Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 > >>
АНАБАЗИН
анабазин; ч. (анабазис) органічна отруйна речовина, алкалоїд. Застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах.
АНАБАЗИС
(гр., сходження) рід рослин родини лободових. Напівкущі або багаторічні трави. Поширені переважно в Середній Азії. Використовують для виготовлення алкалоїду анабазину, а також препаратів …
АНАБАПТИЗМ
анабаптизм; ч. (гр.) штунда; релігійний рух 16 ст. у Німеччині, Англії, Нідерландах, який заперечував церковну ієрархію, ряд догматів церкви і становив форму соціального протесту проти …
АНАБАПТИСТИ
(гр., знову занурюю, перехрещую) в період Реформації християнська секта, що виступала проти хрещення дітей і вимагала повторного хрещення (звідси й назва) в свідомому віці, при вступі в …
АНАБАТ
(гр.) старогрецький атлет, що змагався на коні.
АНАБОЛІЗМ
анаболізм; ч. (гр., накидаю, насипаю) сукупність хімічних процесів в організмі, спрямованих на утворення складових частин клітини і тканин. А. є одним з циклів обміну речовин і …
АНАБОЛІЯ
анаболія; ж. (гр., сходження, підйом) зміна ознак дорослих організмів внаслідок додавання нових стадій наприкінці періоду формотворення.
АНАГАЛАКТИЧНІ ТУМАННОСТІ
(ана... і Галактика) зоряні скупчення поза нашою Галактикою.
АНАГЕНЕЗ
анагенез; ч. (ана... і ...генез) 1. Тип еволюційного процесу органічного світу, близький до прогресу; для А. характерне ускладнення органів, удосконалення їх діяльності тощо. 2. Процес …
АНАГЛІФІЯ
(гр., рельєфний) спосіб репродукування, що дає змогу одержати об'ємне (стереоскопічне) зображення.
АНАГЛІФИ
(гр.) барельєфи у греко-римському різьбярстві.
АНАГНОСТИК
(гр.) драматург, що пише свої твори тільки для читання.
АНАГОГА
(гр.) переносне символічне тлумачення тексту або факту.
АНАГРАМА
анаграма; ж. (ана... і ...грама) 1. Переставляння окремих літер або складів у слові, внаслідок чого утворюються нові слова з іншим значенням. 2. Скорочений підпис художника.
АНАДІОМЕНА
(гр.) прізвисько Афродіти, яке вказує на те, що вона народилася із морського шумовиння.
АНАДИПЛОСИС
(гр., здвоєність) стилістична фігура; початок нового віршового рядка чи фрази тbми словами, якими закінчувалися попередній рядок чи фраза.
АНАЕРОБІОЗ
анаеробіоз; ч. (ан..., гр., повітря та життя) життя без вільного кисню.
АНАЕРОБИ
(ан... і аероби) організми, здатні жити без вільного кисню (деякі види бактерій, нижчих рослин).
АНАКОЛУФ
анаколуф; ч. (гр., непослідовність) синтаксична або логічна непослідовність у мові, відхилення від граматично правильних норм.
АНАКОНДА
анаконда; ж. (гр.) водяний полоз, великий (близько 8 метрів завдовжки) південноамериканський гад.
АНАКОНОЗА
(гр.) риторична фігура, коли оратор ніби радиться зі слухачами.
АНАКРЕОНТИЧНА ПОЕЗІЯ
(від від вл.) невеликі веселі віршики, на зразок віршів грецького поета Анакреона, що оспівував кохання, вино і радощі життя.
АНАКРУЗА
анакруза; ж. (гр., букв. - відштовхування) склад на початку віршового рядка, який не входить до його ритмічного розміру.
АНАЛІЗ
аналіз; ч. (гр.) розклад, розбір, розслід. 1. Метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини. 2. Визначення складу і …
АНАЛІЗАТОР
аналізатор; ч. частина поляризаційного приладу, де виявляється і досліджується поляризоване світло.
АНАЛІЗАТОРИ
складні анатомофізіологічні системи тварин і людини, що забезпечують сприймання й аналіз усіх подразнень, які надходять із зовнішнього і внутрішнього середовища.
АНАЛІТИК
аналітик; ч. (гр., аналітичний) 1. Фахівець, який здійснює аналіз речовин. 2. перен. той, хто має схильність до аналізу своїх переживань, поведінки, оточення.
АНАЛІТИКА
аналітика; ж. (гр.) 1. Аналітична геометрія, застосування алгебри до геометрії. 2. Частина логіки, наука про основні елементи мислення. 3. Теорія аналізу. 4. У логіці Арістотеля - …
АНАЛІТИЧНИЙ
аналітичний (гр.) одержаний в результаті розчленування об'єкта й аналізу одержаних внаслідок цього частин; А-на геометрія - розділ геометрії, який вивчає властивості геометричних об'єктів …
АНАЛГІН
(ан... і гр., біль) анальгін; лікарський препарат, болезаспокійливий і жарознижуючий засіб.
АНАЛГІЯ
(гр., несприйнятливий, несприйнятливість) нечутливість до болю.
АНАЛГЕЗІЯ
аналгезія; ж. (гр., несприйнятливий, несприйнятливість) нечутливість до болю; аналгія.
АНАЛЕКТИ
(гр., підбираю) вибрані твори одного або кількох авторів.
АНАЛОГ
аналог; ч. (гр., відповідний) об'єкт вивчення, схожий (аналогічний) з певним іншим об'єктом.
АНАЛОГІЧНИИ
(гр.) подібний, відповідний.
АНАЛОГІЯ
аналогія; ж. (гр., відповідність) 1. Часткова схожість між предметами або явищами. 2. У логіці - умовивід, в якому від схожості предметів за одними ознаками роблять висновок про можливу …
АНАЛОГОВІ МАШИНИ
обчислювальні машини, які обробляють інформацію, представлену в неперервній формі.
АНАЛОЙ
аналой; ч. (гр.) у церкві - високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужебні книги тощо.
АНАЛЬГІН
анальгін; ч. (ан... і гр., біль) мед. лікарський препарат. Болезаспокійливий і жарознижуючий засіб.
АНАЛЬГІЯ
(гр., несприйнятливий, несприйнятливість) нечутливість до болю; аналгія, аналгезія.
АНАЛЬГЕЗІЯ
(гр., несприйнятливий, несприйнятливість) аналгезія; нечутливість до болю.
АНАЛЬГЕЗИН
(анти... і гр., вогонь) мед. лікарський препарат; жарознижувальний, протизапальний та болезаспокійливий засіб. Інші назви - феназон, анальгезин.
АНАЛЬФАБЕТ
(гр.) 1. Неписьменний. 2. Неук, безграмотний.
АНАЛЬЦИМ
(гр., слабкий) мінерал класу силікатів, білого кольору з скляним блиском.
АНАМНІЇ
анамнії; мн. (ан... і амніон) нижчі хребетні тварини, в яких у процесі ембріонального розвитку не утворюються зародкові оболонки - амніон і алантоїс. До А. належать круглороті, риби, …
АНАМНЕЗ
анамнез; ч. (гр., спомин, нагадування) відомості про попередній стан хворого.
АНАМОРФІЧНИЙ
анаморфічний (ана... і гр., форма) спотворений, неправильний, змінюваний.
АНАМОРФОЗ
анаморфоз; ч. (гр., спотворення форми) 1. Тип розвитку деяких членистоногих, при якому тварина вилуплюється з яйця з неповною кількістю тулубових сегментів, що поступово доповнюються з …
АНАНАС
ананас; ч. (порт., з мови тупі-гуарані) 1. Тропічна трав'яниста рослина. 2. Великий, овальної форми, соковитий і запашний плід цієї рослини.
АНАПЕСТ
анапест; ч. (гр., букв. - відбитий назад) віршований розмір, стопи якого в античному віршуванні складаються з двох коротких і одного довгого складу; в силаботонічному віршуванні - з трьох …
АНАПЛАЗІЯ
анаплазія; ж. (ана... і гр., утворення) повернення клітин і тканин у недиференційований стан, при цьому вони перестають виконувати специфічні функції і набувають здатності до необмеженого …
АНАПЛАЗМИ
(гр., образ, форма) рід рикетсій; кровопаразити тварин, що спричинюють захворювання - анаплазмоз.
АНАПЛАЗМОЗ
анаплазмоз; ч. захворювання домашніх та диких тварин, спричинювані анаплазмами.
АНАРТРІЯ
(гр., нерозчленований) форма розладу мови, втрата здатності артикулювати звуки.
АНАРХІЗМ
анархізм; ч. (гр., безвладдя) 1. Політичне вчення, яке, не визнаючи будь-якої державної влади, вважає абстрактний принцип "особистої волі" за основу ідеального суспільства (Прудон, …
АНАРХІЯ
анархія; ж. (гр.) 1. Стан суспільства, в якому відсутні організована влада, закони, немає певних обов'язкових норм поведінки. 2. перен. Безладдя, хаос.
АНАРХО-СИНДИКАЛІЗМ
анархо-синдикалізм; ч. (анархізм і синдикалізм) течія в робітничому русі, яка розглядає профспілки як найвищу форму організації робітничого класу.
АНАСТИГМАТ
анастигмат; ч. (ан... і астигмат) об'єктив, в якому підбором лінз максимально усунено астигматизм та інші недоліки зображень (аберації); тому він дає неспотворене зображення всіх точок …
АНАСТОМОЗ
анастомоз; ч. (гр., отвір, вихід) 1. У людини і тварин - з'єднання між волокнистими утворами (нервами, м'язами) та кровоносними або лімфатичними судинами. А. називають також штурне або …
АНАСТРОФА
(гр., букв. - перестановка, повертання) зміна прямого порядку слів у реченні чи словосполученні на непрямий без порушення змісту.
АНАТАЗ
(фр., гр., витягнення) мінерал класу окисів і гідроокисів, двоокис титану, чорно-синього, бурого, жовтого кольорів з алмазним блиском. Руда для одержання феротитану.
АНАТОКСИН
анатоксин; ч. (ана... і токсин) біологічно активний препарат, нешкідливе похідне токсини, яке зберігає його антигенні та імуногенні властивості. Див. також: антиген, імунітет
АНАТОМІЯ
анатомія; ж. (гр., розтин) наука про форму та будову організму в цілому та його складових частин (органів, систем) у взаємозв'язку з їхніми функціями і розвитком.
АНАТОЦИЗМ
(гр., складні проценти) обчислення процентів не лише з початкової суми, а й з процентів, які набігли за час, що минув.
АНАФІЛАКСІЯ
анафілаксія; ж. (ана... і гр., захист) підвищена чутливість організму до повторного введення (не через травний тракт) чужорідних речовин, найчастіше білкових сироваток, вакцин тощо. Є …
АНАФАЗА
(ана... й фаза) одна із стадій (фаз) непрямого поділу клітин (мітозу), на якій дочірні (сестринські) хромосоми роз'єднуються й розходяться до протилежних полюсів клітини.
АНАФЕМА
анафема; ж. (гр., прокляття) 1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням - довічного прокляття. 2. перен. > Прокльон.
АНАФОРА
анафора; ж. (гр., піднесення) стилістичний прийом, повторення слова, звуків або синтаксичних конструкцій на початку віршових рядків, строф.
АНАФОРЕЗ
анафорез; ч. (ана... і гр., переміщення) переміщення до анода завислих у розчині частинок, коли через розчин протікає електричний струм.
АНАФРОНТ
(ана... і фронт) атмосферний фронт, що характеризується висхідним рухом теплого повітря.
АНАХОРЕТ
анахорет; ч. (гр., від віддаляюсь) 1. Відлюдник, самітник; віруюча людина, що живе у відлюдному місці - в пустелі, печері тощо; пустельник, пустинник. 2. перен. Про людину, яка живе …
АНАХРОМАТ
(ана... і гр., колір) оптична система, не виправлена щодо хроматичної аберації.
АНАХРОНІЗМ
анахронізм; ч. (ана... і гр., час) 1. Помилка проти літочислення, хронології подій. 2. Перенесення на будь-яку епоху рис минулого, що їй не властиві. 3. Пережиток старовини; застарілі, …
АНГІДРИДИ
(ан... і гр., вода) хім. хімічні сполуки, що містять кисень і утворюють з водою кислоту фосфорний ангідриди, сірчаний ангідриди тощо. Застосовують як осушники і в органічних синтезах.
АНГІДРИТ
ангідрит; ч. (ан... і гр., вода) мінерал класу сульфатів, безводний сірчанокислий кальцій білого, сіруватого або блакитного кольору. Використовують для виробництва в'яжучих матеріалів, а …
АНГІО...
(гр., судина) у складних словах вказує на відношення до судинної системи тварин та рослин, напр. ангіоневроз.
АНГІОГРАФІЯ
ангіографія; ж. (ангіо... і ...графія) метод рентгенологічного дослідження кровоносних судин різних органів шляхом введення в них контрастних речовин.
АНГІОКАРДІОГРАФІЯ
(ангіо... і кардіографія) метод рентгенологічного дослідження порожнин серця та магістральних судин.
АНГІОЛОГІЯ
ангіологія; ж. (ангіо... і ...логія) розділ анатомії, що вивчає кровоносні і лімфатичні судини.
АНГІОМА
ангіома; ж. (ангіо... і ...ома) доброякісна пухлина, що розвивається з кровоносних або лімфатичних судин. Див. …
АНГІОНЕВРОЗ
ангіоневроз; ч. (ангіо... і невроз) функціональний розлад іннервації кровоносних судин.
АНГІОСПАЗМ
ангіоспазм; ч. (ангіо... і спазм) раптове звуження дрібних артерій та капілярів, внаслідок чого порушується кровопостачання тканини чи органа.
АНГІОСТЕНОЗ
(ангіо... і стеноз) звуження судин.
АНГІОСТОМІЯ
ангіостомія; ж. (ангіо... і гр., отвір) вставлення в кровоносні судини спеціальних канюль.
АНГІОХІРУРГІЯ
(ангіо... і хірургія) хірургічне лікування кровоносних судин.
АНГАРІЯ
(лат., з гр., поштова справа, кінна пошта, від давньоперс. ангірд - кінний гонець) 1. У Стародавньому Римі та середньовічних державах Західної Європи візницька та деякі інші відробіткові …
АНГАРИ
(гр.) вершники у давній Персії, що розвозили урядові накази.
АНГАРМОНІЧНИЙ
(ан... і гармонічний) не гармонічний; А-ні коливання - коливання, за яких коливна величина (зміщення, напруженість) не пропорційна силі, що спричинює коливання.
АНГЕЛ
ангел; ч. (фр.) у релігійному культі - надприродна істота, посланець, вісник Бога; зображується, як правило, у вигляді юнака з крилами. 2. перен. Захисник, заступник. 3. заст. Про …
АНГЛЕЗИТ
англезит; ч. мінерал класу сульфатів, сірчанокислий свинець. Колір білий з різними відтінками, синій а алмазним блиском. Руда свинцю. Від назви о. Англсі у Великобританії.
АНГОБ
(фр.) тонкий шар глини, який наносять на поверхню керамічного виробу перед випалюванням, щоб закрити колір або грубу структуру матеріалу. Буває А. білий та кольоровий.
АНГОЛАР
(порт.) грошова одиниця Анголи, поділяється на 100 сентаво.
АНГСТРЕМ
ангстрем; ч. одиниця довжини в оптиці та в атомній і ядерній фізиці. 1А=10-10м. Від прізвища шведського фізика Й. Ангстрема.
АНДАЛУЗИТ
андалузит; ч. мінерал класу силікатів, білого, сірого, рожевого або зеленого кольорів. Використовують як вогне- та кислототривкий матеріал, прозорий А. - як дорогоцінний камінь. Від назви …
АНДАНТЕ
анданте (іт., букв. - крокуючий) 1. Повільно, плавно, повагом. 2. Назва музичного твору або його частини (соната, квартет та ін.), що виконується у такому темпі.
АНДАНТИНО
андантино (іт.) муз. темп, швидший за анданте, але помірніший за модерато, п'єса або частина її, написана в характері андантино.
АНДЕЗИН
андезин; ч. мінерал класу силікатів, білого або сіруватого кольорів з скляним блиском. Використовують для виготовлення кислототривких керамічних виробів. Від назви гір Андів у Південній …
АНДЕЗИТ
андезит; ч. гірська порода темно-сірого, бурого або майже чорного кольору, ефузивний аналог діориту. Складається переважно з плагіоклазу з домішкою амфіболу, авгіту та ін. Від назви гір …
АНДРАГОГІКА
(гр., чоловік і виховання) розділ педагогіки, що вивчає питання стимулювання та спрямовування процесів виховання дорослих людей.
АНДРАДИТ
мінерал класу силікатів, вапняково-залізистий гранат зеленуватого або чорного кольору. Дорогоцінний камінь. Від прізвища португальського мінералога д'Андрада.

<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 > >>

© ukrslov.com - 2010