Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру В (134)

1 2 > >>
В ГОЛКУ
Скріплення горизонтальних колод у зрубі із залишком, при цьому чаші робляться тільки на товстому кінці колоди, а тонкий врізається у поперечну стіну (порівн. "в погон").
В ЗАКРІЙ
Тип покриття, докл. див. покрівля.
В КВАДРАТ
Викладання склепінь цеглинами у формі вкладених один в одного квадратів.
В ЛАС
(ст.слов.) Обтісування колод всередині приміщення під єдину площину. Лише в кутах зберігались закруглення колод.
В НОЖІВКУ
Підшиття стелі або обшиття стін дошками, у яких довгий край зрізаний під кутом 45°.
В ОХРЯПКУ
(рос.) Рубання стін із залишком, при якому чаші виконуються з плоскими денами, розташовуючись як вгорі, так і знизу.
В ПІДБОР
Спосіб виконання стін з вертикально поставлених колод або брусів.
В ПАЗ
Скріплення горизонтальних колод з вертикальним стовпом, у якому зроблені відповідні заглиблення. Використовується переважно при будівництві господарських і службових будівель.
В ПЕРЕПЛЕТЕННЯ
Плоска стеля, докл. див. стеля Серліо.
В ПОГОН
(рос.) Скріплення горизонтальних колод для рубання стін із залишком. При ньому чаші вирубуються неглибокими, а утворені просвіти заповнюються більш тонкими колодами чи брусами, кінці …
В СКОВОРОДЕНЬ
(ст.слов.) Т-подібне скріплення брусів. Трапецієподібний край одного бруса отримує розширений кінець і входить у щільно підігнане такої ж форми гніздо на іншому.
В СПІРАЛЬ
(лат. — вигин) Викладення склепіння по однаково спрямованим дугам, що розходяться від центра.
В ЧВЕРТЬ ЦЕГЛИ
Стінка, виконана із цеглин, які поставлені на вузькі грані (тички або ложки) і звертаються постіллю на лицьовий бік.
ВІА
(лат. — дорога) 1. Міжміський брукований каменем шлях у Стародавньому Римі, що мав військове і господарське значення. 2. Італомовна назва вулиці або проспекту. 3. Нижня частина …
ВІВТАР
(лат. — підвищення) 1. Місце жертвувань, жертовник, які у найдавніші часи влаштовувалися просто неба і являлися символом присутності божества, спілкування з ним (синонім — олтар). Тому …
ВІВТАРНА ПЕРЕШКОДА
Огорожа у вигляді стінки або парапету між вівтарем і основною частиною молитовного залу у православному християнському храмі.
ВІГВАМ
(англ.) Житло лісових північноамериканських індіанців куполоподібної форми, збудоване з гілок дерев і покрите корою, циновками (порівн. тіпі).
ВІДСІК ФОРТЕЧНИЙ
Укріплена позиція для відходу, щоб запобігти проникненню супротивника в тил.
ВІДСТУПНИЙ ФЛАНК
Частково зміщений вглиб бастіону бік укріплення земляної фортеці, зроблений заради захисту гармат.
ВІЗОЧКИ
Мотив орнаменту, сформований маленькими колами з крапками посередині.
ВІКТОРІЯ
(лат. — перемога) Рельєфне або живописне зображення богині перемоги у вигляді крилатої жінки, яка у одній руці тримала лавровий вінок (символ перемоги), а у другій — пальмову гілку …
ВІМА
(грец. — крок) 1. Трохи піднесений проміжний простір між підкупольним простором і вівтарним півкругом або апсидою в церкві (порівн. біма). 2. Сходинки вівтаря, який знаходиться на …
ВІМАНА
(санскр. — святиня) Святилище в архітектурі Індії стародавніх і середньовічних часів, яке розташоване під шикхарою. Відзначалось маленькими розмірами, являлось місцем поклоніння, а не …
ВІМПЕРГ
(нім. — вія ока) Гострокінцевий трикутний фронтон над стрілчастою аркою дверного або віконного прорізу в споруді, що часто застосовувався у готичній архітектурі Західної і Центральної …
ВІНДАВА
Примикання критого селянського двору до середини поздовжнього боку хати, виконане під прямим кутом. Характерно для російської народної архітектури.
ВІНИЧКИ
Орнаментальний мотив у вигляді геометризованого зображення смерічки.
ВІНОК
(ст.слов.) Декоративний орнаментальний мотив у вигляді круга чи лінії, складений з квітів і рослинних елементів, іноді перевитих стрічками. Загалом круг в епоху Античності був атрибутом …
ВІНЬЄТКА
(фр. — виноградна лоза) Орнаментальна чи зображальна декоративна прикраса, що часто використовується як заставка або кінцівка у книжці, а в архітектурі має місто в композиції картушів.
ВІСТА
(італ. — погляд) Сформована паралельними зеленими площинами з високих дерев, вузька паркова перспектива, спрямована на архітектурну споруду, скульптуру, фонтан, водоймище, галявину або …
ВІТАЛЬНЯ
Кімната для сімейних свят і урочистого прийому гостей.
ВІТРИЛО
докл. див. парус.
ВІТРИНА
(фр. — шибка) 1. Засклена шафа з полицею, для експонування скла і сувенірів в музеї або на виставці. 2. Рекламно оформлене велике вікно в крамниці.
ВІТРО
див.вітраж
ВІТРЯК
Вітряний млин. Існує значна кількість конструктивних і архітектурних вирішень, серед яких найвідоміші 2 типи — "стовповики" (переважали у північних районах Росії, т. зв. німецький тип) і …
ВІФАНІЯ
(грец. — будинок фініків) Монастирський парк або сад із будівлями, за допомогою яких створювалися пейзажі та споруди, що символізували деякі події євангельської історії (порівн. …
ВІХАРА
(санскр. — халупа) 1. Буддійський монастир в Індії, спочатку з келіями, що оточували розташовану серед двору ступу, потім у вигляді просторого квадратного залу, оточеного келіями. 2. …
ВІЧКО
1. Кружок, розташований у середині завитка волюти. 2. Декоративний елемент на фасадах цегляних будівель у вигляді лежачого ромба, вписаного у прямокутник.
ВАВІЛОН
(грец.) 1. Система пропорційності середньовічних споруд, що отримала назву від легендарного стародавнього міста, розташованого на берегах Євфрату в місці його зближення з р. Тигром. …
ВАГ
(перс.) Тип орнаменту, насиченого мотивами витких рослин, пагінців, стеблин, гілок, пальмет з розташованими у вузлах переплетення стилізованими зображеннями голів людей і тварин. Склався …
ВАЖНЯ
Споруда над великими вагами, яке має покрівлю і розташовується біля торговельної площі або воріт підприємства.
ВАЗОН
(фр.) Декоративна прикраса стін, ніш і парапетів споруд у вигляді квіткового горщика, вази на ніжці або їх рельєфного зображення. Виконані з різних матеріалів тулуби В. нерідко …
ВАКФ
(араб.) Споруда або їх комплекс, використання яких згідно заповіту колишнього власника призначалося для підтримки лікувального, учбового або інших громадських закладів. Характерні для …
ВАЛ ЧЕТВЕРТНИЙ
Архітектурний облом, що у перетині складає чверть кола. На всій протяжності зберігає свій профіль. Часто прикрашався іоніками.
ВАЛЕР
(фр. — цінність) У живопису відтінок тону, який у закономірній взаємодії з іншими дає послідовну градацію світла й тіні в межах певного кольору. Завдяки В. предмети зображаються у …
ВАЛИК
Архітектурний облом, який подібно валу1 складає у перетині півкола, але значно менший за розмірами або вирішений у вигляді полички із округленими ребрами. Також вживається: ~ жорсткий — …
ВАЛОРИЗАЦІЯ
(фр.) Поліпшення якості забудови; її додаткове оздоблення.
ВАЛУВА
Житло кандійців (мешканців Цейлону), яке сформувалось в XIII–XIV ст. Подібний до маленької фортеці прямокутний в плані будинок звертався на вулицю рідко розташованими невеликими прорізами і …
ВАЛЬМА
(нім. — крутість) Трикутний схил наметового або чотирисхилого даху. Особливе поширення набув у середньовічній архітектурі Голландії і Німеччини. Схил який сягає від гребеня до карнизу …
ВАННА
1. Великий продовгуватий посуд для миття. 2. Наповнена водою споруда для плавання в басейнах. 3. Кімната для гігієнічних процедур та купання.
ВАНТА
(голл.) Розтяжка з канатів або тросів, що виконується для кріплення високих щогл, мостів, щоглових споруд тощо.
ВАНЬКИР , ВАЛЬКІР
ванькир (валькір) (укр.) 1. Приміщення у хаті з грубою, що поділяє простір на дві частини, менша з яких служить спальнею. 2. Прилавок у корчмі.
ВАРЕ ВАКАІРО
Великий житловий будинок мешканців сільського поселення племен маорі в Полінезії, дах, підпори, балки і крокви якого прикрашались насиченим різьбленням і малюнками, а вхід відзначався …
ВАРЕ ПУПІ
Невеликий житловий будинок мешканців сільського поселення племен маорі в Полінезії, опорядження якого також було значно скромнішим порівняно з варе вакаіро.
ВАРЕ РУНАНГА
Будинок для зібрання мешканців сільського поселення у племен маорі в Полінезії, яке виконувалось з дерева і надзвичайно пишно збагачувалося різьбленнями і зображеннями.
ВАРТІВНЯ
Будівля для чергування караулу, вартових.
ВАРТА
(нім. — чекати, вежа) Розташована на підвищеній місцевості сторожова башта.
ВАРТЕН
(нім.) Сторожова вежа вздовж кордону.
ВАТ
(кхмерською, тайською — храм-гора) Буддійський монастир, храмовий комплекс з різноманітних святилищ типу пранг і чеді, службових, житлових і господарських споруд, скарбниць. Зводився у …
ВАТА-ДА-ГЕ
(санскр.) Круглий храм, різновид будинку останків Будди і його сподвижників дхату-гхара. Складався з невеликої дагоби, оточеної чотирма статуями Будди, що були укладені в дві …
ВАХАЛЬКАДИ
(інд.) Кубічні виступи з чотирьох боків ступи у вигляді удаваних входів. Мали місце в архітектурі Південної Індії та Шрі-Ланки, символізуючи народження Будди, його просвітлення, …
ВАХАНИ
(інд. — тварина) Зображення священних тварин (слона, лева, бика і коня), що несли на небі Будду з бодхісатвами, символізуючи космічні сили та природні першоелементи (воду, землю, …
ВЕДІКА
(інд.) Оточений стовпчиками кубічний релікварій, який увінчував дагобу в архітектурі середньовічного Цейлону.
ВЕДМІДЬ
(укр.) Товста колода на даховому гребені з пазами для покрівельної дранки, покладена на самці або стовпи.
ВЕДУМ
(лат.) Покрівля з тканини, що влаштовувалась над великою видовищною спорудою.
ВЕЛАРІУМ , ВЕЛАРІЙ
веларіум (веларій) (лат. — вітрило, покров) 1. Килим або завіса, що слугувала замість дверних стулок у давньоримських будівлях. 2. Тент у гіпетральному храмі або над імплювієм …
ВЕЛИКИЙ ОРДЕР
(синонім — колосальний ордер) Система стояково-балкових конструкцій. Утворювалася колонами чи пілястрами висотою в два і більше поверхів з відповідним антаблементом, значні розміри яких …
ВЕЛОДРОМ
(лат. і грец. — швидке місто) Споруда для тренувань і змагань з велосипедного спорту. Складається з треку, трибун і допоміжних приміщень.
ВЕЛУМ
Велика завіса або драпіровка, за допомогою якої щільно закривається прохід або світловий проріз (порівн. веларіум).
ВЕНЕРИ КРУГ
Стародавній знак планети Венери у вигляді кола, в середині якого поміщено хрест. Відзначав взаємодію небесної гармонії (круг) і земного буття, яке підпорядковувалось законам народження, …
ВЕНТА
(ісп.) Постоялий двір, корчма в Іспанії.
ВЕНЧЕН
(монг.) Огороджене місце між зовнішніми та внутрішніми воротами у монгольських місті або фортеці.
ВЕРАНДА
(англ. < португ. < інд.) 1. Прибудоване до будинку або вбудоване приміщення з окремим перекриттям, яке відкрите з одного чи кількох боків і не опалюється. Коли В. знаходиться на другому …
ВЕРБЛЮДЯЧИЙ ГОРБ
Конструктивно-просторове вирішення, яке досягнуто підтримуючими стійками з доу-гунами в китайських спорудах епохи Середньовіччя і котре зовні нагадує опуклість на спині означеної тварини.
ВЕРДЮРА
(фр. — зелений) 1. Французький килим, що отримав розповсюдження в XVII ст. Характерний зображеннями пейзажів, сцен полювання, лісних краєвидів, які отримували пишні бордюри з картушів, …
ВЕРЗЕЯ
Просвіт для проходу або проїзду, який виконаний в огорожі.
ВЕРК
(нім.) 1. Окреме укріплення фортеці. 2. Узагальнена назва різних оборонних споруд.
ВЕРМІКУЛЕ
(фр. < лат. — червоподібний) Орнамент, складений з червоподібних завитків, що нагадують гусениць. Бере початок на арабському Сході, вживався у Візантії, країнах Західної Європи, у …
ВЕРТИ
(рос.) Звивисті алеї або доріжки прокладені серед пейзажного парку чи саду.
ВЕРТИКАЛЬНИЙ САД
1. Озеленення за допомогою витих рослин на площині заввишки в два і більше поверхів, яке влаштовано на зовнішній стіні споруди. 2. Щільно обвита рослинами висока стінка, які розділяє …
ВЕРТОГРАД
(ст.слов. — город) Старовина назва огородженого або плодового саду, який може включати в себе квітник. На зламі XVII–XVIII ст. під В. розуміли регулярний французький парк, що оточувався …
ВЕРТЮГАДЕН , ВЕРТЮГАРДЕН
вертюгаден (вертюгарден) (фр. < нім. — лужок) 1. Озеленений укіс, що обмежує регулярну або пейзажну частину парку. 2. Терасоване паркове підвищення з напівкруглими сходами і …
ВЕРФ
(голл.) Підприємство для спорудження і ремонту кораблів, розташоване на березі моря чи річки, яке складається зі стапелів, елінгів, доків, різноманітних майстерень і складів.
ВЕРХ
(ст.слов., лит.) Вінчання споруди чіткою формою.
ВЕСТВЕРК
(нім. — західна будівля) Поперечна прибудова з двома-трьома наметовими баштами до західного боку християнського собору, яка відкривалася в неф галереями і капелами, призначеними для …
ВЕСТИБУЛ
(лат. — передпокій) Оточений з трьох боків невеликий майданчик перед входом до давньоримського житлового будинку. Присвячувався богині домашнього вогню Весті, звідкіля й отримав назву. …
ВЗРУБ
(рос.) 1. Підпірна стінка, виконана з дерева. 2. Те саме, що і поруб.
ВИВІД
Фортечна споруда , що виступає перед основним укріпленням. Мала місце у московській оборонній архітектурі в період Середньовіччя.
ВИКРУЖЕННЯ
Архітектурний облом, утворений у перетині двома дугами; докл. див. гусьок.
ВИКРУЖКА
Ввігнутий облом, який за окресленням має четверть кола або кривої, близької до цієї форми. Існують: ~ пряма — центр, яким описана дуга знаходиться знизу, і облом має начебто несучу …
ВИКУШ
(польс.) 1. Башта, яка на кронштейні прикріплялась до зовнішнього боку оборонної стіни або на її зламі і мала захищати так звані мертві зони. Використовувався і як алькер. 2. Звернена …
ВИНОКУРНЯ
Виробнича споруда, де виготовлялися горілчані вироби.
ВИНОС
Виступ карнизу відносно вертикальної площини стіни.
ВИНОСНА ПЛИТА
Проста чи профільована плита, яка в ордерах є основним елементом карнизу антаблемента.
ВИСОТИ
Вівтарі, які нерідко отримували вигляд мегалітичних каменів, розташовані на огороджених майданчиках, що займали вершини пагорбів. Споруджувалися у стародавніх Фінікії та Палестині.
ВИСЯЧІ КОНСТРУКЦІЇ
Будівельні конструкції, що сприймають в основному зусилля на розтяг.
ВИХІДНИЙ ПЛАЦДАРМ
Розширення прикритого шляху у земляних фортецях Нового часу (порівн. вхідний плацдарм).
ВИШГОРОД
Фортеця давніх часів, розташована посеред селища на значній височині.
ВИШКА
1. Споруда баштового типу або частина будівлі, надбудова, яка споруджувалася для спостережень за довкіллям та інших потреб. ~ американська — пірамідальна споруда з дощок, що зводилась у …
ВКЛАДИШ
Вертикальний валик із закругленими кінцями, який розташований між ребрами канелюр у нижній частині колони.
ВНАПЛАВКУ
Виконання підлоги з тесин, які насуваються одна на одну довгими скошеними кромками.

1 2 > >>

© ukrslov.com - 2010