Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 > >>
АРЕКА
(малайське) рід пальм. Поширені в тропіках Азії. Пальму катеху культивують заради насіння, яке містить алкалоїди. Використовують у медицині та ветеринарії.
АРЕНА
арена; ж. (лат., букв. - пісок) 1. Майданчик, посипаний піском, у давньоримському амфітеатрі, де відбувалися бої гладіаторів. 2. Майданчик всередині цирку для виступу артистів. 3. А. …
АРЕНОТОКІЯ
(гр., чоловічий і потомство) різновид партеногенезу, коли в потомстві з'являються лише самці. Див. також: телітокія
АРЕОГРАФІЯ
(гр., Марс і ...графія) розділ планетної астрономії, що вивчає й описує деталі, які видно на поверхні Марса.
АРЕОЛА
(лат., невелика площа) червонувате кільце навколо грудного соска, язви тощо.
АРЕОМЕТР
ареометр; ч. (гр., рідкий і ...метр) прилад для вимірювання густини рідин. Серед А. розрізняють лактометри, спиртометри тощо.
АРЕОПАГ
ареопаг; ч. (гр., букв. - пагорб Ареса) 1. Судище; у Стародавніх Афінах - найвищий орган судової і політичної влади. 2. перен. Група авторитетних осіб для вирішення певних питань.
АРЕС
(гр.) у давньогрецькій міфології - бог війни.
АРЕТИР
аретир; ч. (фр., зупиняти) пристрій у різних приладах для вивільнення від навантаження рухомих частин механізму, коли прилад не працює.
АРЕФЛЕКСІЯ
(а... і рефлекс) відсутність рефлексів.
АРЕШТ
арешт; ч. (лат.) 1. Ув'язнення, взяття під арешт, під варту; позбавлення волі. 2. юр. Судова заборона вільно розпоряджатися власним майном. 3. заст. Приміщення для осіб, позбавлених …
АРИК
арик; ч. (тюрк.) назва каналу зрошувальної сітки в Середній Азії і Закавказзі.
АРИЛУВАННЯ
(лат., ароматичні радикали) заміщення атома водню органічної сполуки на ароматичний радикал (4). Див. також: ароматичні вуглеводні
АРИЛУС
(лат., мантія) м'ясистий виріст, що оточує насінину, не зростаючись з нею. Сприяє поширенню насіння птахами. Інша назва - принасінник.
АРИСТОГЕНЕЗ
(гр., найкращий і ...генез) ідеалістична антидарвіністська еволюційна теорія, за якою нові пристосовні ознаки організму виникають в результаті внутрішніх змін спадкової речовини. Є …
АРИСТОКРАТІЯ
аристократія; ж. (гр., букв. - влада найкращих, найзнатніших) 1. Форма правління, за якої державна влада належить привілейованій знатній меншості. Аристократичними республіками були в …
АРИСТОЛОГ
(гр.) тонкий знавець страви; гастроном.
АРИТМІЯ
аритмія; ж. (гр., неузгодженість) порушення нормального ритму діяльності серця.
АРИФМЕТИЗАЦІЯ
сукупність методів, які дозволяють математичні судження про об'єкти довільної структури відтворити в межах елементарної арифметики.
АРИФМЕТИКА
арифметика; ж. (гр., від число) частина математики, в якій розглядаються найпростіші властивості чисел та дії над ними. Див. також: алгебра, геометрія, топологія, тригонометрія
АРИФМОГРАФ
арифмограф; ч. (гр., число і ...граф) прилад для механічного виконання арифметичних дій, в якому оброблювані числа й результати автоматично записуються на спеціальну стрічку.
АРИФМОМЕТР
арифмометр; ч. (гр., число і ...метр) настільна обчислювальна машина для виконання арифметичних дій.
АРИФМОМОРФОЗ
(гр., число і ...морфоз) тип еволюційних перетворень організмів, що полягає у зміні кількості однорідних органів, напр. числа променів у плавцях деяких риб.
АРК...
(лат., дуга) компонент назв обернених тригонометричних функцій (напр., арксинус, арккосинус).
АРКА
арка; ж. (іт., від лат., дуга) 1. архіт. Елемент будинків, інженерних споруд для криволінійного перекриття прорізів у стіні або прольотів між опорами. 2. Тріумфальна А.- монумент на …
АРКАДІЯ
Аркадія; ж. (гр.) 1. Гориста область у Стародавній Греції, населення якої займалося переважно скотарством. 2. В ідилічній поезії - країна "щасливих пастухів", "щаслива країна".
АРКАДА
аркада; ж. (фр., склепіння) кілька однакових за формою арок у будівлі, що спираються на колони.
АРКАН
аркан; ч. (тюрк.) 1. Мотузка із зашморгом, якою ловлять диких звірів зі стада. 2. Різновид гуцульського танцю.
АРКАНА
(лат.) 1. Таємна цілюща речовина в алхіміків. 2. Дипломатична таємниця.
АРКАТУРА
аркатура; ж. (нім., фр., від іт., аркада) кілька однакових арок на фасаді будівлі або на стінах внутрішніх приміщень.
АРКБУТАН
аркбутан; ч. (фр., від арка і підтримувати) зовнішня опорна кам'яна арка, що передає розпір склепіння від стіни до підпірного стовпа - контрфорса.
АРКЕБУЗА
(фр., від старонім., гармата) 1. Арбалет, призначений для метання свинцевих куль. Мав залізний чи мідний ствол із щілинами з боків, в котрі виходили вушка циліндра, що рухався у каналі …
АРККОСЕКАНС
арккосеканс; ч. (арк... і косеканс) кут, косеканс якого дорівнює даному числу.
АРККОСИНУС
арккосинус; ч. (арк... і косинус) кут, косинус якого дорівнює даному числу.
АРККОТАНГЕНС
арккотангенс; ч. (арк... і котангенс) кут, котангенс якого дорівнює даному числу.
АРКОЗИ
(фр.) грубозернисті пісковики, що утворилися в результаті цементації продуктів руйнування гранітів, гнейсів - зерен кварцу, польового шпату, слюди.
АРКСЕКАНС
арксеканс; ч. (арк... і секанс) кут, секанс якого дорівнює даному числу.
АРКСИНУС
арксинус; ч. (арк... і синус) кут, синус якого дорівнює даному числу.
АРКТАНГЕНС
арктангенс; ч. (арк... і тангенс) кут, тангенс якого дорівнює даному числу.
АРКТИЧНИЙ
арктичний (гр., північний) північнополярний. Див. також: полюс
АРЛЕКІН
арлекін; ч. (іт.) 1. Персонаж італійської комедії масок, образ простака-слуги, незграбного телепня; у французьких арлекінадах кінця 18 - початку 19ст. - щасливий коханець. 2. перен. …
АРЛЕКІНАДА
арлекінада; ж. (іт.) 1. Невеликі сценки, головною дійовою особою яких є арлекін; поширені у французькому ярмарковому театрі 18 ст. 2. Витівка блазня. Див. також: арлекін
АРМІДА
(іт.) 1. Прекрасна і мужня героїня поеми "Визволений Єрусалим". 2. перен. Красива спокуслива жінка.
АРМІЛЯРНА СФЕРА
(лат., браслет, кільце) астрономічний інструмент, що його вживали для визначення координат небесних світил.
АРМІЯ
армія; ж. (фр., від лат., озброюю) 1. Військо, збройні сили держави. 2. Сухопутні збройні сили. 3. З'єднання, що складається з кількох корпусів або дивізій різних родів військ для …
АРМАДА
армада; ж. (ісп., флот, ескадра) 1. Вживана в літературі назва, що означає велике з'єднання військових кораблів, літаків або танків. 2. іст. Непереможна А. - флот іспанського короля …
АРМАДИЛИ
(ісп., броненосець) родина ссавців ряду неповнозубих. Поширені в Америці. Тіло А. вкрите панциром. Об'єкт полювання. Інша назва - броненосцеві.
АРМАТУРА
арматура; ж. (лат., озброєння, спорядження) 1. техн. Сукупність допоміжних приладів, необхідних для роботи якогось апарата, машини, конструкції. 2. буд. Сталевий каркас у залізобетонних …
АРМОБЕТОН
армобетон; ч. (лат., оснащую та бетон) підсилені арматурою конструкції з бетону.
АРМОЛКОЛІТ
мінерал, будовою та хімічним складом подібний до зразків місяцевого грунту. Знайдено в 1973 р. в Південній Африці. Від прізвищ американських космонавтів Армстронга, Олдріна і Коллінза.
АРМОПЛАСТБЕТОН
(лат., насичую, наповнюю, гр., ліплений та бетон) будівельний матеріал, бетон, у якому за в'яжучі речовини правлять деякі синтетичні смоли.
АРМУВАННЯ
армування; с. (лат., оснащую) підсилення виробу або конструкції арматурою або міцнішим за неї матеріалом.
АРМЮР
(фр.) різновид переплетень ниток у дрібновізерунчатій тканині.
АРНІКА
арніка; ж. (лат.) рід трав'янистих рослин родини складноцвітих. Поширені в Північній Америці, Європі й Азії. Суцвіття А. гірської використовують у медицині.
АРОБА
(ісп.) 1. Міра ваги в країнах Латинської Америки (10 - 15 кг). 2. Міра об'єму в тих самих країнах (12,6-40 л).
АРОМАТ
аромат; ч. (гр., пахучі трави) 1. Пахощі, приємний запах. 2. перен. Властива, притаманна чому-небудь ознака.
АРОМАТИЗАЦІЯ НАФТИ
хімічна переробка нафти або нафтопродуктів для збагачення їх ароматичними вуглеводнями. Внаслідок А. нафти одержують бензини з високими антидетонаційними властивостями. Див. …
АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ
(гр., запашний) органічні сполуки, що складаються з вуглецю, водню і містять бензольні ядра. Вперше одержані з природних запашних речовин. Найпростіші ароматичні сполуки - бензол і його …
АРОМОРФОЗ
(гр., піднімаю і ...морфоз) один з напрямів еволюції організмів, який характеризується ускладненням загальної будови і функції організмів, розвитком пристосувань широкого значення, …
АРПЕДЖІО
арпеджіо; с. (іт., від грати на арфі) швидке послідовне виконання звуків акорду.
АРПЕНАЛ
(здогадне гр., кривий меч) мед. лікарський препарат. Протиспазматичний засіб. Діє на гладку мускулатуру.
АРСЕН
Арсен; ч. (гр., сильний) хімічний елемент, символ Аs, ат. н. 33; металевий або сірий А. - сірі крихкі кристали. Сполуки А. отруйні. Застосовують для виготовлення деяких сплавів; сполуки …
АРСЕНІДИ
сполуки миш'яку з металами, тверді високоплавкі речовини. Найширше застосовують у напівпровідниковій техніці.
АРСЕНІТИ
солі миш'яковистої (арсенітної) кислоти, отруйні. Див. також: арсенати
АРСЕНАЛ
арсенал; ч. (фр., ісп., від араб., дар-ас-сіна'а - майстерня зброї) 1. Склад зброї й військового спорядження; підприємство, що їх виготовляє. 2. Запас, наявність засобів, можливостей.
АРСЕНАТИ
солі миш'якової (арсенатної) кислоти.
АРСЕНОПІРИТ
арсенопірит; ч. (арсен і пірит) мінерал класу персульфідів, сріблясто-білого або сіро-сталевого кольору з металевим блиском. Основна руда миш'яку.
АРСИН
арсин; ч. (арсен) сполука миш'яку з воднем; безбарвний газ з часниковим запахом; дуже отруйний.
АРТІЛЬ
артіль; ж. (тат.) форма кооперативного об'єднання; товариство рівноправних осіб для трудової, виробничої мети.
АРТАНІЯ
державне утвореня в 8-9 ст. у східних слов'ян. Інші назви - Арсанія, Арта.
АРТЕЗІАНСЬКІ ВОДИ
напірні підземні води.
АРТЕЗІАНСЬКИЙ
артезіанський (від вл.) який знаходиться у глибоких водоносних шарах землі; глибинний. Артезіанський колодязь - глибока свердловина, зроблена в землі для збирання глибинної води. Від …
АРТЕЗІАНСЬКИЙ КОЛОДЯЗЬ
бурова свердловина, з якої забирають напірні підземні води. Від назви французької провінції Артуа.
АРТЕМІДА
Артеміда; ж. (гр.) в давньогрецькій міфології богиня - покровителька тварин і полювання; дочка Зевса і Латони, сестра Аполлона.
АРТЕМІЯ
Артемія; ж. (гр., підвіска) рід нижчих ракоподібних ряду зяброногих. Поширені в усіх частинах світу, живуть у солоноводних озерах та лиманах. А. розводять на рибних заводах і …
АРТЕРІЇТ
артеріїт; ч. запалення артерії. Див. також: артерія
АРТЕРІОСКЛЕРОЗ
артеріосклероз; ч. (гр.) захворювання артерій, що виражається в ущільненні їхніх стінок внаслідок відкладання на них вапнякових солей і жирів. Див. також: артерія
АРТЕРІЯ
артерія; ж. (гр.) 1. Кровоносна судина, що розносить кров від серця по всіх частинах тіла. 2. перен. Важливий комунікаційний шлях.
АРТЕФАКТ
артефакт; ч. (лат., штучно зроблене) утвір або процес, що виникає при дослідженні організму, не властивий йому за нормальних умов.
АРТИКЛЬ
артикль; ч. (фр., від лат., член) службове слово, вживане в деяких мовах для вираження роду, означеності чи неозначеності іменника.
АРТИКУЛ
артикул; ч. (лат., член, розділ) 1. заст. Стаття, розділ або параграф закону, договору, розпорядження. 2. іст. Військовий статут, виданий Петром І. 3. Тип виробу, товару.
АРТИКУЛЯЦІЯ
артикуляція; ж. (лат., розчленування) 1. Дія мовного апарата, внаслідок якої утворюються членороздільні звуки; виразність вимови. 2. Зчленування кісток, суглоб. 3. Спосіб виконання …
АРТИЛЕРІЯ
артилерія; ж. (фр., від старофр., споряджати) 1. Рід сухопутних військ, озброєних гарматами, реактивними, ракетними установками. 2. Сукупність вогнепальної зброї (гармати, міномети, …
АРТИСТ
артист; ч. (фр., від лат., мистецтво) 1. Виконавець творів мистецтва. 2. перен. особа, яка досягла високої майстерності в певній галузі.
АРТИСТИЧНИЙ
артистичний (фр.) притаманний артистові; майстерний, мистецький.
АРТИШОК
артишок; ч. (нім., іт., від араб., аль-харшоф) рід багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих. Поширені в Середземномор'ї та на Канарських островах. Деякі види культивують у …
АРТР...
(гр., суглоб) у складних словах відповідає поняттю "суглоб".
АРТРАЛГІЯ
артралгія; ж. (артр... і гр., біль, страждання) біль у суглобі.
АРТРИТ
артрит; ч. (гр., суглоб) запалення суглоба.
АРТРИТИЗМ
артритизм; ч. (артрит) схильність до захворювання суглобів внаслідок порушення обміну речовин.
АРТРО...
(гр., суглоб) у складних словах відповідає поняттю "суглоб".
АРТРОЛОГІЯ
артрологія; ж. (артро... і ...логія) розділ анатомії, який вивчає будову суглобів.
АРТРОПЛАСТИКА
артропластика; ж. (артро... і пластика) хірургічна операція, яка відновлює рухомість суглобів.
АРТРОПОДИ
(артро... і ...поди) тип безхребетних тварин. Включає комах, павукоподібних, ракоподібних, багатоніжок, тихоходок тощо. Поширені в усіх частинах світу. Інша назва - членистоногі. …
АРУД
(араб.) система віршування, що використовується в арабській, перській і тюркомовній писаній поезії.
АРУЗ
(араб.) аруд; система віршування, що використовується в арабській, перській і тюркомовній писаній поезії.
АРФА
арфа; ж. (нім.) 1. Багатострунний музичний інструмент 2. заст. Машина для очистки і сортування зерна.
АРХІ...
(гр.) 1. Префікс, за допомогою якого виражають найвищий ступінь ознаки, що міститься у другій частині слова; значенням близький до "дуже", "найбільший". 2. Перша частина складних слів, що …
АРХІЄПИСКОП
архієпископ; ч. (гр.) духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом.
АРХІЄРЄЙ
(гр., первосвященик) владика; загальна назва вищих чинів духовенства у православних християн; у православній церкві особа, що належить до вищих священослужителів (єпископів, архієпископів).

<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 > >>

© ukrslov.com - 2010