Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 > >>
АНТРОПОНІМІКА
антропоніміка; ж. нтропонімія (антропо... і гр., ім'я) розділ лексикології, який вивчає власні імена людей.
АНТРОПОПАТИЗМ
(антропо... і гр., відчуття, сприйняття) перенесення психічних властивостей людини на тварин, міфічні істоти і неживі предмети.
АНТРОПОПЛАСТИКА
(гр.) різьблення людських фігур.
АНТРОПОСОФІЯ
антропософія; ж. (гр. антропо... і ...софія) релігійно-містичне вчення, що ставить на місце бога обожнену людину; різновидність теософії.
АНТРОПОСОЦІОЛОГІЯ
(антропо... і соціологія) вчення, різновидність расизму. Фальсифікуючи дані антропології, А. розглядає суспільні явища як похідні від анатомо-фізіологічних ознак.
АНТРОПОСФЕРА
антропосфера; ж. (антропо... і сфера) 1. Земна сфера, де живе людство. 2. Сфера Землі, яка найбільшою мірою прямо і непрямо видозмінена людиною. 3. Використовувана і видозмінена людиною …
АНТРОПОФАГ
антропофаг; ч. (гр.) людоїд, людожер.
АНТРОПОФАГІЯ
антропофагія; ж. (антропо... і ...фагія) людожерство.
АНТРОПОФОБІЯ
антропофобія; ж. (антропо... і ...фобія) хворобливий психічний стан, що характеризується страхом перед людьми.
АНТРОПОХОРІЯ
(антропо... і ...хорія) поширення насіння й плодів людиною.
АНТРОПОЦЕНТРИЗМ
антропоцентризм; ч. (гр.) філософське вчення, за яким людина є центром і найвищою метою Всесвіту.
АНТУРАЖ
антураж; ч. (фр., від оточувати) оточення, середовище, навколишня обстановка.
АНУЇТЕТ
ануїтет; ч. (фр., щорічний внесок, від лат., рік) вид державної позики, з якої кредитор періодично одержує певний доход (ренту), що встановлюється з розрахунком на поступову сплату боргу …
АНУЇТУТ
(лат., фін.) 1. Фінансова рента, що являє собою рівновеликі грошові виплати чи надходження, які здійснюються через однакові проміжки часу протягом певного періоду. 2. Один з видів …
АНУЛЮВАННЯ
анулювання; с. (лат., знищую) скасування, оголошення недійсним якого-небудь акта, договору або прав.
АНУЛЮВАТИ
анулювати (лат.) скасовувати.
АНУРІЯ
(ан... і ...урія) припинення утворення сечі в нирках або припинення надходження її до сечового міхура.
АНУСВАРА
(санскр.) носовий призвук у кінці голосного звука.
АНФІЛАДА
анфілада; ж. (фр., від ряд) ряд суміжних кімнат або колон, розташованих на одній лінії.
АНФАС
анфас (фр., букв. - в обличчя) обличчям до того, хто дивиться.
АНФЕЛЬЦІЯ
рід морських червоних водоростей. Поширена переважно в холодних морях Північної півкулі. Використовують для одержання агару.
АНФЛЕРАЖ
(фр., від квітка) спосіб добування з квіток запашних речовин методом поглинання їх тваринними жирами.
АНХІТЕРІЙ
(гр., поблизу і ...терій) вимерлий трипалий представник родини конячих. Був поширений в міоцені. Див. також: міоцен
АНЧАР
анчар; ч. (малайське) рід деревних або кущових рослин родини шовковицевих. Поширені в тропіках Азіі, Африки і на о. Мадагаскар. Містять отруйні алкалоїди.
АНЧОУС
анчоус; ч. (нім., фр.) рід риб родини оселедцевих. Поширені в морях вздовж узбережжя Європи від Північного до Середземного моря. Об'єкт промислу. Інша назва - хамса.
АНШЛІФ
аншліф; ч. (нім., букв. - загострювання) препарат мінералу чи гірської породи з однією відшліфованою поверхнею, виготовлений для дослідження під мікроскопом у відбитому світлі.
АНШЛАҐ
(нім.) стан, коли всі квитки на виставу, концерт і т. ін. продані; також оголошення про це в касі театру, цирку і т. ін.
АНШЛЮС
аншлюс; ч. (нім., букв. - приєднання) політика загарбання Австрії Німеччиною; проводилась Німеччиною після 1-ї світової війни, особливо після встановлення в Німеччині в 1933 р. …
АНШПУГ
(гол.) 1. Шарнірно-важільний лом для пересування вручну окремих залізничних вагонів. 2. Важіль для підіймання або пересування вантажів на кораблі. 3. Дерев'яний кіл, що утримує палі в …
АНҐІНА
(лат., від стискаю, душу) гостре запалення слизової оболонки зіва, зокрема мигдаликів глотки.
АНҐАЖЕМЕНТ
(фр., від наймати, запрошувати) запрошення артистів на певний строк для участі у спектаклях або концертах на основі договору.
АНҐАР
(фр., букв. - навіс) приміщення, де стоять літаки і де проводиться їх поточний ремонт.
АНҐОРСЬКА ВОВНА
(від вл.) вовна з малоазійської породи овець, з якої виготовляють дорогі тканини.
АОНІДИ
(гр.) у грецькій міфології - музи, дев'ять сестер - опікунок мистецтва.
АОРИСТ
аорист; ч. (гр., букв. - неозначений) дієслівна форма давніх індоєвропейських мов, що виражала минулу дію без вказівки на її тривалість.
АОРСИ
союз сарматських племен. У 2 ст. до н. е. кочовища А.розташовувались у степах між північним берегом Каспійського моря та Доном. У 2 ст. н. е. А. увійшли до союзу сарматських племен на чолі …
АОРТА
аорта; ж. (гр., від підіймаю, подаю) головна артерія, що виходить з серця.
АОРТИТ
аортит; ч. мед. запалення аорти.
АПІЗАРТРОН
(лат., бджола і гр., орган, член тіла) мед. лікарський препарат; болезаспокійливий і протизапальний засіб.
АПІКАЛЬНИЙ
апікальний (лат, кінець) 1. анат. Звернений угору, верхівковий. 2. А-ні приголосні - передньоязичні приголосні. Див. …
АПІЛАК
апілак; ч. (лат., бджола і молоко) мед. біогенний лікарський препарат, який являє собою висушене маточне молоко бджіл. Застосовують при гіпотрофії і відсутності апетиту у маленьких …
АПІС
Апіс; ч. (гр., з єгип. Хапі) в Стародавньому Єгипті священний бик, якого шанували як земне втілення бога Пта.
АПІТЕРАПІЯ
апітерапія; ж. (лат., бджола і ...терапія) лікування з використанням бджолиної отрути.
АПАНАЖ
(фр., наділ) земельне володіння, що його надавали у Франції (до 1832 р.) та деяких інших європейських монархіях некоронованим членам королівської сім'ї. Див. …
АПАРАТ
апарат; ч. (лат., устаткування) 1. Прилад, пристрій (напр., телефонний А.). 2. Сукупність органів, що виконують певну життєву функцію організму (напр., дихальний А.). 3. Сукупність …
АПАРАТУРА
апаратура; ж. сукупність апаратів (приладів), обладнання лабораторій, цехів.
АПАРЕЛЬ
(фр., пристрій) 1. військ. Пологий спуск у крутостях; застосовується в окопах і для гармат і танків та в укриттях для автомобілів; спеціальний пристрій для навантаження військової техніки …
АПАРТАМЕНТИ
(фр., квартира) 1.Покої, великі розкішні кімнати; розкішне помешкання. 2. перен. Квартира, помешкання.
АПАРТЕЇД
апартеїд; ч. (мовою африканос, роздільне проживання) принцип расової сегрегації. В Південно-Африканській Республіці був покладений в основу політики найжорстокішої расової дискримінації …
АПАСІОНАТО
апасіонато (іт., букв. - пристрасний) пристрасний, натхненний характер виконання музичного твору або його частини.
АПАТІЯ
апатія; ж. (гр., нечутливість) 1. Одне з основних понять етики стоїцизму, що передбачає повне звільнення душі від пристрастей. 2. Хворобливий стан, який характеризується байдужим …
АПАТА
Сапата (гр.) у грецькій міфології - дочка ночі, уособлення облуди.
АПАТИТ
апатит; ч. (гр., помилкова думка) мінерал класу фосфатів, фосфорнокисла сіль кальцію, переважно блакитного, зеленого або фіолетового кольору. Сировина для виготовлення фосфатних добрив, а …
АПАТОЗАВР
(гр., брехня і ящірка) динозавр з групи зауроподів; жив у Юрський період. Інша назва - бронтозавр. Див. …
АПАТРИД
апатрид; ч. (гр., той, хто не має вітчизни) особа, що не має громадянства жодної держави. Інша назва - аполід. Див. також: космополіт
АПАЧІ
апачі; мн. (інд.) американські індійці з племені атабасків, які живуть у північній частині Мексики.
АПАШ
апаш; ч. (фр.) 1. У Франції - декласований елемент, хуліган, бандит. 2. Чоловіча сорочка з відкритим коміром.
АПЕКС
(лат., верхівка) 1. астр. Точка небесної сфери, в напрямі до якої рухається Сонячна система. Міститься в сузір'ї Геркулеса. 2. бот.Верхня частина стебла або кореня рослини.
АПЕЛЕНТ
(лат., направляючий) природна або синтетична речовина, що використовується в якості приманки тварин.
АПЕЛЬ
апель; ч. (фр., виклик, заклик) 1. військ. заст. Кавалерійський сигнал, яким закликають до збору. 2. У фехтуванні - удар правою витягнутою ногою по землі, шо означає початок удаваної …
АПЕЛЬСИН
апельсин; ч. (нім., букв. китайське яблуко) 1. Вічно зелене плодове цитрусове дерево, що росте на Півдні; помаранча. 2. Запашний, соковитий плід цього дерева. Див. …
АПЕЛЮВАТИ
апелювати (лат., звертаюсь) 1. Оскаржувати яку-небудь постанову, подавати апеляцію. 2. Шукати підтримку у якогось авторитету.
АПЕЛЯНТ
апелянт; ч. (нім., з лат.) особа, що подає апеляцію. Див. також: апеляція
АПЕЛЯТИВ
(лат., звертатись) лінгв. звернення до співбесідника.
АПЕЛЯЦІЯ
апеляція; ж. (лат., звернення) 1. Оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою. 2. перен. Звернення до когось, чогось за підтримкою, порадою. Див. …
АПЕНДИКС
апендикс; ч. (лат., придаток) 1. Червоподібний відросток сліпої кишки. 2. Рукавоподібний паросток, яким кінчається знизу дирижабль або аеростат.
АПЕНДИКУЛЯРІЇ
(лат., додаток) клас морських вільноплаваючих тварин підтипу покривників типу хордових. Апендицит
АПЕРИТИВ
аперитив; ч. (фр.) 1. Спиртний напій середньої міцності для збудження апетиту. 2. розм. Спиртний напій, що вживається перед їдою.
АПЕРКОТ
аперкот; ч. (англ., від верхній, найвищий і удар) у боксі - удар знизу в тулуб чи підборіддя.
АПЕРТИЗАЦІЯ
спосіб консервування м'яса й овочів, що полягає в тривалому нагріванні в киплячій воді в герметично закритих скляних посудинах після того, як звідти викачано повітря. Від прізвища …
АПЕРТОМЕТР
апертометр; ч. (лат., відкритий і ...метр) прилад для вимірювання числової апертури оптичної системи.
АПЕРТУРА
апертура; ж. (лат., отвір) 1. Отвір оптичної системи, визначуваний розмірами лінз або діафрагм. 2. Кутова А. - кут між крайніми променями пучка світла чи радіоактивного проміння, що …
АПЕРТУРНА ПЕРФОКАРТА
перфокарта, що має одну або кілька апертур, в які вклеюють діамікрокарти.
АПЕРЦЕПЦІЯ
(лат.) вплив усього попереднього досвіду людини на його сприйняття; сприймання почуття через свідомість.
АПЕТИТ
апетит; ч. (лат.) 1. Бажання їсти, охота до їди. 2. перен. Нестримне прагнення до чогось.
АПЛІКАТА
апліката; ж. (лат., букв. - прилегла, суміжна) назва одного з трьох чисел, що визначають положення точки у просторі відносно даної прямокутної системи координат. Див. …
АПЛІКАТОРИ РАДІОАКТИВНІ
(лат., прикладаю) вироби, які містять радіоактивні ізотопи і використовуються у медичній практиці для лікування уражених шарів шкіри та слизових оболонок.
АПЛІКАТУРА
аплікатура; ж. (іт., від лат., прикладаю) порядок чергування й спосіб розташування пальців під час гри на музичних інструментах.
АПЛІКАЦІЯ
аплікація; ж. (лат., прикладання) 1. Виготовлення орнаментів, різних художніх зображень нашиванням або наклеюванням на щось різнокольорових клаптиків тканини, паперу. 2. Виріб, створений …
АПЛІКЕ
апліке; с. (фр., від лат., прикладений) 1. Накладне срібло. 2. Металеві вироби, вкриті тонким шаром срібла.
АПЛІТ
(гр., простий, одинарний) магматична світлоза-барвлена жильна порода, за мінералогічним складом подібна до глибинних порід, з якими вона пов'язана походженням (діоритовий А., сієнітовий …
АПЛАЗІЯ
анаплазія; ж. (а... і гр., форма, утворення) природжене недорозвинення органа або повна його відсутність. Інша назва - агенезія.
АПЛАНАТ
апланат; ч. (гр., нерухомий, прямий, той, що не відхиляється) об'єктив, в якому виправлено сферичну і хроматичну аберації. Див. також: аберація
АПЛАНАТИЗМ
(гр., нерухомий) відсутність сферичної і хроматичної аберації. Див. також: аберація
АПЛАЦЕНТАРНІ
(а... і плацента) ссавці (клоачні та сумчасті), у яких при розвитку зародків не утворюється плацента. Див. також: плацента
АПЛОДИСМЕНТИ
аплодисменти; мн. (фр.) оплески на знак схвалення або привітання. Див. також: овація
АПЛОМБ
апломб; ч. (фр., букв. - рівновага, вертикаль) 1. Надмірна, підкреслена самовпевненість у поведінці, розмові. 2. У танцях - стійкість, додержання вертикальної лінії (голови до …
АПНОЕ
(гр., бездиханний) тимчасова затримка дихальних рухів, зумовлена гальмуванням дихальних центрів. Див. також: астма, асфіксія, диспное
АПО...
(гр.) префікс, що означає віддалення, відокремлення, завершення, заперечення, припинення, перетворення.
АПОАСТР
(апо... і гр., зірка) найвіддаленіша від головної зірки точка орбіти зірки-супутника. Див. також: апогей, апоселеній, афелій, періастр
АПОГАМІЯ
апогамія; ж. (апо... і ...гамія) спосіб нестатевого розмноження деяких вищих рослин, при якому зародок розвивається без запліднення з будь-якої клітини гаметофіта або спорофіта. Див. …
АПОГЕЙ
апогей; ч. (гр.) 1. астр. Найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця чи штучного супутника Землі. 2. перен. Найвищий ступінь чогось; вершина, розквіт. Див. …
АПОГРАФ
(гр., копія) 1. Копія оригіналу. 2. Прилад для копіювання рисунків.
АПОДИКТИЧНИЙ
(гр., той, що доводить) безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності; А-не судження - судження, в якому відображаються ознаки предмета, властиві йому за всіх умов.
АПОКАЛІПСИС
апокаліпсис; ч. (гр., розкриття, одкровення) 1. Релігійно-містичний твір християнської літератури (одна з книг Нового Заповіту, 68 - 69 рр. н. е.), сповнений пророцтв про "кінець …
АПОКОПА
(гр., відсікання) 1. Відпадання одного або кількох звуків у кінці слова (напр., "мо" замість "може"). 2. Утворення нових слів шляхом скорочення. Див. …
АПОКРИННИЙ
(гр., відділяю, відокремлюю) той, що відокремлює від себе; А-ні залози - залози, в яких при утворенні секрету відбувається часткове порушення цілісності клітин (молочні залози, потові …
АПОКРИФІЧНИЙ
апокрифічний (апокрифи) фальшивий, несправжній, невірогідний, малоймовірний.
АПОКРИФИ
(гр., таємничий, захований) 1. Релігійні твори, які не визнавалися церквою канонічними й заборонялися. 2. Твори сумнівної історичної вірогідності, часом писані як свідома …
АПОЛІТИЗМ
аполітизм; ч. (а... і гр., участь у державних чи громадських справах) байдуже (справ-жньо чи уявно) ставлення до політики, ухиляння від участі в політичному житті.

<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 > >>

© ukrslov.com - 2010