Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Музичні терміни →  А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я A

Слова на лiтеру А (109)

1 2 > >>
А КАПЕЛЛА
(іт. a cappella) - хоровий спів без інструментального супроводу, дуже поширений в народній творчості та професійній хоровій музиці , зокрема, прибалтійській, російській та українській. У …
АБЕТКА МУЗИЧНА
= алфавіт музичний буквена система позначення звуків різної висоти, яка виникла в Давній Греції не пізніше Ш ст. до н.е. В період початку Середньовіччя поряд з давньогрецькою буквеною …
АБРЕВІАТУРА
(від лат. Abbrevio - скорочую) - знаки скорочення і спрощення нотного запису. А. використовується для позначення: повторень частини п’єси або окремих тактів, груп нот, подвоєння звуків, …
АБСОЛЮТНИЙ СЛУХ
здатність пізнавати та відтворювати висоту будь-якого звуку без попереднього слухового настроювання. Відсутність А.с. не є перешкодою для навчання музики або композиторської діяльності.
АВАНГАРДИЗМ
(від фр. awant - вперед та garde - варта, загін) узагальнююча назва течій сучасного музичного мистецтва, якому притаманний розрив з традиціями класичної музики, пошук нових форм та …
АВАНГАРДНИЙ РОК
умовна назва стилів і напрямків року, які увібрали все, що набуло розвитку у рок - музиці під впливом синтезу року, джазу, фолку тощо. Терміном А.р. також позначаються нетрадиційні музичні …
АВЛЕТИКА
мистецтво гри на авлосі.
АВЛОДІЯ
спів у супроводі авлоса.
АВЛОС
(гр. aulos) - давньогрецький духовий музичний інструмент з подвійною тростиною, який мав від 4 до 15 бічних отворів. Діапазон - від ре малої октави до мі другої октави. Застосовувався в …
АВТЕНТИЧНИЙ КАДАНС
(від гр. autentikos - головний, основний) - завершення музичного твору або музичного речення за допомогою переходу акорду домінантової функції до тонічної (див. Каданс).
АВТОР
(від лат. au(c)tor - творець) - людина, що створює літературний, музичний, науковий, художній або інший твір. А. музичного твору - композитор, А. літературного тексту - поет.
АВТОРСЬКА ПІСНЯ
умовна назва музично-поетичного твору, до якого автор створює справді художній текст, музику та який зазвичай сам виконує. До авторів кращих А.п. належать В.Висоцький, О.Галич, О.Дольский, …
АВТОРСЬКИЙ КОНЦЕРТ
прилюдне виконання концертної програми, складеної з творів одного композитора. В А.к. самі автори часто виступають як виконавці - диригенти або солісти.
АВТОФОНІЯ
(від гр. autos - сам і phone - звук) - у вокальній методиці - слухання співаком власного голосу. Його звучання для співака суттєво відрізняється від того, яке сприймають слухачі, оскільки, …
АГАЧ-КОМУЗ
дагестанський триструнний щипковий інструмент з видовбаним корпусом совковоподібної форми. А.-к. використовується для супроводу співу кумиками, даргинцями гірського і середнього Дагестану, …
АГНУС ДЕЇ
(лат. Agnus Dei - тілець господень, агнець божий) - католицький піснеспів; заключний розділ меси. Музика А.д. має лірично - скорботний характер. Видатні зразки А.д. створили Й.С.Бах, …
АГОГІКА
(від гр. agoge - веду, рухаю) - незначні відхилення (уповільнення або прискорення) від темпу та метру, які мають місце під час виконання і підпорядковуються завданням створення художнього …
АДАЖІО
(іт. adagio - повільно, спокійно) - 1. Повільний темп. (додаток ХІ). 2. Частина твору (симфонії, концерту, сонати, квартету), яка написана в повільному темпі та має характер глибокого …
АДАПТАЦІЯ СЛУХУ
здатність слуху підсвідомо пристосовуватись до сприйняття звуку різної сили. Якщо нижчий поріг А.с. практично не обмежений, то верхнім порогом є сила в межах 140 - 150 дб. Її перевищення …
АДАПТЕР
(від лат. adapto - пристосовувати) - пристрій для відтворення звукозапису.
АЕД
(гр. aedon) - давньогрецький співець, виконавець епічних пісень про богів та героїв, які він виконував у власному супроводі на музичному інструменті.
АЕРОФОНИ
(від гр. aer - повітря і phone - звук) - музичні інструменти, де джерелом звуку є стовп повітря, що знаходиться в каналі ствола інструмента. А. поділяються на флейтові, язичкові та …
АЗМАРІ
ефіопський співець-сказитель, який виконує прославлення, сатири та історичні пісні, імпровізуючи текст за давніми канонами. Спів - гортанний, носовий - А. супроводжують на однострунному …
АЙТИС
(казах., від айту - розповідати) - змагання казахських акинів, одна з форм казахського фольклору.
АКАДЕМІЧНИЙ СТИЛЬ
в мистецтві стиль, що відповідає традиціям, стійким правилам та встановленим зразкам, які пройшли випробування часом.
АКАФІСТ
(від гр. akathistos - не сидячи) - урочистий піснеспів православної церкви на честь Христа і святих, що виконується стоячи (звідси походить назва).
АКИН
народний музикант - імпровізатор, співак і поет в Казахстані та Киргизстані. Складаючи пісні, А. акомпанує собі на домбрі.
АКОЛАДА
(фр. accolade - з’єднувати дужкою) - пряма або фігурна дужка, яка з’єднує два або більше нотоносців у фортепіанних, органних п’єсах, хорових, оркестрових та інструментальних партитурах …
АКОМПАНЕМЕНТ
(фр. accompagnement - супровід) - музичний супровід основної партії (мелодії) вокального чи інструментального твору. Виконується на фортепіано, акордеоні, гітарі та інших інструментах, а …
АКОРД
(іт. accordo - узгодженість, злагода) - сукупність кількох (не менше трьох) різних за висотою звуків, що звучать одночасно. Найбільш поширеним є А. терцевої побудови, складові звуки якого …
АКОРДЕОН
різновид хроматичної гармоніки: має дві клавіатури - кнопкову (з готовими акордами) для лівої руки та фортепіанну (з клавішами) - для правої. Це є характерною ознакою А., що відрізняє його …
АКОРДИ НЕТЕРЦЕВОЇ ПОБУДОВИ
сукупність з трьох (або більше) звуків, які неможливо розташувати за терціями. До А.н.п. належать ті, звуки яких розташовані за квартами (О.Скрябін, А.Шенберг) або акорди мішаної побудови …
АКОРДИ ТЕРЦЕВОЇ ПОБУДОВИ
див. Акорд (Додаток XVI).
АКОРДОВИЙ ЗВУК
звук, що входить до складу акорду. А.з. є звуки будь - якого співзвуччя, які можна розташувати терціями, а в акордах нетерцевої побудови (наприклад, квартової) - у визначеному порядку. В …
АКСЕЛЕРАЦІЯ
(від лат. acceleratio - прискорення) - прискорення індивідуального розвитку людини в дитячі та юнацькі роки. Процес А., крім змін росту людини, викликав також прискорення формування голосу …
АКТ
(від лат. actus - дія) - 1. Завершена частина сценічного твору, яка відокремлюється від іншої антрактом. 2. Музика між частинами п’єси.
АКУСТИКА
(від гр. acuo - слухаю) - 1. Наука про звук. Розділ фізики, що вивчає властивості та закономірності звукових явищ. Поділяється на загальну А., фізіологічну А.(вивчає утворення та сприймання …
АКУСТИКА МУЗИЧНА
Розділ акустики, що вивчає природу музичних звуків та співзвуч, а також музичні системи та фізичні закономірності музики у зв’язку з її сприйманням та відтворенням. А.м. вивчає такі явища, …
АКЦЕНТ
(від лат. accentus - наголос) - виділення окремого звука або акорду за допомогою його динамічного або агогічного підсилення. Позначається у нотопису знаками: V, >, sf (від іт. sforzando - …
АЛІКВОТНІ СТРУНИ
(від лат. aliquot - декілька) - див. Резонансні струни.
АЛІЛУЯ
(гр. alleluja - хваліть бога) - прославний, урочистий релігійний піснеспів з характерним розспівом на окремих складах слова. Найкращі зразки А. належать Й.С.Баху, Г.Ф.Генделю, В.А.Моцарту, …
АЛЕГРЕТО
(іт. allegretto) - помірно швидкий темп (див. Додаток ХІ)
АЛЕГРО
(іт. allegro - веселий, жвавий) - 1. Швидкий, жвавий темп (Додаток ХІ). 2. Частина твору (сонатне алегро в симфонії, концерті, сонаті тощо).Найчастіше - перша частина. 3. Умовна назва …
АЛЕГРО МОДЕРАТО
(іт. allegro moderato) - помірно швидкий темп.
АЛЕМАНДА
(фр. allemanda - німецька) - величний та плавний танець німецького походження з помірним темпом, поширений в XVI - XVIII ст. Розмір 4/4. Як елемент класичної музичної форми зустрічається в …
АЛЬБА
(провансальське alba - вранішня зоря, світанок) - ранкова пісня, музично-поетичний жанр трубадурів та мінезингерів.
АЛЬБЕРТІЄВІ БАСИ
виклад партії лівої руки у фортепіанній п’єсі у вигляді ритмічно розкладених за звуками акордів. Назва А.б. пов’язана з ім’ям італійського композитора Д.Альберті, який нібито винайшов цей …
АЛЬБОМ
в практиці запису естрадної музики - довгограюча платівка, компакт-диск, аудіокасета, де записано концертну програму виконавця або групи. Подвійний А. складають дві платівки. Золотий …
АЛЬТ
(від лат. altus - високий) - 1. Низький дитячий або жіночий голос. Діапазон від а до е2. 2. Партія в хорі чи вокальному ансамблі з низьких дитячих або жіночих голосів (мецо-сопрано та …
АЛЬТГОРН
(нім. Althorn, від alt та Horn - ріг) - див. Бюгельгорни.
АЛЬТЕРАЦІЯ
(від лат. altero - змінювати) - 1. Підвищення або пониження будь-якого ступеня ладу на півтони або тон за допомогою знаків альтерації без змінювання назви ступеня. Знаки А.: дієз означає …
АЛЬТЕРОВАНІ АКОРДИ
акорди, які включають альтеровані ступені ладу.
АЛЬТОВИЙ ГОБОЙ
= гобой д’амур = англійський ріжок різновид гобоя, що відрізняється від звичайного гобоя грушоподібним розтрубом та більшим розміром. Звучить на малу терцію нижче звичайного гобоя. …
АЛЬТОВИЙ КЛЮЧ
ключ з групи до (C): означає, що нота до першої октави (c1) розташована на третій лінійці нотного стану; вживається для запису партій альта та віолончелі (з родини скрипкових), а також …
АМАТОР
(фр. amateur - любитель) - цінувач, любитель музики.
АМБУШЮР
(фр. embouchure, від bouche - рот) - спосіб складання губ і язика під час гри на мідних духових музичних інструментах.
АМВРОСІАНСЬКИЙ СПІВ
старовинні співи римсько-католицької церкви, запроваджені міланським єпископом Амвросієм в IV ст. Мова гімнів барвиста, образи яскраві та виразні, основу музики складають народні наспіви …
АМПЛІТУДА
(від лат. amplitudo - величина, об’єм) - величина відхилення вібратора від положення рівноваги. Від А. залежить сила звуку, яку людина суб’єктивно сприймає як гучність. Чим більша …
АМПЛУА
(від фр. employer - споживати) - в музичному театрі - ролі та партії певного характеру залежно від вокальних та сценічних можливостей співака, а також його положення в театрі.
АМУЗІЯ
(від гр. а - ні, musike - музика) – втрата здатності впізнавати або відтворювати відому мелодію. А. є наслідком розладу сприймання навколишніх музичних явищ та порушення сенсорного синтезу. …
АНАЛІЗ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ
1. Наукове дослідження музичних творів - їх змісту, стилю, форми, музичної мови та її елементів тощо як єдиного цілого. 2. Назва предмету в навчальних планах спеціальних закладів, введеного …
АНГЕМІТОННИЙ ЗВУКОРЯД
(від гр. an - без, gem - половина, tonos - тон) - безпівтоновий звукоряд, інші безпівтонові утворення . Розвиненим А.з. є пентатоніка.
АНГКЛУНГ
давньоіндонезійський ударний музичний інструментз родини ідіофонів. Складається з бамбукових трубок, закріплених на прямокутній рамі. Звук видобувається паличками.
АНГЛІЙСЬКИЙ РІЖОК
духовий дерев’яний інструмент з родини гобоїв (альтовий гобой). Діапазон від е до в2. Входить до складу симфонічного оркестру.
АНГЛЕЗ
(від фр. anglaise - англійська) - загальна назва народних танців англійського походження - дво- та чотиридольних контрдансів, три- та дводольних хорнпайпів. За музикою близький до екосезу, …
АНДАНТЕ
(іт. andante - йти помірним, повільним кроком) - 1. Такий темп, що відповідає рівномірно повільному кроку (Додаток ХІ). 2 . Частина музичного твору, написаного в темпі А. 3. Умовна назва …
АНДАНТИНО
(іт. andantino) - помірний темп, швидший, ніж анданте(див. Додаток ХІ) .
АНДЕ(Р)ГРАУНД
(англ. underground - підпільний) - сильний соціально - політичний рух в мистецькому (переважно рок-музичному) середовищі, який грунтується на субкультурі хіпі другої половини 60-х років і …
АНОТАЦІЯ
(лат. annotatio - зауваження) - короткий виклад змісту музичного твору, який включає: повну назву твору; відомості про авторів музики і літературного тексту; жанр, форму, фактуру, …
АНСАМБЛЬ
(фр. ensemble - спільно, разом) - 1. Група виконавців, які виступають спільно (дует, тріо, квартет, квінтет, секстет тощо). В практиці музичного виконавства існують А. різного складу - …
АНТИФОН
(від гр. antiphonos - той, що звучить у відповідь) - почерговий спів соліста і хору або двох частин хору, які наче ведуть діалог.
АНТИФОНАРІЙ
співацька книга римсько-католицької церкви, яка включає репертуар григоріанського хоралу, зібрання антифонів, респонсоріїв та псалмів, які виконуються поза месою.
АНТИЦИПАЦІЯ
(лат. anticipatio - передбачення) - здатність випереджаючого уявлення явища, передбачення дій або поведінки індивіда до того, як вини будуть здійснені. А. має значення в індивідуальному …
АНТИЧНІ ЛАДИ
див. Давньогрецькі лади.
АНТИЧНА МУЗИКА
музика Давньої Греції і Давнього Риму.
АНТРАКТ
(від фр. entre - між і acte - дія) - 1. Перерва між актами вистави або відділами концерту. 2.Музичний вступ до дій театральної вистави.
АНТРЕПРИЗА
(від фр. entreprise - розпочинати) - приватна глядацька справа, форма мистецького бізнесу.
АНТУРАЖ
(від фр. entourage - оточення) - оточення музиканта –виконавця під час спектаклю, вистави, концерту тощо (солісти, оркестр, хор, балет, концертмейстер, ансамбль тощо).
АНШІ
казахський народний професійний музикант - співак.
АПАСІОНАТО
(іт. appasionato - пристрасний) - пристрасне, натхненне виконання. Позначає характер виконання твору або його частини.
АПЕРЦЕПЦІЯ
(лат. ad - ні, perteptio - сприймати) - залежність сприйняття музики від попереднього індивідуального досвіду людини, її знань, інтересів, потреб тощо. А. є вихідною умовою для формування …
АПЛІКАТУРА
(іт. applico - прикладати, притискати) - 1. Спосіб розташування та порядок чергування пальців під час гри на музичних інструментах. Вибір А. є важливою частиною виконавської майстерності …
АПОДЖІАТУРА
= аподжатура (від іт. appoggiare - підтримувати) - див. Передйом.
АРІОЗО
(іт. arioso - наче арія) - 1. Різновид арії - невеликий сольний вокальний номер наспівно-декламаційного характеру. Від арії відрізняється меншим розміром і драматичною насиченістю. 2. …
АРАБЕСКА
(фр. arabesque - арабський) - витончена, примхлива інструментальна п’єса з узорчастою фактурою та багато орнаментованим мелодичним малюнком. Широко відомі А. А.Аренського, К.Дебюсі, …
АРКАН
гуцульський народний чоловічий танець, за легендою - швидкий танець легенів, які зійшли з гір. Музичний розмір 2/4.
АРКИЧЕМБАЛО
(іт. archicembalo) - старовинний клавішний інструмент, різновид клавесина. А. мав три системи струн, що відповідали діатонічному, хроматичному або енгармонічному старовинним ладам, в октаві …
АРПЕДЖІО
= арпеджо (іт. arpeggio, від arpeggiare - грати на арфі) -послідовне виконання звуків акорду за чергою у висхідному абонизхідному (дуже рідко) русі. В нотопису позначається вертикальною …
АРПЕДЖІОНЕ
= арпеджоне (іт. arpeggare) - смичковий інструмент, схожий на невелику віолончель з гітароподібним корпусом та ладами на грифі з 6 струнами.
АРС НОВА
(лат. ars nova - нове мистецтво) - напрям в музичнійтворчості та музичній теорії раннього Відродження (XIV ст.). Характерні жанри А.н. - мотет, балада, мадригал, кача, рондо, шас і т.д.
АРТ-РОК
(англ. Art - художній і рок) - сукупність форм року, яка має музичною основою елементи джазу, електронної та академічної музики, як у вигляді стилізації, так і прямого запозичення …
АРТИКУЛЯЦІЯ
(лат. articulatio - розчленування, від articulo - членувати, розчленовано вимовляти) - 1. Спосіб виконання звуків під час співу або гри на музичному інструменті. Існує три види А.: зв’язану …
АРТИСТ
(фр. Artiste - митець) - особа, яка професійно займаєтьсямистецтвом. Музикант - виконавець (співак, інструменталіст, диригент, хормейстер та ін.), який виступає на оперній сцені або …
АРФА
(іт. -arpha) - струнний щипковий музичний інструмент давнього походження. Сучасна арфа має 46 струн та 7 педалей для перестроювання основного звукоряду (до - бемоль мажор) в інші …
АРХІВ ЗВУКОЗАПИСІВ
= фоноархів заклад, де збирають та зберігають фонограми записів музичних творів та фонодокументів. Найдавніші А.з. - Австрійської академії наук (1899), Берлінського психологічного …
АРХАЇЧНИЙ ДЖАЗ
(англ. archaic jazz) - рання стадія розвитку негритянської інструментальної музики, яку виконували новоорлеанські духові оркестри, серед яких формувався джаз. А.д. охоплював період від 1860 …
АСПІРАЦІЯ
(від лат. aspiratio - вдихати) - старовинний виконавський прийом, подібний до staccato, що вимагав скорочення тривалості звука вдвічі.
АТОНАЛЬНА МУЗИКА
(від гр. а - заперечення та tonos - тон) - музика, створена поза ладових та гармонічних зв’язків. Принцип А.м. полягає у рівноправності усіх тонів, відсутності тяжіння між ними та ладового …
АУДІОЛОГІЯ
(лат. audio - чути та гр. logos - наука) - наука про нормальну слухову функцію та її порушення, що має важливе значення для формування сприймання музики та музичного навчання, а також …
АУРА
(нім. Aura - подих повітря, вітерець) - щипковий язичковий інструмент, який складається з кількох варганів, закріплених на металевому диску. (фр. loure - волинка) - народний танець селян …

1 2 > >>

© ukrslov.com - 2010