ФІГУРА (від лат. figura - зовнішність, образ, зображення, якість, форма) - 1. Характерна група звуків (мелодична Ф.) або ритмічних долей (ритмічна Ф.), яка повторюється неодноразово. 2. Елемент
ФІГУРАЦІЯ (від лат. figuro - утворюю, формую, зображаю) - ускладнення музичної фактури шляхом введення мелодичних чи ритмічних елементів. Існують такі види Ф.: гармонічна - рух звуків за тонами
ФІДЕЛЬ (від лат. fides - струна) - струнний смичковий інструмент, попередник родин віол та скрипок. Застосовувався менестрелями та жонглерами як сольний інструмент для супроводу співу та в
ФІЛ = файл
(англ. fill - заповнювати) - інструментальний відіграш - відповідь у блюзі. ФІЛІРУВАННЯ = філіювання
(іт. filare - послаблювати, відпускати) -вокальний прийом, що полягає в поступовому зменшенні (або збільшення) сили звуку на витриманій ноті протягом тривалого часу (майже те
ФІЛАРМОНІЯ (від гр. phileo - люблю і harmonia - гармонія) - концертна організація, яка пропагує музичні твори та виконавську майстерність. Ф. були організовані в багатьох містах Європи (Берлін,
ФІЛД-КРАЙ (англ. field - поле і cry - план) - жанр негритянського фольклору, різновид трудової пісні-перегуку, яку виконували негри -раби під час роботи на плантаціях. Використання Ф.к. сприяло
ФІНАЛ (іт. finale - останній, кінцевий, остаточний) - 1. Остання частина циклічного музичного твору (сонати, симфонії, концерту і т.д.), яка підводить його підсумок. 2. Заключна сцена опери,
ФІНАЛІС (іт. finalis - кінцевий, граничний) - 1. Заключний тон в церковних ладах, що виконує функцію основного тону, наближену до тоніки, і сприймається як досягнення спокою. 2. В псалмодичній
ФІОРИТУРА (іт. fioritura - квітування) - віртуозні мелодичні прикраси (найчастіше у вокальній музиці). Див. Орнаментика, Колоратура. ФІСГАРМОНІЯ (гр. phis - міх і harmonia - гармонія) - пневматичнийязичковий інструмент з фортепіанною клавіатурою. Натискаючи на педалі ногами (в деяких Ф. існує ручний важіль), виконавець з міхів подає
ФІСТУЛА (від лат. fistula - дудка, трубка) - 1. Назва високого регістру чоловічого голосу, яка вийшла з вжитку (див. Фальцет). 2. Старовинна назва одноствольних та багатоствольних флейт (тибія,
ФІТА буква грецької абетки, яка застосовувалась в крюковій нотації для позначення особливо тривалих мелодій певного гласу.В знаменному співі нараховується 132 фіти з різними мелодичними
ФА (fa) - 1. Одна з складових назв звуків, те ж, що F або f. 2. Стрійінструментів (in F), які звучать: а) на 3 1/2 тони нижче написання (англійський ріжок, валторна); б) на 2 1/2 тони вище
ФА-ДІЄЗ МІНОР мінорна тональність, тонікою якої є фа-дієз (теж, що fis-moll). Має три дієзи біля ключа (фа-, до-, соль-дієз). ФА-ДІЄЗ МАЖОР мажорна тональність, тонікою якої є фа-дієз (те ж, що Fis-dur). Має шість дієзів біля ключа (фа-, до-, соль-, ре-, ля-, мі-дієз). Енгармонічно дорівнює соль-бемоль мажору. ФА-МІНОР мінорна тональність, тонікою якої є нота фа (те саме, що f-moll). Має чотири бемолі біля ключа (сі-, мі-, ля-, ре-бемоль). ФА-МАЖОР мажорна тональність, тонікою якої є нота фа (те саме, що F-dur). Має один бемоль біля ключа (сі-бемоль). ФАГОТ (іт. fagotto - вузол, в`язка) - дерев`яний духовий язичковий музичний інструмент з конічним стволом та подвійною тростиною.Звук Ф. сильний, гучний, дещо гугнявого тембру з контрастними
ФАКТОР (від лат. facio - роблю) - рушійна сила, причина певногоявища або процесу. Ф. поділяються на зовнішні щодо особистостіта внутрішні, закладені в самій людині. ФАКТУРА (лат. factura - виготовлення, обробка, побудова) - 1. Сукупність засобів музичної виразності, конкретне оформлення музичної тканини. Елементами Ф. є мелодія, гармонія, супровід, акорди,
ФАЛЬСОБОРДОН (від іт. falsobordone - несправжній бас) - див. Фобурдон. ФАЛЬЦЕТ (іт. falsetto, від falso - удаваний, несправжній, штучний) -найвищий регістр чоловічого співацького голосу, коли під час звукоутворення голосові складки змикаються неповністю, коливаючись
ФАНДАНГО (ісп. fandango) - 1. Загальна назва великої групи іспанських парних танців, що побутували під різними назвами (малагенья, грандина, ронденья, картахенера та ін.) 2. Іспанський народний
ФАНКИ (англ. funky - той, що ухиляється, боягуз) - виконавський стиль сучасного джазу, започаткований музикантами хард-бопу наприкінці 1950 років, гітарний реп - речитатив. Для Ф. властиві гостра
ФАНФАРА (іт. fanfara) - 1. Мідний духовий інструмент подібний до труби без вентилів, натуральна труба (сигнальний ріжок, горн). 2. Сигнал для труби, переважно урочистого характеру, який складається
ФАНФАРНИЙ МАРШ військовий марш з урочистими сигнальними темами, які виконують фанфари, прикрашені прапорами з емблемами, золотими шнурами та кистями. Ф.м. надає військовому церемоніалу особливу
ФАРАНДОЛА (фр. farandole) - старовинний провансальський народний танець, який виконували під час християнських календарних свят, проносячи перед танцюристами легендарне опудало. Музичний розмір -
ФАЦИЛІТАЦІЯ (від лат. faclies - образ, обличчя) - підвищення продуктивності праці людини під впливом присутніх. Ф. є важливим чинником успіху музиканта виконавця, якщо його психологічні якості
ФЕРМАТА (іт. fermata - зупинка, затримка) - 1. Зупинка музичного руху (темпу), яка дозволяє збільшувати тривалість звуків або паузбез зміни музичного розміру. 2. Знак нотопису, що дає право
ФЛАЖОЛЕТ (фр. flagolet - флейточка, свиріль) - 1. Невелика поздовжня флейта високого регістру, різновид блокфлейти, виготовлена з слонової кістки або самшиту, з 6 ігровими отворами та свистковим
ФЛАМЕНКО (ісп. flamenko - циганський) - музичний стиль, пов`язаний з традиціями іспанських циган: музика, пісні, танці, гра на гітарі в стилі Ф., якому притаманні гіпертрофоване емоційне
ФЛЕЙТА (від лат. flatus - подув) - духовий музичний інструмент, де звук видобувають, вдуваючи повітря безпосередньо в канал. Існують два основні види Ф. - поздовжня та поперечна. Сучасні Ф.
ФЛЕЙТА ПАНА 1. Загальна назва родини багатоствольних флейт. 2. Набір відкритих згори трубок різного розміру з тростини, бамбуку, комишу та ін. трубок, з`єднаних тростиновими планками і джутом. ФЛЕКСАТОН (від лат. flexus - вигнутий і тон) - язичковий ударний інструмент, де вібратором є сталевий язичок. Звук має дзвінкий, ззавиванням. Застосовується в естрадній музиці та інколи - в
ФЛОЯРА = фрила
= фрела
= флоера
= довбушівка
флояра, фрила, фрела, флоера, довбушівка і т.д. - українська дерев`яна відкрита поперечна флейта з 6 ігровими отворами, споріднена тилинці,
ФЛЮГЕЛЬ (нім. Flugel - крило) - стара назва клавішних музичних інструментів з крилоподібним корпусом, в XVII ст. - різновидів клавесину, з XVIII ст. - різновидів фортепіано. ФЛЮГЕЛЬГОРН (від нім. Flugel - крило і Horn - ріг) - мідний духовий широкомензурний музичний інструмент, що за зовнішнім виглядом нагадує трубу або корнет-а-пістон з трьома-чотирма вентилями.На основі
ФОБУРДОН (фр. faux-bourdon - фальшивий бас) - 1. Англійський різновид дисканта, що походить від гімеля. 2. Нижній голос англійського органума, що додавався під час виконання. 3. Техніка триголосної
ФОЛІЯ (порт. folia - гучні веселощі) - народний танець португальського походження, який виконували переодягнені жінками чоловіки, що поводились шумно, наче втративши здоровий глузд. Музичний
ФОЛК-РИВАЙВЛ (англ. folk revival - народне відродження) - напрямок року, який виник і поширився наприкінці 1950 - початку 1960-х років. Ф.р. ґрунтувався на народних піснях і мав яскраве громадське
ФОНІЗМ (від гр. phone - голос) - характер звучання музики, що визначається акустичними особливостями її відтворення, структурою акордів, інтервалами, розташуванням, регістрами, тривалістю,
ФОНАСТЕНІЯ (від гр. phone - голос і stenos - вузький) - хвороба співаків, що виявляється у швидкій втомлюваності голосового апарату,погіршенні інтонації, зміні тембру, тремоляції звуку голосу. При
ФОНАЦІЯ (від гр. phone - голос) - складний нервово-руховий процес взаємодії усіх органів і систем голосового апарату, який за участю та під контролем центральної нервової системи забезпечує
ФОНЕМАТИЧНИЙ СЛУХ (від гр. phonema - слово, звук, голос) - вид слуху, який забезпечує розрізнення звуків мовлення як фонем,що забезпечує правильну вимову, сприйняття та розуміння змісту слів. Розвиток Ф.с. у
ФОНОГРАФ (від гр. phone - звук і grapho - пишу) - апарат для записування і відтворення звуку, який в 1877 році винайшов Т.Едісон. ФОНОЛА (від гр. phone-звук) - фортепіано з спеціальним пристроєм для гри без участі виконавця - піаніста (механічне фортепіано). ФОНОПЕДІЯ (від гр. phono - звук, голос і paidos - дитина) - практичний метод розвитку голосу (ФМРГ), розроблений В.Ємельяновим для диригентів-хормейстерів дитячих і юнацьких хорових колективів і
ФОНОТЕКА (від гр. phone - звук і theke - ящик) зібрання та сховище фонограм та звукозаписів музики, літературних творів, театральних вистав, зборів тощо, які доцільно зберігати для наступного
ФОР БІТ (англ. four beat - чотири удари) - характерне для стилю свінг рівномірне акцентування інструментами джазової ритмічної групи кожної долі чотиридольного такту. ФОРЛАНА (іт. forlana) - італійський народний парний танець. Музичний розмір 6/8 та 6/4, ритм пунктирний. Виконується в швидкому темпі, з постійним зростанням динаміки аж до екстатичної, у супроводі
ФОРМІНГС (гр. phormings) - давньогрецький щипковий музичний інструмент, різновид ліри, на якому акомпанували співу. ФОРМА ДЖАЗОВА найбільш типова Ф. джазової музики - тема зваріаціями, яка складається з структурно завершеної теми, яку виконує ансамбль, та наступного ряду видозмінених повторень -
ФОРМАНТА (від лат. forma - форма, побудова, структура) - 1. Групаобертонів, наявність яких визначає темброве забарвлення якості звучання співацького голосу або музичного інструменту, а також
ФОРСУВАННЯ ЗВУКУ напружене видобування звуку надмірної сили протягом тривалого співу. Наслідки Ф.з. надзвичайно шкідливі - це тремоляція голосу, нестійке і погане інтонування, хвороби голосового апарату
ФОРТІССІМО (іт. fortissimo - дуже гучно) - найвищий ступінь гучності, надзвичайно гучно. Позначається fff. Див. Додаток ХІІ. ФОРТЕ (іт. forte - голосно, гучно) - основне позначення великої сили звуку. Скорочено позначається буквою f Див. Додаток ХІІ. ФОРТЕПІАНЕ ТРІО 1. Ансамбль, який утворюють скрипка, віолончель і фортепіано. 2. Твори, призначені для виконання Ф.т.(1). ФОРТЕПІАННИЙ АНСАМБЛЬ ансамбль піаністів (від двох фортепіано) або інструментальний ансамбль будь-якого іншого складу, до якого входить фортепіано. ФОРТЕПІАННИЙ КВІНТЕТ 1. Камерний ансамбль, який утворюють струнний квартет (дві скрипки, альт, віолончель) та фортепіано. 2. Твір у формі сонатного циклу для п`яти виконавців - Ф.к.(1). ФОРТЕПІАННИЙ КВАРТЕТ 1. Ансамбль, який утворюють скрипка, альт, віолончель та фортепіано. 2. Твір у формі сонатного циклу для Ф.к.(1). ФОРТЕПІАНО ЦИФРОВЕ електронний музичний інструмент, дія якого ґрунтуєшся на застосуванні новітньої цифрової технології запису та відтворення звуків. Ц.ф. не потребує настроювання, може звучати як рояль,
ФОРТЕПЬЯНО (від іт. forte - гучно і piano - тихо) - узагальнена назва родини клавішних музичних інструментів, де звук видобувається за допомогою ударної системи і виконує мелодичну, гармонічну та
ФОРШЛАГ (нім. Vorschlag - переднаголос) - назва мелодичної прикраси, яка складається з одного або кількох звуків, що передують основному звуку мелодії. Існує два різновиди Ф.: короткий Ф.
ФРАГМЕНТ (від лат. fragmentum - уламок, шматок) - уривок з музичного твору. ФРАЗА (від гр. phrasis - висловлювання) - 1. Елемент музичної форми, невелика послідовність двох-трьох мотивів, що не перебільшує відносно завершеної частини музичної теми (періоду, речення). В
ФРАЗУВАННЯ 1. Логічна побудова музичного речення, фрази, періоду. 2. Виразне виконання музичних фраз з метою досягнення найбільш яскравого, виразного і правильного розкриття образного змісту твору,
ФРЕЙЛЕХС традиційна єврейська весільна музична гра, яку складають вокально - інструментальні номери, танці та мовні репризи. ФРИГІЙСЬКА КАДЕНЦІЯ = фригійський каданс
1. Особливий вид каденції, яку складають звороти: IV6 - V, I - V6 - IV6 -V, a також I - V(від мінорної тоніки). В музиці віденських класиків та подальшому майже не
ФРИГІЙСЬКА СЕКУНДА 1. Інтервал між І та ІІ ступенями фригійського ладу(мала секунда). 2. Понижений ІІ ступінь натурального мінору. ФРИГІЙСЬКИЙ ЛАД давньогрецький натуральний лад, який відрізняється від натурального мінору зниженим ІІ ступенем (див. Додаток XVII). ФРИШКА (уг. friska - бадьорий, жвавий) - швидка частина угорськихнародних танців палоташа і чардаша. ФРОТОЛА (від іт. frotta - юрба) - старовинна італійська багатоголосна лірична пісня XV - XVI ст. за світським текстом, яку виконували на карнавалах і театральних виставах. Для Ф. властиві:
ФУГА (від лат. fuga - біг) - 1. Найвища форма поліфонічного твору, що спирається на імітаційне проведення однієї, двох та більше тем послідовно в усіх голосах відповідно до певного
ФУГАТО (іт. fugato - подібне до фуги) - частина музичного твору, написаного за зразком експозиції фуги з епізодичним використанням простої імітації. Ф. часто є епізодом музичного твору гомофонного
ФУГЕТА (іт. fughetta - маленька фуга) - невелика фуга, яку відрізняє від класичної не тільки менший розмір, але й прості теми та відносно нескладний розвиток. Зразки Ф. - у Й.С.Баха,
ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ БАС особливий басовий голос, складений з основних тонів акордів для показу механізму дії тональних зв`язків. Термін Ф.б. запропонував Ж.Ф.Рамо. ФУНКЦІЇ ГАРМОНІЧНІ 1. Те ж, що тональні функції в усіх їх трактуваннях (функціональні, ступеневі та інші). 2. Будь-які значення звуків і співзвуч у багатоголосній музиці. Крім тональних функцій - центральних
ФУНКЦІЇ ЗМІННІ гармонічні значення тонів і акордів, які тяжіють до місцевого центру, а не до тоніки. Теорію Ф.з. розробивЮ.Тюлін. ФУНКЦІЇ ЛІНЕАРНІ особливі гармонічні значення акордів, які визначаються поширенням на акордові комплекси форм лінійногоруху - поступального у прохідних звуків, колоподібного у допоміжних і т.д. До Ф.л.
ФУНКЦІЇ ЛАДОВІ значення функцій ладу, яке визначається залежністю нестійких ступенів від стійких в мажорно-мінорній системі. Основний тон (1 ступінь) має функцію тоніки, VII і II ступені - нижнього і
ФУНКЦІЇ МОДАЛЬНІ значення елементів модального типу, дематеріалом є звукоряд, а не співвідношення акордів. Ф.м. є відношеннями, перш за все, секундових тонів гами. Ф.м. домінують у ладових побудовах музики
ФУНКЦІЇ ТОНАЛЬНІ різноманітні значення, які може мати для гармонічної логіки кожний акорд щодо конкретної тоніки (Г.Риман).Ладовий фундамент класичної тональності - мажорний чи мінорнийтризвук, який
ФУНКЦІОНАЛЬНА ІНВЕРСІЯ спрямування гармонічного руху не до консонансу, а до дисонансу, не до устою, а до неустою, недо розв`язання, а до напруження, не до тоніки, а до нетонічних елементів. ФУНКЦІОНАЛЬНА МУЗИКА = вжиткова музика
жанри та окремі твори, зорієнтовані на виконання таких функцій, які відіграютьвжиткову роль. Це обрядова, церковна, ритуальна і церемоніальна музика, а з ХІХ ст. -
ФУНКЦІЯ (лат. functio - відповідність, відображення) - правило, за яким значенню кожної незалежної змінної відповідає значення певної залежної змінної. Поняття Ф. є одним з центральних теоретичних
ФУРІАНТ (від лат. furia - лють) - чеський народний парний танець.Музичний розмір 3/4 або змінний 2/4 та 3/8. Темп спочатку жвавий, стрімкий, потім повільний, урочистий. Ф. характеризує зміна рухів
ФУРУЙЯ (уг. furulya) - угорський дерев`яний духовий інструмент, подібний до поздовжньої флейти. Велика Ф. має довжину близько1000 мм, звичайна Ф. - від 300 до 600 мм, та 5 - 6 ігрових отворів. Ф.-
ФЬЮЖН (англ. fusion - сплав) - напрямок рок-музики, який виник на гранті джаз-року в 1970 роках і є синтезом музики року та джазової імпровізації. Ф. використовує елементи сучасної музичної
|