Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру М (152)

1 2 > >>
МІДА
Двір для ритуальних омивань посеред колонних мечетей в середньовічній архітектурі Магрибу.
МІЖРУСТТЯ
Просвіт між рустами. Звичайно утворюється товщиною розчину, може бути горизонтальним, вертикальним або нахиленим під різними кутами (при рваній рустовці).
МІЗРАХ
(івр. — схід) 1. Сторона єврейської культової споруди, що мала показувати напрям до Єрусалима. В дійсності орієнтація була умовною. Зокрема синагоги в Україні спрямовувались на схід, …
МІЗУЙЯ
(яп.) Головне зальне приміщення у японському чайному павільйоні.
МІКВА
(івр. — водойма) Басейн або споруда типу лазні для здійснення ритуального омивання від нечистот перед молитвою у єврейській синагозі.
МІКРОКЛІМАТ
(грец.) Кліматичні умови на невеликій території, в приміщеннях.
МІКСБОРДЕР
(англ.) Багаторядна посадка декоративних квіткових рослин зі створенням враження безперервного цвітіння. На відміну від бордюрів М. значно ширші, бувають плоскими й ступінчастими. Мають …
МІЛЬФЛЬОР
(фр. — тисяча квіток) Велика шпалера з вовни і шовкових ниток, де фігури зображені на темному тлі, максимально насиченому квітами. Килими виготовлялись нідерландськими і французькими …
МІНІМУНД
(лат. — маленький світ) Архітектурний музей просто неба, де експонуються видатні споруди у вигляді макетів в масштабі 1:25 натуральної величини (порівн. скансен).
МІНАРЕТ
(араб. — місце, де запалюють вогонь) Баштоподібна споруда при мечеті, на яку підіймався муедзин для скликання віруючих на молитву. М. мав різноманітні композиційні вирішення, у вигляді …
МІНСТЕР
(англ.) Монастирська церква у середньовічній Англії.
МІРАКЛЬ
(фр. — диво, чудо) 1. Плоский світильник з екранами у вигляді прозорих щитків, які прикрашались розписами, що сприймались у просвіті. 2. Різновид пористого бетону, докл. див. бетоніт. …
МІСТЕЧКО
(польс.) Невеликий населений пункт міського типу, значною мірою забудований крамницями дрібних торговців і майстернями ремісників.
МІСТО-САД
Розташоване на певній відстані від адміністративно-торговельного або промислового центра невелике місто з чітким функціональним зонуванням, переважно забудоване малоповерховими житловими …
МІСЬКИЙ САД
Площа, засаджена деревами, декоративними кущами тощо з алеями між ними, що є місцем відпочинку і розваг міського населення.
МІСЯЧНИЙ КАМІНЬ
Багато декорований різноманітними рельєфними зображеннями і орнаментальними прикрасами, напівкруглий у плані майданчик, вистелений у підніжжя сходів, що ведуть до дагоби. Сходи оточувались …
МІТЕСАКІ
(яп.) Масивні кронштейні, влаштовані для підтримки даху з великим виносом у японській споруді.
МІХРАБ
(араб. — напрям молитви) Багато оздоблена ніша в мечеті, спрямована у бік Кааби — головної святині у місті Мекка, яка вважається найшановнішою у мусульман. Звичайно М. декорувався …
МІЦУГУРА
(яп.) Те саме, що і кура.
МАВЗОЛЕЙ , МАВСОЛЕЙ
мавзолей (мавсолей) (лат. < грец.) Монументальна гробниця, що крім поховальної камери часто включала поминальний зал. Отримала назву від спорудженої у IV ст. до н. е. грандіозної …
МАВРЕСКА
(ісп. — мавританський) Складна орнаментальна композиція, побудована за допомогою геометричних мотивів (порівн. мореска). Рослинний орнамент, що походить від акантового пагінця …
МАГАЗЕЙН
(нім. < араб. — комора) Велика складська будівля для зберігання провіанту, інженерного обладнання, військового обмундирування та інших речей. Термін часто вживався у Російській імперії з …
МАГАЗИН
Заклад для роздрібної торгівлі у вигляді вбудованого в житловий будинок або окремої споруди із залом для покупців і допоміжними приміщеннями.
МАГУЛ-МАДУВА
(санскр. — зал ради) Прямокутна в плані споруда на високому стилобаті, стіни якого прикрашалися рельєфами, на який підіймалися сходами, оформленими балюстрадою. Входила в комплекс …
МАДЖІ
Найбільше приміщення бірманського монастиря, те саме, що і марапин.
МАЗАР
(араб. — місце паломництва) Будівля над гробницею дуже поважної духовної особи, що являлася місцем поклоніння в мусульманських країнах (синонім — машхад). Звичайно отримувала восьмикутну …
МАЙДАН
(укр. < тюрк.) 1. Головна або велика площа для торгівлі в місті, містечку, селі, що влаштовувалася в Україні та східних країнах. 2. Лісна прогалина. 3. Смолокурня.
МАЙМУЛ
Стійка для підтримки верхнього гребеневого бруса даху, яка мала вигляд узагальненої фігури людини. Вживалась у житлах на Північному Кавказі.
МАЙОРАТ
(лат. — старший) Родовий маєток з палацом, іншими будівлями і всім майном, який від батька нероздільно переходить у спадщину до старшого сина.
МАЙХАН
(монг.) Житлова палатка без відтяжок полотнищ з двома стійками і однією горизонтальною перекладкою внаслідок чого отримувала шість скатів (порівн. гер). Широко використовувалася для …
МАКІВКА , МАКОВА
маківка (макова) Завершення бані над храмом чи дзвіниці, верх споруди тощо (синонім — ліхтарня, порівн. главка).
МАКАДАМ
Шосе спрощеної конструкції, без основи з крупного каменя і не утрамбованого щебеня в покритті. Має місце: ~ російський — із застосуванням піщаної підстилки.
МАКАРА
(санскр.) 1. Зображення фантастичного морського чудовиська у вигляді гігантської риби, слона або крокодила — одного з головних персонажів у монументальному мистецтві Індії, Кампучії і на …
МАКЕТ
(фр. — попередній зразок) Модель майбутнього архітектурного твору, яка звичайно виконується у дешевшому матеріалі і у зменшеному масштабі. Готується для затвердження замовником і …
МАКОВИЦЯ
Главка, розповсюджена в архітектурі Московії та Російської імперії, що мала менші поперечні розміри порівняно з висотою, чим відрізнялася від цибулястої бані.
МАКРОМОЗАЇКА
Килимова мозаїка, виконана дрібними плитками, а не смальтою.
МАКСУРА
(араб. — відгороджений) 1. Розташована в мечеті балюстрада або інша огорожі, яка відділяє мімбар від молитовного залу. Виконувалась у вигляді узорної решітки в Іспанії (реха) або аркади …
МАКТАБ , МЕКТЕБ
мактаб (мектеб) Початкова школа для хлопчиків у мусульманських народів Північного Кавказу.
МАЛІГАВА
(санскр.) Квадратна у плані палацова споруда двоповерхової висоти у стародавній і середньовічній архітектурі Південної Індії та Цейлону. Центральний зал оточувався вузькими коридорами, …
МАЛЬТІЙСЬКИЙ ХРЕСТ
Чотирипелюстковий хрест, докл. див. хрест.
МАМБА-ДУГАН , МАМБУ-ДУГАН
мамба-дуган (мамбу-дуган) (тибет.) Ламаїстський учбовий заклад, поєднаний з храмом, де основною дисципліною являлася тибетська медицина.
МАММІЗІ
Споруда, яка вважалася будинком народження бога. Включалася у розвинутий храмовий комплекс Елліністичного Єгипту, присвячений богу або богині, що вшановувались у головному храмі. Являла …
МАНІ
Тибетська лігатура, яка символізує буддійську молитву. Вживалась для оформлення культових будівель.
МАНАІА
Зображення демонів з пташиними головами, що фланкували входи до житлових будівель полінезійців. Нагадували людей-птахів з острова Пасхі.
МАНДАЛА
(санскр. — диск, яп. — платформа світобудови) 1. Космограма у вигляді квадрата, в який вписане коло, у центрі котрого поміщена система вписаних квадратів і трикутників. Вважається, що її …
МАНДАПА
(санскр.) Відкритий павільйон з плоскою стелею, що підтримувався стовпами або колонами та призначався для відпочинку прочан в Індії стародавніх і середньовічних часів. Також …
МАНДАПАН , МАНДАПАМ , МАНТАПАН
мандапан (мандапам, мантапан) Вхідна частина храму у вигляді тераси з колонами у стародавній архітектурі Індії та Цейлону, згодом, у часи Середньовіччя, великий багатоколонний зал для …
МАНДАРА
Головна кімната дивана у мусульманській архітектурі.
МАНСАРДА
(фр.) Горищне приміщення для житла та інших функцій, яке знаходиться під високим, крутим із зламом дахом. Вікна влаштуються над головним карнизом. Назва походить від прізвища …
МАРАЄ
Центральна площа в сільських поселеннях па і каінга народу маорі у Новій Зеландії та Океанії.
МАРАПИН
(бірманською — перегородка) Найбільше приміщення у монастирі середньовічної Бірми, поділене перегородкою на східну й західну частини та перекрите триярусним дахом.
МАРЕЦЦО
(італ. — муаровий) Штучний мармур у вигляді плит для личкування стін, колон з галунового гіпсу.
МАРИНА
(італ. < лат. — морський) Жанр образотворчого мистецтва, темою якого є зображення різних станів моря.
МАРКІЗА
(фр. — особлива) Легкий дашок над ґанком, вітриною, вікном із зовнішнього боку споруди. Часто виконувався з щільної тканини. 2. Тканина або гардина на шнурках, що збирається …
МАРКЕТУВАННЯ
Мозаїка з дерева, виготовлення інкрустації.
МАРСУРА
(араб.) Вівтар у стародавніх мечетях.
МАРТІРІЙ , МАРТІРОН
мартірій (мартірон) (грец. — мученик) 1. Поминальна споруда у ранньохристиянські часи, де збиралась громада віруючих. 2. Меморіальна будівля з прахом святого або споруджена на місці …
МАРУ
(кор.) Відкрита веранда у корейському народному будинку, що розташована між житловими кімнатами (додатково див. чип).
МАРШ СХОДОВИЙ
Частина сходів між двома площадками.
МАСАХ
(івр.) Завіса, яка у єврейській синагозі закривала Ковчег Завіту в скінії (порівн. катапетасма).
МАСДЖИД
(араб. — місце медитації) Невеликий килим на молитовному майданчику біля культової будівлі. Згодом так називали молитовний зал і навіть всю споруду мечеті (порівн. мусалла, намазга).
МАСКАРОН , МАСКА
маскарон (маска) (італ. — личина) Скульптурна деталь у вигляді горельєфної або барельєфної маски людини чи тварини, яка прикрашала стіни, замки арок, перемички, фільонки, фризи та інші …
МАСУГУМІ
Консольний карниз у вигляді широкого і нарядного фризу каркасних китайських будівель.
МАСШТАБНІСТЬ
Співвідношення споруди та її частин з фізичними розмірами людини. Досягається сприйнятою глядачем загальною взаємодією кожного компонента, якими можуть бути квадри стіни, прорізи, а також …
МАТРИЦЯ
(нім. < лат. — матка) Частина форми з негативним рельєфом, яка при литті з металу, виливках з гіпсу, формуванні глиняних виробів визначає форму майбутнього виробу. Застосовується при …
МАТРОНЕЙ
(грец. < лат. — поважна жінка) Верхня галерея у візантійських церквах, яку відводили для жінок і дітей. У храмах Київської Русі вона отримала назву "хори".
МАТТОНІ
(італ. — цеглинки) Облицювальні плитки з теракоти, якими стелили підлогу і прикрашали стіни в італійських спорудах часів Ренесансу. Часто мали шестикутну форму, інкрустувались кольоровою …
МАФІЛЬ
Балкон над входом до великої соборної мечеті, відкритий у молитовний зал і призначений для жінок.
МАХА-МАНДАПАН
(інд.) Зал для тих, що моляться в пракарамі (індійському монастирі).
МАЦЕВА
(івр.) Надгробок над єврейським похованням у вигляді вертикальної стели, на якій нанесена епітафія, рельєфне зображення.
МАШИКУЛІ
(фр. — бити в голову) 1. Квадратні та інші за формою нахилені отвори у підлозі критих балконів, навісних галерей, які влаштовувалися у верхній частини середньовічної споруди для стрільби …
МАШРАБІЯ
(араб.) Те саме, що і мутарабі.
МАШХАД
(араб.) Стародавня назва будівлі над похованням праведника, наставника у вірі ісламу, шахіда, який загинув за віру у боротьбі з невірними (порівн. мазар).
МАЯК
Розташована на морському березу висока башта з сигнальним джерелом світла, призначеним для вказівки безпечного шляху кораблів і розташування суші. Вона отримувала призматичну або …
МЕГАЗИЛ
(грец. і лат. — великий ніс) Погребальна споруда фінікійців у вигляді увінчаних півсферою низки поставлених один на одного циліндрів, що спиралися на масивну базу, оформлену …
МЕГАЛОГРАФІЯ
(грец. — великий і пишу) Твір великих розмірів або зображення великих предметів, штучно зменшених перспективними скороченнями; інколи — картина величного змісту на героїчну тему. В …
МЕГАЛОМАН
(фр. < грец. — великий потяг) Зодчий, який прагне створити грандіозну споруду, що вражає своїми масштабами і простотою монументальних обсягів. Тенденції мегаломанії мали місце в …
МЕГАЛОПОЛІС
(грец.) Величезне скупчення населених міст.
МЕГАРОН
(грец. — велика споруда) 1. Прямокутна у плані будівля з двосхилим дахом, двома приміщеннями по поздовжній осі і вхідним портиком на торці. 2. Один з головних компонентів …
МЕДАЛЬЙОН
(фр. — велика медаль) Декоративна прикраса у вигляді орнаментальної або зображальної композиції, яка розміщалася на стіні споруди і звичайно отримувала овальну або круглу форму.
МЕДЗАНІН
(італ., нім.) Напівповерх, проміжний поверх, більш низький порівняно з іншими, у якому розташовані другорядні приміщення (синонім — меціанін, порівн. мезонін).
МЕДИНА
(араб. — місто) 1. Основна частина середньовічного міста, за винятком центрального ядра — касби. Мала місце в Алжирі і Марокко. Термін походить від назви другого після Мекки священного …
МЕДРЕСЕ
(араб. — місце вчення) Мусульманська середня або вища духовна школа, в якій викладали 1-й, 2-й або всі 4 мазхаби (толки) канонічного права. У просторовому вирішенні переважно …
МЕЗКЕТИ
Невеликі мечеті, що споруджувались у міських кварталах (порівн. бука, месджід, седжделики).
МЕЗОНІН
(італ. < лат. — напівповерх) Невелика надбудова над житловим будинком або іншою спорудою у вигляді неповного поверху (синоніми — безанін, безданін). Звичайно влаштовувався над середньою …
МЕКЛЕР
Спірально загнутий догори нижній кінець тятиви, навантаженої сходинками.
МЕЛАХ
Частина середньовічного північно-африканського міста, що складається з кварталів, заселених євреями (порівн. гетто).
МЕМБРАНА
(лат. — шкірочка) Покрівля у вигляді тонкої пластини, виконана з металу, синтетичних плівок тощо. Сприймає лише конструктивні зусилля на розтяг.
МЕМНОНІЙ
(грец.) Палац фараонів Стародавнього Єгипту.
МЕРЕЖКА
Фриз з квадратних западин, яким прикрашалися будівлі на Північному Кавказі.
МЕРЛОНИ
(фр. — виступ) 1. Зубці або парапетні виступи на мурованій фортечній будівлі (порівн. канджури, машикулі). 2. Частина бруствера, насипу між двома амбразурами, бійницями у земляній …
МЕРТВІ МАТЕРІАЛИ
Пісок, антрацит, скло та інші матеріали неорганічного походження, що вживалися для створення паркових партерів у сполученні з газонами, квітами, кущами.
МЕРТВА ГОЛОВА
Культове зображення страшного звіра Тараска, схожого з левом, що тримає в лапах людські голови. Архаїчно модельовані М. г. створювались кельтами в 2-й пол. 1-го тис. до н. е.
МЕРУ
(санскр.) Храм-гора, символічна форма культової споруди з багатьма ярусами в середньовічних Індії, країнах Індокитаю та Індонезії, оскільки за буддійськими та індуськими віруваннями …
МЕСДЖІД
Невелика мечеть, що споруджувалась у міському кварталі й розраховувалась на його мешканців (порівн. бука, мезкети, седжделики).
МЕТЛАСЬКІ ПЛИТКИ
Матеріал для підлоги у вигляді плиток із сухопресованої глини. Мають пофарбовану поверхню.
МЕТР
(грец.) 1. Міра довжини. 2. Засіб формоутворення у архітектурі та образотворчому мистецтві, який полягає у рівномірному поділу просторових відрізків, мас, обсягів, для чого передбачає …
МЕТРИЧНІСТЬ
Повтор пластичних або просторових форм з однаковими інтервалами (порівн. ритм).
МЕЦІАНІН
Те саме, що і медзанін.
МЕЦЦАНЕ
(італ. — половинні) Теракотові облицювальні плитки для стін і підлоги, які клалися паралельними рядами (додатково див. маттоні).

1 2 > >>

© ukrslov.com - 2010