Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 >>
АХОНДРИТ
ахондрит; ч. (а... і гр., крупинка) кам'яний метеорит, що не містить круглих утворень - хондр. За хіміко-мінералогічною будовою подібний до деяких глибинних порід Землі.
АХРОМІЯ
ахромія; ж. (а... і гр., колір) мед. природжене або набуте знебарвлювання шкіри (напр., при альбінізмі, при деяких захворюваннях).
АХРОМАТ
ахромат; ч. (гр., безбарвний) об'єктив, у якому виправлено нечіткість і забарвлення зображення, зумовлені сферичною і хроматичною абераціями.
АХРОМАТИЗМ
ахроматизм; ч. (гр., безбарвний) 1. Безбарвність. 2. Властивості систем оптичних стекол при заломленні світла не розкладати його на хвилі різної довжини, тобто не давати райдужного …
АХРОМАТИН
ахроматин; ч. (гр., безбарвний) речовина клітинних ядер організмів; слабо забарвлюється ядерними барвниками.
АХРОМАТИЧНИЙ
ахроматичний (гр., безбарвний) незабарвлений, безколірний. Напр., А-ні стекла - система оптичних стекол (апохромат, ахромат), що відзначається ахроматизмом.
АХРОМАТОПСІЯ
(гр., безбарвний і зір) вада зору, що полягає в нездатності розрізняти кольори.
АХТЕРЛЮК
ахтерлюк; ч. (гол.) люк для вантаження судна, розташований за грот щоглою; вантажний трюм, де зберігають провіант у цистернах або бочках.
АХТЕРПІК
(гол.) крайній кормовий відсік на судні. В А. розміщено рульовий привід, баластні цистерни або баласт для усунення диференту судна.
АХТЕРШТЕВЕНЬ
ахтерштевень; ч. (гол.) нижня кормова частина судна, що є продовженням кіля.
АЦЕТАНІЛІД
(лат., оцет і анілін) органічна сполука, безбарвні кристали. Застосовують у синтезі барвників і як жарознижувальний лікарський засіб.
АЦЕТАТИ
(лат., оцет) солі й ефіри оцтової кислоти. Солі А. застосовують у протравному фарбуванні, медицині, ефіри - як розчинники у виробництві кіноплівки, в парфюмерії, харчовій промисловості.
АЦЕТИЛЕН
ацетилен; ч. (лат., оцет і гр., речовина, сировина) органічна сполука, безбарвний газ, з повітрям утворює вибухові суміші. Застосовують при зварюванні металів, у виробництві пластмас, …
АЦЕТИЛХОЛІН
(лат., оцет і холін) органічна сполука, оцтово-кислий ефір холіну; безбарвні кристали, хімічний передавач нервового збудження (медіатор). При введенні в організм спричинює уповільнення …
АЦЕТИЛЦЕЛЮЛОЗА
ацетилцелюлоза; ж. (лат., оцет і целюлоза) оцтовокислі ефіри целюлози; біла аморфна маса. Застосовують у виробництві штучного волокна, вогнетривкої кіноплівки, лаків.
АЦЕТОН
ацетон; ч. (лат., оцет) органічна сполука, безбарвна горюча рідина. Ацетон - розчинник для багатьох органічних речовин. Застосовують у виробництві штучного шовку, бездимного пороху, …
АЦЕФАЛІЯ
(а... і ...цефалія) природжена відсутність голови у плода внаслідок аномалії розвитку.
АЦИДИМЕТРІЯ
ацидиметрія; ж. (лат., кислий і ...метрія) метод визначення кількості кислоти в розчинах.
АЦИДОЗ
ацидоз; ч. (лат., кислий) підвищена кислотність крові, шлункового соку та тканин організму внаслідок зміни кислотно-лужної рівноваги. Див. також: алкалоз
АЦИДОФІЛІН
(кислий і філія) молоко заквашене ацидофільними бактеріями; дієтичний продукт. Див. також: айран, йогурт, каймак, кумис, мацоні
АЦИДОФІЛІЯ
ацидофілія; ж. (лат., кислий і ...філія) здатність окремих структурних елементів клітин і тканин забарвлюватися кислими барвниками.
АЦИЛУВАННЯ
(англ., від кислотний радикал) заміщення атомів водню в органічних сполуках залишком карбонової кислоти.
АЦТЕКИ
(перуан.) індійське плем'я, первісні тубільці Мехіко з високорозвинутою у давні часи культурою.
АШЕЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
археологічна культура часів раннього палеоліту; племена А. к. жили в Західній і Східній Європі. Від назви околиці м. Ам'єна (Франція) Сент-Ашель, де вперше знайдено залишки цієї культури.
АШИК
(тур.) мандрований співак-імпровізатор на Кавказі.
АШУГ
ашуг; ч. (тюрк., ашик, букв. - закоханий) народний поет, співець і музикант у азербайджанців і вірменів. Див. …
АЯКСИ
(гр.) 1. Ім'я двох міфологічних героїв, які разом вершили подвиги під час Троянської війни. 2. перен. два Аякси - нерозлучні друзі.
АЯМ
(тур.) виборний суддя в Туреччині.
АҐА
аґа; ч. (тур.) 1. Титул поміщика, начальника, старшини у Туреччині, Ірані, Азербайджані та інших країнах Сходу і Закавказзя. 2. Колишній титул молодших офіцерів та урядовців у …
АҐАВА
аґава; ж. (гр., гідний подиву) багаторічна тропічна і субтропічна рослина родини амарилісових із грубим, м'ясистим, великим листям, з якого виробляють волокно. У Криму вирощується як …
АҐАДА
(євр.) частина талмудичної літератури, що складається з перекладів та оповідань релігійно-моралістичного змісту.
АҐЛОМЕРАТ
аґломерат; ч. (лат., нагромаджений) 1. геол. Незцементоване скупчення уламків гірських порід і мінералів. 2. техн. Сплавлена у грудки дрібнозерниста або пилувати руда. 3. Міське …
АҐЛОМЕРАЦІЯ
аґломерація; ж. (лат., приєдную, нагромаджую) 1. Спікання дрібнозернистих або пилуватих матеріалів, які є складовою частиною металургійної шихти, у відносно великі грудки (аґломерат). 2. …
АҐЛОПОРИТ
аґлопорит; ч. (лат., нагромаджений і гр., вихід, пора) штучний поруватий заповнювач легкого бетону.
АҐЛЮТИНАЦІЯ
аґлютинація; ж. (лат., склеювання) 1. біол. Злипання, склеювання у грудочки й осідання завислих у рідині мікроорганізмів або окремих клітин - червонокрівців чи білокрівців. 2. лінгв. …
АҐНЕЦЬ
аґнець; ч. (лат.) 1. книжн., заст. Ягня, ягнятко. 2. Часточка із проскурки, призначена для причастя. 3. перен. аґнець Божий - Ісус Христос. 4. перен. Покірлива, лагідна, сумирна людина.
АҐРАНУЛОЦИТИ
аґранулоцити; мн. (а... лат., зернятко і ...цити) білі кров'яні клітини - лейкоцити (лімфоцити і моноцити), що не містять у цитоплазмі зерен (ґранул). Див. також: лейкоцити, цитоплазма
АҐРАНУЛОЦИТОЗ
аґранулоцитоз; ч. (а... лат., зернятко і ...цитоз) захворювання, яке характеризується значним зменшенням або повною відсутністю зернистих лейкоцитів. Див. також: лейкоцити

<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 >>

© ukrslov.com - 2010