Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру Б (186)

1 2 > >>
БІАРО
Тип буддійського храму, поширений на Суматрі та Малайї.
БІБЛІОТЕКА
(грец. — книга і сховище) Споруда або спеціальне приміщення для зберігання книжок, рукописних матеріалів та обслуговування читачів.
БІГА
(лат. — двійня) Скульптурне зображення колісниці з парою коней на споруді (порівн. трига, квадрига).
БІГИ НЕБЕСНІ
Зображення неба із зірками, знаками зодіаку, Сонцем та Місяцем. Було поширено в Московії в живописних розписах перекриттів палат.
БІГУНЕЦЬ
Орнаментальний цегляний фриз у вигляді трикутних заглиблень, які своїми вершинами звернуті поперемінно догори і донизу. Переважно використовувався у московському зодчестві XVI–XVII ст. Коли …
БІЖУЧА ХВИЛЯ
Орнаментальний мотив в різьбленні і розписах, виконаний у вигляді спрямованого в один бік і метрично розташованого ряду спіралей. Часто використовується як прикраса полички. Побутує інша …
БІЙ
Ярус оборонної башти чи стіни, залежно від ролі у захисті споруди і розташування розрізняються варовий, середній і підошовний.
БІКЛІНІЙ
(лат., грец. — два ложа) Обідній зал у давньоримському будинку, де лавки розташовувались не з трьох боків (трикліній), а тільки з двох.
БІЛА ВАРНИЦЯ
Будівля для варіння солі з топкою у вигляді печі з трубою.
БІЛА ПОЛОВИНА
Горниця або т. зв. чиста половина житлової будівлі, призначена для прийому гостей.
БІЛА ХАТА , БІЛОКУРНА ХАТА
біла хата (білокурна хата) Житлова селянська будівля з піччю і димарем над дахом. Багато Б. х. здіймалося на підклітах, приміщення освітлювалися красними (лутковими) вікнами.
БІЛАТЕРАЛЬНА ПЕРСПЕКТИВА
(лат., грец. — двічі збоку) Дзеркальність, двобічність; спосіб зображення предмета на площині, при якому паралельні лінії не збігаються на лінії горизонту, як у прямій перспективі, а …
БІЛИЙ ДВІР
Відкритий двір без навісів, що влаштовувався у селянській садибі. Характерний для російського народного будівництва.
БІЛИЙ КАМІНЬ
Різновид вапняку, який широко використовувався у зодчестві Київської Русі (зокрема, у володимиро-суздальській школі). В архітектурі Московії XVI–XVII ст. включався у цегляне мурування стін …
БІЛЬНИЦЯ
(ст.слов.) Дзвіниця, баштовий храм із дзвоном.
БІНДАЖ
Алея в парку з ґратчастим каркасом на деревах, що створювала враження довгого склепіння з гілок і листя. Інколи вживається термін "дорога, що огинає".
БІНФЕН
(кит.) Чудовисько з передньою і задньою головами, подібне до кабана. Зображалося у монументальному мистецтві Китаю із стародавніх часів.
БІРЕТ
(нім.) Складене з двох флешей польове укріплення, що у плані має вигляд літери "W".
БІРЖА
(нім. лат. — гаманець) 1. Споруда для здійснення комерційних угод. Вважаючись храмом торгівлі, на поч. XIX ст. зводилась подібною до античного периптеру або простиля. Згодом отримала …
БІСЕ
(кит.) Зображення крилатого лева, яке за китайськими віруваннями могло охороняти могилу покійника (порівн. цилінь).
БІТ-ХІЛАНІ
(ассир. — будинок з галереєю) Витягнута споруда з вхідною лоджією між баштами або частинами стіни на повздовжньому боці та з поперек орієнтованим простором. Підпори в лоджії нерідко …
БАБ
(араб. — ворота) Портал в архітектурі мусульманських країн.
БАБКА
Стовпчик між кроквами, призначений для підтримки підвішеної до нього горизонтальної затяжки.
БАВАРСЬКИЙ ХУТІР
Тип сільського житла, що сформувався у середньовічній Австрії та Німеччині. Являв собою групу з кількох будівель різного призначення (житло, стайні, комори), що звичайно мали одну висоту і …
БАГ
(перс. — сад) Великий парк, поділений алеями з кипарисів й тополь на квадратні в плані чарунки та обнесений по периметру високою стіною. Вхід відзначався пештаком, кути закріплялися …
БАГАТЕЛЛЬ
(фр. — дрібничка) Розважний павільйон, мисливський будиночок або маленька альтанка, які з сер. XVIII ст. звичайно зводилися у парках Європи.
БАГЕТ
(фр. < італ. < лат. — паличка, прут) 1. Обрамлення прорізу, картини, дзеркала або прикраса стіни, стелі у вигляді профільованої позолоченої або пофарбованої планки навколо …
БАГЛЯ
(рос.) Шлях, який вимощений колодами, покладеними поперек проїзної частини.
БАДІЯ
(італ.) Італійська назва монастиря.
БАЖНИЧЯ
(лит.) Назва церкви литовською мовою.
БАЗАР
(тюрк.) Велика площа, просторий майдан для торгівлі у південних містах.
БАЗЕКУР
(фр.) Задній двір, у міських палацах звичайно призначався для господарських і службових потреб. Отримав розповсюдження у французькому зодчестві з XVI ст.
БАЗИЛІКА
(грец. — палац базилевса) Прямокутна в плані споруда з простором, поділеним підпорами на нефи (нави), середній з яких вищий і додатково освітлений прорізами, влаштованими над дахами …
БАЗНИЦЯ
(латис.) Назва церкви латиською мовою.
БАКУЛ , БАКУЛЬ
бакул (бакуль) (фр. — засув) 1. Старовинна підйомна фортечна брама. 2. Підйомні ворота у кордегардії.
БАЛАГАН
(перс. — верхня кімната) 1. Спальний намет у середньовічних країнах Середньої Азії. 2. Тимчасова будівля, переважно зведена з дерева і призначена для сумбурних видовищ бродячих …
БАЛАКА
Те саме, що і матиця.
БАЛАХАНА
Приміщення верхнього поверху у азербайджанській або середньоазіатській споруді.
БАЛЕ
Один з двох павільйонів у першому дворі храмового комплексу (пура) на о. Балі (Індонезія). Б. розташовувались симетрично з боків від виходу з першого двору (падуракса), а також за стіною у …
БАЛЬНЕУМ
(лат.) Невелика лазня або купальня для приватного користування в античних селищах. Нерідко знаходилась у давньоримському житловому будинку (домусі), де розміщалась між кухнею і …
БАЛЯСИНА
(польск, італ., англ.) Невисокий фігурний (часто веретеноподібний) стовпчик для підтримки перил огорожі сходів, балконів, дахів. Робиться гладеньким або прикрашається різьбленням, …
БАНДО
(фр. — завіса) 1. Горизонтальна тяга на стіновій площині, інколи бандлет. 2. Тип порцелянової вази часів ампіру, що спиралась на ніжку, мала овоїдну форму і низьке короноподібне горло.
БАНЕТА
Підвищення брустверу, докл. див. бонет.
БАНЗАЙ
Ділянка в парку з штучним японським садом.
БАНКА
(фр. — сидіння) 1. Лава у громадській споруди, де сідали згідно посаді, заслугам і знатності родового походження. Характерна для середньовічної Московії. 2. Те саме, що банк2.
БАНКЕТ
(англ. — ослін) 1. Низький насип за високим бруствером, на яку підіймаються захисники укріплення, щоб вести вогонь по супротивнику. 2. Вузька не покрита гравієм, щебенем смуга між …
БАНКО
(афр.) Назва в африканських країнах сирцевої цеглини, яка з домішкою соломи і піску висушувалась на сонці (порівн. адоб, саман).
БАНЬКА
Те саме, що і главка.
БАНЬЯНА
(санскр.) Стрічка тінистих дерев, які насаджувались вздовж міжселищних шляхів на середньовічному Цейлоні.
БАНЯ
(укр. < ст.слов. < лат.) Зовнішня частина купольного перекриття. Додатково див. глава, маківка. Отримувала форми: гриба — у Візантії, кількох східних і європейських …
БАРАНЯЧІ РОГИ
Орнаментальний мотив у вигляді двох спіралей, що закручуються в напрямі одна до одної. Спочатку був символом небесного Грому і священного Вогню, уособлював силу правителів. Згодом загубив …
БАРБАКОА
(ісп.) Платформи під житловими спорудами типів боіо і каней, які були започатковані індіанцями на о. Куба і збереглись пізніше у сільській забудові.
БАРБАТ , БАРБЕТ
барбат (барбет) (фр. — борода) Насипний майданчик за бруствером в укріпленні, призначений для встановлення гармати під час стрільби.
БАРБОТИН
(фр. — шльопати) 1. Накладний рельєф в мистецтві кераміки. 2. Кольорова глина (суміш білої глини з фарбою і піском), що вживалась для виготовлення ліпних рельєфних прикрас на кахлях …
БАРЕЛЬЄФ
(фр. — опукле різьблення) Низький рельєф скульптурного зображення, який виступає над площиною менше ніж на половину свого обсягу (порівн. горельєф, койлонагліф, контррельєф, рельєф).
БАРЕЛЬЄФНИЙ УЗЛІСОК
Частина пейзажному парку, на краю якої ледве виступають окремі дерева (порівн. горельєфний узлісок).
БАРКАН
(фр.) Трапецієподібне у плані оборонне укріплення.
БАРРІО
(ісп.) Центр сільського округа на Філіппінах часів іспанського панування.
БАРТИЗАНА
(фр. — впертість, загін) Сторожова вежа, що розташовувалася між двома баштами на бруствері чи парапеті оборонної стіни. В земляних фортецях бартизана відповідає кавальєр2.
БАСТІОННИЙ ФРОНТ
Оборонна лінія у земляній фортеці, що складається з двох половин суміжних бастіонів і куртини між ними.
БАТАРДА , БАТАРДО
батардо (батарда) (італ., фр. — гребля) Споруда для утримання води або підтримання її належного рівня, яка влаштована біля фортеці. Існує теж: батардо глухе — мурована стінка з …
БАТАРЕЯ
(фр.) Розташований на підвищенні оборонний комплекс з гарматами. Може бути земляним або мурованим, кількаярусним. Крім них існують: ~ анфіладна — укріплена позиція, з якої …
БАТЕЙ
(ісп.) Майданчик для ритуальних церемоній посеред селища кубинських індіанців.
БАТОНИК
Архітектурний облом у вигляді круглого астрагалу, піввалика.
БАТТЕР
Те саме, що і батарея.
БАТУРА
Будівля, подібна до вишки, каланчі.
БАТУТА
(італ. — удар) Італійська назва акцентованих частин на площині стіни, наприклад, лопаток, контрфорсів.
БАФЛАНК
Додатковий нижчий фланк у оборонній архітектурі, виконуючий роль каземату.
БДЖІЛЬНИК
(укр.) Те саме, що і омшаник.
БЕГІНАЖ
Будівля жіночої релігійної громади. Характерна для Фландрії часів Середньовіччя і Нового часу (порівн. бехейнхоф). В містах келії для жінок групувались навколо церкви, в селах — галявини, …
БЕДЕСТАН
(тур.) Критий ринок у вигляді вулиці чи площі, перекритих склепіннями. Розташовані по периметру крамниці часто мали по два входи, відкриваючись як в середину ринку, так і назовні. …
БЕЗІСТЕН
Те саме, що і бедестан. Такий тип критого базару був поширений у Боснії та Македонії після турецького завоювання.
БЕЗАНІН , БЕЗДАНІН
Те саме, що й мезонін.
БЕЙЛІ
Захищена ровами і палісадами гарнізонна стоянка англійських лучників XI–XII ст.
БЕЙЛАН
Проміжне стійбище у стародавніх бурят.
БЕЙТ-ГАМІДРАШ
(івр. — будинок навчання) Школа або місце для вивчення єврейської релігійної літератури, молитовний будинок. Часто знаходився поруч з синагогою.
БЕЙТ-ГАМІКДАШ
(івр. — єрусалимський храм) Головна іудейська святиня, що знаходилася на горі Морія і начебто повинна бути відновленою Месією у Єрусалимі. Храм споруджувався царем Соломоном в 960 р. до …
БЕЙТ-ДІН
(івр. — будинок суду) Судова установа у єврейській громаді.
БЕЙТ-МІДРАЩ
(івр.) Невеликий молитовний будинок іудаїстської громади, який має опалення і використовується взимку. Звичайно був храмом хатнього типу.
БЕЙТ-ТАХАРА
(івр.) Будинок для здійснення поховального обряду у євреїв.
БЕЛФОРТ
Міська башта, звичайно прибудовувалася до ратуші у середньовічних містах Західної Європи (порівн. бефруа). В Нідерландах також виконувала функції храмової дзвіниці.
БЕЛЬВЕДЕР
(італ. — гарний краєвид) 1. Спеціальна будівля, вишка, огороджений майданчик або приміщення нагорі споруди для огляду довкілля. 2. Назва деяких палаців і павільйонів, які розташовані …
БЕЛЬВЮ
(фр.) Те саме, що і бельведер1.
БЕЛЬЕТАЖ
(фр. — гарний поверх) 1. Розташований над цокольним поверхом більш високий напівповерх, де знаходились парадні і відповідним чином вишукано оздоблені приміщення палацу. На фасаді він …
БЕМА
(грец. — слід ноги) 1. Підвищення для вівтаря, жертовника у Стародавній Греції, трьохступінчасте підніжжя для оратора або нагородженого переможця змагань. 2. Те саме, що і біма.
БЕНУАР
(фр. — ванна) Театральна ложа на рівні сцени, розташована під бельетажем, з обох боків від партеру і огороджена парапетом.
БЕРБЕРТ
(лат.) 1. Різновид давньоримського бетону, з якого виконувались будівельні блоки. Назву отримали від будівельного матеріалу берберів (аборигенів північної Африки), виготовленого з …
БЕРВА
1. Гребля або земляний насип, що споруджується на березі річки. 2. Місточок над водою або болотистою поверхнею.
БЕРГАМТ
(нім.) Адміністративна споруда у губернському місті Російської імперії, де здійснювалось керівництво гірничими, ливарними і плавильними підприємствами.
БЕРГВЕРК
(нім.) Рудник, гірничий завод.
БЕРГШТРИХИ
(нім.) Коротенькі риски на топографічних картах, якими відзначаються напрями схилів земної поверхні.
БЕРЛІНА
(італ. — візок) Намет на чотирьох стовпах і ступінчастому підніжжі, зведений серед міської площі в Італії. Встановлений в ньому трон призначався для урочистого введення посади правителя …
БЕРМА
(польс. < голл. — купа землі) Елемент оборонного зодчества у вигляді уступу між стіною і валом, між валом і ровом, що виконується для посилення міцності укріплення.
БЕРНСЬКИЙ БУДИНОК
Тип селянського житла, що сформувався у середньовічній Швейцарії. Являв собою зрубну будівлю висотою до 5 поверхів з напіввальмовим дахом. Внизу знаходився погріб, над ним — різні комори …
БЕСІДА
(ст.слов. — сидіти перед дверима) 1. Громадська хата для загальної праці у російській народній архітектурі. 2. Частина міста в Московії, що відводилася для мешкання іноземців.
БЕСТІАРІЙ
(лат. — тварина) 1. Приміщення для диких тварин, призначених для виступу у давньоримському цирку, звіринець. 2. Коло тем, сюжетів і мотивів образотворчого мистецтва, починаючи з …
БЕТАРДА
Дамба зі шлюзами, влаштована для підвищення рівня води на окремій ділянці річки.
БЕТОНІТ
(нім.) Штучний камінь, пористий бетон, який робиться з щебеня, шлаків, цегляної муки і портланд-цементу (різновиди — берберт, міракль). Для полегшення ваги Б. робилися пустотілими, що …
БЕТТУНГ
Підвищення над валгангом для ведення артилерійського обстрілу навколишньої території.
БЕФРУА
(франк. — набат, тривога) Окрема башта середньовічного західноєвропейського міста, що спочатку була сторожовою, а пізніше стала традиційною частиною ратуші, символом міського …

1 2 > >>

© ukrslov.com - 2010