Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Орфографічний словник української мови →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


АБИ

аби

В iнших словниках: знайдено 16 збігiв


/Словник синонімів Полюги/
АБИДЕ (у певному місці) будь-де, де-небудь, десь// де хочеш, де попало.
АБИХТО (не має значення хто) будь-хто, розм. хто-будь// кому прийдеться, всякий, кожний (кожен).
АБИКОЛИ (певного часу) будь-коли, коли-небудь, розм. коли-будь, коли-не-коли// коли хочеш, коли прийдеться.

/Українсько-російський словник/
АБИ союз лишь бы, только бы аби лише [лиш], аби тільки — лишь бы только, только бы
АБИЧИЙ чей-нибудь, чей-либо; чей бы то ни был; чей угодно; чей попало
АБИДЕ нар. где бы то ни было; где-нибудь; где угодно; где попало

/Словник синонімів Караванського/
АБИ сп., (не чути) аби тільки, аби но, тільки б, якби тільки; щоб лише ; (дати хід) щоб, щоби, для того, щоб, сов. з тим, щоб, р. …
АБИЧИЙ зай., будь-чий, чийбудь, хай чий, хоч чий; Р. чийнебудь, чийсь.
АБИДЕ пр., (байдуже де) будь-де, де-будь, хоч де, хай де, ід. де припало; Р. денебудь, десь.

/Словник іншомовник слів/
АБ'ЮДИКАЦІЯ аб'юдикація; ж. (лат.) відсудження якоїсь речі.
АБ'ЮРАЦІЯ аб'юрація; ж. (лат., клятвено відрікаюсь) прилюдне зречення віри або своїх переконань.
АБИЗ (тат.) татарський мулла. Див. також: мулла, наїб

/Eкономічна енциклопедія/
АБ'ЮРАЦІЯ рос. абьюрация (латин. abjuratio, від abjuro — клятвено відрікаюсь) — прилюдне зречення віри або своїх переконань.

/Літературне слововживання/
АБИ-АБИ         присл. розм. Дуже мало. А має аби-аби з голоду не пропасти (А. Головко).
АБИ-ТО , АБИ ТО         АБИ-ТО – АБИ ТО         Аби-то, присл. розм. Як-небудь, так собі. На Марину Карповну він не дуже задивлявся і слухав …
АБИЧИЙ , АБИ ЧИЙ         АБИЧИЙ – АБИ ЧИЙ         Абичий, абичийого, займ. Байдуже чий, належний будь-кому. Отак чини, як я чиню, Люби дочку …
Латинська транскрипцiя: [aby]



© ukrslov.com - 2010