Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Музичні терміни →  А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я A

Слова на лiтеру В (91)

ВІБРАФОН
(нім. Vibraphone, від лат. vibro - коливання та гр. phone - звук) - ударний інструмент з родини ідіофонів, що складається з двох рядів металевих пластинок різної висоти звуку, які утворюють …
ВІБРАЦІЙНЕ ВІДЧУТТЯ
(від лат. vibratio - коливання) - відчуття, яке виникає внаслідок коливань переривчастих подразників - камертона, струменя повітря, що надходить з легенів тощо. В.в. є важливим чинником …
ВІБРАЦІЯ
(лат. vibratio - коливання) - 1. Коливання джерела звуку (вібратора - струни, голосових складок, стовпа повітря тощо) і пов’язаного з ним резонатора. В. характеризується амплітудою …
ВІВАТ
= віватний кант (лат. vivat - хай живе) - форма урочистого православного гімну, яка виникла в духовній музиці часів Петра І. Виконувався хором або групою співаків (іноді в супроводі …
ВІВАЧЕ
(іт. vivace - жвавий) - жвавий темп, більш швидкий, ніж алегро, але повільніший, ніж престо (Додаток ХІ).
ВІВО
(іт. vivo - жваво) - натхнений, жвавий, швидкий темп виконання музичного твору, близький до віваче.
ВІДКРИТА СТРУНА
струна, не притиснута до грифа під час гри на струнних інструментах (скрипкових, домрових, балалайці, бандурі, гітарі тощо).
ВІДПОВІДЬ
в імітаційних поліфонічних формах (інвенції, канони та ін.) - імітація теми; у фузі - супутник, імітаційне проведення темив домінантовій або субдомінантовій тональності. В. поділяється на …
ВІДХИЛЕННЯ
короткочасний перехід з головної тональності у побічну без закріплення в ній та поверненням в головну.
ВІЙСЬКОВА МУЗИКА
музика, призначена для стройового навчання і патріотичного виховання війська. З’явилась ще у часи Давньої Руси, була поширена серед запорізького козацтва. Розвиток професійної В.м. в …
ВІЙСЬКОВИЙ ОРКЕСТР
див. духовий оркестр.
ВІЛАНЕЛЛА
(іт. villanella - сільська пісня) - італійська (неаполітанська) пісня багатоголосного складу XVI - першої половини XVII ст.
ВІЛОТА
(іт. villotta) - італійська народна танцювальна пісня багатоголосного складу, поширена в XV - XVII ст.
ВІЛЬНА ФОРМА
довільна форма музичних творів, яка не підпорядковується типовим структурним побудовам (див. Музична форма).
ВІЛЬНИЙ СТИЛЬ
стиль поліфонічної музики, якій відрізняється від суворого стилю значним урізноманітненням побудови мелодії, пануванням мажорного і мінорного ладів, широким використанням інструментальних …
ВІЛЬЯНСИКО
(ісп. villancico - сільська пісня) - іспанська пісня XVI - XVI ст. для одного або кількох голосів, яка виконувалась у супроводі віуели.
ВІОЛА ДА ГАМБА
тенорова віола. За розміром близька до віолончелі. Має шість струн (D, G, c, e, a, d1). Найбільш поширеною В.д.г. була в XVI - XVIII ст. Музику для цього інструмента створювали Й.С.Бах, …
ВІОЛА-БАСТАРДА
смичковий інструмент з групи віол, поширений в XVI - XVII ст. В.б. мала 6 - 7 ігрових струн, інколи також резонансні струни. Найбільш популярною В.-б. була в Англії.
ВІОЛЕТА
маленька віола з трьома - чотирма струнами, інша назва - віола-пікколо.
ВІОЛИ
1. Назва групи старовинних смичкових інструментів, які відрізняються за розмірами, теситурою, кількістю струн, формою резонаторних отворів тощо, а також способом тримання під час гри. …
ВІОЛОНЧЕЛЬ
(іт. violoncello) - струнний смичковий інструмент з родини скрипок. Настроюється на октаву нижче за альт (C, G, d, a); нотується в басовому (верхній регістр - теноровому та скрипковому) …
ВІРЕЛЕ
(фр. virelai - крутитись) - танцювальна пісня, поширена в Іспанії, Італії та Франції XII - XV ст. серед трубадурів і труверів.
ВІРТУАЛЬНИЙ
(від лат. virtualis - уявний, можливий, стійкий, сильний) - уявний цілісний об’єкт, який не можна сприймати як реальний, але такий, що за певних умов може виникнути і бути придатним до …
ВІРТУОЗ
(від іт. virtuoso - дослівно мужній, доблесний) - артист-музикант, який досконало володіє виконавською технікою свого мистецтва.
ВІРТУОЗНА МУЗИКА
технічно складна музика, яка дозволяє виконавцю показати майстерність володіння голосом або інструментом.
ВІУЕЛА
(ісп. vihuela) - іспанський щипковий інструмент, схожий на гітару з опуклим дном. Звичайно має п’ять струн, які настроюються, як у віоли.
ВАЛІХА
= валіа (valiha) - подібний до цитри мадагаскарський струнний щипковий інструмент, який має циліндричний бамбуковий корпус - резонатор та від 7 до 37 струн, також зроблених з розщепленого …
ВАЛТОРНА
(нім. Waldhorn - лісовий ріг) - мідний духовий мундштучний інструмент з м’яким, теплим тембром звуку, що інколи нагадуєлюдський голос. Походить від мисливського рогу. Спочатку були поширені …
ВАЛЬС-БОСТОН
див. Бостон.
ВАЛЬС-МАЗУРКА
бальний танець, який виник у Франції в середині XIX ст. Темп мазурки. Музичний розмір 3/4 або 3/8.
ВАЛЬЦІ
(нім. walze - ролик, циліндр) - додатковий пристрій механізму органа для включення та виключення регістрів, зміни динамікизвучання - від ppp до fff.
ВАМБІ
= кісумба = убо африканській струнний щипковий інструмент з корпусом з порожньої тикви або дерева, струни з волосу. Грають на В. пальцями, використовуючи для сольного музикування або …
ВАМПУКА
опера-пародія, що піддає висміюванню умовності та рутину оперних спектаклів. Перша В. належить В.Еренбергу (1909). Назва В. стала прозивною для всього трафаретного і неприродного в …
ВАРІАЦІЙНА ФОРМА
див. варіації.
ВАРУ-ВАРУ
сучасний бальний танець на музику Р.Паулса. Музичний розмір 4/4, виконується в помірному темпі.
ВАР’ЄТЕ
(ар. variete, від лат. varietas - різноманітність) - вид театру легкого жанру, де поєднуються види театрального, танцювального, музичного, циркового, естрадного мистецтва.
ВВІДНИЙ СЕПТАКОРД
септакорд, побудований на VII ступені.
ВВІДНИЙ ТОН
1. Нестійкий звук ладу, який розташований на ступінь вище або нижче тоніки і гостро тяжіє до неї. 2. Висхідний (або нижній) В.т. - VII ступінь. 3. Низхідний (або верхній) В.т. -II ступінь. …
ВВІДНОТОНОВІСТЬ
специфічна гострота півтонового тяжіння, виявом і загостренням якої може вважатись мелодична альтерація,яка утворює штучні ввідні тони.
ВЕЛИКА ОКТАВА
частина музичного звукоряду. Звуки В.о. позначаються: 1) в басовому ключі від ноти до на другій додатковій лінійці знизу до ноти сі на другій лінійці 2) латинськими великими буквами (C, …
ВЕЛИКИЙ БАРАБАН
див. барабан.
ВЕЛИКИЙ СПІВ
один із співів православної церкви другої половини XVI ст. В.с. - вершина розвитку знаменного співу. Відзначається багатством мелодики, великою кількістю розспівувань окремих складів.
ВЕЛИКИЙ ТРИЗВУК
те ж саме, що мажорний тризвук.
ВЕНТИЛЬ
(нім. Ventil - клапан, від лат. ventilo - дути, продувати) - основний механічний пристрій, призначений для змінювання довжини каналу мундштучного мідного духового інструменту (труби, …
ВЕРБУНКОШ
стиль угорської танцювальної музики, який виник в XVIII ст. внаслідок злиття старовинних угорських народних жанрів під впливом балканських, слов’янських та циганських музичних стилів. До …
ВЕРДЖІНЕЛ
(англ. virginal) - струнний клавішний інструмент, невеликий прямокутний клавесин. Обсяг звуковисотного діапазону – до чотирьох октав (С - с3). Був поширений в Англії та Нідерландах XVI - …
ВЕРНІКЕ ЦЕНТР
мовно-слухова зона кори головного мозку, розташована у задній третині верхньої скроневої звивини лівої півкулі. Порушення В.ц. призводить до втрати здатності розуміти мову інших людей, не …
ВЕРТИКАЛЬ
(лат. verticalis - прямовисний) - одночасне звучання двох або кількох звуків. Одночасність звучання може бути фізичною (акорд) або психологічною (арпеджіо, гармонічна функція), коли звуки …
ВЕРТИКАЛЬНО-РУХЛИВИЙ КОНТРАПУНКТ
див. Рухливий контрапункт.
ВЕРХНІ ГОЛОСИ
у творі багатоголосного складу - всі голоси, крім нижнього (баса).
ВЕРХНІЙ ВВІДНИЙ ТОН
див. Ввідний тон.
ВЕРХНІЙ ГОЛОС
найвищий голос в музиці багатоголосного складу.
ВЕРХНІЙ ТЕТРАХОРД
чотири ступеня будь-якого ладу від V до VII включно.
ВЕРХНЯ ДОМІНАНТА
V ступінь звукоряду.
ВЕРХНЯ МЕДІАНТА
III ступінь звукоряду.
ВЕРХНЯ ТОНІКА
верхній звук інтервалу.
ВЕСНЯНКИ
назва старовинних слов’янських обрядових пісень, пов’язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт. В західних регіонах України В. мають назви - гагілки, гаївки Мелодії В. …
ВЕЧІР МУЗИЧНИЙ
прилюдне зібрання з метою виконання музики, концерт. В.м. бувають романсові, фортепіанні, скрипкові, камерно-хорові, присвячені творчості певного композитора тощо. Подекуди В.м. включають …
ВЕЧОРНИЦІ
= досвітки одна з форм осінньо-зимових вечірніх розваг, які відбувались в хаті вдови без дітей. На В. оповідали казки,танцювали, поєднуючи дозвілля з роботою.
ВЖИТКОВА МУЗИКА
музичні твори, призначені для виконання функцій, не пов’язаних з створенням самостійного художнього образу.
ВИБОРНИЙ БАЯН
див. баян.
ВИД АКОРДУ
розташування акорду, визначене залежно від того, які з його звуків знаходяться в басу. Тризвуки мають три види: основний (позначається 5/3), секстакорд (6), квартсекстакорд (6/4). …
ВИКОНАВЕЦЬ
співак або музикант - інструменталіст, який виконує музичний твір або партію в опері, оркестрі, хорі тощо.
ВИНА
(санскрит.) - індійський семиструнний смичковий інструмент з корпусом із видовбаного дерева або гарбуза з дерев’яною шийкою та трьома бічними і чотирма мелодичними струнами. Звук …
ВИСОКА СПІВАЦЬКА ФОРМАНТА
група обертонів з визначеним частотним положенням в спектрі звуку, яке завдяки цьому надає йому дзвінкості, польотності і сили. В.с.ф. у басів та баритонів знаходиться на частотах від 2100 …
ВИСОТА ЗВУКУ
одна з основних акустичних якостей звуку. В.з. є наслідком сприйняття людиною частоти коливань вібратора та безпосередньо залежить від неї. Людина сприймає В.з. в межах від 16 гц до 16-18 …
ВИХІДНА АРІЯ
= вихідний номер 1. Арія або інший сольний номер, з яким з’являється провідний виконавець оперної партії в спектаклі. 2. Арія, яка відзначається особливою ефектністю та виграшно …
ВОДЕВІЛЬ
(фр. vaudeville від Vau de Vire - долина ріки Вир у Нормандії) - 1. Жанрова назва побутових пісень часів французького Відродження, попередників шансон. 2. Вид легкої комедії з куплетами, …
ВОДЯНИЙ ОРГАН
див. Гідравлос.
ВОЖДЬ
(лат. dux) -тема фуги, яка проводиться в експозиції у головній тональності (див. Пропоста).
ВОКАЛ
(від. лат. voce - голос) - мистецтво володіння співацьким голосом, мистецтво співу. Існує кілька напрямків розвитку В.: народний, який віддзеркалює особливості співацької культури певного …
ВОКАЛІСТ
(від лат. voce - голос) - людина, яка має необхідні вокальні дані та володіє вокальною технікою певного типу для створення за її допомогою художніх образів.
ВОКАЛЬНА МУЗИКА
музика, призначена для виконання голосом (соло, ансамблем або хором). Головне художнє значення у В.м. має голос, вона тісно пов’язана з словом і тому Вам. розглядається як синтетичне …
ВОКАЛЬНА ПЕДАГОГІКА
система індивідуального навчання співу, яка спирається на виконавські традиції, досвід видатних педагогів та майстрів вокального мистецтва. Дослідження співацького голосу, здійснені …
ВОКАЛЬНА ТЕХНІКА
комплекс умінь і навичок, необхідних для свідомого управління фонаційним процесом з метою досягнення максимального акустичного ефекту за мінімальних енергетичних витрат організму співака. …
ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО
вид музичного виконавського мистецтва, який ґрунтується на майстерному володінні співацьким голосом. В.м. може бути сольним, ансамблевим та хоровим. У В.м. різних народів віддзеркалюються …
ВОКАЛЬНЕ МОВЛЕННЯ
= вокальна мова 1. Засіб передавання музично - естетичної та емоційної інформації виконавцем слухачеві, який відрізняється від мовлення більшою потужністю та гучністю, тривалістю звучання …
ВОКАЛЬНИЙ АНСАМБЛЬ
група співаків, які виступають спільно (дует, тріо, квартет, квінтет і т.д.). В.а. бувають однорідні (дитячі, жіночі, чоловічі) та мішані. В джазі В.а. з’явились на початку 1920 рр.і набули …
ВОКАЛЬНИЙ СЛУХ
особливий вид музичного слуху, який включає звуковисотний, динамічний, тембровий, ритмічний слух, а також барорецепцію і вокально - тілесну схему. Здатність співака до оцінювання якості …
ВОКАЛЬНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ АНСАМБЛЬ
1. Вокальний ансамбль, який виступає в постійному складі з інструменталістами. 2. Група виконавців, де інструменталісти виступають і як співаки. 3. Музичний ансамбль, де співаки виконують …
ВОКАЛЬНО-ТВОРЧИЙ СПОКІЙ
психологічно врівноважений стан співака, створення передумов для концентрації та найбільшого вияву його творчих сил і можливостей в процесі художнього виконання твору. Поняття В.-т. с. ввів …
ВОЛЬТА
(іт. volta - повернення, раз) - 1. Прийом скорочення нотного запису за допомогою знаку, який означає, що повторюється певний розділ музичного твору, але зі зміною закінчення. 2. Старовинний …
ВОСЬМА НОТА
нота, яка за тривалістю у вісім разів коротша за цілу ноту. Позначається затушованим овалом, до якого додається штиль та хвостик. В разі поєднання двох або кількох В.н. хвостики замінюються …
ВОСЬМА ПАУЗА
пауза, яка за тривалістю дорівнює восьмій ноті. Див. Додаток IV.
ВПРАВА
1. Музичний твір, призначений для навчальних занять з техніки співу або гри на музичному інструменті (див. Вокаліз. Диктант музичний, Екзерсис, Етюд). 2. Багаторазове повторення В. (1) в …
ВСЕНОЩНА
= всенощне бдіння богослужіння православної церкви, яке відбувається напередодні неділі та православних свят, об’єднуючи вечірню та утреню. Високохудожні зразки В. створили …
ВСТАВНИЙ НОМЕР
1. Музика, спеціально створена композитором спеціально для певної вистави, власного, чужого твору або конкретного виконавця чи персонажу. 2. Музика, запозичена з іншого твору для включення …
ВСТУП
1. Інструментальна п’єса, яка виконується на початку вистави (опери, балету, оперети, драми, комедії тощо) - див. Увертюра,Інтродукція, Антракт , Прелюдія. Назва першої частини сюїти. 3. …
ВУНДЕРКІНД
(нім. Wunderkind - чудо-дитина) - дитина, надзвичайно обдарована в галузі композиції або виконавства, така, як В.А.Моцарт, Ф.Ліст, Ф.Крейслер, Я.Хейфец, І.Менухін, В.Фереро, Р.Лоретті та …
В’ЯЗКА
= ребро горизонтальна риска, яка з’єднує кілька восьмих нот і використовується замість хвостиків. Подвійна В. з’єднує шістнадцяті ноти; потрійна - тридцять другі і т.д.(див. Додаток ІІІ).


© ukrslov.com - 2010