Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру П (297)

1 2 3 > >>
ПІВДЕННО-ІТАЛІЙСЬКИЙ БУДИНОК
Тип селянського житлового будинку, що сформувався в епоху Середньовіччя. Двоповерховий і подібно італійському будинку теж чітко поділяється по вертикалі на дві частини (житлову й …
ПІВКУПОЛ
Половина куполу, розрізаного вертикальною площиною; те саме, що і конха.
ПІВПІЛЯСТРА
Верхня половина пілястри, якою оброблена невисока стінка або цокольна частина споруди.
ПІВПЛАЦДАРМ
Тупикове відгалуження від шляху сполучення у польовому укріпленні.
ПІВПОРТИК
докл. див. портик плоский.
ПІВСФЕРА
Те саме, що і півкупол.
ПІД ДЗВОНИ
Тип православної церкви, молитовне приміщення якої увінчується не барабаном з куполом, а дзвіницею з відкритими дзвонами.
ПІДБАЛКА
1. Балка, що спирається на прогонич. 2. Короткий брус, що спирається на стовп або колону і підтримує паралельну балку.
ПІДБАННИК
Верхня частина будівлі, що знаходиться під банею, куполом (порівн. барабан).
ПІДВІКОННА СТІНКА
Частина стіни між вікном і підлогою.
ПІДВІСКА
Продовгуватий замковий (ключовий) камінь склепіння в готичних спорудах, що виступає з внутрішньої поверхні.
ПІДВАЛИНА
(укр.) 1. База, опора, основа будівлі. 2. Нижній вінець зрубу, якщо він спирається безпосередньо на землю. Виконується звичайно з товстих колод і твердої деревини.
ПІДДАШОК , ПІДДАШИНА , ПІДДАШШЯ
піддашок (піддашина, піддашшя) (укр.) 1. Винос даху, що підтримується кронштейнами, консолями або стовпчиками. 2. Простір під звисом даху на фасаді будівлі.
ПІДЗАМЧЕ
Укріплене поле передмістя.
ПІДКІС
Додаткове скріплення вертикального і горизонтального брусів похиленою підпіркою (порівн. розкіс).
ПІДЛИЖКИ
(укр.) Великі камені, на яких утримується нижній вінець зрубу (синоніми — ложки, філяри).
ПІДЛОГА
Настил у приміщенні, призначений для ходіння і розміщення меблів. Відрізняється залежно від матеріалу і характеру виконання. Має місце: ~ чорна — основа для паркету або струганих дощок, …
ПІДМОГА
Укріплення стояка в металевій огорожі.
ПІДМУРОК
(укр.) Основа будівлі; фундамент; підвалина. докл. див. фундамент.
ПІДПІРНА СТІНКА
Вертикальна мурована огорожа, призначена протидіяти зсуву ґрунту.
ПІДПОРИ
Те саме, що і опори.
ПІДРІЗКА
Обробка шва мурування вилученням частини розчину. Виникають одна стрічка, яка заглиблена своїм краєм в глибину стіни (одинарна П.), або дві стрічки у вигляді злому (подвійна П.).
ПІДРУБ
Те саме, що і поруб.
ПІДСТРІШИНА
(укр.) Брус, жердина на випустах зрубу, на яку спираються припусниці каркасу піддашшя (синонім — острішина).
ПІДСТУП
докл. див. апроші.
ПІКНОСТИЛЬ
(грец.) Тип античного храму з тісним розташуванням колон, інтерколумнії між якими складають лише 1,5 діаметри.
ПІЛІМАГЕ
(санскр.) Те саме, що і патіма-гхара.
ПІЛІС
(лит.) Укріплений замок латвійською мовою. Звичайно додається до власної назви.
ПІЛОН
(італ. < грец. — стовп, портал) 1. Великий стовп-підпора, прямокутної або хрещатої форми у перетині, який підтримує балку моста, купол або склепіння. 2. Споруда, яка безпосередньо …
ПІЛОНАДА
Ряд пілонів, розташованих по прямій або кривій лінії, які підтримують перекриття.
ПІЛОТІ
(фр. — пальова основа) Стовпи, що підтримують підняту над землею споруду.
ПІЛЬЄРИ
Пілони, на які спираються арки.
ПІЛЯКАЛЬНІС
(лит.) Укріплене ровами і валами родове поселення 2-ї пол. 1-го тис. до н. е. — 1-го тис. н. е. на теренах Литви.
ПІЛЯСТР
(див. пілястра)
ПІЛЯСТРА
пілястра (пілястр) (фр. < італ., лат. — стовп). Прямокутний у перетині, плоский виступ у стіні з базою внизу, основною частиною та капітеллю певного ордера вгорі (порівн. лопатка, …
ПІНАКЛЬ
(фр. < лат. — загострений дах) Невеличка башта або стовпчик із фіалом, що увінчували контрфорс, вімперг чи іншу частину пізньороманського або готичного храму. Багато прикрашувалась, але …
ПІНАКОТЕКА
(фр. < грец. — картин сховище) Приміщення для збереження творів живопису в античні часи (порівн. іконотека, бібліотека, гліптотека, лапідарій). Назву П. тримали деякі картинні галереї у …
ПІРГОС
(грец.) Міська башта в античному селищі.
ПІРЕЙ
Парадний жертовник на честь священного вогню, що відповідав культу зороастризму в Сасанідському Ірані.
ПІРС
(англ.) Виступаюча від причальної лінії на березі споруда, призначена для двобічного швартування суден.
ПІСЦИНА
(лат. — басейн, риба) 1. Резервуар або басейн для збирання та відстою води. 2. Ставок для плавання. 3. Ставок-басейн для розведення риби у давньоримські часи.
ПА
Сільське поселення аборигенів Нової Зеландії (народу маорі), яке оточувалось огорожами і ровами (порівн. каінга).
ПАЄПАЄ
Фундаменти з великих неотесаних каменів, частина площі яких несла конструкції житлової будівлі, а інша слугувала двором або своєрідним балконом. Мали місце у мешканців Маркізьких островів …
ПАВІЛЬЙОН
(фр. < лат. — палатка) 1. Невелика паркова будівля з компактним обсягом, призначена для відпочинку, розваг. У Новий час нерідко отримувала вигляд античного храму. 2. Квадратний або …
ПАВІМЕНТ
(лат. — втоптаний) Те саме, що і літостротон.
ПАГОДА
(португ. < санскр. — священний) Буддійська культова споруда для зберігання реліквій у вигляді павільйону, обеліску або кількаярусної башти на високій платформі. Зводилась перед головним …
ПАДМАСАНА
Трон божества, розташований у другому дворі поруч з ярусною баштою меру в храмовому ансамблі (пура) на о. Балі в Індонезії.
ПАДУГА
1. Криволінійна в перетині поверхня (типу вижолобка, викружки) між карнизом і стелею в приміщенні. 2. Бокова частина дзеркального склепіння. 3. Верхня декорація на театральній сцені, …
ПАДУРАКСА
Багато оздоблені ворота до другого внутрішнього двору у храмовому комплексі (пура) на о. Балі в Індонезії.
ПАЗУХА
Простір між зовнішніми поверхнями суміжних склепінь або склепінням і стіною, площина над перекриттям споруди; порівн. запалубка.
ПАЙ-ЛОУ
(кит.) Тріумфальна брама, споруджена на честь свята, видатної події або особи у Стародавньому Китаї. Виконана з каменя або дерева, відзначаючись показними розмірами, багатим різьбленим …
ПАЙН
Храмова споруда в Індокитаї, Бірмі.
ПАКАРА
(санскр.) Фортечні стіни, що оточували середньовічні міста на Цейлоні. Вздовж них влаштовувались рови (парікха).
ПАКГАУЗ
(нім.) Великий склад на території митниці або на великій залізничній станції для недовгочасного зберігання товарів.
ПАЛІСАДНА СТІНА
Фортечний палісад з бійницями.
ПАЛІСАДНИК
1. Маленький садок або квітник перед будинком, загороджений палісадом. 2. Дуже легка, ажурна огорожа.
ПАЛАМАРНЯ
Те саме, що і дияконник.
ПАЛАНКА
1. Невелике укріплення запорожців, яке оточувалося частоколом. 2. Укріплена резиденція полковника та його канцелярії в Україні XVII–XVIII ст.
ПАЛАС
(лат.) 1. Палац феодального замку в кільці фортечних стін. Був поширений у середньовічній Німеччині. 2. Одношарова килимова тканина ручного виробництва без ворсу або килим для підлоги …
ПАЛАСІО
(ісп.) Споруда палацового типу в Іспанії і країнах Латинської Америки.
ПАЛАТА
1. Парадний зал у давньоруській споруді, призначений для прийому гостей і урочистостей. Залежно від розмірів зводився безстовпним або з одним середнім стовпом, що підтримував склепінчасте …
ПАЛАТИ
(лат. — чертог) Муроване житло з великою кількістю приміщень, інколи кількаповерхове. Будувалося у давньоруські часи (порівн. хороми).
ПАЛАТКА
Невелике приміщення цивільного призначення зі склепінчастим перекриттям.
ПАЛАТНЕ ПИСЬМО
Характер зображення будівель у зворотній перспективі, коли більш віддаленні від глядача частини споруди начебто розходяться і збільшуються у своїх розмірах. Мало місце в розписах й …
ПАЛАФІТИ
(італ.) Стародавні споруди на помостах, які спирались на палі та розташовувалися серед болотистої місцевості або на річці, озері, неподалік від берега. Поселення з П. характерні для епох …
ПАЛАЦЦО
Палац італійський, будівля, характерна для епохи Ренесансу. Назва походить від Палатинського горба у Римі, де у стародавні часи споруджувались імператорські палаци. Типологічно сформувався …
ПАЛЕСТРА
(грец. — боротися) 1. Споруда або комплекс для фізичних вправ і навчання підлітків 13–15 років, що входила до складу гімнасія. 2. Споруда для спеціального тренування борців в античній …
ПАЛЛАВСЬКИЙ ОРДЕР
Система стояково-балкових конструкцій, поширена в VII–XVIII ст. у Південній Індії. Круглий стовбур колони з підніжжям у вигляді фігури сидячого лева увінчувався капітеллю у формі тюрбана з …
ПАЛЬМЕТА
(фр. — пальмова гілка) Живописний або скульптурний орнаментальний елемент у вигляді пучків вузьких листків, яких нараховується непарна кількість і вони розташовані симетрично, …
ПАЛЯ
Стрижень, що вбивається в ґрунт для його ущільнення або досягнення материкової основи і тим самим укріплення підвалин споруди.
ПАНІКАДИЛО
(грец. — чисельність свічок) Велика люстра зі свічками у християнській церкві, підвісний світильник (порівн. полікадило, хорос). Встановлена у середохресті або підкупольному просторі …
ПАНДАТИВ , ПЕНДАНТИВ , ПЕНДАНТІФ
(фр.) Те саме, що і парус сферичний.
ПАНДЖАРА
Віконна решітка із складним орнаментальним малюнком рами, яка вживалась у спорудах Середньої Азії XV ст. (порівн. мутарабі, шебеке).
ПАНЕЛЬ
(нім. < лат. — кусок тканини) 1. Покриття нижньої частини стіни в приміщенні, яке отримувало різне кольорове і пластичне вирішення, облицювання різними матеріалами (те саме латвина, …
ПАНОРАМА
(грец. — все і бачу) 1. Загальний вигляд місцевості, забудови населеного пункту, частини міста, який відкривається з підвищеного місця. 2. Велика горизонтальна картина з розташованим …
ПАНСІОН
(фр.) 1. Старовинний невеликий готель з регулярним харчуванням. 2. Закритий учбовий заклад з гуртожитком і їдальнею. Серед останніх мав місце: шляхетний пансіон — пансіонат при …
ПАНТЕОН
(лат. — всі боги) 1. Монументальний храм, присвячений всім або багатьом богам. 2. Храм з останками героїв, місце урочистого поховання видатних осіб.
ПАНЬ
(кит.) Завершення пагоди у Китаї, що мало форму індійської ступи.
ПАПЕРТЬ
Зовнішній притвор православної церкви у вигляді майданчика або критого приміщення, галереї перед входом до споруди. Інколи оточувався стінами.
ПАРІБОГА
Один з чотирьох типів ступи у Бірмі. Має другу релігійну значимість, оскільки реліквіями являлися предмети побуту чи ужитку Будди та осіб, які зараховані до буддійських святих (порівн. …
ПАРІКХА
(санскр.) Оборонний рів, влаштований у підніжжя фортечної стіни (пакара) на середньовічному Цейлоні.
ПАРАДІЗ
(грец.) 1. Місце заспокоєння душі згідно древнім віруванням. 2. В європейській архітектурі XVIII ст. це — розкішний заміський палацовий ансамбль з парком, комплекс багато оздоблених …
ПАРАДАКШИНА
(санскр.) Святилище індуського храму, навколо якого здійснювався ритуальний обхід.
ПАРАДОС
Укриття, призначене для захисту від тильного обстрілу.
ПАРАЛЕЛЬ
Земляна траншея для атаки на фортецю.
ПАРАЛЕЛЬНА ПЕРСПЕКТИВА
Те саме, що і білатеральна перспектива.
ПАРАПЕТ
(фр. < італ. — перила, що захищають груди) 1. Невисока горизонтальна огорожа даху, тераси, балкона, майданчика, набережної, виконана у вигляді суцільної стінки. Над трикутними фронтонами …
ПАРАСКЕНІЙ
(грец. — біля намету) Невелике крило, що виступало збоку від скени, яке поліпшувало акустику, посилюючи резонанс, а також було тлом для гри акторів і місцем для зберігання декорацій.
ПАРАСТАЗА
(грец. — колонада) Частина стіни, ряд стовпів чи колон, що відкривають вхід у двір давньогрецького будинку.
ПАРАФІЯЛЬНІ ХРАМИ
Невеликі церкви для громади села або частини міста.
ПАРК ІТАЛІЙСЬКИЙ , ІТАЛІЙСЬКИЙ ПАРК
В епоху Відродження — регулярний сад з використанням рельєфу місцевості. Характерною особливістю є комплексне вирішення з архітектурою вілл, що розташовувались на верхніх площадках …
ПАРКЕТРІ
Мозаїчний набір підлоги, де були поширені ялинкові, шахові, смугасті та інші орнаментальні композиції (порівн. маркетрі). Техніку П. використовували і при виготовленні меблів.
ПАРЛОР
(англ.) Передпокій на нижньому поверсі, над яким знаходилися житлові кімнати і так звана довга галерея. Сформувався у житловому будівництві середньовічної Англії, вживався як вітальня в …
ПАРНАС
(грец.) Декоративний насипний горб у парку романтичної доби.
ПАРНЯ
Зрубна будівля з подвійними стінами, призначена для того, щоб якісно обробити паром деревину при виготовленні криволінійних елементів возів і саней.
ПАРОДИ
Два проходи на орхестру, які відділяли скену від аналеми і слугували також глядачам для заповнення театрона давньогрецького театру. У давньоримських театральних спорудах П. перетворилися на …
ПАРОМ
Плавуча споруда, створена для безпечного перевезення людей або вантажів з одного берега на інший.
ПАРОХЕТ
(івр.) Велика завіса, що закриває нішу Арон Га-кодеша зі світком тори.
ПАРТА
Частина модуля для виміру дрібних членувань класичних архітектурних ордерів. У доричному і тосканському ордерах, П. складає 12-у частину модулю, яким є радіус фусту колони в її нижній …
ПАРУС
Конструкція, що створюється для переходу від прямокутника до багатогранного чи круглого в плані купола (синонім — вітрило). Мають місце наступні типи: ~ арковий — утворюється каркасом …

1 2 3 > >>

© ukrslov.com - 2010