Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Орфографічний словник української мови →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


АБОРИГЕН

абориге

В iнших словниках: знайдено 9 збігiв


/УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)/
АБОРИГЕНІВ ВІРУВАННЯ вірування туземних племен Австралії; найважливіша складова а. в. - тотемізм, що водночас виступає як система племінної …
АБОРИГЕНИ широковживана назва корінного темношкірого населення Австралії, яке розмовляє австрал. мовами; бл. 265 тис. (переважно у …

/Українсько-російський словник/
АБОРИГЕН , АБОРИГЕННИЙ аборигенный

/Словник синонімів Караванського/
АБОРИҐЕН тубілець, автохтон, корінний житель, жм. старожил, як ім. місцевий, тутешній.
АБОРИГЕННИЙ тубільний, автохтонний, тутешній, корінний, місцевий.

/Словник іншомовник слів/
АБОРИГЕН абориген; ч. (лат., від початку) 1. Тубілець, давній автохтонний (корінний) мешканець даної країни (місцевості). 2. біол. …

/Eкономічна енциклопедія/
АБОРИГЕНИ рос. аборигены (від латин. aborigines, від ab origine — від початку) — корінні жителі країни чи місцевості. Інша назва …

/Словник іншомовних соціокультурних термінів/
АБОРИГЕНИ (від лат. ab origine - від початку, первісний, одвічний) корінні жителі, тубільці (люди, звірі, рослини) якої-небудь території, …

/Літературне слововживання/
АБОРИГЕН         -а. На відміну від слів тубілець, автохтон, уживаних у значенні "корінний житель якоїсь країни або місцевості", …
Латинська транскрипцiя: [aborygen]
← АБОРДУВАТИ абордува



© ukrslov.com - 2010