|
Щ (ща). Як назва літери вживається в с. р.: велике щ; як назва звука вживається в ч. р.: м’який щ. ЩІЛЬНИЙ
, ЩІЛИННИЙ
, ЩІЛЯСТИЙ
, ЩІЛИСТИЙ ЩІЛЬНИЙ – ЩІЛИННИЙ – ЩІЛЯСТИЙ, ЩІЛИСТИЙ
Щільний. Такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який складається з осіб, предметів, розташованих недалеко одне від
ЩАБЕЛЬ -бля. 1. Поперечний (горизонтальний) брусок у драбині. Обидві подруги, обережно ступаючи на щаблі старої драбини, приставленої до краю колодязя, спустилися на саме дно ями
ЩО-НЕБУДЬ чого-небудь, займ. 1. Який-небудь предмет, явище і т. ін.; байдуже який предмет, явище тощо; байдуже що, хоч що. Йому хочеться і собі що-небудь сказати (Панас Мирний); – Втни
ЩОБ
, ЩО Б ЩОБ – ЩО Б
Щоб, спол., част. З фляги він пригубив Води краплину, щоб зросить язик (М.Бажан); Білі яблуні, яблуні маю, як я хочу, щоб ви розцвіли... (В.Сосюра); – А таки
ЩОДАЛІ
, ЩО ДАЛІ ЩОДАЛІ – ЩО ДАЛІ
Щодалі, присл. Дедалі. Щодалі все більше людей прибувало (Леся Українка); Щодалі від центру дрібнішають будинки і нижчають церкви (П.Панч); Але щодалі –
ЩОДЕНЬ
, ЩО ДЕНЬ ЩОДЕНЬ – ЩО ДЕНЬ
Щодень, присл. розм. Щодня. Вони., усе старцям подавали, та бідних зодягали, та з неймущим посліднім куском хліба розділялись, так їх усі старці і
ЩОДО
, ЩО Ж ДО
, ЩО СТОСУЄТЬСЯ
, ЩО ДО ЩОДО, ЩО Ж ДО, ЩО СТОСУЄТЬСЯ – ЩО ДО
Щодо, що ж до, що стосується, прийм. Стосовно до когось, чогось; з приводу чого-небудь. Щодо моєї роботи, то краще не питай. Я нічого
ЩОПРАВДА
, ЩО ПРАВДА ЩОПРАВДА – ЩО ПРАВДА
Щоправда. 1. ест. сл. Правду кажучи; правда, справді. \[Марція:\] Щоправда – фарби тут кращі, ніж в Римі. В нас не вдали б ніяк такої барви (Леся
ЩОСЬ I
чогось, займ. 1. Невизначений або невідомий предмет, якесь явище і т. ін.; невідомо, неясно що, хто. Щось ніби бовтнуло в болоті (І.Нечуй-Левицький); Гості помітили що дівчинка
|
|
|