиває, спершись на колону, стовбур дерева тощо.
АНАУСАУН
Те саме, що і богасаун.
АНАФОРА
(грец. — звалювання) Застаріла назва каріатиди.
АНВЕЛОПА
Наріжна споруда за контрескарпом часів гладкоствольної артилерії. Мала значну довжину і оточувала зовнішній вал фортеці з головними верками. (синонім — силлона)
АНГАР
(фр. — навіс) Крите приміщення великих розмірів, звичайно призначене для дирижаблів, літаків, вертольотів та іншої техніки. Через значні за розмірами прогони перекривалося рамними, …
АНГЛІЙСЬКЕ ВОГНИЩЕ
докл. див. піч англійська.
АНГЛІЙСЬКЕ УКЛАДАННЯ
Розташування прямокутних шиферних плиток покрівлі паралельними рядами вздовж звису з напуском, причому шви верхніх рядів вперебіжку перекривають нижні.
АНГОБ
(фр. — обмазка) Тонкий шар білої чи кольорової глини, який наноситься до опалювання на поверхню керамічного виробу для отримання гарного облицювального матеріалу. Завдяки А. винайдено …
АНДА
(санскр. — яйце) Півсфера ступи, що у стародавній індійській міфології символізувала яйце, з якого все народжується, або Всесвіт (порівн. гарба).
АНДЕНІС
Підпірна стінка забудованої терасоподібної ділянки у міських поселеннях Південної Америки. Нерідко прикрашена тематичними скульптурними рельєфами або орнаментальними композиціями, …
АНДРІЇВСЬКИЙ ХРЕСТ
Чотирикінцевий хрест, докл. див. хрест.
АНДРЕЦЬ
Велика складська споруда для снопів жита з великими воротами для воза.
АНДРОКЕФАЛІЗМ
(грец. — чоловік і тварина) Система зображень міфічних тварин з головами людей (сфінкс, керуб, шеду тощо).
АНДРОН , АНДРОНІТИД
андрон (андронітид) (грец. — чоловік) Приміщення у еллінському або давньоримському будинку, призначене для чоловічих бенкетів. Вздовж стін влаштовувалися лежанки, посередині трохи …
АНКАНА
Житловий двір у стародавній індійській архітектурі, що міг знаходитися як перед спорудою, так і в її середині.
АНКЕРНА БАЛКА
Горизонтальна штаба із закріпленими на кінцях анкерами, яка стягує протилежні стіни споруди.
АНКЕРНИЙ КАМІНЬ
Блок різної конфігурації, який ретельно притесаний до сусідніх, щоб сприймати великі зовнішні навантаження. Застосовується при спорудженні маяків, мостових биків тощо.
АННАЛІТ
(грец.)— штучний камінь, виготовлений сумішшю сильно опаленого гіпсу, крупнозернистого піску, щебеня і гравію. Інколи називають гіпсовим бетоном. Добре ріжеться і полірується, …
АННЕЛЕТ
(фр. — колечко) 1. Трикільцевий обідок нижче ехіну, у готичних спорудах може бути розташований на різній висоті (порівн. арміла). 2. Прикраса у вигляді віночка із трохи зігнутих …
АННУЛІ
(грец.) Невеличкі вирізи між ехіном і шийкою колони доричного ордера (те саме, що й ремінці). Подібно гіпотрахеліям призначені за рахунок світлотіні підкреслювати членування верхніх …
АНТ
(лат. — попереду) Сильно виступаючий торець поздовжньої або поперечної стіни. У Стародавній Греції звичайно вирішувався з капітеллю й базою, ордерні форми яких відрізнялися від колон, що …
АНТАБЛЕМЕНТ
(фр. < лат. — стіл, плита) Верхня горизонтальна частина архітектурного ордера, що в класичному зодчестві складається з трьох основних частин: архітраву, фризу і карнизу. Інколи …
АНТАРАЛА
(санскр. — внутрішній дім)— приміщення для молитовних обрядів брахманського храму Стародавньої Індії або приміщення між молитовним залом і святилищем.
АНТЕМІОН , АНТЕЛІЙ
антеміон (антелій) (грец. — квітка) Рослинний мотив, схожий на пальмету, який можливо походить від давньоєгипетського лотоса. Орнаментальна стрічка з А. і пальмет часто прикрашає фриз …
АНТЕРА
(грец. — квіти) Прикраса античного архітектурного елемента з використанням рослинних і квіткових мотивів.
АНТЕСТАТЮР
(фр.) Виконане із землі або фашин укріплення з бруствером, яке пересікає передню частину бастіону.
АНТИК
(лат. — стародавній) Умовна назва старогрецького або давньоримського твору (як оригінальних, так і гіпсових зліпків).
АНТИКАМЕРА
(грец. і лат. — супроти і кімната) 1. Невелике приміщення перед аудієнц-залом. 2. Передпокій, передня.
АНТИПОРТИК
(грец., лат.) Паперть церковної будівлі, простір якої відділено від сходинок колонадою.
АНТИФЕМА , АНТИТЕМА
антифема (антитема) (грец. — проти) Задній бік фриза давньогрецького храму.
АНТОВИЙ ПОРТИК
Те саме, що портик в антах (докл. див. портик).
АНТОВИЙ ХРАМ
Прямокутна в плані культова споруда з двома колонами в лоджії, утвореній виступаючими вперед поздовжніми стінами (антами). Є результатом розвитку композиції, що бере початок від мегарона. …
АНТОНІЇВ ХРЕСТ
Трикінцевий хрест, має вигляд літери "Т", докл. див. Тау хрест.
АНТРЕВОЛЬТ
(італ. — перед дугою) 1. Поле стіни між двома сусідніми арками або над архівольтом і карнизом, що звичайно використовувалося для рельєфного орнаменту. 2. Частина площини, обрамованій …
АНТРЕСОЛЬ
(фр. — перед стелею) 1. Додатковий напівповерх в межах основного поверху, що збільшує загальну корисну площу приміщень. 2. Верхня частина приміщення, частина якого розділена …
АНТРОПОЇД
(грец. — людиноподібний) Те саме, що і кентавр.
АНТРОПОГЛІФІТ
(грец.) Камінь, який природно або штучно отримав форму людського тіла або його частини.
АНФАС
(фр. — в обличчя) Вид предмета спереду, фронтальна проекція фасаду або головний фасад споруди.
АНФЕМІЙ , АНФІМІЙ , АНТЕМІЙ
анфемій (анфімій, антемій) (грец.) 1. Стрічковий орнамент, побудований за композиційною схемою з ритмічними чергуваннями квіток, пальмет або стилізованих листків лотоса, аканта, лілій, …
АПІЙ , АПІУМ
апій (апіум) (лат. — селера) Орнаментальний мотив у вигляді трьох симетрично розташованих трилисників, доповнених вусиками з маленькими листочками. Розроблений в античні часи.
АПАРЕЛЬ , АПАЛЕР
апарель (апалер) (фр. — місток) 1. Пологий земляний відсип з ухилом від 1:4 до 1:10 для сполучень у фортецях та підйому гармат на барбати і валтанги. 2. Споруда з похилими поверхнями …
АПАРТАМЕНТ
(фр. — належний) Розкішне велике приміщення, величезна і багато оздоблена квартира. Термін інколи вживається для означення панського будинку з анфіладою кімнат, портиком, мезоніном.
АПОДЕРІЙ , АПОДИТЕРІЙ
аподерій (аподитерій) (лат. — передбанник) Приміщення для роздягання у давньоримських термах. В низці споруд інколи суміщався з фригідарієм.
АПОТРОПЕЙ
(грец. — відвертає злих духів) Тварина або міфічна істота (сфінкс, ламасу, шеду, керуб, грифон, чинте, химер тощо), зображення якої виконувалося чи встановлювалося перед входом до …
АППАРАТОР
Середньовічний будівничий в містах Західної Європи, перший помічник архітектора, який керував будівельною артіллю.
АПРОБАЦІЯ
(лат.) Схвалення, затвердження архітектурного проекту керівництвом високих інстанцій.
АПРОШІ
(фр.) 1. Зигзагоподібні земляні рови, що влаштовувалися атакуючими для прихованого наближення до обложеної фортеці (синонім — підступ). 2. Ходи сполучення у фортецях, траншея, яка …
АПСАРА
(інд.) Небесна танцюристка, дух води, яка подібно німфам і русалкам начебто спокушує людей, доводячи їх до любовного божевілля. На небі вони служать богам, догоджають загиблим …
АПСИДІОЛА
(лат., італ. — маленька апсида) Невеличке приміщення, що прилягало до апсиди і присвячувалося окремому святому, зберігало мощі, реліквії, яким поклонялись прочани. В романських і …
АПСИДА
(лат. < грец. — дуга) 1. Багатогранний або напівкруглий в плані виступ споруди, перекритий напівкуполом, зімкнутим напівсклепінням. 2. Вівтарна частина храму у вигляді гранованого або …
АПТЕКА
(грец. — склад) Споруда або її частина, де виготовляються і відпускаються ліки.
АПТЕР
(грец. — безкрилий) Стародавній храм без бічних колон. Співпадає з типами простиля, амфіпростиля, які отримували портики лише на торцевих фасадах.
АПШНІТ
див. абшніт.
АРІЧЧЬО
(італ. — підготовка) Підготовчий малюнок, попередній начерк на стіні або полотнині в процесі виконання фрески, живописного твору (порівн. інтонако).
АРАБЕСКА , АРАБЕСКИ
арабеска, арабески мн. (фр. < ісп. — арабський) 1. Складний і дрібний орнамент переважно зі стилізованих рослинних і геометричних мотивів, які примхливо переплетені. Часто будується …
АРАДА
(араб.) 1. Зубчаста поверхня стіни або фортифікаційної загороди. 2. Штроба з двосхідчастим заглибленням у муруванні.
АРАНГА
1. Ярусна споруда для приготування молочних продуктів у бурятських і монгольських садибах. 2. Підвищений поміст, на якого в Сибіру клали покійника, вбитого блискавкою, або шамана.
АРАСТА
Критий торговельний ряд у середньовічній архітектурі Туреччини.
АРБОРЕТУМ
(лат. — дерево) Те саме, що дендрарій.
АРДХА-МАНДАПАН
(інд.) Вестибюль з портиком перед входом до мандапана в індійській архітектурі стародавніх часів.
АРЕОЛА
(лат. — майданчик) Невеликий світловий дворик з квітником і фонтаном у давньоримському заміському будинку. В його бік звертались прорізи низки приміщень.
АРЕОПАГ
(грец. — горб) Трибунал в стародавніх Афінах, який засідав на пагорку, присвяченому богові війни Аресу. Згодом будівля для засідань авторитетних осіб.
АРЕОТЕКТОНІКА
(грец.) Спорудження оборонних укріплень.
АРИТМІЯ
(грец. — порушення ритму, метричності) Більш складний ритм, що викликає враження поривчастого руху. Вживається для акцентування композиційних вузлів художнього твору.
АРИШ
(афр.) Чотирикутні в плані будівлі сомалійців, що живуть на морському узбережжі Африки. Сплетені стіни обмазані глиною завершувались плоским або двосхилим дахом (порівн. аггал, мондулло).
АРК
(перс. — спина) Укріплена цитадель, яка підносилась над забудовою міста у середньовічному Ірані або в Середній Азії.
АРКАДА
(фр.) Розташовані у ряд арки, що спираються на колони або пілони. Застосовувалися при створенні відкритих галерей, акведуків та багатьох інших споруд. Прийнято відрізняти: ~ ордерна …
АРКАТУРА
(нім., фр. — ряд арок) 1. Стрічка опертих на кронштейни маленьких глухих арок у вигляді фризу або поясу під карнизом (звичайно їх прийнято називати аркатурний фриз, аркатурний пояс). …
АРКОСОЛІЙ
(лат. — дуга престолу і гробниця) 1. Ніша для саркофага з труною єпископа, правителя або донатора в християнській культовій споруді раннього середньовіччя. У візантійських і …
АРКС
(лат.) Укріплена цитадель міста у Стародавньому Римі (порівн. акрополь).
АРОН ГА-КОДЕШ
(івр.) Свячений ковчег із сувоями Тори в синагозі, що знаходився у ніші або шафі, розміщеній по осі стіни молитовного залу, орієнтованої на Єрусалим. В країнах Східної Європи Арон …
АРСЕНАЛ
(фр. < араб. — будинок виготування) 1. Споруда для виготовлення, ремонту й зберігання зброї та боєзапасів. А. підрозділялися на суходільні у фортецях й морські в портах і гаванях. Часто …
АРСЛАН
Скульптура лева, яка ставилася перед входом до культової споруди і повинна була її охороняти від "злих духів". В Монголії виконувався з каменю, у Китаї — з меді або чавуна.
АРХІВОЛЬТ
(італ. < лат. обрамовую дугу) Нижня частина і пластичне обрамлення навколо чільного боку арки у вигляді профільованої рельєфної тяги або стрічки з клинчастих каменів, завдяки чому на …
АРХІТЕКТУРА
(грец. — понад, найвищий ступінь і будівництво) Просторове мистецтво створення життєвого середовища, образи якого віддзеркалюють загальні ідеали епохи, втілюють уявлення суспільства про …
АРХІТЕКТУРНИЙ САД
Зелений масив з переважанням будинків і споруд.
АРХІТРАВ
(італ. < грец. і лат. — головна балка) 1. Пряма перекладка, що перекриває простір між окремими підпорами. 2. Нижня частина антаблемента (головна балка), що безпосередньо спирається на …
АСІСТ , АСІСТКА
асіст (асістка) (давньорус. < лат. — підтримувати) Лінійне або штрихове промальовування, орнаментальні мотиви, які виконувались із стрічок листового золота (пізніше кистю із золотистою …
АСАМБЛЕЙНИЙ ЗАЛ
(фр. < лат. — зібрання, присутність) Парадний зал російського палацу 1-ї чверті XVIII ст., призначений для балів дворян. Щоб зламати середньовічні традиції затворництва жінок, за …

< 1 2 3 > >>

© ukrslov.com - 2010