/УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)/
АКЦЕНТ I позначення наголосу на письмі. II характерні особливості вимови, зумовлені особливостями артикуляційної бази рідної мови.

/Орфографічний словник української мови/
АКЦЕНТ акце
АКЦЕНТАТОР акцента
АКЦЕНТНОРИТМІЧНИЙ акцентноритмі

/Українсько-російський словник/
АКЦЕНТОЛОГІЯ лингв. акцентология
АКЦЕНТУВАННЯ лингв.; перен. акцентирование
АКЦЕНТУВАТИ лингв.; перен. акцентировать

/Словник синонімів Караванського/
АКЦЕНТ наголос, наголошення, наголошування, жм. притиск; (чужий) вимова; (на чому) підкреслення чого.
АКЦЕНТУВАТИ наголошувати, підкреслювати, робити акцент , звертати увагу.

/Словник іншомовник слів/
АКЦЕНТ акцент; ч. (лат., наголос) 1. Характер вимови, властивий тій або іншій мові (діалекту) чи особі. 2. лінгв. Наголос у …
АКЦЕНТОЛОГІЯ акцентологія; ж. (акцент і ...логія) розділ мовознавства, що вивчає особливості словесного наголосу.
АКЦЕНТУАЦІЯ акцентуація; ж. (лат.) 1. Позначення наголосів. 2. Підвищення голосу при вимові.

/Стилістичні терміни/
АКЦЕНТ (від лат. аccentus — наголос) особливості вимови, що зумовлені специфікою артикуляційної бази рідної мови і виявляються у …

/Eкономічна енциклопедія/
АКЦЕНТУВАТИ рос. акцентировать (латин. accentuo — наголошую) — 1. Виразно вимовляти, наголошувати, виділяти. 2. Переносно — звертати, …

/Літературне слововживання/
АКЦЕНТОЛОГІЧНИЙ , АКЦЕНТУАЦІЙНИЙ         АКЦЕНТОЛОГІЧНИЙ – АКЦЕНТУАЦІЙНИЙ         Акцентологічний. Який стосується акцентології – розділу мовознавства про …

/Архітектура і монументальне мистецтво/
АКЦЕНТУВАННЯ (лат. — наголос) Композиційний прийом виділення, підкреслення або збагачення архітектурної форми, який досягається засобами …