Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру Ш (70)

ШІ-ЦЗИ
(кит.) Зображення левів на буддійських спорудах середньовічного Китаю.
ШІШІ
(кит.) Муровані зали, що зводилися перед гробницями у Стародавньому Китаї (порівн. феньму, цюе, яйму).
ШАБЛОН
(нім. < фр. — зразок) 1. Інструмент для формування архітектурного елемента. 2. Кресленик в натуральну величину для виготовлення пластичної деталі.
ШАДИРВАН
(тур.) Фонтан серед площі чи двору, оформлений ротондою.
ШАЛДА
(монг.) Ламаїстський монастир, у якому ретельно вивчається буддизм.
ШАЛЕ
(фр.) 1. Сільська будівля в гірській місцевості Швейцарії. Звичайно завершується високим вальмовим дахом. 2. Заміський будинок, дача, яка зовні схожа на гірське житло.
ШАМБРЕ
(фр.) Невелика кімната із склепінчастим перекриттям (порівн. комара).
ШАНДАЛ
(перс.) Великий світильник з підсвічниками на розгалуженнях від стовбура. Теж мав місце: ~ звислий — світильник, підвішений до стелі. Став прообразом люстри.
ШАНДОР
Влаштований на порозі греблі затворний щит, який відкривається для спуску води.
ШАНЕЦЬ
(нім.) Загальна назва невеликих або тимчасових земляних укріплень.
ШАПІТО
(фр.) Пересувне каркасне збірно-розбірне приміщення для циркових представлень.
ШАРБОНЬЄР
(фр.) Розважальний парковий павільйон.
ШАРДОН
Гострокінцеве завершення залізних прутів огорожі, ґрат.
ШАТО
(фр.) Французький замок, що в XV–XVI ст. почав втрачати оборонні функції і частково отримав представницький характер палацу. Розташовувався начебто на острові, оточеному заповненим водою …
ШАТРО
Те саме, що і намет.
ШАТРОВКА
шатровка (голландський млин) Тип млина, докл. див. вітряк.
ШАХАСТАН
(вірм.) Середньовічне місто у Вірменії, розташоване всередині оборонних стін.
ШАХНІШИН
Глибока ніша у парадних приміщеннях особняків і палаців на Близькому Сході для розміщення сидіння хазяїна під час урочистих прийомів. У царських палацах шахнішин призначався для трону.
ШАХРИСТАН
(перс.) Додатково укріплена кільцем стін середня частина середньовічного міста в Середній Азії, Ірані та інших мусульманських країнах. Звичайно розташовувався біля добре укріпленого …
ШВЕЛЕР
(нім.) Металева балка з П-подібним перерізом.
ШЕДУ
Те саме, що й ламасу.
ШЕЛІТА
(кит.) Житлове приміщення у китайському буддійському монастирі.
ШЕРЕФЕ
(араб.) Балкон на вершині мінарету, звідкіля муедзин закликав мусульман молитися у мечеті (порівн. шорфе).
ШЕСТЕРИК
Шестикутна частина будівлі, форма якої виявлена характером перекриття, наметового, зімкненого купольного або маківкою.
ШИІТА
(кит.) Пагода у китайському буддійському монастирі, що слугувала сховищем для реліквій, статуй, релігійних живописних творів канонічних книг (порівн. мута, гусаота, ляодита).
ШИЙКА
Нижня частина доричної інколи тосканської капітелі, що слугує пластичним переходом до фусту і знаходиться між врізами гіпотрахелія і ремінцями.
ШИКХАРА
(санскр.) Надбудова над святилищем староіндійського і середньовічного храму у вигляді суцільної башти. Має походження від ступи, яка влаштовувалася у молитовних приміщеннях, а згодом, …
ШИНОК
Питний будинок, де вживали горілку.
ШИРМА
(нім.) Переносна перегородка, що складалася з вертикальних рамок-стулок, обтягнутих тканиною (порівн. параван).
ШИЯ
шия (шийка) 1. Глухий, без світлових прорізів циліндричний або багатогранний барабан християнської церкви, що знаходиться під банею. 2. Вузька частина бійниці.
ШЛАГБАУМ
(нім.) Підйомна або поворотна жердина, яка перекриває проїзд по дорозі. Встановлювався на переїздах через залізничні колії перед проходженням потягу.
ШЛЯХЕТНЕ ЗІБРАННЯ
Імпозантна споруда для урочистих зібрань і зустрічей дворян, яка зводилась у губернських містах Російської імперії.
ШЛЯХОПРОВІД
Міст над іншим шляхом.
ШНЕРКЕЛІ
(нім.) Прикраси металевих огорож, ґрат.
ШНУР
Різновид орнаменту у вигляду плетених стрічок, ниток, джгутів, лозин.
ШОВ
1. Місце сполучення двох каменів, цеглин у муруванні. 2. Прошарок розчину між елементами мурування. Отримує різну форму в перетині, крім відзначених (докл. див. підрізка) існує: ~ в …
ШОЛОМ
Те саме, що і охлупень.
ШОЛОМОПОДІБНА БАНЯ
Одна з форм вінчання ярусів дзвіниць, барабанів храмів тощо у вигляді напівсферичного покриття, що вгорі плавно переходить в гостре завершення.
ШОПА
1. Відкритий з кількох боків навіс для торгівлі, розміщення возів тощо. 2. Господарська споруда для утримання корів на Поділлі в Україні.
ШОРФЕ
(араб.) Балкон навколо верхньої частини мінарету, куди підіймався муедзин, щоб покликати мусульман на молитву до мечеті (порівн. шерефе).
ШОСЕ
(фр.) Впорядкований шлях, покриття якого виконано з каменя, утрамбованого щебеня, асфальту або бетону.
ШОУ
(кит.) Скульптурне зображення фантастичної тварини у вигляді крилатого лева, що виконувало функції охоронця і ставилось перед похованнями у Китаї.
ШПАРУВАННЯ
Те саме, що й затирка.
ШПЕЙХЕР
(нім.) Велика складська споруда.
ШПИЛЬ
(голл., нім.) Гострокінцеве пірамідальне або конусоподібне завершення споруди, яке звичайно увінчане скульптурним зображенням, емблемою, прапором.
ШПИТАЛЬ
(польс. < фр.) Стаціонарний лікувальний заклад, який призначався переважно для військових.
ШПИХЛІР
(укр.) Господарська споруда на Бойківщині, Лемківщині, Волині для зберігання запасу зерна. Те саме, що і комора.
ШПИЦЬ
(нім.) 1. Вершина бастіону. 2. Загострений верх шпилю або стіни.
ШПОН
(нім. — тріска) Тонкий лист цінних порід дерева, що призначався для фанерування меблів або інкрустації, виготовлення фанери.
ШПРЕНГЕЛЬ
1. Горизонтальна посилювальна конструкція трикутної або багатокутної форми. 2. Завершення наличника, що нагадує фронтон.
ШПУНТ
Поздовжній виступ у дошці, брусу, палі, розрахований на те, щоб щільно входити у виїмку сусідньої дошки або іншого елемента.
ШТАБА
(нім.) Залізна смуга прямокутного профілю, що застосовувалася у металевих ґратах і огорожах.
ШТАБВЕРК
(нім.) Орнаментальний мотив у готичній архітектурі.
ШТАЙЛЯГЕР
(нім.) Те саме, що і підмурок.
ШТАМБОВЕ ДЕРЕВО
Дерево з нижньою частиною стовбура (до крони), яке навмисно очищувалось від гілок. Є елементом композиції парку.
ШТЕРНШАНЕЦЬ
(нім.) Зіркоподібне укріплення зімкненого типу.
ШТЕТЛ
(ідіш — містечко) Ремісничий населений пункт з торговельною площею посередині або відповідна частина значного міста, які переважно заселялося євреями.
ШТИБЛ
Молитовний будинок громади євреїв, що були послідовниками хасидизму.
ШТОРА
(фр. < лат. — циновка) Віконна завіса, що збирається вгорі в рулон або на шнурках, а також завіса, що розсовується по боках. На відміну від гардини виконується з тканини, що пропускає …
ШТОФ
(нім. < фр.) Декоративна тканина, яка широко використовувалась для опорядження приміщень, оббивки меблів. Мала крупний тканий рисунок, гладенько пофарбована.
ШТРОБА , ШТРАБА
штроба (штраба) (нім.) Ступінчастий обрив мурування стіни, виконаний з розрахунком на продовження робіт.
ШТУБЕ
(нім.) Прямокутна в плані велика кімната у житловій частині селянського будинку в Німеччині. Обігрівалась спеціальною піччю, окремою від кухонної.
ШТУК
(нім.) 1. Суміш вапна і товченого мармуру або гіпсу і піску для виготовлення декоративних деталей. Вони виконувались техніками ліплення чи різьблення. 2. Те саме, що і стук.
ШТУКАТУРКА
Те саме, що і тиньк.
ШТУРМФАЛ
(голл.) Колоди на спадинах ескарпу чи контрескарпу.
ШУБА
Тиньковане облицювання стіни з великобугристою поверхнею. Виконується набризкуванням цементного розчину.
ШУБУУН ХОНОГ
Трикутні за формою різнобарвні кронштейни із ступінчастими кубічними виїмками, які вживалися у фризах буддійських споруд.
ШУЛ
(нім.) Єврейський молитовний будинок.
ШУШЕБЕНД
Засклена галерея вздовж житлового будинку. Поширена у забудові міст Азербайджану XIX ст.
ШХИТА
(івр.) Споруда (різниця) для підготовки ритуального обряду в іудаїстському культі.


© ukrslov.com - 2010