Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 > >>
АНТИГУМАНІЗМ
антигуманізм; ч. (анти... і гуманізм) нехтування потребами людини, заперечення цінності людини як особистості.
АНТИДІУРЕТИЧНИЙ
(анти... і діуретичний) протисечогшний; - антидіуретичний гормон
АНТИДІУРЕТИЧНИЙ ГОРМОН
гормон гіпофіза, що затримує сечовиділення. Інша назва - вазопресин.
АНТИДАКТИЛЬ
(гр., зворотний дактиль) те саме, що й анапест.
АНТИДАТУВАТИ
(фр.) видавати документи з датою, що вже минула.
АНТИДЕМОКРАТИЧНИЙ
антидемократичний (анти... і демократія) спрямований проти демократії.
АНТИДЕТОНАТОР
антидетонатор; ч. (анти... і детонатор) хімічна сполука, що її додають до моторного палива, щоб підвищити його детонаційну стійкість. Найпоширенішим А. є тетраетилсвинець. Див. …
АНТИДИЗ'ЮНКЦІЯ
(анти... і диз'юнкція) заперечення диз'юнкції. Позначається рискою зверху.
АНТИДОТ
(гр., букв. проти даване) протиотрути, препарати для лікування отруєнь.
АНТИЕЛЕКТРОН
антиелектрон; ч. (анти... і електрон) те саме, що й позитрон.
АНТИК
антик; ч. (лат., стародавній) 1. Пам'ятка античного мистецтва, переважно скульптурна, що збереглася до наших днів; старовинний рідкісний предмет художньої роботи. 2. розм. Дуже гарний, …
АНТИКАТОД
антикатод; ч. (анти... і катод) позитивний електрод рентгенівської трубки, розміщений проти катода.
АНТИКВА
антиква; ж. (лат., стародавній) шрифт із закругленими контурами на відміну від готичного, який має кутасту форму.
АНТИКВАР
антиквар; ч. (лат., від старовинний) 1. Продавець старовинних картин та інших цінних предметів. 2. Про людину, що любить збирати старовинні речі.
АНТИКВАРНИЙ
антикварний старовинний, цінний.
АНТИКЛІНАЛЬ
антикліналь; ж. (анти... і гр., нахиляю) складка верств гірських порід, опуклістю повернута вгору; в ядрі її залягають давні породи, на крилах - молодші. Протилежне - синкліналь.
АНТИКЛЕРИКАЛІЗМ
антиклерикалізм; ч. (анти... і клерикалізм) рух, спрямований проти клерикалізму, проти привілеїв церкви і духівництва.
АНТИКОАГУЛЯНТ
антикоагулянт; ч. (анти... і коагулянт) речовина, що перешкоджає зсіданню крові.
АНТИКОЛОНІАЛЬНИЙ
антиколоніальний (анти... і колоніальний) спрямований проти колоніалізму.
АНТИКОМУНІЗМ
антикомунізм; ч. (анти... і комунізм) ідеологія і політика, спрямована проти комуністичного руху.
АНТИКОН'ЮНКЦІЯ
(анти... і кон'юнкція) заперечення кон'юнкції.
АНТИКОРОЗІЙНИЙ
антикорозійний (анти... і корозія) той, що відзначається стійкістю проти хімічного або електрохімічного діяння зовнішнього середовища.
АНТИЛОПИ
(фр., гр.) група жуйних парнокопитних тварин родини порожнисторогих. Поширені переважно в Африці, Південній Азії, Європі.
АНТИМІЛІТАРИЗМ
антимілітаризм; ч. (анти... і мілітаризм) міжнародний рух проти мілітаризму, проти гонки озброєнь.
АНТИМАРКСИСТСЬКИЙ
(анти... і марксизм) спрямований проти марксизму; той, що суперечить принципам марксизму.
АНТИМЕРИ
(анти... і ...мер) симетричні частини тіла, що їх положення відповідає дзеркальному відображенню один щодо одного (напр., права і ліва рука й нога, очі тощо).
АНТИМЕТАБОЛІТИ
(анти... і метаболіти) біологічно активні сполуки, що утворюються в організмі або штучно синтезовані. Хімічною будовою близькі до метаболітів, але порушують перебіг обміну речовин.
АНТИМОНІТ
антимоніт; ч. (лат., сурма) мінерал класу сульфідів, сульфід сурми свинцево-сірого кольору. Основна руда сурми. Інша назва - стибніт.
АНТИМОНАРХІЧНИЙ
антимонархічний (анти... і монархія) спрямований проти монархії, монархізму.
АНТИМУСОН
антимусон; ч. (анти... і мусон) заст. Гадане перенесення повітря у верхній тропосфері над мусонним перенесенням у зворотному йому напрямі. Антинейтрино
АНТИНЕЙТРОН
антинейтрон; ч. (анти... і нейтрон) електричне нейтральна елементарна частинка, що є античастинкою нейтрона.
АНТИНОМІЯ
антиномія; ж. (гр.) суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але однаково переконливо доводяться логічно. Див. також: апорія, парадокс
АНТИОКСИДАНТИ
(анти.., і оксиди) речовини, що запобігають окисленню органічних сполук або уповільнюють його. До А. належать ароматичні аміни, феноли, нафтоли тощо.
АНТИПІРЕНИ
(анти... і гр., вогонь) речовини або суміші, що надають деревині, тканинам та ін. матеріалам вогнестійкості. До А. належать бура, рідке скло.
АНТИПІРЕТИКИ
(анти... і гр., гарячка) лікарські жарознижувальні, протигарячкові засоби.
АНТИПІРИН
антипірин; ч. (анти... і гр., вогонь) мед. лікарський препарат; жарознижувальний, протизапальний та болезаспокійливий засіб. Інші назви - феназон, анальгезин.
АНТИПІРОГЕНИ
(анти..., грец, вогонь і ген) речовини, що перешкоджають самозайманню вугілля, руд. До А. належать вода, розчини силікату натрію.
АНТИПАСАТИ
(анти... і пасати) повітряні течії західного напряму у верхній частині тропосфери тропічної зони; переміщуються над пасатами в зворотному до них напрямі.
АНТИПАТІЯ
антипатія; ж. (гр., огида) 1. Нехіть, відраза, неприхильність.2. Почуття неприязні, огиди, відрази до когось, чогось. 3. розм. Про людину, що викликає таке почуття.
АНТИПАТИЧНИЙ
антипатичний той, що викликає антипатію; неприємний.
АНТИПЕРИСТАЛЬТИКА
антиперистальтика; ж. (анти... і перистальтика) хвилеподібне скорочення порожнистих органів (напр., кишечника) в зворотному до звичайного напрямі.
АНТИПОДИ
(гр.) 1. Жителі двох діаметрально протилежних пунктів земної кулі. 2. перен. Про людину, що своїми поглядами, рисами характеру або соціальним становищем цілком протилежна іншій людині. …
АНТИПРОТОН
антипротон; ч. (анти... і протон) елементарна частинка, що є античастинкою протона.
АНТИРАКЕТА
антиракета; ж. (анти... і ракета) вид зброї, снаряд для боротьби проти ракет наступальної дії.
АНТИРЕЛІГІЙНИЙ
антирелігійний (анти... і релігія) спрямований проти релігії.
АНТИРИНУМ
(гр., від подібно і ніс, ніздрі) рід одно- або багаторічних трав'янистих рослин родини ранникоиих. Поширені в Північній півкулі. Вирощують як декоративні рослини. Інша назва - ротики.
АНТИРОЯЛІЗМ
(гр., фр.) ворожість до королівської і взагалі монархічної влади.
АНТИСАНІТАРНИЙ
антисанітарний (анти... і санітарія) той, що порушує правила санітарії.
АНТИСЕМІТИЗМ
антисемітизм; ч. (гр.) одна з форм національної і релігійної нетерпимості, що виражається у ворожому ставленні до євреїв, юдофобство.
АНТИСЕПТИКА
антисептика; ж. (анти... і гр., гнійний) спосіб хімічного і біологічного знешкодження хвороботворних та інших мікроорганізмів, щоб запобігти зараженню ран, руйнуванню різних матеріалів …
АНТИСЕПТИКИ
(гр.) 1. мед. Хімічні речовини, за допомогою яких знезаражують рани або запобігають їх зараженню; антисептичні засоби. 2. техн. Речовини, якими просочують деревні частини будівель і т. …
АНТИСПАСТ
(гр.) в античному віршуванні стопа, що складається з двох довгих складів між двома короткими.
АНТИСТРОФА
антистрофа; ж. (гр., букв. - переміщення, поворот) парна строфа хорової пісні в античній трагедії, що повторює за ритмом строфу, яка їй передує (непарну).
АНТИТЕЗА
антитеза; ж. (гр., протиставлення) 1. В логіці - судження, що суперечить тезі, 2. У філософії Гегеля - другий з трьох ступенів тріади. 3. В стилістиці - зіставлення протилежних явищ, …
АНТИТЕТИЧНИЙ
антитетичний (гр.) протилежний.
АНТИТОКСИНИ
(анти... і токсини) захисні речовини, що утворюються в організмі при введенні в нього отрут бактерійного, рослинного і тваринного походження. Використовують для утворення антитоксичних …
АНТИТОКСИЧНИЙ
антитоксичний (анти... і токсичний) той, що має властивості антитоксинів; протиотруйний.
АНТИФАШИСТ
антифашист; ч. (анти... і фашизм) людина, яка бореться проти фашизму.
АНТИФАШИСТСЬКИЙ
антифашистський (анти... і фашизм) спрямований проти фашизму, той, що бореться проти нього; - антифашистський рух
АНТИФАШИСТСЬКИЙ РУХ
масовий демократичний рух народів світу проти фашизму. Відіграв значну роль у розгромі гітлерівської Німеччини та її союзників у роки 2-ї світової війни.
АНТИФЕБРИН
антифебрин; ч. (анти... і лат., гарячка) те саме, що й ацетанілід.
АНТИФЕОДАЛЬНИЙ
антифеодальний (анти... і феодал) спрямований проти феодалів і феодалізму.
АНТИФЕРМЕНТИ
(анти.., і ферменти) речовини білкового походження, що утворюються в організмі і пригнічують активність ферментів.
АНТИФЕРОМАГНЕТИЗМ
(анти... і феромагнетизм) магнітний стан речовини, за якого елементарні магнітики її сусідніх частинок орієнтовані назустріч (антипаралельно) один одному, що й зумовлює дуже малу …
АНТИФОН
антифон; ч. (гр., той, що звучить у відповідь) спів, що виконують по черзі два хори або соліст і хор.
АНТИФРАЗА
(гр.) іронічне вживання слова у протилежному значенні (про некрасиву людину: ну і красень!).
АНТИФРИЗИ
(анти... і англ., замерзати) рідини, що знижують температуру замерзання води. До А. належать водні розчини етиленгліколю, спиртів.
АНТИФРИКЦІЙНИЙ
(анти... і фрикційний) той, що відзначається низьким коефіцієнтом тертя (напр., такі матеріали, як бабіти, бронза).
АНТИФУНГІН
(анти... і лат., гриб) рідина, яка запобігає появі й розвитку домового грибка у дерев'яних деталях споруд, будинків тощо.
АНТИХРИСТ
антихрист; ч. (гр.) 1. У християнській релігії - противник Христа, який нібито з'явиться перед кінцем світу; диявол, сатана, дідько, нечиста сила. 2. розм. Уживається як лайливе слово; …
АНТИЦИКЛОН
антициклон; ч. (гр.) протилежне циклонові явище - вихор, що з'являється у місцях з високим атмосферним тиском.
АНТИЦИПАЦІЯ
(лат., від наперед засвоюю, сприймаю заздалегідь) 1. У філософії - пізнання, що базується на логіці. 2. фін. Передчасне збирання податків. 3. мед. Поява передчасних ознак хвороби.
АНТИЧНІСТЬ
античність; ж. (гр.) давньогрецький, давньоримський світ, його культура.
АНТИЧНИЙ
античний (лат.) давній; той, що належить до античності.
АНТОЛОГІЯ
антологія; ж. (гр., букв. - збирання квітів) збірник літературно-художніх творів різних авторів одного жанру.
АНТОНІМИ
(гр.) пари слів з протилежними значеннями.
АНТОНОМАЗІЯ
(гр.) 1. Вживання загальної назви замість власної або навпаки. 2. Описове визначення особи.
АНТОХЛОРИ
(гр., цвіт і жовтавий) група жовтих барвників клітинного соку рослин, головним чином пелюсток, квіток, іноді стебел, листків.
АНТОЦІАН
(гр., цвіт і синій) барвні речовини синього, червоного, фіолетового кольорів, що містяться в багатьох рослинних клітинах; зумовлюють забарвлення квіток, плодів, стебел, листків.
АНТРАКНОЗИ
(гр., вугілля, карбункул і ...ноз) захворювання рослин, що спричинюються паразитичними грибами.
АНТРАКОЗ
(гр., вугілля) професійне захворювання, що виникає внаслідок відкладання в легенях вугільного пилу. Одна з форм бісинозу.
АНТРАКТ
антракт; ч. (фр., від між і дія) 1. Перерва між діями спектаклю або відділами концерту, циркової вистави. 2. Музична п'єса, яку виконують після А., перед підняттям завіси.
АНТРАХІНОН
(гр., вугілля і хінон) хім. органічна сполука, світло-жовті кристали. Застосовують у виробництві антрахінонових барвників.
АНТРАЦЕН
антрацен; ч. (гр., вугілля) хім. ароматичний вуглеводень, одержуваний з кам'яного вугілля. Застосовують у виробництві антрахінону й барвників.
АНТРАЦИТ
антрацит; ч. (гр., вид вугілля) високотеплотворне кам'яне вугілля, дуже щільне, блискучого чорного кольору. Використовують як енергетичне паливо.
АНТРАША
антраша; с. (фр.) легкий стрибок у класичному балетному танці з швидким схрещуванням ніг у повітрі.
АНТРЕКОТ
антрекот; ч. (фр., від між і ребро) 1. Міжреберна частина яловичини. 2. Смажена страва з неї.
АНТРЕПРЕНЕР
антрепренер; ч. (фр., букв. - підприємець) власник, орендар, утримувач приватного видовищного закладу.
АНТРЕПРИЗА
антреприза; ж. (фр., від брати підряд) утримування театру, цирку або іншого видовищного закладу приватною особою.
АНТРЕСОЛЬ
(фр., від ісп., проміжний поверх) 1. Верхня частина у високому приміщенні, поділеному на два напівповерхи. 2. Верхній напівповерх будинку. 3. розм. Дощатий настил під стелю для …
АНТРОПО...
(гр., людина) у складних словах відповідає поняттю "людина".
АНТРОПОЇДИ
(антропо... і ...оїд) родина людиноподібних мавп. Теж саме, що й сіміїд. Див. …
АНТРОПОГЕН
антропоген; ч. (антропо... і ...ген) антропоген; сучасний період геологічної історії Землі, останній період кайнозою, розпочався 600 тис. - 1 млн. (за ін. даними, 2,5 - 3,5 млн.) років …
АНТРОПОГЕНЕЗ
антропогенез; ч. (антропо... і ...генез) 1. Процес історико-еволюційного формування виду людини розумної (Homo sapiens) з світу тварин, олюднення безпосередніх предків людини - двоногих …
АНТРОПОЛОГІЗМ
антропологізм; ч. (антропо... і ...логізм) філософська концепція, яка розглядає усі явища природи, суспільства й мислення залежно від властивостей і потреб людини.
АНТРОПОЛОГІЯ
антропологія; ж. (антропо... і ...логія) наука про походження і еволюцію людини, утворення рас; нормальні варіації фізичної будови людини.
АНТРОПОМЕТР
антропометр; ч. (антропо... і ...метр) прилад для вимірювання росту та пропорцій тіла людини.
АНТРОПОМЕТРІЯ
антропометрія; ж. (антропо... і ...метрія) один з основних методів дослідження в антропології, що базується на вимірюванні частин людського тіла.
АНТРОПОМОРФІЗМ
антропоморфізм; ч. (гр.) 1. Уподібнення будь-чого до людини або перенесення властивих людині фізичних і психічних ознак на тварин, явища природи, предмети; уособлення. 2. У багатьох …
АНТРОПОМОРФНИЙ
антропоморфний (антропо... і ..морфний) людиноподібний.

<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 > >>

© ukrslov.com - 2010