Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 > >>
АМБУЛАТОРНИЙ
амбулаторний пов'язаний з амбулаторією; А-не лікування - лікування хворих, що приходять в амбулаторію, поліклініку.
АМБУШУР
(фр., від рот) 1. Мундштук духового музичного інструмента; положення губ під час гри на ньому. 2. Кришка на мікрофоні телефонної трубки для підсилення голосу.
АМВОН
амвон; ч. (гр., виступ, підвищення) підвищення перед середньою частиною іконостаса в православному храмі.
АМЕБІАЗ
амебіаз; ч. хвороба людини, спричинювана дизентерійною амебою. Інша назва - амебна дизентерія.
АМЕБА
амеба; ж. (гр., зміна, перетворення) ряд найпростіших одноклітинних тварин класу саркодових. Більшість А. живе в прісних водоймах, деякі в грунті. Серед А. є паразити людини й тварин.
АМЕБОЦИТИ
(гр., змінюю, перетворюю і ...цити) елементи крові безхребетних тварин, що виконують захисну функцію, аналогічні лейкоцитам хребетних і людини.
АМЕЛОБЛАСТИ
те саме, що й адамантобласти.
АМЕНОРЕЯ
аменорея; ж. (а..., гр., місяць і течу) відсутність менструацій.
АМЕНСАЛІЗМ
(а... і лат., стіл, трапеза) форма взаємовідношень між організмами, корисна для одного виду, проте шкідлива для іншого (напр., ворони, які підбирають залишки їжі вовка, своїм криком …
АМЕНТАТИ
(гр.) тяжкі лицарські списи.
АМЕРИЦІЙ
америцій; ч. штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, символ Аm, ат. н. 95; належить до актиноїдів, сріблястий метал. Від назви континенту Америка.
АМЕТИСТ
аметист; ч. (гр., неп'янкий) мінерал класу силікатів, прозорий фіолетовий різновид кварцу. Дорогоцінний камінь.
АМЕТРОПІЯ
аметропія; ж. (гр., безмірний і зір) мед. ненормальна заломлювальна здатність ока. До аметропія належить короткозорість або далекозорість.
АМНІОН
(гр., зародкова оболонка) внутрішня зародкова оболонка деяких вищих хребетних (плазунів, птахів, ссавців) і безхребетних (комах).
АМНІОТИ
амніоти; мн. (амніон) вищі хребетні тварини, в яких у процесі ембріонального розвитку утворюються зародкові оболонки - амніон і алантоїс.
АМНІСТІЯ
амністія; ж. (гр., прощення, від забуваю) 1. Передбачене актом найвищого органу державної влади повне або часткове звільнення від покарання та його правових наслідків і пом'якшення …
АМНЕЗІЯ
амнезія; ж. (а... і гр., пам'ять) ослаблення чи втрата пам'яті внаслідок різних уражень головного мозку.
АМОН
Амон; ч. (гр.) ім'я єгипетського бога, якого греки ототожнювали із Зевсом.
АМОНІЙ
амоній; ч. (лат., від аміак) NH+4 - позитивний іон, що в сполуках відіграє роль одновалентного металу.
АМОНІТИ
(1) (амо(ній) і лат., азот) аміачно-селітряні вибухові речовини. Широко застосовують при підривних роботах. (2) група викопних головоногих молюсків, що мали спірально закручену …
АМОНІФІКАЦІЯ
амоніфікація; ж. (амоній і ...фікація) процес розкладення азотовмісних органічних речовин з утворенням і виділенням аміаку.
АМОНАЛИ
(амон(ій) і ал(юміній)) суміші нітрату амонію з металевим алюмінієм, вибухові речовини.
АМОНОЛІЗ
(амоній і ...ліз) обмінний розклад органічних сполук при взаємодії з аміаком.
АМОРАЛІЗМ
аморалізм; ч. (а... і лат., моральний) етичний принцип, що виправдовує егоїзм, індивідуалізм; негативне ставлення до загальнолюдських моральних цінностей.
АМОРАЛЬНИЙ
аморальний (а... і моральний) позбавлений моралі, неморальний.
АМОРТИЗАТОР
амортизатор; ч. (гр.) пристрій, який пом'якшує дію поштовхів, ударів під час руху автомобіля, при посадці літака і т. ін.
АМОРТИЗАЦІЯ
амортизація; ж. (лат., погашення, від смерть) 1. ек. Поступове зниження вартості основних фондів, устаткування, будинків і т. ін.) внаслідок їх зношування. 2. фін. Перенесення вартості …
АМОРТИФІКАЦІЯ
(лат., смерть і ...фікація) офіційне оголошення про анулювання (позбавлення чинності) втрачених документів.
АМОРФІЗМ
аморфізм; ч. (гр., безформний) 1. Безформність, неоформленість, невпорядкованість. 2. Аморфний стан речовини.
АМОРФНИЙ
аморфний (гр.) 1. хім., геол. Який не має кристалічної будови. 2. книжн. Безформний, розпливчатий, нечіткий.
АМОТОЛИ
(амо(ній) і тол(уол)) вибухові речовини, що належать до амонітів: суміші нітрату амонію з тринітротолуолом. Деякі А. застосовують для виробництва боєприпасів. Див. також: тринітротолуол
АМОФОС
амофос; ч. (амо(ній) і фос(фор)) подвійне азотно-фосфорне концентроване водорозчинне добриво.
АМПІР
ампір; ч. (фр., імперія) стиль пізнього класицизму в архітектурі й мистецтві (переважно декоративно-прикладному), що виник у Франції на початку 19 ст.
АМПІЦИЛІН
лікарський препарат, антибіотик.
АМПЕЛОГРАФІЯ
ампелографія; ж. (гр., виноград і ...графія) наука про сорти й види винограду.
АМПЕЛОЛОГІЯ
(гр., виноград і ...логія) те саме, що й ампелографія.
АМПЕЛОТЕРАПІЯ
ампелотерапія; ж. (гр., виноград і терапія) лікування виноградом.
АМПЕЛЬНІ РОСЛИНИ
(нім., висяча лампа, висяча ваза для квітів) декоративні рослини із звисаючими пагонами, стеблами або листками, які вирощують у підвісних вазах (амплях) або горщиках.
АМПЕР
ампер 1. Одиниця сили електричного струму. 2. Одиниця магніторушійної сили. Від прізвища французького хіміка А. Ампера.
АМПЕР-ГОДИНА
ампер-година; ж. кількість електрики, що протікає через провідник або прилад за 1 год, якщо величина струму дорівнює 1 А. 1А-год = 3600 кулонам.
АМПЕРАЖ
ампераж; ч. сила електричного струму, виражена в амперах.
АМПЕРМЕТР
амперметр; ч. (ампер і ...метр) прилад, за допомогою якого вимірюють силу електричного струму в амперах.
АМПЛІКАЦІЯ
(лат., фін.) 1. Копія розписки про прийняття грошей. 2. Копія певного акта.
АМПЛІТРОН
амплітрон; ч. (лат., збільшую, посилюю і (елек)трон) електровакуумний прилад магнетронного типу, за допомогою якого підсилюють сигнали коливань надвисоких частот.
АМПЛІТУДА
амплітуда; ж. (лат., обширність, просторість) 1. фіз. Найбільше відхилення тіла, що коливається, від положення рівноваги; розмах коливань 2. метеор. Різниця між найвищою і найнижчою …
АМПЛІФІКАЦІЯ
ампліфікація; ж. (лат., від поширюю, збільшую) 1. Нагромадження синонімів або однотипних виразів для підсилення емоційного впливу вислову. 2. В художній літературі, промові використання …
АМПЛУА
амплуа; с. (фр., рід занять) 1. Ролі, що відповідають характерові обдарування актора (герой, трагік, комік). 2. перен. характер обов'язків або роботи людини.
АМПУЛА
ампула; ж. (лат., пляшечка) 1. У давніх римлян глиняна або скляна посудина з вузькою шийкою для зберігання рідини. 2. Скляна посудина з відтягненою вузькою шийкою, яку запаюють після …
АМПУТАЦІЯ
ампутація; ж. (лат., від відрізую) хірургічна операція, що полягає у повному або частковому відтинанні периферичної частини органа (кінцівки, грудної залози тощо).
АМРИТА
(санскр.) в індуській міфології - напій, що дає безсмертя.
АМУЗІЯ
(а ... і гр., музика) порушення можливості сприймати музичні звуки або відтворювати їх.
АМУЛЕТ
амулет; ч. (фр., від лат., ладанка, привісок) предмет, якому приписують чудодійну здатність оберігати людину, що його носить, від бід, хвороби тощо. Амуніція
АМУНІЦІЯ
амуніція; ж. (лат.) 1. військ. Сукупність речей (крім одягу і зброї), що становлять спорядження військовослужбовця, його коня. 2. перен. Про одяг, речі, що свідчать про заняття людини.
АМУР
амур; ч. (фр., лат.) 1. У давньоримській міфології бог кохання. 2. астр. Одна з малих планет (відкрита в 1932 р.).
АМУРИТИСЯ
(фр.) залицятися, женихатися.
АМУРНИЙ
амурний (амур) любовний, причетний до кохання.
АМФІ...
(гр.) префікс, що означає: "з обох боків ", "навколо, "подвійний", напр. амфікарпія.
АМФІБІЯ
амфібія; ж. (1) (гр., земноводна істота) бойова або транспортна машина (танк, автомобіль), здатна пересуватися суходолом, водою або під водою; літак, пристосований для зльоту й посадки …
АМФІБОЛІТ
амфіболіт; ч. (амфібо(ли) і ...літ) метаморфічна гірська порода, складається в основному з амфіболів та плагіоклазу. Окремі різновиди використовують як виробне та облицьовувальне каміння.
АМФІБОЛІЯ
амфіболія; ж. (гр., двозначність, неясність) вираз, який можна тлумачити двозначне.
АМФІБОЛИ
(гр., двозначний, оманний) група породоутворюючих мінералів класу силікатів, кремнекисневі сполуки магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію й лугів.
АМФІБРАХІЙ
амфібрахій; ч. (гр., букв. - короткий з обох боків) віршовий розмір з трискладовою стопою і наголошеним другим складом.
АМФІГАСТРІЇ
(амфі... і гр., черево) лусочки на нижньому боці талома деяких рослин типу мохоподібних. Інша назва - черевні луски.
АМФІКАРПІЯ
(амфі... й гр., плід) утворення на одній рослині надземних і підземних плодів.
АМФІКТІОНІЯ
(гр., від жителі навколишніх областей) у Стародавній Греції релігійно-політичний союз племен і міст для спільного відправлення культу і розв'язання мирним шляхом конфліктів, що виникали …
АМФІМІКСИС
(амфі... і ...міксис) тип статевого процесу у людини, тварин і рослин, при якому ядра чоловічої і жіночої статевих клітин зливаються. Див. …
АМФІМАКР
(гр., букв. - видовжений з обох боків) в античній метриці віршований розмір з трискладовою стопою, що має два довгі склади і один короткий всередині (-V-).
АМФІОН
(гр.) міфічний король Тебанський, син Зевса й Антіони, чоловік Ніоби, що своєю чудесною грою на лірі усмиряв диких тварин; послухавши його музику, каміння вклалося само і створило мури …
АМФІПОДИ
(амфі... й ...поди) ряд вищих ракоподібних. Морські й прісноводні форми; мають велике значення в живленні риб.
АМФІПРОСТИЛЬ
(гр.) старовинний спосіб будувати храми з колонами.
АМФІТЕАТР
амфітеатр; ч. (гр.) 1. У Давній Греції і Римі - відкрита кругла або напівкругла споруда для видовищ з ареною посередині, навколо якої уступами розташовані місця для глядачів. 2. У …
АМФІТРІОН
амфітріон; ч. (гр.) 1. У грецькій міфології, а також у комедіях Плавта і Мольєра - цар Тебанський, дружина якого Алкмена під час відсутності чоловіка покохала Зевса і народила …
АМФІТРІТА
(гр.) 1. Міфічна морська богиня, дружина Посейдона, дочка Нерея та Доріди. 2. Назва однієї з малих планет.
АМФОЛІТИ
(гр., обидва і розкладний, розчинний) речовини, які в розчині проявляють амфотерність. Найважливішими А. є амінокислоти, білки. Див. також: амінокислоти, амфотерність
АМФОРА
амфора; ж. (лат., гр., ваза з двома ручками) посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками, поширена у давніх греків і римлян. А. виготовляли й за середніх віків, …
АМФОТЕРНІСТЬ
(гр., один і другий, обидва) здатність сполук проявляти кислотні й основні властивості. Амфотерними сполуками (їх ще називають амфолітами) є вода, гідроокиси алюмінію, цинку, хрому.
АН...
(гр.) префікс, що означає заперечення, відсутність, напр. алогічний, афонія, анаероби.
АНІГІЛЯЦІЯ
анігіляція; ж. (лат., до і ніщо) взаємодія елементарних частинок і античастинок, внаслідок якої вони перетворюються на інші частинки. Напр., внаслідок взаємодії електрона з позитроном …
АНІД
анід; ч. різновид синтетичного волокна з поліамідів. Застосовують для виробництва тонких тканин, штучного хутра тощо.
АНІЗОГАМІЯ
анізогамія; ж. (гр., неоднаковий і ...гамія) тип статевого процесу, при якому зливаються статеві клітини (гамети), різні за розміром, формою й поведінкою.
АНІЗОКОРІЯ
анізокорія; ж. (гр., неоднаковий і зіниця) різна величина зіниць.
АНІЗОЛ
(фр.) хім. органічна сполука, рідина приємного запаху. Застосовують як розчинник у парфюмерній промисловості.
АНІЗОМЕРІЯ
анізомерія; ж. (гр., неоднаковий і ...мерія) неоднаковість властивостей (або кількості) повторюваних частин організму, клітини, клітинної органели.
АНІЗОМЕТРІЯ
анізометрія; ж. (гр., неоднаковий і міра) неоднаковий зір обох очей.
АНІЗОТРОПІЯ
анізотропія; ж. (гр., неоднаковий і ...тропія) 1. Неоднаковість фізичних властивостей (механічних, оптичних, електричних тощо) речовини або тіла в різних напрямах. 2. Властивість різних …
АНІЗОФІЛІЯ
(гр., неоднаковий і листок) неоднаковий розмір (а іноді й форма) листків на верхньому і нижньому боках горизонтальних пагонів.
АНІЛІН
анілін; ч. (порт., індиго, з араб., ан-ніл, аль-ніл, від санскр. блакитний, індиго) хім. органічна сполука; безбарвна отруйна рідина. Застосовують для одержання анілінових барвників, …
АНІМІЗМ
анімізм; ч. (лат., душа, дух) віра в існування душ і духів, що нібито управляють усім матеріальнім світом. Культ явищ природи, сонця, місяця, зірок, грози, вогню і т.п. Див. …
АНІМАЛІЗМ
анімалізм; ч. (фр.) зображення тварин у живописі, різьбярстві, скульптурі.
АНІМАЛІСТ
анімаліст; ч. (фр.) художник, який зображує тварин.
АНІМАЛІСТИЧНИЙ ЖАНР
(фр., від тварина) різновид образотворчого мистецтва; зображення тварин у живопису, скульптурі, графіці.
АНІМАЛЬКУЛІСТИ
(лат., звірятко) біологи 17 - 18 ст., які помилково вважали, що в чоловічій статевій клітині (сперматозоїді) міститься в мініатюрі цілком сформований організм. Прихильники теорії …
АНІМАТИЗМ
(лат., одушевлений) віра в безособову одухотвореність природи або окремих її частин і явищ. Характерна риса первісних релігій.
АНІМАТО
(іт., букв. - натхненний) муз. жваво, збуджено.
АНІМАЦІЯ
анімація; ж. (лат., одухотвореність, від оживляю) метод створення серії знімків, малюнків, кольорових плям, ляльок або силуетів у окремих фазах руху, за допомогою якого під час показу їх …
АНІОНІТИ
(гр., висхідний) тверді, практично нерозчинні у воді й органічних розчинниках природні та штучні матеріали, які можуть обмінюватися негативними іонами.
АНІОНИ
(гр., висхідний) негативно заряджені іони, що рухаються під час електролізу до анода.
АНІС
аніс; ч. (фр.) 1. Однолітня травяниста рослина з пахучим насінням солодкуватого смаку. Див. також: ганус 2. Сорт яблук. Див. …
АНА...
(гр.) префікс, що означав рух угору, підсилення, повторну або зворотну дію, напр. анагенез, анаплазія.
АНАБІОЗ
анабіоз; ч. (гр., оживання) тимчасовий стан деяких живих істот, коли всі життєві процеси в їхньому організмі так уповільнюються, що немає видимих проявів життя. Є пристосуванням до …

<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 > >>

© ukrslov.com - 2010