ШІСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТА НОТА нота, яка за тривалістю у шістдесят чотири рази коротша цілої, Позначається затушованим овалом з штилем та чотирма хвостиками. В разі поєднання двох або більше Ш.н. хвостики можна замінити
ШІСТНАДЦЯТА НОТА нота, яка за тривалістю у шістнадцять разів коротша цілої. Позначається затушованим овалом з штилем та двома хвостиками. В разі з’єднання двох або більше Ш.н. хвостики замінюються
ШІСТНАДЦЯТА ПАУЗА пауза, яка за тривалістю дорівнює шістнадцятій ноті (див. Додаток IV). ШАБР = шапар
чуваський народний інструмент типу волинки. Звукоряд - діатонічний та хроматичний. Застосовується як сольний та ансамблевий інструмент. ШАКОНА (фр. chaconne) - старовинний італійський танець, який в XVII ст. був заключним номером балету. Музичний розмір 3/4, рухи повільні (див.Чакона). ШАКУЖАЧІ = сякухаті
японський народний інструмент, поздовжня флейта з бамбуковим конічним стволом та 4 - 9 ігровими отворами. Застосовувався для супроводу вистав театру кабуки. Навчання гри на Ш.,
ШАЛАХО вірменський народний чоловічий танець. Музичний розмір змінний - 3/4 та 6/8. Темп швидкий, жвавий, веселий. ШАЛМЕЙ (фр. shalemie, нім. Schalmei, від гр. chalamos - тростина) - 1. Духовий язичковий інструмент з подвійною тростиною та 8 - 10 ігровими отворами, поширений в Західній Європі XIII - XVII ст. у
ШАМІСЕН = сямісен
японський народний щипковий інструмент, подібний до лютні, з дерев’яним корпусом, шкіряною декою, 3 струнами, закріпленими на дерев’яних кілках (ітомакі) та високій підставці з
ШАНСОН (від лат. cantio - спів, пісня) - усі жанрові та історичні різновиди французької ліричної пісні, а також народна і сучасна естрадна французька пісня. ШАНСОНЕТКА (фр. chansonette - пісенька) - 1. Невелика пісня грайливого, часто фривольного змісту, яку співачка виконує з специфічними танцювальними рухами. 2. В Російській імперії початку ХІХ ст. -
ШАНСОНЬЄ (фр. chansonier - співак) - 1. Французький естраднийспівак, виконавець і часто автор тексту і музики пісні (шансон). 2. Назва збірок пісень і водевілів у Франції ХІІІ - ХІХ ст. ШАРМАНКА (від фр. слів Charmante Catherine - чарівна Катерина) -пневматичний механічний музичний інструмент, подібний до органу, але без клавішного механізму. Звук видобувається за допомогою
ШАРФ (нім. Scharf - гострий, різкий) - органний регістр з родини мікстур з труб вузької мензури. Під час натискання клавіш звучать чотири (в окремих конструкціях - 8) труби, які утворюють
ШАС (фр. chasse - полювання) - жанр французької багатоголосної пісні або інструментальної п’єси, що зображає сцени полювання (вигуки мисливців, гавкання собак тощо) найчастіше у формі
ШАУТ (від англ. shout - галасувати, лаятись) - народна екстатична манера співу з елементами декламації, якій властиві пристрасність і надрив. Манера Ш. прийшла до багатьох форм музичного
ШАФЛ (англ. shuffle - товктись) 1. Остинатна ритмічна фігура з 4 рівномірно акцентованих долей, яка виконується в швидкому темпі. Характерна для фортепіанного супроводу буги-вуги. 2.
ШАХЛИЧА чуваській народний духовий інструмент, поздовжня флейта з дерев’яним або залізним стволом. Існують відкрита Ш. з 5 -6 ігровими отворами та свисткова Ш. з 4 - 7 отворами, свистковим
ШАШМАКОМ (тадж. - шість макомів) - 1. Шість образно - емоційних і ладоінтонаційних систем - Рост, Бузрук, Наво, Дугох, Сегох, Ірок, а також стійких метроритмічних моделей, норм і традицій
ШВІ 1. Вірменський народний духовий інструмент - свисток у вигляді птаха або тварини - пепук, подібна до окарини. Побутує як дитяча іграшка. 2. Вірменська свисткова флейта - тутак. ШЕЙК (від англ. shake - труситись) - популярний в першій половинні 1960-х років танець. Музичний розмір 4/4. ШЕН стародавній китайський губний орган, який складається з корпусу - резервуару, виготовленого з гарбуза, 17 бамбукових трубок з язичками, боковими творами і прорізами, мундштуком,
ШИАЛТИШ марійська пастуша свисткова поперечна флейта, зстволом з бамбука або дягеля. Має 2 - 6 ігрових отворів. Застосовується як сольний інструмент для виконання ліричних мелодій. В минулому був
ШИЙКА деталь струнних інструментів, яка виготовляється або щільно з’єднується з корпусом і часто завершується художньо оформленою голівкою. Верхній бік Ш. у багатьох інструментів відіграєроль
ШИММІ (англ. schimmi) - бальний танець, американський різновид фокстроту. Музичний розмір 2/4, темп помірно швидкий. В Європі набув популярності в 1920-х роках. ШИРИНА ІНТЕРВАЛУ відстань від нижнього до верхнього (включно) звуку інтервалу. Те ж, що кількісна величина інтервалу, ступенева величина інтервалу. ШИРОКЕ РОЗТАШУВАННЯ таке розташування акорду в чотириголосному складенні, коли інтервал між першим і третім голосами перебільшує октаву, а інтервал між басом і третім голосомна розташування акорду не впливає
ШИРОКОМЕНЗУРНІ ДУХОВІ ІНСТРУМЕНТИ металеві хроматичні мундштучні духові інструменти овальної форми (з вентилями). До Ш.д.і. належать основні інструменти духового оркестру - альт, тенор, баритон, бас, а також туба, валторна
ШИЧАПШИНА кабардинський народний смичковий музичний інструмент з 2 - 3 струнами. Стрій квартовий або квінтовий. ШИЧЕПШИН адигейський чоловічий двострунний смичковий інструмент. Стрій переважно квінтовий. Застосовувався для супроводу сольного співу або танців, тепер зустрічається рідко. ШКОЛА (від гр. scole - дозвілля) - 1. Ш. загальноосвітня - навчально - виховний заклад для навчання, освіти та виховання дітей, молоді та дорослих. 2. Система освіти, сукупність закладів для
ШЛЕЙФЕР (від нім. Schleif - хвіст) - мелодична прикраса, форшлаг з двох або кількох нот, які розташовані поступенево (частіше знизу вгору) і виконуються підкреслено. ШЛЯГЕР (від нім. Schlag - стусан, удар) - 1. Розважальна танцювальна пісня, один з проявів поп-музики. 2. Особливо популярна пісня, підпорядкована музичній моді. 3. Будь-якій музичний твір, що має
ШОТИРП адигейський народний ударний інструмент з родини мембранофонів, малий барабан без визначеної висоти звуків. Звуквидобувається долонями, паличкою або колотушкою. ШОУ (англ. show - показувати) - естрадна музично-сценічна вистава,спрямована на створення найбільшого впливу на аудиторію. Дляцього застосовуються, крім музичного компоненту, яскраві аксесуари,
ШОУМЕН (англ. show - показувати і man - людина) - фахівець з організації шоу. ШПІЛЬМАН (нім. Spielman - гравець) - Середньовічний мандрівний актор-музикант в німецькомовних країнах, те ж, що жонглер, вагант, скоморох та ін. З XIV ст. Ш. - професійні міські музиканти, що
ШРУТІ (санскр. - те, що можна почути) - найменший інтервал між двома звуками (менше півтону), а також принцип організації звукоряду в індійській класичній музиці, який передбачає його поділ на 22
ШТИЛЬ (гр. stylos - паличка) - вертикальна риска, яку додають до овалу половинної, четвертної, восьмої, шістнадцятої, тридцять другої і т.д. ноти (див. Додаток ІІІ). ШТИРІЄН (нім. steirisch - штирієць) - назва салонного танцю, який походить з австрійської землі Штирія, і набув поширення в Європі ХІХ ст. Музичний розмір 3/4, темп помірний. ШТРИХ (нім. Strich - риска) - прийоми звуковидобування на музичних інструментах, які впливають на виразність виконання. Основні типи Ш. склались на струнних смичкових, пізніше поширившись на інші
ШУВИР = шувюр
= шюбер
марійський народний пневматичний музичний інструмент, різновид волинки. На Ш. виконують мелодії обрядових, трюкових і весільних пісень, а також танці. ШУЛЬВЕРК (нім. Schulwerk - шкільна справа) - система музичного виховання дітей, запропонована німецьким композитором, музикознавцем і педагогом К.Орфом, а також спеціальні посібники до неї. ШУМКА українська та польська народна пісня - танець, подібна до коломийки. Музичний розмір 2/4, темп жвавий. ШУМОВІ ІНСТРУМЕНТИ пристрої для видобування шумів, якістворюють певний ритмічний і тембровий колорит. До Ш.і. належать ударні інструменти з невизначеною висотою звуку - барабани, бубон, гонг, кастаньєти,
ШУМОВЕ ОФОРМЛЕННЯ шуми і звуки, які застосовуються увиставах, кінофільмах, радіопередачах та ін. з метою імітації звукових природних явищ, створення певного настрою тощо. ШУМОВИЙ ОРКЕСТР оркестр, до складу якого входять переважно шумові інструменти, а також інструменти з різким тембром звуку (свистки). Свого часу Ш.о. був складником музичного виховання учнів
ШУМОФОН (від шум і гр. phone - звук) - електричний одноголосний музичний інструмент з грифом, який дозволяє імітувати виробничі шуми, постріли, шум вітру, брязкання, звуки хвиль тощо. Діапазон Ш. -
|