Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Літературне слововживання →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру У (63)

(...)УРІЯ
        Кінцева частина складних слів, яка вказує на зв’язок з поняттям "сеча".
У
I         У. Як назва літери вживається в с. р.: мале у; як назва звука вживається в ч. р.: довгий у. II         У – В         прийм. Вж. у словосп.: у (в) десять разів більше, у …
УВАГА , УВАЖНІСТЬ
        УВАГА – УВАЖНІСТЬ         Увага. Зосередження думки або зору, слуху на якомусь об’єкті; прихильне, доброзичливе ставлення до когось, чогось тощо: брати до уваги, відвертати увагу, …
УГОРЦІ , МАДЯРИ
        УГОРЦІ – МАДЯРИ         Угорці, -ів, мн. (одн. угорець, -рця). Народ, що становить основне населення Угорщини.         Мадяри, -ів, мн. (одн. мадяр, -а). Самоназва угорців.
УДІЙ , НАДІЙ
        УДІЙ – НАДІЙ         Удій, удою, ор. удоєм. Кількість молока, надоєного за один раз або за певний відрізок часу: разовий удій, добовий удій, річний удій. Пох. …
УЗБІЧ
        присл. Збоку, осторонь; у знач. прийм. Павло підвівся, тихо став узбіч (М.Бажан); На бистрім шляху, узбіч садиби над глухим яром, колони машин, вервечки люду оружного і з тачками …
УЗБІЧЧЯ
        р. мн. -іч. 1. Бічна частина дороги, шосе тощо; смуга вздовж дороги; край лісу, поля та ін., а також переносно. Степан Пасюга з’їхав на узбіччя дороги, заглушив мотор... (Є.Гуцало); …
УЗВІЗ
        узвозу. Короткий підйом; вулиця, дорога, що простягається круто вгору. Узвозом до Дніпра йшла жінка (Є.Гуцало); Машина плавно підіймалася Володимирським узвозом (Л.Дмитерко); …
УЗВИЧАЇТИ
        (що). Зробити звичайним, широковживаним; усталити. А ми, як здавна узвичаєно, Лиш день твій \[осені\] заяснів – Тобі одразу доручаємо Своїх і дочок, і синів (В.Бичко). Пох.: …
УЗВИШШЯ
        р. мн. -иш. Невисока гора, височина, будь-яке підвищення на місцевості. Всміхається з узвишшя дітям Кобзар, мов світоч, над Дніпром (М.Терещенко); Хвилясто здіймалися лагідні …
УЗГОДЖЕННЯ , УЗГОДЖЕНІСТЬ
        УЗГОДЖЕННЯ – УЗГОДЖЕНІСТЬ         Узгодження. Надання чому-небудь відповідності до чогось, єдності з чимось; встановлення відповідності, єдності між чимсь: узгодження дій, …
УЗУРПАТОР
        -а. Особа, яка незаконно захопила владу в країні або привласнила чужі права на щось. \[Круста:\] От я знаю сам таких, що цезаря готові зневажати – для них він, бач, тиран та …
УЗУРПАЦІЯ
        -ї, ор. -єю. Незаконне захоплення влади або привласнення чужих прав на щось, якихось досягнень тощо. Обіймемось та підемо в левади, В поля й луги, в гаї широкошумні, Чи не розвіємо …
УЗУРПУВАТИ
        -ую, -уєш, недок. і док. Незаконно захоплювати владу або привласнювати чужі права на що-небудь, якісь досягнення тощо. Пох. узурпований.
УКЛАДАЛЬНИК , УКЛАДАЧ
        УКЛАДАЛЬНИК – УКЛАДАЧ         Укладальник, -а. Той, хто укладає що-небудь, фахівець з укладання чогось: укладальник паркету, укладальник залізничної колії.         Укладач, -а, …
УКЛАДАТИ , ВКЛАДАТИ
        УКЛАДАТИ – ВКЛАДАТИ         Укладати. Офіційно домовлятися про щось, визначаючи умови, складати (угоду, союз тощо); складати, упорядковувати (словники, збірники і т. ін.); …
УКРАЇНІКА , УКРАЇНІСТИКА
        УКРАЇНІКА – УКРАЇНІСТИКА         Україніка. Сукупність чогось, що стосується історії, економіки, культури і т. ін. України (крім наук): відділ україніки в бібліотеці, книги з …
УКРАЇНО-... , УКРАЇНО... , УКРАЇНСЬКО-...
        УКРАЇНО-... (УКРАЇНО...) – УКРАЇНСЬКО-...         Україно-... (україно...). Перша частина складних слів, що означає "який стосується України, українців". Коли ця частина сурядна з …
УКУС
        -у. 1. Дія за знач. укусити: від укусу гадюки розпухла нога. 2. Укушене місце: перев’язати руку вище укусу.
УКУСИТИ , ВКУСИТИ
        УКУСИТИ (ВКУСИТИ)         укушу, укусиш. 1. (кого, що). Поранити, завдати болю, впившись зубами, хоботком тощо, а також переносно: собака вкусив хлопця за ногу, муха вкусила. 2. …
УЛЬТИМО
        невідм., с. У банківській практиці – останній день місяця, кварталу чи року; у комерційній та біржовій практиці – останній робочий день певного періоду, встановлений як термін …
УЛЬТРА
        невідм., ч. і ж. розм. Учасники й прихильники найреакційніших, украй правих угруповань фашистського типу.
УЛЬТРА...
        Префікс, що означає "над", "крайній", "за межами": ультразвук, ультраморфізм, ультрамікроби, ультрамодний, ультрацентрифуга.
УМФОРМЕР
        -а. Електрична машина для перетворення постійного струму однієї напруги на постійний струм іншої напруги.
УНІ...
        Перша частина складних слів, що означає "єдино", "одно"; пишеться разом: унівалент, уніформа.
УНІВЕРСІАДА
        1. Міжнародні комплексні спортивні змагання студентів. 2. Студентські змагання з чого-небудь узагалі; конкурс.
УНІТАРНИЙ
        Об’єднаний, єдиний, який становить собою одне ціле. У словосп.: унітарна держава – форма державного ладу, за якої територія держави не має в своєму складі федеративних одиниць …
УНІЯ
        -ї, ор. -єю. 1. Об’єднання, союз держав (під владою одного монарха, на основі договору). 2. Об’єднання православної і католицької церкви під владою Папи Римського при збереженні …
УНЦІЯ
        -ї, ор. -єю. 1. Одиниця маси: в англійській системі мір – 28,350 г; у ряді країн Латинської Америки – близько 28,7 г. 2. Одиниця маси, що застосовувалася в аптекарській практиці: …
УОСОБЛЮВАТИ , УОСОБИТИ
        УОСОБЛЮВАТИ, -юю, -юєш, УОСОБИТИ, -блю, -биш.         1. Виражати явища природи, предмети в образах живих істот: фантастичні істоти часто уособлювали природу. 2. Надавати …
УПОВНОВАЖЕННЯ , ПОВНОВАЖЕННЯ
        УПОВНОВАЖЕННЯ – ПОВНОВАЖЕННЯ         Уповноваження, р. мн. -ень. Надання кому-небудь права, дозволу діяти, говорити від чийогось імені. Охоче посилаю вам уповноваження про право …
УПРАВА , ВПРАВА
        УПРАВА – ВПРАВА         Управа. 1. Установа, яка займається громадськими, становими та адміністративними справами: волосна управа, лікарська управа, рудна управа. 2. розм. Сила, …
УПРАВЛІННЯ , ПРАВЛІННЯ
        УПРАВЛІННЯ – ПРАВЛІННЯ         Управління, р. мн. -інь. 1. Те саме, що керівництво 1: управління виробництвом. 2. зрідка. Те саме, що керування 1: управління електровозом. 3. …
УРІЗАТИ , ВРІЗАТИ
        УРІЗАТИ (ВРІЗАТИ)         уріжу, уріжеш. 1. (чого). Ріжучи, відокремити частину від цілого; поранити щось: урізати шматок сала, урізати хліба, урізати пальця. 2. (що). Укоротити, …
УРАНІТ
        -у. Радіоактивний мінерал чорного кольору, який складається з двоокису й триокису урану з домішкою окису торію.
УРАНАТ
        -у, мн. уранати, -ів. Сіль уранової кислоти.
УРБАНІЗАЦІЯ
        -ї, ор. -єю. 1. Процес зосередження населення й економічного життя у великих містах. 2. Поширення рис і особливостей, властивих місту, промисловому центру.
УРБАНІЗМ
        -у. 1. Тематика, пов’язана з життям великого сучасного міста. 2. Напрям у будівництві міст у XX ст., який стверджував потребу створення міст-велетнів.
УРВИЩЕ
        Стрімкий, прямовисний схил гори, берега тощо; глибоке провалля (звичайно між горами). Стала \[Маруся\] над якимсь урвищем (Г.Хоткевич); Правий берег був високий, з кам’яними …
УРДУ
        невідм., ж. Офіційна мова Пакистану й одна з основних мов Індії.
УРЕМА , УРЕМІЯ
        УРЕМА – УРЕМІЯ         Урема. Листяні ліси (з тополі, верби, черемхи тощо) в заплавах великих річок лісостепової, степової та напівпустельної зон.         Уремія, -ї, ор. -єю. …
УРИВЧАСТИЙ , УРИВИСТИЙ
        УРИВЧАСТИЙ – УРИВИСТИЙ         Уривчастий. 1. Який переривається через короткі проміжки; який різко обривається: уривчаста мелодія, уривчаста розповідь, уривчасті дзвінки, …
УРО...
        Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "сеча", "сечовина", "сечові органи"; пишеться разом: уробактерії, урогематома, урометр.
УСВІДОМЛЮВАТИ , УСВІДОМИТИ
        УСВІДОМЛЮВАТИ, -юю, -юєш, УСВІДОМИТИ, -млю, -миш.         Осягати розумом, сприймати свідомо, розуміти значення, сенс чогось. Щасливі батьки із жахом усвідомлювали, що з кожною …
УСЛАВЛЮВАТИ , ОСЛАВЛЮВАТИ
        УСЛАВЛЮВАТИ – ОСЛАВЛЮВАТИ         Уславлювати, -юю, -юєш. Величати когось, щось: уславлювати Вітчизну, уславлювати людину.         Ославлювати. Переважно поширювати погану славу …
УСМІХАТИСЯ , ВСМІХАТИСЯ , ПОСМІХАТИСЯ
        УСМІХАТИСЯ (ВСМІХАТИСЯ) – ПОСМІХАТИСЯ         Усміхатися (всміхатися), усміхнутися (всміхнутися). Усмішкою виявляти певні почуття (переважно радість, задоволення тощо), а також …
УСМІШКА , УСМІХ , ПОСМІШКА , ПОСМІХ
        УСМІШКА – УСМІХ – ПОСМІШКА – ПОСМІХ         Усмішка. 1. Особливий порух м’язами обличчя (губ, очей), який показує схильність до сміху або виражає привіт, задоволення тощо. Мене …
УСТАВКА , ВСТАВКА
        УСТАВКА – ВСТАВКА (УСТАВКА)         Уставка. Вишита вставлена смужка на плечах жіночої сорочки. Малинові оксамитові обшивки та уставки простягались аж до пліч (І.Нечуй-Левицький); …
УСТАНОВА , ЗАКЛАД
        УСТАНОВА – ЗАКЛАД         Установа. Організація, що відає якоюсь галуззю народного господарства, торгівлі, науки, культури і працює в цій галузі – урядова, політична, торговельна, …
УСУВАТИ , УСОВУВАТИ , ВСУВАТИ , ВСОВУВАТИ
        УСУВАТИ, УСОВУВАТИ – ВСУВАТИ, ВСОВУВАТИ         Усувати, усовувати, -ую, -уєш. Доводити щось до зникнення, ліквідувати; позбавлятися когось: усувати (усовувати) недоліки, усувати …
УТВЕРДЖУВАТИ , ЗАТВЕРДЖУВАТИ
        УТВЕРДЖУВАТИ – ЗАТВЕРДЖУВАТИ         Утверджувати, -ую, -уєш, утвердити, -джу, -диш. Установлюючи щось, робити міцним, непорушним: утверджувати (утвердити) владу, утверджувати …
УТИЛІЗАЦІЯ
        -ї, ор. -єю. Доцільне використання, застосування чого-небудь; переробка: утилізація відходів виробництва, утилізація відходів тепла.
УТИЛІТАРИЗМ
        -у. 1. Напрям в етиці, який визнає користь чи зиск критерієм моральності. 2. Вузький практицизм, прагнення мати з усього безпосередню матеріальну вигоду; дріб’язковий практицизм.
УТИЛІТАРНИЙ
        Пройнятий дріб’язковим практицизмом; вузькопрактичний: утилітарні погляди, утилітарний підхід до справи, утилітарні знання, утилітарне значення, утилітарне ставлення до життя. Пох. …
УТИСКУВАТИ , УТИСКАТИ , ВТИСКУВАТИ , ВТИСКАТИ
        УТИСКУВАТИ, УТИСКАТИ – ВТИСКУВАТИ, ВТИСКАТИ         Утискувати, -ую, -уєш, утискати. Насильно, несправедливо обмежувати чиїсь права та дії, піддавати утиску.         В усіх …
УТОПІЗМ
        -у. Утопічні погляди, теорії; нездійсненність планів.
УТОПІЯ
        -ї, ор. -єю. Учення про соціальну перебудову, про ідеальний суспільний лад, яке не ґрунтується на науковому розумінні об’єктивних закономірностей суспільного розвитку; фантазія, …
УФОЛОГІЯ
        -ї, ор. -єю. Галузь знань, яка вивчає нерозпізнані літаючі об’єкти і пов’язані з ними явища.
УЧЕНЬ , ШКОЛЯР
        УЧЕНЬ – ШКОЛЯР         Учень, учня, ор. учнем. 1. Той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, хто навчається певному фаху, ремеслу: учні старших класів, вчителі …
УШКОДЖУВАТИ , УШКОДИТИ
        УШКОДЖУВАТИ, -ую, -уєш, УШКОДИТИ, -джу, -диш.         1. Завдавати шкоди; ранити, уражати тощо: ушкоджувати (ушкодити) руку, ушкоджувати (ушкодити) очі. 2. Робити непридатним для …
УШУ
        невідм., с. Традиційне китайське військове мистецтво, яке в своїй основі має філософські, етичні та психофізичні аспекти; ушу являє собою набір специфічних фізичних вправ, що …
УЯВА , УЯВЛЕННЯ
        УЯВА – УЯВЛЕННЯ         Уява. Здатність уявляти – змальовувати, створювати, відтворювати щось у думках, свідомості; фантазування. Вж. зі сл.: багата, буйна, дитяча, дитини, …
УЯВНИЙ
        Який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві: уявне задоволення. Імператор Іоанн був задоволений уявним боєм і велів видати всім гребцям і воїнам, які брали в ньому участь, …


© ukrslov.com - 2010