Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру О (70)

ОБЕРІГ
(ст.слов.) Те саме, що і апотропей.
ОБЛАНКИ
Те саме, що і бланкування.
ОБЛИЦЮВАННЯ
Покриття поверхні іншими матеріалами.
ОБЛО
Один з видів врубки колод; докл. див. "в обло".
ОБЛОГОВИЙ БУДИНОК
Будівля в російській фортеці, де перебувають мешканці навколишніх селищ під час облоги.
ОБЛОМИ АРХІТЕКТУРНІ
1. Членування частин ордера на більш дрібні елементи. 2. Різні у перерізі, найпростіші пластичні елементи (синонім — мулюри) Про розмаїття форм докл. див. астрагал, вал, вал четвертний, …
ОБЛОН
Горизонтальний перелом схилу у мансардному даху.
ОБМІР
Кресленик, виконаний на підставі натурного обстеження споруди і фіксуючий як загальні розміри, так і розміри окремих елементів. За характером деталізації і точності О. поділяються на …
ОБМАЗКА
Тонкошарове покриття поверхні глинобитних стін, цегляного мурування чи кладки з каменя-черепашнику вапняним або цементним розчином, крізь який проступає малюнок кладки.
ОБОЛОНКА
Просторова конструкція, обмежена двома криволінійними поверхнями.
ОБОРІГ
(ст.слов.) Рухомий дашок, під яким зберігається сіно від опадів. Мав місце в народному теслярстві України.
ОБОЧИНА
Незабрукована смуга вздовж упорядкованого шляху.
ОБРІЗ
Горизонтальний уступ цоколя.
ОБРІЗНА СТАТУЯ
Те саме, що і тромплей.
ОБРАЗНИКИ
див. сволок.
ОБРАМЛЕННЯ
Рама, кайма навколо пластичного елемента. Є засобом його акцентування у загальній композиції.
ОБРОБКА ШВІВ МУРУВАННЯ
Особливість оформлення горизонтальних і вертикальних швів мурування; основними типами є підрізка, зворотна підрізка, подвійна підрізка, розшивка тощо.
ОБШИТТЯ , ОБШИВКА
обшиття (обшивка) Облицювання конструкцій за допомогою механічних кріплень.
ОВДАН
Велика цистерна для накопичення й збереження дощових і ґрунтових вод у середньовічних містах Азербайджану. Виконувалась у вигляді підземного басейна з мурованими сходами, що виступали над …
ОВИ
(лат.) Те саме, що й іоніки.
ОВИН
(ст.слов.) Будівля для просушування снопів перед молотінням. Характерна для російського народного будівництва, мала місце на теренах Лівобережного Полісся в Україні. Відрізняють: ~ …
ОДА
(вірм.) Частина хліва, яка також могла слугувати зимовим житлом. Характерна для вірменського народного будівництва.
ОДЕЙОН
(грец.) 1. Невеликий театр античної доби у вигляді круглої або прямокутної в плані будівлі із спрощеною сценічною частиною, призначений для виступів музикантів і читців. 2. Споруда …
ОДРИН
(давньорус.) Загальна спальня у православному монастирі України й Росії (порівн. дорміторій, дортуар).
ОДРИНА
Спальна кімната у давньоруському житловому будинку.
ОДЯГ ФОРТИФІКАЦІЙНИЙ
Штучне облицювання земляних елементів від обвалів. Виконується з дерну, фашин, хмизу, жердин, дощок, мішків із землею.
ОЗДОБЛЕННЯ
Покриття поверхні додатковим шаром матеріалів.
ОЗИРІСТИЧНИЙ СТОВП
Стовп, на чільному боці якого виконувалося горельєфне зображення на повний зріст фараона у вигляді бога Озиріса. Був поширений в храмовій і сакральній архітектурі Стародавнього Єгипту.
ОЙКОС
(грец. — кімната) 1. Головна, найпросторіша кімната еллінського будинку з вогнищем, що часто зверталася у двір портиком в антах, інколи слугувала і кухнею. 2. Узагальнена назва …
ОЙКУМЕНА
Те саме, що і ейкумена.
ОКЕАНІДА
(грец.) Одна з дочок Океану і Тетіс за давньогрецькою міфологією. Всього їх начебто нараховувалось три тисячі.
ОКНИЦЕ
(молд.) Аркові пояски, які прикрашали площини стін молдовських храмів.
ОКОВА
(укр.) Те саме, що і наличник.
ОКОЛОТОК
(рос.) 1. Периферійна частина або пригород російського міста. 2. Підрозділ міської поліції. 3. Залізнична ділянка з відповідними службами.
ОКОЛЬНЕ МІСТО , ОКОЛЬНИЙ ГРАД
окольне місто (окольний град) Частина давньоруського міста, розташована біля дитинця, начебто на околиці.
ОКТОСТИЛЬ , ОКТАСТИЛЬ
октостиль (октастиль) (грец. — восьмиколонний) Тип античного храму з вісьмома колонами на торцевому фасаді.
ОКУЛУС
(лат.) Вікно витягнутої форми із загостреними кінцями в кутах. Нагадуючи своєю формою бичаче око, нерідко отримувало відповідну назву (див. вікно). Поряд з горизонтальною інколи …
ОЛИВИ
Декоративний мотив на випуклих обломах, подібний до бус.
ОЛИВКОВІ ЛИСТЯ
Варіант виконання аканту із округленими кінцями листів, прийнятий у Стародавньому Римі.
ОЛТАР
(лат. — підвищення) Те саме, що і вівтар.
ОНДОЛЬ
(кор.) Піч-лежанка у корейському народному будинку (див. чип), яка одночасно слугувала для обігрівання приміщень.
ОПІСТОДОМ , ОПІСФОДОМ
опістодом (опісфодом) (грец. — ззаду) Закрите приміщення за наосом стародавньої культової будівлі, вхід до якого був влаштований із заднього боку (синонім — постікум). В давньогрецьких …
ОПІЧОК , ОПІЧЧЯ
опічок (опіччя) Кліть, на яку встановлювалася піч або груба, для чого вона виконувалася з товстих тесаних колод.
ОПЕЙОН , ОПАЙОН
опейон (опайон) (лат. — димовий отвір) Отвір у куполі для природного освітлення або для демонстрації розписів на поверхні другого куполу при кількашаровій конструкції (порівн. лантерна).
ОПОРИ
Конструктивні елементи, що несуть вагу будівлі або її частин (синонім — підпори). В їх якості є стіни, стовпи, стійки, пілони тощо, у мостах — бики і стояни.
ОПОРЯДЖУВАЛЬНІ РОБОТИ
Сукупність робіт для підвищення експлуатаційних і архітектурно-художніх якостей споруд.
ОРІЛЬОН
(нім. — вушко) Закруглення двох третин фланку у фортецях.
ОРАНЖЕРЕЯ
(фр. — апельсин) Будівля із суцільно заскленими стінами і стелею для розведення рослин в несприятливих кліматичних умовах.
ОРАНТА
(лат. — що молиться) Один з іконографічних типів Богоматері, монументальне зображення якої звичайно поміщається в консі центральної апсиді храму, а також на візантійських та …
ОРАТОРІЯ
(італ. < лат.) Молитовня при церкві для співів, приміщення для обговорення проповідей.
ОРД , ОРДА
орд (орда) (монг.) Палацовий комплекс у народів Центральній Азії, пізніше — назва столичного міста монгольської держави.
ОРДІНЕР
(англ.) Шинковий заклад з кімнатою для біржових операцій, який став поширений в США під час колонізації англійцями Америки.
ОРДЕРНА АРКАДА
докл. див. аркада ордерна.
ОРДИНАР
Те саме, що і солітер.
ОРДОНАНСГАУЗ
Споруда для комендантського управління.
ОРЕАДИ
(лат. < грец. — гора) У античній міфології вважались німфами гір і відповідним чином зображались у монументальному мистецтві.
ОРМУШЛЬ , ОРМУШЕЛЬ
ормушль (ормушель) (нім. — вушна раковина) Форма хрящового орнаменту у вигляді "S"-подібного завитка, сполучення гротеску, картуша і стрічкового переплетення (порівн. кнорпель, орнамент …
ОСЕРЕДОК
Окрема садиба або поселення (хата з граждою у гуцулів).
ОСОБНЯК
Міський багатокімнатний будинок для однієї родини, який будувався одно- чи кількаповерховим і розташовувався звичайно вздовж вулиці на впорядкованій земельній ділянці, де знаходилися сад і …
ОСПІЦІУМ
(лат.) Кімнати для гостей у давньоримському житловому будинку.
ОСПЕДАЛЕ
(італ.) Назва італійських шпиталю, лікарні або притулку.
ОССУАРІЙ
(лат.) 1. Невелика будівля або ніша в храмі, де знаходяться череп і кості, зібрані на скасованому кладовищі або на полі бою. 2. Урна з попелом покійного (Античність) або скриня з …
ОСТІЙ
(лат.) Розташоване між вестибулем і атріумом приміщення давньоримського житлового будинку заможної особи.
ОСТРІВ
Ділянка у великому приватному парку, призначена для усамітнення й роздумів.
ОСТРІШИНА
Те саме, що і підстрішина.
ОСТРІШОК
Напіввальма, трикутний за формою схил даху.
ОТЕЛЬ
(фр.) 1. Невеликий палац, багатий особняк знатної особи у французькому місті Нового часу. На відміну від особняка буржуа звичайно розташовувався всередині дворової ділянки; 2. Пізніше …
ОХАБЕНЬ
1. Зовнішнє кільце укріплень давньоруського міста. 2. Передмістя, яке розташовувалося за оборонною стіною дитинця, кремля. 3. Одяг російської знаті в XV–XVI ст.
ОХЛУПЕНЬ
(рос.) Видовбана знизу колода, що прикриває стик тесу на гребені даху російської хати. Кінець О. над фронтоном прикрашався фігурним зображенням верхньої частини тварини (коня) або птаха.
ОЧЕПА
(укр.) 1. Верхня горизонтальна частина дверного наличника у вигляді фігурної різьбленої дошки, візерунки якої нерідко яскраво розфарбовувались (синонім — очілля). 2. Те саме, що і …


© ukrslov.com - 2010