Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру І (58)

ІЄРАРХІЯ
(грец. — священний і закон) Правило супідрядності елементів у композиції художнього твору, де чітко витримана підпорядкованість компонентів від вищих до нижчих, від змістовно головних до …
ІЄРАТУРА
(лат. < грец. — священний) Мова символів зображальної форми, що відображає прагнення зрозуміти вищі світи. Ієратичне начало притаманне церковному канонічному мистецтву, культовій …
ІЄШИВА
(івр.) Вищий іудаїстський учбовий заклад, де вивчався Талмуд (синоніми — єшива, єшибот).
ІДЕОХРОМАТИЗМ
(грец. — образ і колір) Передвічний колір речі, споруди, поверхні. В дійсності змінюється внаслідок освітлення, затінення, дії рефлексів, а також через зорове сприйняття контрастних …
ІДОЛ
(грец. — подоба) Стилізоване зображення поганського божества у вигляді статуї, що формувала стародавній культовий центр або являлась одним з головних його компонентів.
ІДОЛЬНИЦЯ
(рос.) Поганський храм.
ІЗ ЗАЛИШКОМ
Виконання зрубу із виступаючими за кути кінцями колод.
ІЗОДОМІЯ
(грец. — подібна і будівля) Метод будівництва, згідно якому конструктивні елементи, що виконують однакову роботу і в однакових умовах повинні отримувати однакові розміри. Тому мурування …
ІЗОКЕФАЛІЯ , ІСОКЕФАЛІЯ
ізокефалія (ісокефалія) (грец. — рівність) Композиційний принцип у монументальних живопису і рельєфі, згідно якому голови різних персонажів показувалися в одну лінію і на одному рівні, …
ІЗОМОРФІЗМ
(грец.) Тотожність форм, їх ідентичність. Притаманне цілковито точним, натуралістичним зображенням.
ІКЕБАНА
(яп. — життя квітів) Невелика композиція з гілок, квітів, рослин та каменів, що сформувалась у середньовічному японському мистецтві, втілюючи триєдність Неба, Землі і Людини. …
ІКОНОЛОГІЯ
(грец. — зображення і знання) Розкриття художнього змісту зображень в контексті історичного розвитку мистецтва, його стильових напрямків і течій. За Є. Панофським іконологічний аналіз …
ІКОНОТЕКА
(грец.) Зібрання зображень за певною тематикою (порівн. бібліотека, гліптотека, пінакотека, лапідарій).
ІЛИДЖА
(тур.) Те саме, що й каплиджа.
ІЛЮЗІОНІВ СПОРУДИ
(лат. — омана, помилка) Будівлі для демонстрації перших кінофільмів, що зводилися на поч. XX ст.
ІЛЮЗІЯ , ІЛЮЗОРНІСТЬ
ілюзія (ілюзорність) (польс. < фр. < лат. — обман) Помилкове зорове і дотикове сприйняття пластичних мас, архітектурних просторів, зображень. Використання І. за допомогою перспективних …
ІЛЮМІНАТОР
(лат. — освітлювач) 1. Кругле вікно з товстими шибками на судні для освітлення й провітрювання каюти. 2. Ґратчаста металева рама із скляними призмами, влаштована над приямком врівень …
ІМАРЕТ
(тур.) Споруда благодійного закладу в країнах мусульманського Сходу, котра призначалася для проживання бідних і одиноких.
ІМПАСТО
(італ. — пастоподібне) Прийом виконання монументальних живописних творів щільними, покриваючими мазками фарби, тобто пастозний живопис (порівн. лесування).
ІМПЛЮВІЙ
(лат. — водостік) Басейн посеред атрію, звичайно неглибокий і прямокутний у плані, що влаштовувався у давньоримському будинку під наскрізним отвором у даху (комплювієм), що дозволяло …
ІМПОСТ
(фр., італ. < лат. — покладаю) 1. Горизонтальний камінь або тяга, що слугує підпорою арці або склепінню та відокремлює їх від стовпа чи стіни. 2. Проміжний елемент над капітеллю під …
ІМПРІМАТУРА
(італ. — спочатку) Тонування ґрунту в живопису прозорим лесуванням. Може отримувати холодні або теплі тони.
ІН
(яп.) Дочірній комплекс дзен-буддійського монастиря, де головним храмом виступав будинок настоятеля (ходзьо).
ІН-ШАНЬ
(кит.) Двосхилий дах над китайським будинком із щипцем на торці.
ІНВАЛІДНИЙ БУДИНОК
Заснований державним або громадським органом притулок для старих і покалічених солдат, типологічно близький богадільні. Крім приміщень для спання і побутового обслуговування тут часто …
ІНЖЕНЕРНІ СПОРУДИ
(лат. < грец. — дуб) Узагальнююча назва будівель, які не мають внутрішнього простору (естакада, підпірна стінка, оборонний вал), або із середовищем, котре звичайно функціонує без участі …
ІНКОРЕНЦІЯ
(лат. — неправильний) Застарілий термін, яким користувались в XVI–XVII ст. для означення порушень пропорцій, канонів, певних композиційних правил.
ІНКРУСТАЦІЯ
(лат. — накладна робота) Орнаментальна прикраса або тематична композиція, виконана з кількох матеріалів (дерева, каменя кераміки, металу), які врізані частками в поверхню, від котрої та …
ІНОКОПЬ
Те саме, що і асіст.
ІНСОЛЯЦІЯ
(лат. — на сонці) 1. Опромінення поверхонь сонячною радіацією. 2. Регламентація освітлення приміщень сонячними променями.
ІНТІ-ХУАТАНА , СОНЯЧНІ ОКОВИ
інті-хуатана ("сонячні окови") Храм Сонцю у вигляді високого конічного каменя на платформі, що у стародавні часи мав розповсюдження в архітектурі Південної Америки.
ІНТАРСІАТУРА
(італ.) Інкрустація з перламутру і дерева.
ІНТЕРКОЛУМНІЙ
(лат. — між колонами) Проміжок між розташованими поруч двома колонами, пілястрами чи пілонами. Залежить від прийнятого модуля, за який в Античності приймався нижній діаметр підпори …
ІНТОНАКО
(італ. — під фарбу) Верхній шар тиньку, який наноситься на стіну перед виконанням фрески (порівн. аріччьо). Тонкий І. трохи просушують, щоб фарба добре вбиралася і закріплялась.
ІНТРАДОС
(лат. < ісп. — вступ) Внутрішня поверхня склепіння чи арки, яка дозволяє визначати їхню глибину.
ІНТРОДУКЦЕНТИ
(лат. — введенні) Види і сорти рослин, що виросли за межами ареалу їх природного розповсюдження. Акліматизація І. ставала важливим напрямом садово-паркового мистецтва у різні часи.
ІНФУЗОРНА ЦЕГЛА
Полегшений штучний камінь з пустотами всередині.
ІНЦЕРТ
(лат.) Конструктивне облицювання давньоримського бетону каміннями неправильної форми.
ІНЬЮДО
(італ. — носій) Зображення оголеної фігури юнака в монументальному розписі, який подібно атланту виконує функцію підтримки, декоративного обрамовування.
ІОНІКИ
(грец.) Орнаментальні стрічки із зображенням яйцеподібних опуклостей (еліпсоїдів), обрамованих валиками, що чергуються із листками та стрілками (синонім — ови). Звичайно виконуються на …
ІОНІЧНА БАЗА
Підніжжя колони іонічного ордера, що складається з трьох частин — плінта, двох скоцій, розділених профілем подвійного астрагала (прямого і зворотного) та вала.
ІОНІЧНИЙ ОРДЕР
Система стояково-балкових конструкцій, що відзначається більш стрункими пропорціями порівняно з доричним ордером. Поширена у класичний архітектурі Канеліровані колони висотою до 9 діаметрів …
ІОНІЧНО-АТТИЧНА БАЗА
Неточна назва корінфської бази.
ІОПОД
(грец.) Те саме, що й гіппопод.
ІПЕТЕР
(грец.) Відособлена споруда.
ІПЕТРОН
(грец.) Те саме, що і гіпетрон.
ІПОГЕЙ
(грец.) Те саме, що і гіпогей.
ІПОДРОМ
(грец. — кінь і біг) Споруда, спеціальне місце для кінських змагань, яке оточено місцями для глядачів (синонім — гіподром). Бере початок в античній Греції (в Олімпії), де з IV ст. до н. …
ІПОСЦЕНА
(грец.) Приміщення біля сцени для оркестру в античному театрі.
ІПОТРЕХЕЛІЙ
Те саме, що гіпотрахелій.
ІРИДАРІЙ
(грец. — райдуга) Моносад, переважно засаджений ірисами.
ІРИМОЙЯ
(яп.) Зігнутий дах на японському будинку.
ІРИМОЙЯ-ДЗУКУРІ
(яп.) Чотирисхилий зігнутий дах з черепичною покрівлею над спорудою. Виник в буддійських монастирях Японії в період Асука (VII ст.).
ІСОДОМОН
(грец. — рівні камені) Мурування стін з однакових за формою й розмірами обтесаних каменів (порівн. діатонікон, псевдоісодомон).
ІСТЬБА
(давньорус.) Старовинна назва невеликої хати, від якого походить російськомовний термін "ізба".
ІТАЛІЙСЬКА НОВА СИСТЕМА
Оборонна система, що складається з великих гострокутних бастіонів, скорочених куртин, а також напівбастіонів, демілюни і прикритого шляху.
ІТАЛІЙСЬКА СТАРА СИСТЕМА
Оборонна система, де були застосовані довгі куртини, а бастіони мали ще тупі кути.
ІШКЯ ГЕР
Повстяна кибитка калмиків, докл. див. гер.


© ukrslov.com - 2010