Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Музичні терміни →  А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я A

Слова на лiтеру Д (148)

1 2 > >>
ДІЄЗ
(від гр. diesis - півтон) - знак, який вказує на підвищення ступеня звукоряду на півтон. В буквеному позначенні- склад is. (Див. Додаток V).
ДІАЛОГ
(гр. dialogos - розмова двох осіб) - чергування музичних фраз, які почергово виконують два голоси чи інструменти (або один інструмент, але в різних регістрах) і наче відповідають одна одній.
ДІАПАЗОН
(від гр. dia pason (chordon) - через всі струни) 1. Звуковий обсяг співацького голосу, музичного інструменту, мелодії, звукоряду, який визначається відстанню (інтервалом) між найнижчим і …
ДІАПАЗОН ДИНАМІЧНИЙ
максимальна різниця між найбільшою і найменшою силою звуку (голосу або інструмента). Д.д. є однією з вимірюваних ознак майстерності виконавця і об’єктивних критеріїв виконавської …
ДІАТОНІКА
(від гр. diatonos - переходити від тона до тона) - семиступенева система музичних звуків, що утворюється без використання альтерації послідовністю основних ступенів звукоряду, розташованих …
ДІАТОНІЧНІ ІНТЕРВАЛИ
інтервали, утворені між двома діатонічними, не зміненими хроматично (альтерацією) ступенями ладу (крім тритону); чисті (прима, кварта, квінта, октава); великі та малі (секунда, терція, …
ДІАТОНІЧНІ ЛАДИ
давньогрецькі лади, середньовічні лади, лади європейської народної музики, лади мажоро-мінорної системи (без хроматизмів).
ДІАТОНІЧНА ГАМА
поступенева послідовність основних звуків будь - якого діатонічного ладу.
ДІАТОНІЧНИЙ ЗВУКОРЯД
1. Звукоряд, утворений з неальтерованих ступенів (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі), інакше - основний звукоряд. 2. Звукоряд, що містить альтеровані ступені, але побудований за такою ж схемою з …
ДІАТОНІЧНИЙ ПІВТОН
інтервал малої секунди, утворений двома суміжними ступенями звукоряду (напр., сі - до; соль - ля-бемоль,ре-дієз - мі) Див. Хроматичний півтон.
ДІАТОНІЧНИЙ ТОН
інтервал великої секунди, утворений двома суміжними ступенями звукоряду (напр., фа - соль, сі - до-дієз).
ДІАФОНІЯ
(гр. dio - два, phone - звук) - 1. В Давній Греції - дисонанс на протилежність симфонії (консонансу). 2. В Середні віки - музика двоголосного складу.
ДІВІЗІ
(іт. divisi - роз’єднані) - в партіях однотипних музичних інструментів або хору знак (div.), що вимагає поділу виконавців на дві або більше самостійних партій залежно від того, скільки …
ДІЙСТВО
Культовий святковий урочистий обряд, що обіймав театральну дію, танці, пісні, гру на музичних інструментах, і відбувався просто неба. З часом Д. набувало характеру народного свята.
ДІМІНУЕНДО
(іт. diminuendo - зменшуючи) - знак, що вказує на необхідність виконання музики з поступовим зменшенням сили звуку; те ж саме, що декрешендо (decrescendo). Позначення - dim., dimin.
ДІМІНУЦІЯ
(від лат. diminutio - зменшення) - 1. В мензуральній нотації - зменшення тривалості нот на 1/2, 1/3, 1/4 в голосах поліфонічного твору, Д. позначалась спеціальними знаками. 2. Загальна …
ДІПЛІПІТО
= нагора грузинський ударний інструмент з мембранофонів, подібний до литавр. Входить до складу ансамблю сазандарі.
ДАВЛУРІ
грузинський народний танець. Повільна хороводна частина виконується групою, пожвавлена - парами. Музичний Розмір - 6/8, темп - повільний.
ДАВНЬОГРЕЦЬКІ ЛАДИ
система мелодичних ладів в музиці античної Греції, основу яких складали тетрахорди. Залежно від складу інтервалів розрізнювались діатонічні, хроматичні та енгармонічні низхідні види …
ДАГУШУ , ДАГУ
розповідь під великий барабан, китайське музично - оповідальне видовище, яке супроводжується грою на барабані та струнних інструментах.
ДАЙНА
(лит. daina) - загальна назва литовських народних пісень, найпоширеніший вид народної творчості. Д. властиві ліричність музичних та поетичних образів, лаконічність музичної форми. За …
ДАЙРА
= даїр = даура грузинський ударний інструмент з родини мембранофонів, подібний до бубону.
ДАЛА-ФИНДИР
осетинський народний щипковий інструмент з дерев’яним корпусом, грифом та 2 - 3 струнами. Застосовується в народних ансамблях та оркестрах.
ДАЛЕКІ ТОНАЛЬНОСТІ
тональності другого та третього ступенів спорідненості (див. Спорідненість тональностей).
ДАЛЬ СЕНЬО
(іт. dal segno - від знака) - див. да капо.
ДАНСА
кубинський танець, який походить від контрдансу. Музичний розмір - 2/4, темп помірний та помірно швидкий, ритм синкопований.
ДАНСОН
(ісп. danzon - танець) - кубинський парний танець з характерним синкопованим ритмом, що походить від Данса. Розмір 2/4, темп рухливий.
ДАНЬПІГУ
китайський народний ударний інструмент з родини мембранофонів, односторонній барабан.
ДАП
= даф = хавал ударний інструмент східних народів з родини мембранофонів, подібний до бубону.
ДАСТАН
епічне сказання ашугів і бахчі, побудоване на чергуванні мовленнєвих і музичних фрагментів.
ДАУДІТЕ
литовський духовий дерев’яний інструмент. Див. Тремітас.
ДАУЛПАЗ
казахский ударний інструмент з родини мембранофонів, подібний до литаври.
ДАФ
= дуф = дап = деф = теп = дяф давній азіатський ударний музичний інструмент, подібний до бубону.
ДАЦЮЙ
давньокитайська придворна вистава, яка складалась з пісенних і танцювальних частин в супроводі музичних інструментів.
ДВАНАДЦЯТИТОНОВІСТЬ
= додекатоніка дванадцятитонова звукова система, де кожний звук функціонує як самостійний елемент.
ДВОЗНАМЕННИК
особливий вид давньоруських музичних рукописів, де мелодія викладалась паралельно в знаменній та п’ятилінійній системах запису.
ДВОЧАСТИННА ФОРМА
(проста двочастинна форма) - така побудова музичного твору, яка зіставляє два однорідних або контрастних за характером періоди. Розділи Д.ф., як правило, теж контрастні, кожна частина може …
ДЕБЮТ
(фр. debut - початок) - перший прилюдний виступ артиста -співака, інструменталіста, танцюриста та ін. на сцені взагалі або в певному театрі чи концертному залі.
ДЕКА
(нім. Decke - покришка) - частина корпусу струнних музичних інструментів, призначена для створення резонансу (посилення збагачення) звука натягнутих над нею струн. У струнних інструментів …
ДЕКЛАМАЦІЯ МУЗИЧНА
1. Співвідношення мовлення і музики у вокальних творах, відповідність музичних і мовних акцентів, інтонацій, наголосів, речень, фраз тощо. 2. Природність і виразність вимовляння тексту у …
ДЕКРЕШЕНДО
(іт. decrescendo - зменшувати) - див. Димінуендо.
ДЕМПФЕР
(нім. Dampfer - глушник) - механічний пристрій у багатострунних музичних інструментах, призначений для обмеження коливань струн та їх заглушування. Аналогічні за функцією пристрої …
ДЕНЦІВКА
український народний інструмент, подібний до сопілки. Має призматичну форму, косий зріз губника та кілька ігрових отворів. Поширена в Західних регіонах України.
ДЕРЕВ’ЯНА КОРОБОЧКА
(англ. wood block) - дерев’яний ударний музичний інструмент китайського походження без визначеної висоти звуку з родини ідіофонів. Звук - різкий, сухий, високий - видобувають паличкою від …
ДЕТ-МЕТАЛ
(від англ. death – смерть) – “смертельний метал”, максимально гнітючий, похмурий треш.
ДЕТАШЕ
(фр. detache, від detacher - виокремлювати) - виконавський прийом (штрих) видобування звуку на струнних смичкових інструментах плавними рухами смичка вгору або вниз без пауз.
ДЕТОНАЦІЯ
= детонування (від фр. detonner - співати фальшиво) - незначне відхилення від необхідної висоти звуку в співі. Причинами Д. можуть бути: нерозвинений музичний слух, зокрема, його …
ДЕЦИМА
(іт. decima - десята) - 1. Складений інтервал, який охоплює 10 ступенів звукоряду. Д. можна розглядати як терцію через октаву. Велика Д. дорівнює 8 тонам, мала Д. - 7 1/2 тонам. …
ДЕЦИМЕТ
(іт. decimetto, від лат. decimus - десятий) - 1. Ансамбль з десяти виконавців. 2. Твір для ансамблю з десяти виконавців.
ДЕЦИМОЛЬ
(від лат. decima - десята) - ритмічна фігура з десяти нот, яка за часом звучання дорівнює восьми нотам тієї ж тривалості. Д. утворюється шляхом поділу шести-, восьми-, дев’яти - дольного …
ДЕЧИК-ПОНДУР
= дечик-пондар інгушський та чеченський струнно - щипковий інструмент з корпусом, шийкою та головкою із дерева, подібний до агач-комуза. Має три струни, стрій - секундово - терцевий. …
ДЖАГ
(англ. jug) - негритянський музичний інструмент - глиняний кувшин з вузькою горлянкою, який використовують як резонатор, приставляючи до рота під час співу. Звук Д. - низький, басовий.
ДЖАЗ КОМЕРЦІЙНИЙ
переважно танцювальна музика , де форми і засоби музичної виразності джазу використовуються залежновід умов і місця виконання.
ДЖАЗ КОНЦЕРТНИЙ
джазова музика, призначена для виконання в концертних залах. Д.к. характеризується емоційною стриманістю, заглибленістю музичного змісту, вишуканість виражальних засобів, ретельна розробка …
ДЖАЗ-БЕНД
(англ. jazz band) - оркестр, який виконує джазову музику. До найвідоміших Д.- бендів належать ансамблі Т.Брауна, Л.Вотерса, Д.Олівера, Т.Мерфі, К.Лютера, В.Грачова, О.Ростоцького та інші.
ДЖАЗ-КЛУБ
(англ. jazz clab) - самодіяльна організація, яка об’єднує фахівців та любителів джазу з метою вивчення та поширення цього виду мистецтва. Д-к. виникли на початку 1930 років в негритянському …
ДЖАЗ-РОК
(англ. jazz - rock) - напрям сучасної джазової музики, який синтезує елементи джазу і рок-музики. Д.-р.властиві колективна імпровізація, використання латиноамериканської ритміки, …
ДЖАМП
(англ. jump - стрибати) - 1. Різновид свінгу, який виник в 1920 -1930 роках і виконувався музикантами гарлемської школи джазу. Д. характеризується дещо екзальтованою виконавською манерою, …
ДЖАТРА
давній вид індійського народного театру, де, чергуючись з прозовими діалогами, виконувались пісенно - танцювальні сцени.
ДЖЕГ-БЕНД
(англ. jug - кувшин і band - оркестр) - див. Спазм бенд.
ДЖЕГУАКО-СПІВАКИ
імпровізатори та виконавці героїчних, ліричних і жартівливих пісень народів Кавказу.
ДЖЕМ-СЕШН
(англ. jam session) - традиційні зустрічі джазових або рок-музикантів, які збираються переважно вночі для спільного музикування, обміну ідеями або змагань у виконавській та імпровізаційній …
ДЖИЗУС-РОК
(англ. Jesus rock) - своєрідна течія року, де зміст текстів насичений релігійними постулатами і пропагує ідеї богошукання та середовищі хіпі.
ДЖИТЕРБАГ
(англ. jitterbug) - 1. Негритянський імпровізаційний танець з елементами акробатики, особливо популярний у 1930 - 1940 рр. 2. Танцюрист - виконавець Д.
ДЖУБІЛІ
(англ. jubilee) - давня негритянська релігійна прославна пісня, основою якої є канонічна хоральна мелодія з імпровізованими підголосками.
ДЖЮК БОКС
(англ. juke box) - музичний автомат, програвач з комплектом платівок (від 50 до 200), що встановлюється в кафе або ресторанах.
ДЗВІН
сигнальний ударний інструмент, який має форму виготовленої з бронзи груші. Звук певної висоти з складним рядом обертонів видобувається за допомогою розгойдування підвішеного всередині …
ДЗВОНИ
Оркестровий ударний інструмент з родини ідіофонів, який є набором металевих трубок - дзвонів різного розміру, вільно підвішених на перекладині і відносно точно настроєних. Повний набір Д. …
ДЗЕРКАЛЬНА РЕПРИЗА
в сонатній формі - особливий вид репризи, яка повторює основні розділи експозиції у зворотному порядку: спочатку побічну, а потім головну партію.
ДИВЕРТИСМЕНТ
(фр. divertissement - розвага, забава) - 1. Різновид оркестрової сюїти - цикл з кількох розважальних п’єс веселого танцювального характеру. 2. Сценічна вистава, до якої входять танцювальні …
ДИДАСКАЛ
(від гр. didaskalos - наставник, учитель) - керівник давньоруського хору, знавець церковного співу.
ДИКСИЛЕНД
(англ. dixiland) - джазовий ансамбль новоорлеанського стилю, який складали білі музиканти. Спочатку Д. не відрізнявся від негритянських ансамблів як за манерою виконання, так і за складом …
ДИКТАНТ МУЗИЧНИЙ
записування музики на слух. Д.м. використовується для вправляння на заняттях з сольфеджіо як засіб розвитку музичного слуху. Побутує в письмовому та усному вигляді.
ДИКЦІЯ
(лат. dictio - вимова) - уміння чітко й виразно вимовляти текст під час співу та мовлення. Д. формується під час спеціальних занять з вокалу та сценічного мовлення. Недоліки Д. піддаються …
ДИЛЕТАНТ
(іт. dilettante - аматор, любитель) - людина, яка займається мистецтвом, наукою тощо, не маючи необхідної професійної підготовки.
ДИЛЕТАНТИЗМ
(іт. dilettantisme) - аматорське, непрофесійне ставлення до занять в будь-якій галузі науки, мистецтва тощо.
ДИНАМІКА
(від гр. dynamikos - силовий) - одна з сторін організації музики, тісно пов’язана з силою звучання музики, дією різних акустичних компонентів. Основні позначення Д.: f (forte - форте) - …
ДИРЕКЦІОН
(фр. direction - дослівно керівництво) - 1. Додатковий нотний стан, де над оркестровою партією виписано основні мелодичні голоси інших партій з зазначенням вступу кожного інструмента. 2. …
ДИРИГЕНТ
(від фр. diriger - керівник колективу музикантів, який об’єднує виконавців з оркестру, хору, оперної або балетної вистави з метою досягнення єдиного трактування та художньої досконалості. …
ДИРИГЕНТСЬКА ПАЛИЧКА
спеціальна паличка, за допомогою якої диригент керує колективом музикантів і яку тримає в правій руці, наче подовжуючи її. Д.п. в 1820 році запровадив у практику диригування Л.Шпор. Деякі …
ДИРИГЕНТСЬКА СХЕМА
основна складова частина жестів мануальної техніки, якою диригент керується, передаючи музичну організацію та художній зміст твору в процесі його виконання. Д.с. є пластичним вираженням …
ДИРИГУВАННЯ
мистецтво керування музичним колективом (оркестром, хором тощо) під час вивчення, підготовки та виконання музичного твору.
ДИСГАРМОНІЯ
(від гр. dys - заперечення і harmonia - співзучність) - неузгодженість, нестройність; поняття, близьке дисонансу.
ДИСК-ЖОКЕЙ
(англ. disc - jockey) - ведучий і коментатор музичних програм в дискотеках, а також у молодіжних радіо і телепередачах.
ДИСКАНТ
(від лат. dis - окремо та cantus - спів) - 1. Високий дитячий (переважно хлопчачий) голос з специфічним звучанням. Діапазон -від с1 до с2. 2. Найвища партія хору або вокального ансамблю, …
ДИСКО
(англ. disco - диск) - стиль популярної танцювальної музики другої половини 1970 -х років, яка характеризується рівномірним чітким ритмом, визначеним четвертними нотами, підтриманим бас - …
ДИСКО-МУЗИКА
(aнгл. disco music) - танцювальна ритмічна музика, призначена для використання в дискотеці.
ДИСКОГРАФІЯ
(від фр. disque - диск, платівка та гр. grapho - пишу)- опис змісту і оформлення платівок, каталоги, переліки, розділи періодики з анотованими списками дисків, записами видатних виконавців, …
ДИСКОТЕКА
(англ. discothek) - 1. Форма організації дозвілля молоді. Сприймання музики в Д. супроводжується коментаріями диск-жокея, світловими ефектами, демонстрацією слайдів. Програми Д. можуть мати …
ДИСОНАНС
(лат. dissonans - різнозвучний, різноголосий) - звучання двох тонів, яке викликає відчуття незлагодженого звучання. До Д. належать велика і мала секунди, їх обернення, збільшені та зменшені …
ДИФІРАМБ
(гр. dithyrambos) - давньогрецька урочиста пісня для заспівувача з хором на честь бога Діонісія.
ДИХАННЯ ЛАНЦЮГОВЕ
див. Ланцюгове дихання.
ДИШКАНТ
див. Дискант.
ДНО
нижня частина корпусу - резонатора струнних інструментів, його нижня дека.
ДО
(do) - 1. Одна із складових назв звуків, що відповідає буквеному позначенню С або с (це). Стрій інструментів, які звучать відповідно до написання. 3. Назва ключа.
ДО МІНОР
мінорна тональність, тонікою якої є нота до (те ж, що с-moll). Має три бемолі біля ключа (сі-, мі-, ля-бемоль).
ДО МАЖОР
мажорна тональність, тонікою якої є нота до (те ж, що С-dur)
ДО-БЕМОЛЬ МАЖОР
мажорна тональність, тонікою якої є до-бемоль, те ж, що Сes - dur. Має сім бемолів біля ключа (сі-, мі-,ля-, ре-, соль-, до-, фа-бемоль). Енгармонічно дорівнює сі мажору.
ДО-ДІЄЗ МІНОР
мінорна тональність, тонікою якої є до-дієз (те ж, що cis - moll). Має чотири дієзи біля ключа (фа-, до-, соль-, ре-дієз).
ДО-ДІЄЗ МАЖОР
мажорна тональність, тонікою якої є до-дієз (те ж, що Cis - dur) . Має сім дієзів біля ключа (фа-, до-, соль-, ре-, ля-, мі-, сі-дієз). Енгармонічно дорівнює ре-бемоль мажору.

1 2 > >>

© ukrslov.com - 2010