(від гр. acuo - слухаю) - 1. Наука про звук. Розділ фізики, що вивчає властивості та закономірності звукових явищ. Поділяється на загальну А., фізіологічну А.(вивчає утворення та сприймання звуку живими істотами), музичну акустику, атмосферну акустику (вивчає поширення звуку в атмосфері), архітектурну А., гідроакустику, електроакустику. 2. Умови для поширення звукових хвиль в приміщеннях, зумовлені формою та матеріалом будівлі.