Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру Т (158)

1 2 > >>
ТІ
Металева парасолька, яка увінчувала чалаа, йве, чахмау, карниз і чашу над дзвоноподібною основою бірманської ступи, зеді або пато.
ТІГІ
(яп.) Звисаючий над стіною край покрівлі, що відзначався сильним виносом і утворював глибокий навіс. Характерний для синтоїстських храмів в Японії.
ТІГАЙДАНА
(яп.) Ніша з декоративними полками, яка стала характерною для японського житла в період Муроматі.
ТІГРЕМТ
(араб.) Укріплений житловий будинок в середньовічній Мавританії. Багатоповерховий, відзначався масивними сирцевими або глинобитними стінами, завершеними зубцями і прикрашеними рельєфним …
ТІК
(укр.) Частина селянської садиби у вигляді майданчика для обмолоту і просушування хлібних снопів.
ТІМ , ТІМА
тім (тіма) (араб.) Міський торговельний заклад у вигляді вулиці, перекритої куполами, або галереї в архітектурі середньовічної Середньої Азії. Часто входив у комплекс громадських споруд, …
ТІПІ
Житло північноамериканських індіанців, що мешкали у преріях, виконане у вигляді конічного намету, який зводився з жердин, обтягнутих шкірами (порівн. вігвам).
ТІФОН
(грец.) Популярний у античному мистецтві персонаж, якого часто зображали на декоративних рельєфах, антефіксах тощо. За грецькою міфологією — велетень, син богині землі Геї і Тартара, …
ТАБІР
Пристосована для оборони військова стоянка, яка оточувалась возами і підводами замість стіни або земляних валів.
ТАБЕЙ
Зображення прямої чаші для подання, що знаходиться нагорі дзвоноподібної основи бірманської ступи, зеді або пато.
ТАБЕЙХМАУ
Зображення перевернутої чаші для подання, що знаходиться нагорі дзвоноподібної основи бірманської ступи, зеді або пато.
ТАБЕРНА
(лат. — дощана хатинка, крамниця) 1. Торгове чи ремісниче приміщення з житловими кімнатах на антресолях, яке могло бути частиною зверненого на вулицю або площу житлового будинку, …
ТАБЕРНАКЛЬ , ТАБЕРНАКУЛ
табернакль (табернакул) (фр. < лат. — намет) 1. Нарядно оформлена баштоподібна добудова або ніша із статуєю святого, релікваріями у готичній архітектурі. 2. Шафа у вівтарній стіні …
ТАБЛІНУМ , ТАБЛІНІУМ
таблінум (таблініум) (лат. — дошка) Піднята на одну-дві сходинки кімната у будинку давньоримського часу, призначена для багатих трапез, ділових занять власника, котра розташовувалася на …
ТАБЛЕТТА
Велика панель, прикрашена тематичним скульптурним рельєфом. Характерна для монументального мистецтва Мезоамерики.
ТАБЛЬДОТ
(фр.) Загальний обідній стіл у ресторані, готелі або пансіоні.
ТАБУЛЯРІУМ
(лат. — сховище документів на дошках) Споруда державного архіву Стародавнього Риму або будинок для збереження міських архівів.
ТАВР
Металева балка, що у перетині має вигляд літери "Т".
ТАГЕ
Покрівельний матеріал над житловим будинком у Верхній Бірмі з висушених пальмових листів (порівн. тані).
ТАЙК , ТЕЙК
тайк (тейк) Прямокутна в плані споруда для збереження сувоїв із священними текстами, бібліотека. Мала місце в архітектурі Бірми.
ТАК , ТАКІ
так (такі) (араб.) Перекрита куполом, зовні проста торговельна споруда з кількома крамницями, що розташовувалась на перехресті вулиць середньовічного міста в Середній Азії (порівн. токі).
ТАКАУКА
(яп.) Житлова будівля стародавніх японців у вигляді приміщення, розташованого над землею на стовпах і перекритого кроквами, які нависають над стінами у вигляді тігі.
ТАЛІК
(перс. — підвішені один до одного) Накреслення арабських літер, у яких переважали широкі округлі форми. Були вироблені в Ірані XI–XII ст. і згодом у поєднанні з письмом насх виник …
ТАЛА
(санскр.) Відкрита тераса, лоджія або балкон, що влаштовувалися у середньовічному житловому будинку на Цейлоні і звертались у бік внутрішнього двору.
ТАЛУС
(лат. — щиколотка) Скошене потовщення стіни або башти до підвалин над фундаментом. Посилюючи міцність будівлі, Т. використовувався для розташування таємних ходів.
ТАМБУР
(фр. < араб. — барабан) 1. Невелика прибудова біля вхідних дверей або невелика кімната за дверима, що захищає приміщення споруди від вітрів, холодного повітря. 2. Барабан куполу, …
ТАНІ
Покрівельний матеріал над житловим будинком у Нижній Бірмі з висушених пальмових листів (порівн. таге).
ТАПІАЛЬ
Глинобитне мурування, яке було поширено в Аргентині, Перу та інших латиноамериканських країнах.
ТАРМА
Іракська назва айвана, розташованого у внутрішньому дворі житлового будинку.
ТАРМАКАДАМ
Бетонне покриття шляху, яке виконано у кілька шарів з щебеня і дьогтю.
ТАРТАК
Лісопильня.
ТАРУКІ
(яп.) Високі колони, що підтримують крокви у японському храмі.
ТАТАМІ
(яп.) Стандартні мати, з яких складалася підлога японського будинку. Слугували своєрідним модулем при визначенні параметрів споруди.
ТАТЕНА
(яп. — житло з соломи) Первісна напівземлянка в Японії прямокутної форми в плані із закругленими кутами, де малися чотири стовпи, що несли прогони та крокви.
ТАХО-ТА
(яп.) Глинобитна тинькована пагода в монастирях секти Сингон в Японії. Являла собою сполучення запозиченої від форми індійської ступи монолітної півсфери, яка інколи оточувалась …
ТАХЧА
(перс.) Невелика ніша всередині житлового приміщення народного азербайджанського будинку (порівн. джамуджан, патухан).
ТЕКІЄ , ТЕККЕ , ТАКІЯ
текіє (текке, такія) (тур.) Мусульманський монастир общини аскетів-суфіїв, який був поширений у Туреччині та Середній Азії (порівн. завійа, ханака).
ТЕКТОНІКА
(грец. — будова) Структура споруди, зумовлена характером матеріалу і конструктивною системою. Прийнято розрізняти: Т. стояково-балкових конструкцій, Т. стінових систем, Т. каркасних …
ТЕКТОНІЧНІСТЬ
Відповідність побудови мас закономірностям будівельних матеріалів і конструкцій (протилежність — атектонічність).
ТЕЛАМОН
(лат. — перський невільник) Опора у вигляді чоловічої статуї; те саме, що і атлант.
ТЕЛЕСТЕРІЙ
(грец.) Містеріальний храм у античній Греції.
ТЕМАСКАЛЬ
(ісп.) Парова лазня мексиканських селян.
ТЕМЕНОС
(грец.) 1. Огороджений священний майданчик з вівтарем у стародавній східній та у античній архітектурі. 2. Ритуальний центр з вівтарями й храмами у прадавньому американському місті.
ТЕМПЛ
(англ.) Споруда синагоги великих розмірів.
ТЕНІЯ
(грец.) Горизонтальна поличка, яка увінчує архітрав у класичному доричному ордері.
ТЕНАЛЬ
(нім.) Окреме укріплення перед куртиною, звернене до супротивника гострими кутами. Мають місце: ~ подвійний — з трьома гострими виступами у бік супротивника; ~ простий — з двома …
ТЕНАЛЬНА СИСТЕМА
Сполучення тенальних фронтів.
ТЕНАЛЬНИЙ ФРОНТ
Накреслення фронту, де два рівних фаси створюють між капіталями кут 90–120°.
ТЕНАЛЬОН
(фр.) Укріплення перед чільним боком малого равеліну.
ТЕНСЮ
(яп.) Центральна укріплена башта в замку японського феодала-даймьо, (хіродзиро, хіроямадзиро, ямадзиро). Піднесена на масивний цоколь вона складалася з кількох (до семи) ярусів з …
ТЕНТ
(голл. < англ.) Натягнутий навіс, покриття полегшеної конструкції над спорудою.
ТЕНТІ-КОНГЕН
(яп. — проти вологи) Первісне житло в Японії, те саме, що і татена.
ТЕОКАЛЛІ
(грец.) 1. Святилище давніх народів Центральної Америки у вигляді майданчика зі стелами. 2. Ступінчаста піраміда з храмом і вівтарем вгорі, до яких з одного або кількох боків вели …
ТЕОЛОГЕЙОН
(грец. — місце говорити) Спеціальний підвищений майданчик в античному театрі, де виступали актори у ролі богів.
ТЕПІДАРІЙ
(лат. — підігріта вода) Приміщення з теплою водою, яке знаходилося між фригідарієм і кальдарієм у термах Стародавнього Риму.
ТЕПЛА ЦЕРКВА
Те саме, що і зимова церква.
ТЕРАКОТА
(італ. — випалена земля) Неглазурована кераміка з кольорової глини. Після випалення отримує характерні кольори і фактуру (грубозернисту або поліровану).
ТЕРАМАРА
(італ. — зіпсований, земля і мергель) Укріплене поселення, що будувалося у Північній Італії в бронзову добу. Спочатку вони зводились на річках, неподалік від берега, на штучних …
ТЕРАС-ХАУС
(англ.) Житлова секція з приміщеннями у кількох рівнях і окремими виходами. Започаткована у 2-й пол. XVIII ст. архітекторами братами Р. і Дж. Адам для квартальної забудови міст в Англії.
ТЕРАСА
(фр. < лат. — земляний насип) 1. Відкритий з усіх боків чи напіввідкритий горизонтальний або трохи нахилений майданчик на природному більш-менш крутому схилі. 2. Легка добудова до …
ТЕРАСОВИЙ САД
Твір садово-паркового мистецтва, де широко використовуються природні й штучні тераси для створення виразних образів, сформованих різноманітними насадженнями, будівлями, скульптурами, малими …
ТЕРМЕ
1. Розбірна кибитка ногайців, що мала великі розміри. 2. У калмиків кибитка, остов якої складається з 6–12 решіток (порівн. гер).
ТЕС , ТЕСИНА , ТЕСИНИ
тес (тесина, тесини мн.) Тесані дошки для обшивки будівель.
ТЕСНИНА
(укр.) Те саме, що і панель.
ТЕТ-ДЕ-ПОН
(фр.) Передмостна укріплена позиція; має місце: ~ подвійний — укріплення попереду і позаду моста, на обох берегах річки.
ТЕТРАПІЛОН
(грец. — четверо воріт) Тріумфальна арка з двома взаємно перпендикулярними проїздами.
ТЕТРАСТИЛЬ
(грец. — чотириколонний) Тип античного храму з чотирма колонами на торцевому фасаді.
ТЗЕБІ
Один з типів буддійського храму у вигляді ступи, який вживався у Бірмі.
ТИН
(укр.) 1. Огорожа з лози навколо сільської садиби. 2. Оборонна стіна з щільно розташованих поруч колод, які вертикально вриті у землю і загострені вгорі.
ТИНДЕ
(молд.) Сіни, розташовані у тричастинному молдавському будинку між житловим приміщенням (кемаре) і вітальнею (каса маре).
ТИНЬК
(укр.) Покриття поверхні конструктивного елементу шаром з будівельного розчину, що зроблений з піску і вапна, гіпсу або цементу (синонім — штукатурка). Має місце: ~ теразитовий — …
ТИРГ
(молд., з осетинської) 1. Торговельно-ремісничий посад біля сильно укріпленої фортеці в Молдові XV ст. 2. Сіни з коморою у житловому будинку заможного осетина.
ТИРМЕ
Розбірна решітчаста юрта, яка покривалась повстю. Слугувала літнім житлом башкир-скотарів (порівн. бура аласик).
ТИРС
(грец.) Деталь декоративного вбрання, яка зображалася у вигляді жезла бога Діоніса — палки, увитої плющем, виноградною лозою і листами.
ТИЧКОВИЙ РЯД
Горизонтальний ряд цеглин з торцевими гранями на чільному боці.
ТИЧОК
Торцева грань брускової цегли, найменша за розмірами.
ТОБІРУУ
Позолочені півкулі на пурпурному фризі ламаїстського храму в Бурятії.
ТОЙХОБАТ
(грец. — стіна і ступаю) Узорчастий, з рельєфним орнаментом плінт корінфського ордера. Виник в архітектурі еллінізму.
ТОКІ
Торговельна споруда, розташована на перетині головних вулиць у середньоазіатському місті (синоніми — так, такі).
ТОКЙО
(яп.) Капітель японської колони у вигляді системи кронштейнів (порівн. доу-гун).
ТОКОНОМА
(яп.) Невелика, вистелена циновками ніша над підлогою у приймальні японського житлового будинку, де зберігалися вази з вітками й квітами (ікебана) та сувій з живописним зображенням або …
ТОЛІ , ТОЛЬО
толі (тольо) Позолочені диски випуклої форми, які прикрашали фриз на фасаді буддійського храму в Бурятії та Монголії.
ТОЛБУТ
Ратуша у невеликому місті. Зводились з баштами в Шотландії XVI–XVIII ст., відзначались суворим виглядом.
ТОЛОКА
Громадський спосіб будівництва.
ТОЛОС
(грец.) Кругла у плані будівля, часто з купольним завершенням.
ТОН
(грец. — напруга) 1. Одна з характеристик кольору, що визначає його відтінок (червоний, жовтий, лимонний, бузковий тощо). 2. У монументальному живопису назва загального відтинку, який …
ТОНБА
Куля на маленькій піраміді для прикраси наличника тощо (синонім — тумба).
ТОНДИР
(вірм.) 1. Піч для випікання коржиків у Вірменії. 2. Глиняний глечик, заритий у землю.
ТОНДО
(італ. — круглий) Архітектурна або декоративна деталь, живописний твір чи скульптурний рельєф у формі круга, диску.
ТОНДРАТУМ
(вірм.) Кухонне приміщення у народному житловому будинку вірмен.
ТОПІАРНЕ МИСТЕЦТВО
Фігурне стриження дерев і кущів у регулярному парку.
ТОПТАК
(укр.) Млин для розмелювання зерна, що складався з двох приміщень для приводу і механізму помелу. Заглиблений у землю привід являв собою дощатий круг, на якому топталися коні чи воли …
ТОР
(лат. — вузол) 1. Те саме, що і вал. 2. Вал у базі іонічної колони, який часто збагачено горизонтальними канелюрами.
ТОРАНА
(інд.) Парадні ворота в огорожі навколо ступи у північних районах Стародавньої Індії. Звичайно вони пишно оздоблювались різними скульптурними зображеннями божеств, тварин і епізодів з …
ТОРГ , ТОРЖИЩЕ , ТОРЖОК
торг (торжище, торжок) Торгова площа давньоруського міста, що знаходилась в посаді та біля воріт дитинця, під захистом його укріплень.
ТОРЕВТИКА
(грец. — вирізаю) Мистецтво рельєфної обробки металевих виробів холодним способом (техніки карбування, витискання, гравіювання, філігрань тощо).
ТОРЕЦЬ
1. Поперечний розріз колоди. 2. Бічна площина будівлі.
ТОРРЕ
(італ.) Назва башти в середньовічній Італії.
ТОРРЕХОН
(ісп.) Міський замок в Кастилії. Споруджувались незабаром після реконкісти і відзначались суворим виглядом.
ТОРСАДА
Орнаментальний мотив.

1 2 > >>

© ukrslov.com - 2010