Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру С (207)

1 2 3 > >>
СІБІ
(яп.) Прикраса гребеня у покрівлі японського будинку, внаслідок значного продовження крокв над дахом, через що вона отримує вигляд хвоста риби або сови.
СІМА
(яп. — острів) Принцип символіки японського саду в стилі сінден-дзукурі, відповідно якому наголошувалась двоєдність природи, де вода і скелі вважались основою. Тому засаджений деревами …
СІН
(яп.) Ознака повністю завершеної форми побудови японського саду, яка містить весь комплекс композиційних елементів (порівн. со, гьо).
СІНДЕН
(яп. — спальний павільйон) 1. Святилище синтоїстського храму. 2. Головний житловий будинок, призначений для власника, у комплексі великої садиби, яка склалася в Японії у IX–X ст. …
СІНДЕН-ДЗУКУРІ
(яп.) 1. Житло часів панування в Японії феодальної аристократії XI–XII ст. 2. Назва стилю в японській архітектурі періоду Хейан.
СІНЬ
(давньорус. — палатка) Те саме, що й балдахін.
СІОСОЇН
(яп.) Споруда скарбниці, що входила до японського храмового архітектурного ансамблю (синонім — сьосоін).
СІСТИЛЬ
(грец.) Тип античного храму, інтерколумній між підпорами якого дорівнює 2 діаметрам колони.
СІТАНЬЯ
(ісп.) Фортеця, споруджена іберійцями, аборигенами північної частини Піренейського півострова.
САВОННЕРІ , САВОПІРІ
савоннері (савопірі) (фр. — миловарня) Художній килим з низько підстриженим ворсом, на темне тло жовтих або чорних тонів якого нанесено малюнок з рослинними пагінцями, квітів з …
САГАНА-ТАМИ
Надгробна споруда казахів у вигляді прямокутника стін без даху, поздовжні стіни якого робились трохи вищими за торцеві. Поверхні прикрашалися різьбленням.
САГУАН
(ісп.) Вузький прохід типа шлюзу, який вів з вулиці у внутрішній двір патіо з фонтанами і галереями. Влаштовувався у заможному будинку мексиканського міста.
САД
Спеціально відведена значна площа землі: а) на якій вирощують плодові дерева, кущі тощо. б) для прогулянок з алеями, квітниками, а також звичайно з обладнанням для відпочинку і …
САД ДРУЖБИ
Площа землі, на якій з певної нагоди представники різних держав, народів в урочистій обстановці висаджують дерева.
САД КАМЕНІВ
Започаткованій в середньовічній Японії сад (в період Муроматі), який складався переважно з необроблених природних каменів, композиційне розташування котрих мало символізувати космогонічну …
САД-ІПОДРОМ
Запозичений стародавніми римлянами у греків сад у вигляді плоского відкритого газону з квітами, обрамованого алеями і стриженим чагарником. Фонтани, альтанки, квітники і деревні композиції …
САД-ПЕРИСТИЛЬ
Озеленення внутрішнього двору у міському атріумно-перистильному будинку Стародавнього Риму з влаштуванням насаджень у галереях.
САДИБА
Комплекс різноманітних споруд і зелених масивів на приватному землеволодінні. Протягом кількох століть у Новий час в багатьох країнах створювались вражаючі архітектурні ансамблі палаців з …
САДОВО-ПАРКОВЕ МИСТЕЦТВО
Використання рослинності, рельєфу та інших природних елементів у якості основних компонентів при створенні певних художніх образів, які міняються внаслідок сезонної зміни вигляду живих …
САЖ
(укр.) Господарська будівля, куди сажають для відгодування свиней. Характерна для українського й російського народного будівництва.
САКЛЯ
(груз.) Народний житловий будинок на Кавказі, який звичайно розташовувався на схилі гори.
САКРИСТІЯ
(лат. — священне начиння) Ризниця у католицькому храмі, призначалася для збереження ритуального одягу і посуду, будувалась як окрема споруда або приміщення біля хору собору. Мала …
САКСОНСЬКИЙ БУДИНОК
Тип житлового будинку в Голландії; те саме, що і халлєнхьойс.
САМАН
(тюрк. — солома) Висушений на сонці сирцевий глиняний блок з домішкою соломи (порівн. адоба, банко).
САММОН , САНМОН
саммон (санмон) (яп. — ворота-гора) Головні ворота перед головним храмом дзен-буддійського монастиря. Розташовувались на одній осі з іншими будівлями: сомон та буцуден, хатто, ходзьо.
САМЦОВА ПОКРІВЛЯ
Тип двосхилої покрівлі, утворений поздовжніми колодами, що спираються на торцеві стіни, утворюючи самцовий фронтон.
САНАТОРІЙ
(лат. — зціляти) Комплекс лікувальних і спальних споруд з особливим режимом для хворих, де здійснюється лікування природними факторами, дієтою та фізіотерапією.
САНАЦІЯ
(лат. — лікування) Очищення території, санітарна обробка приміщень; оздоровлення середовища.
САНБОЇН
Головний храм у синтоїстському культовому комплексі.
САНГАВАРА
(яп.) Хвилясте покриття будівель у японській архітектурі.
САНГХАРАМА
(інд.) Монастирська споруда або комплекс у Стародавній Індії, те саме, що і віхара.
САНДРИК
Карниз або фронтон, який влаштовується над вікном або дверима і часто підтримується двома кронштейнами. Серед них найпоширенішими являлися: ~ лучковий — з дугоподібним фронтоном. ~ …
САНКТУАРІУМ
1. Святилище давніх античних часів. 2. Приміщення у католицькому храмі, де зберігали і показували речі літургії.
САНУ
Приміщення у бірманському монастирі, яке вважалося резиденцією настоятеля і використовувалося як місце бесід та прийому подарунків.
САНЬХЕЮАНЬ
(кит.) Тип розпланування житлової садиби у південних регіонах Стародавнього Китаю, згідно з яким житлові павільйони розташовувались з трьох боків двору, а вхід з південної сторони не …
САПА
(фр.) Зростаюча у розмірах земляна траншея для захисту нападників на укріплення. Нерідко вживається: ~ подвійна — траншея, яка захищалась з обох боків брустверами або обмежена двома …
САРАЙ
(тюрк.) Палацова будівля у мусульманській країні, зокрема в Албанії.
САРДОБА
Перекрите куполом підземне водосховище у Середній Азії або з відповідним перекриттям басейн в Казахстані.
САРХІНАГ
(монг.) Один з видів верхнього кільця повстяної юрти у Монголії (докл. див. тооно).
САТІ
(яп.) Зображення риби-дракона на покрівлі японської культової споруди.
САТИР
(грец.) Скульптурне або живописне зображення давньогрецької міфічної істоти у вигляді людини з тваринними рисами, яка була одним з нижчих божеств, розпутним супутником бога вина Діоніса.
САХН
(араб.) Відкритий двір в мусульманській мечеті колонного або айванного типів, який передує зуллі.
СВІТЛИЦЯ
1. Верхнє приміщення у середньовічній житловій будівлі, яке часто не отоплювалося. Призначалося для чистих жіночих занять (рукоділля тощо), мало окремий вхід з ґанком і сходами. 2. …
СВІТЛОСИЛА
Ступінь освітленості предмета, досягнута за рахунок того чи іншого джерела світла.
СВІТЛОТІНЬ
Розподіл різних за яскравістю кольорів і відтінків. Визначення пластики форми особливостями освітлення, контрастними і нюансними співвідношеннями між освітленими і затемненими її частинами.
СВІТЛОТА
Здатність світловідображення певної кольорової поверхні. Має різні ступені.
СВІТЛОТЕХНІКА
Наука про генерування і перерозподіл оптичних випромінювань і перетворення енергії світла в інші види енергії. У будівельній галузі досліджуються розподіл світла у приміщеннях, оцінюються …
СВЯТІ ВРАТА
Те саме, що і Царські врата.
СВЯТИЛИЩЕ
Місце для здійснення релігійних обрядів, яке вважалося місцеперебуванням божества; споруда культового призначення.
СГРАФІТО
(італ. — видряпаний) Різновид монументально-декоративного розпису, коли малюнок продряпаний по верхньому шару тиньку, оголює нижній, який має інший колір (кілька кольорових шарів …
СЕ-ШАНЬ
(кит.) Щипцевий дах з карнизом під ним на китайському будинку.
СЕДЖДЕЛИКИ
Невеликі мечеті, що споруджувались у міських кварталах (порівн. бука, мезкети, месджід).
СЕЙНБУ
Діамантовий бутон над металевою парасолькою, яка увінчувала чалаа, йве, чахмау, карниз і чашу над дзвоноподібною основою бірманської ступи, зеді або пато.
СЕЙСМОСТІЙКІСТЬ
(грец.) Спроможність споруд витримати землетруси.
СЕККО
(італ.) Те саме, що альсекко.
СЕКОС
(грец.) Святилище у давньоєгипетських і архаїчних античних храмах.
СЕКЦІЯ
(лат. — розділення) Замкнена чарунка, що повинна бути повтореною у будівлі, комплексі.
СЕЛЬБИЩЕ
Територія, зайнята в основному житловими будівлями.
СЕЛЯМЛИК , СЕЛЯМЛІК , СЕЛЯМНИК
селямлик (селямлік, селямник) (тур. < араб.) 1. Заля для авдієнцій; 2. Приймальна частина житлового будинку у східній архітектурі. На відміну від гарему (харему) звичайно призначалась …
СЕМІНАРІЯ
(лат. — розплідник) Учбовий заклад в Російській імперії де готували священників і дяків (духовна С.) або вчителів для початкових шкіл (вчительська С.).
СЕМАНТИКА
(грец. — означення) Розкриття змісту, який втілюється в архітектурі й мистецтві пластичними формами, просторовими осередками, їх сполученням.
СЕНМУРВ
Міфічний птаходракон, зображення якого мало місце у давньоруському монументальному мистецтві.
СЕНОТ
Природний карстовий колодязь у Мезоамериці. Великі за розмірами С. нерідко використовувалися для проведення ритуальних обрядів з принесенням людських жертв.
СЕРАЛЬ
(тюрк., фр.) 1. Приймальний зал або група приміщень в архітектурі східних країн. Відзначався розкішшю і вишуканістю зовнішнього і внутрішнього оздоблення. 2. Палац турецького султана.
СЕРАФИМ
Зображення сил небесних у вигляді дитячої голівки з шістьома крилами, з яких два показувались над головою, другі — нижче голови, а ще два крила простирались з боків. Було поширено у …
СЕРГА
1. Трикутна підвіска до виступу наличника. 2. Стінка з дранки, призначена для витких рослин, зокрема винограду.
СЕРДАБ
Підземна камера ритуального призначення у гробниці стародавніх часів. В період середньовіччя на мусульманському Сході влаштовувався в палацах і багатих житлових будинках.
СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКИЙ БУДИНОК
Те саме, що й італійський будинок.
СЕРЕДМІСТЯ
Центральний район міста.
СЕРЕДНИК
Те саме, що і перечка.
СЕРЕДНЬОНІМЕЦЬКИЙ ДВІР
Тип німецького селянського будинку, докл. див. франконська садиба, фірекхоф, фірзейтхоф.
СЕРЕДОХРЕСТЯ
Перетин середньої нави і трансепту в базилікальній культовій будівлі або центральне ядро хрестово-купольної (синонім — перехрестя). У католицьких храмах С. зовні часто відзначалося високою …
СЕРПАНТИН
(фр. — змія) Зигзагоподібна дорога на похилій місцевості або на складному рельєфі пейзажного парку.
СИБИЛА
(грец.) Фонтан у вигляді купольного павільйону в турецькій архітектурі.
СИБОРІУМ
(лат.) Те саме, що і ківорій.
СИГНАТУРКА
(лат. — показувати) 1. Завершення будівлі невеликою вежею. 2. Малий дзвін католицького храму, розташований над пресбітерієм або на перетині центрального нефа з трансептом.
СИГНОН
Ікона, призначена для виносу з християнського храму при урочистих молитовних обрядах.
СИКАЛИК
(тур.) Парильне приміщення у турецькій лазні, у якому милися після перебуванні у купальному залі (харареті).
СИЛЛОНА
Те саме, що й анвелопа.
СИЛУЕТ
(фр.) Обрис предмета, сформований контурними лініями, які окреслюють його загальну масу.
СИЛЬВЕТИКА
Засіб виявлення морфологічних особливостей архітектурного стилю переважанням тих чи інших фігурних обрисів.
СИМ
Головний зал храму зі статуєю Будди, призначений для молитви монахів, в середньовічній архітектурі Лаосу; подібне бот.
СИМА
(грец. — задерши ніс) 1. Жолоб для стікання води над карнизом стародавнього грецького храму, виконаний з мармуру або теракоти. 2. Архітектурний облом у вигляді гуська, що увінчує …
СИМБОРІО
(ісп.) Багато декорована з високими вікнами башта над середохрестям, що спочатку споруджувалася в Іспанії, а потім в інших країнах.
СИМЕТРІЯ
(грец. — розмірність) Відповідність форм, розташованих відносно середини будівлі, забудови. Один з головних композиційних засобів в архітектурі та монументальному мистецтві. Мають …
СИМУЛЬТАНІЗМ
(фр. — одночасний) Максимальне наповнення архітектурного твору символічними формами, атрибутами, скульптурними композиціями, розписами або декоративними елементами для наочного і …
СИНАГОГА
(грец. — збори) Іудаїстська культова споруда, що ставала центром релігійного і громадського життя єврейської громади. Існувала двох типів: а) всі приміщення знаходилися у цілісному …
СИНОД
(грец. — зібрання) 1. Зібрання духовних і світських осіб для керівництва церковним життям. 2. Споруда для організаційної діяльності духовних службовців.
СИНТРОН
(грец. — сумісні крісла) Сидіння вздовж стін апсиди, призначені для духовенства, присутнього при читанні апостольських писань. Центральне місце (трон) відводили єпископу або митрополиту, …
СИНЬЙОРІЯ
(італ. — зібрання панів) Споруда міського самоврядування в італійських містах, яка виникла в XI ст. і спочатку відзначалась суворим виглядом, забезпечувалась високою баштою, символізуючи …
СИПАНЕЦЬ
Гуцульська господарська будівля типа комори.
СИСТЕМА КОНКРЕТНА
Тришарове мурування стін (зовнішні — лицьові та внутрішнє — забутовка) з виконанням через певні проміжки горизонтальних рядів з цегли.
СИХЕЮАНЬ
(кит.) Тип розпланування садиби у північних регіонах Стародавнього Китаю, згідно з яким житлові павільйони розташовувались з трьох боків двору, а вхід з південної сторони вирішувався у …
СИЧНИН
Бетон з домішкою цегляних кришок.
СКАЛЬОЛО
(італ. — врізання) Те саме, що і кирма.
СКАМІЛЛА
Низький квадратний чи фігурний плінт поверх абаки для запобігання сколювання виносу капітелі. Звичайно ширина С. дорівнює верхньому діаметру колони і не виступає за межі архітравної балки, …
СКАРАБЕЙ
(лат.) Гнойовий жук, який у Стародавньому Єгипті вважався священним. У його поведінці вбачали символ руху Сонця по небу, а в зубцях на голові — подобу сонячних променів. Вирізьблені з …
СКАРП
(лат., італ.) Зовнішня підпора склепіння у вигляді контрфорса, що прилягає до зовнішньої стіни споруди.
СКВЕР
(англ.) Невеликий громадський сад, звичайно розташований на міській площі.
СКЕТИНГ-РИНК
Критий каток для їзди на роликових ковзанах. Будувались переважно на поч. XX ст., отримуючи представницький вигляд в дусі неоампіру або модерну.

1 2 3 > >>

© ukrslov.com - 2010