Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
АВТОПОЛІПЛОЇДІЯ
(авто... і поліплоїдія) кратне збільшення одинарного набору хромосом у клітинах.
АВТОПОРТРЕТ
автопортрет; ч. (гр.) портрет художника, скульптора, виконаний ним самим.
АВТОПСІЯ
автопсія; ж. (гр., безпосереднє бачення) 1. Самопізнання через аналіз власних вчинків. 2. Розтин і медичне дослідження трупа.
АВТОР
автор; ч. (лат., письменник) творець художнього або публіцистичного твору, наукового дослідження, проекту, винаходу тощо. Авторство - приналежність твору автору.
АВТОРАДІОГРАМА
авторадіограма; ж. (авто... і радіограма) фотографічне зображення, одержане за допомогою авторадіографії. Інша назва - радіоавтограф.
АВТОРАДІОГРАФІЯ
(авто... і радіографія) метод, за допомогою якого вивчають розподіл радіоактивних речовин, накладаючи на досліджуваний об'єкт чутливу до іонізуючого проміння фотоемульсію; радіоактивні …
АВТОРАЛІ
авторалі; с. (гр.) комплексне спортивне змагання на автомобілях.
АВТОРЕГУЛЯТОР
(авто... і регулятор) сукупність пристроїв для автоматичного (без участі людини) регулювання.
АВТОРЕГУЛЯЦІЯ
авторегуляція; ж. (авто...і лат., норма) циклічний процес автоматичного підтримування сталого стану в біологічних системах. Загальна властивість біосистем, що має захисне або пристосовне …
АВТОРЕПРОДУКЦІЯ
авторепродукція; ж. (гр.) здатність організмів до самовідтворення.
АВТОРЕФЕРАТ
автореферат; ч. (гр.) реферат або короткий виклад твору (переважно - наукового), написаний самим автором.
АВТОРЕФРИЖЕРАТОР
авторефрижератор; ч. (авто... і рефрижератор) автомобіль-рефрижератор.
АВТОРИЗАЦІЯ
авторизація; ж. (фр., букв. - дозвіл) 1. Надання уповноважень, згоди у будь-якій справі. 2. Ухвала справи від особи, що сама виконала цю справу (наприклад, згода професора на видання …
АВТОРИЗОВАНИЙ
авторизований (фр.) погоджений з автором твору, проекту, винаходу.
АВТОРИТАРИЗМ
(фр., від лат., вплив, влада) антидемократична система політичного володарювання. Характеризується повною відсутністю або абсолютною фіктивністю демократичних інституцій, зосередженням у …
АВТОРИТАРНИЙ
авторитарний (фр., владний, від лат., влада) 1. Той, що грунтується па беззаперечному підкоренні владі. 2. Той, що намагається утвердити свою владу, вплив, домагається авторитету.
АВТОРИТЕТ
авторитет; ч. (нім., фр., від лат., влада) 1. Загальновизнаний вплив, що його роблять на переконання й поведінку людей певні особа, організація, вчення завдяки притаманним або …
АВТОРИТЕТНИЙ
авторитетний (фр.) 1. Поважний, впливовий 2. Той, що не допускає заперечень. Див. також: авторитет
АВТОРОТАЦІЯ
авторотація; ж. (авто... і ротація) самообертання крила (а разом з ним і літального апарата) навколо поздовжньої осі.
АВТОСАЛОН
автосалон; ч. (фр.) виставка чи її розділ, де демонструють автомобілі нових зразків.
АВТОСЕРВІС
автосервіс; ч. (лат.) технічне обслуговування автомобілів, які знаходяться в індивідуальному користуванні.
АВТОСЕРОТЕРАПІЯ
(авто... і серотерапія) лікування хворих на інфекційні хвороби специфічною сироваткою самого хворого.
АВТОСКОПІЯ
(гр.) самоогляд.
АВТОСОМНАБУЛІЗМ
(гр.) природний лунатизм, хворобливий стан, у якому людина встає сонна і поводиться так, ніби вона цілком свідома. Див. також: сомнамбулізм
АВТОСТАРТ
автостарт; ч. (авто... і старт) зліт планера за допомогою самохідної лебідки або лебідки, що її приводить у дію який-небудь двигун.
АВТОСТОП
автостоп; ч. (англ.) 1. Пристрій для автоматичної зупинки поїзда при наближенні його до закритого колійного сигналу. 2. Система використання попутного автотранспорту.
АВТОСТРАДА
автострада; ж. (авто... та іт., дорога) широкий бетонований шлях (без поперечних переїздів) для масового автомобільного руху; автомагістраль. Див. також: автобан, магістраль
АВТОСУГЕСТІЯ
(гр., лат.) самонавіювання, самовплив, всилення собі самому певних ідей або дій.
АВТОТЕЇЗМ
(гр.) 1. Самообожнення. 2. Ототожнення людини з Богом.
АВТОТЕРАПІЯ
(гр.) самолікування, лікування силами власного організму, без сторонньої допомоги.
АВТОТИП
(гр.) первісний відбиток чогось.
АВТОТИПІЯ
автотипія; ж. (авто... і ...типія) 1. Поліграфічний спосіб відтворення півтонових зображень, при якому растровий сітчастий негатив копіюють на цинкову пластинку, яку потім травлять …
АВТОТОМІЯ
автотомія; ж. (гр.) мимовільне відокремлення частини тіла, що згодом відновлюється, напр., хвоста ящірки. Захисне пристосування для реагування на різке роздратування, напр., напад хижака.
АВТОТРАНСПЛАНТАЦІЯ
автотрансплантація; ж. (гр.) пересаджування тканин або органів на іншу частину тіла того самого організму.
АВТОТРАНСФОРМАТОР
автотрансформатор; ч. (авто... і трансформатор) електричний трансформатор, в якому обмотка нижчої напруги є частиною обмотки вищої напруги. Використовується для плавного регулювання …
АВТОТРАНСФУЗІЯ
(гр.) переливання хворому його власної крові.
АВТОТРОН
(авто... і гр., осереддя, центр) система автоматичного контролю та регулювання точної установки друкарських форм у рамі й положення відбитка на папері під час друкування на ролевих …
АВТОТРОПІЗМ
автотропізм; ч. (авто... і тропізми) здатність рослин розпрямляти вигини, коли припиняється вплив факторів, що їх спричинили; напр. А. злаків, що полягли після дощу.
АВТОТРОФИ
(авто... і ...трофи) організми, які створюють необхідні для свого життя органічні речовини з неорганічних у процесі фотосинтезу або хемосинтезу. Інша назва - автотрофні організми.
АВТОТРОФНИЙ
автотрофний (гр.) саможивильний (про рослини). А. організми - організми, здатні синтезувати з неорганічних речовин повітря, води та грунту всі необхідні для побудови свого тіла органічні …
АВТОТУРИЗМ
автотуризм; ч. (авто... і туризм) туристські подорожі на автомобілях.
АВТОФІЛІЯ
(гр.) самомилування.
АВТОФАЗУВАННЯ
(авто... і фаза) автоматичний збіг частот обертання іонів і частоти змін електричного поля в циклічних прискорювачах заряджених частинок.
АВТОФОПОМАНІЯ
(гр.) схильність до самогубства.
АВТОФРЕТАЖ
(авто... і фр., скріплення кільцями) зміцнення товстостінних посудин (напр., гарматних стволів) напресовуванням на них кілець або обойм.
АВТОХОРІЯ
(авто... і ...хорія) поширення плодів, насіння та спор за допомогою пристосувань самої рослини, без діяння зовнішніх факторів.
АВТОХРОМ
(авто... і ...хром) фотопластинка для кольорового зображення; один з перших способів утворення таких зображень.
АВТОХРОНОМЕТРАЖ
(гр., фр.) вимір робочого часу, що його робить сам працюючий.
АВТОХТОНИ
(гр., місцевий, корінний) 1. Корінні жителі певної території, країни (тубільці, аборигени). 2. Організми, що живуть там, де вони виникли в процесі еволюції. 3. Гірські породи або корисні …
АВТОХТОННИЙ
автохтонний (гр.) той, що виник, зародився на місці сучасного проживання, існування.
АВТОЦИСТЕРНА
автоцистерна; ж. (авто... і цистерна) автомобіль, на шасі якого встановлено резервуар для перевезення рідин, сипких матеріалів, зріджених газів тощо.
АВТОШТУРМАН
автоштурман; ч. (авто.. .і штурман) авіаційний прилад, що автоматично і безперервно записує поточні координати літального апарата, накреслюючи його шлях на карті.
АВТОҐРАВЮРА
(авто.... і ґравюра) ґравюра, виконана самим художником (на відміну від репродукційної гравюри). Див. також: ґравюра
АВУАРИ
авуари; мн. (фр., майно) 1. Різні активи (гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких можуть бути проведені платежі. 2. Засоби банку (його каса, рахунки в інших банках, …
АВУНКУЛАТ
(лат., дядько по матері) звичай (у давніх германців та деяких сучасних народів Африки і Океанії), що проявлявся в тісних родинних зв'язках між племінником і дядьком з боку матері, який …
АВҐУР
(лат., відрощую, збільшую, примножую) 1. Жрець Стародавнього Риму, який за польотом птахів і їх поведінкою провіщав волю богів. 2. перен., ірон. Людина, яка свої спеціальні знання …
АГІНІЯ
(гр.) 1. Безженство. 2. бот. Відсутність товкачиків у квітці.
АГІОГРАФІЯ
агіографія; ж. (гр., святий і ...графія) вид церковно-історичної літератури, т. зв. описи життя "святих".
АГІОЛОГІЯ
(гр.) наука про святих.
АГІТАТОР
агітатор; ч. (лат., той, що приводить у рух) особа, що проводить агітацію. Див. також: агітація
АГІТАЦІЯ
агітація; ж. (лат., приведення в рух, спонукання) 1. Поширення певних ідей або лозунгів за допомогою різноманітних засобів: бесід, виступів у пресі, по радіо, телебаченню, кіно, театру, …
АГА
ага (1) (інд.) тварини родини ропух класу земноводяних. Поширені в Південній і Центральній Америці. Розводять для винищення шкідників на плантаціях цукрової тростини. (2) (тюрк., …
АГАЛЬМАТОЛІТ
агальматоліт; ч. (гр., окраса і ...літ) щільна дрібнозерниста гірська порода, що складається з пірофіліту з різними домішками. Колір білий, сірий, буро-жовтий, зелений. Використовують як …
АГАМІЯ
(гр.) 1. Безшлюбність. 2. біол. Відсутність статі. Див. також: агамогонія, бігамія, монандрія, моногамія, моногінія, поліандрія, полігамія, полігінія
АГАМА
агама; ж. (гр.) родина ящірок, які живуть в Азії, Австралії і в Південно-Східній Європі.
АГАМЕМНОН
герой грецьких міфів, цар Аргосу, учасник Троянської війни, виведений в "Іліаді" Гомера. При облозі Трої проявив хоробрість і дар полководця. Після перемоги був убитий своєю дружиною …
АГАМНІ
(гр., безшлюбний) види нижчих рослин і тварин, що розмножуються без запліднення.
АГАМОГОНІЯ
агамогонія; ж. (гр., безшлюбний і ...гонія) нестатеве розмноження організмів шляхом поділу або пупкування.
АГАНИ
мн. (гр.) 1. У стародавніх греків і римлян - бенкети з оргіями. 2. Спільні вечері у християнських громадах 7 ст.
АГАР-АГАР
агар-агар; ч. (малайське) продукт, одержуваний з морських водоростей, - суміш полісахаридів. Використовують як поживне середовище для лабораторної культури мікроорганізмів, а також у …
АГАРСЬКИЙ
агарський (від вл.) турецький, магометанський.
АГАРЯНИ
(від вл.) назва магометан, зокрема турків, у народній поезії і в давній українській літературі.
АГАСФЕР
(євр.) 1. Персонаж середньовічної християнської легенди, який не дав Христові відпочити, коли того вели розпинати. За це А. був приречений богом на вічне блукання по світу - звідси його …
АГАТ
агат; ч. (гр.) твердий мінерал класу силікатів, напівкоштовний кварцевий камінь, який використовується для прикрас, а також для виготовлення хімічного посуду.
АГАТИС
(здогадно гр., клубок ниток) рід деревних хвойних рослин родини араукарієвих. Поширені переважно у Північній Австралії, на Малаккському півострові. Дає цінну деревину, деякі види - …
АГЕВЗІЯ
(гр.) хворобливе притуплення смакових відчуттів.
АГЕНЕЗІЯ
(гр.) неплідність, неспроможність запліднити або зачати; аплазія.
АГЕНТ
агент; ч. (лат., діючий) 1. Представник, довірена особа організації, установи та ін., що виконує різні доручення, завдання. у міжнародному праві й дипломатичній практиці А. дипломатичний …
АГЕНТСТВО
агентство; с. (лат.) 1. Організація, що виконує певні доручення інших установ або громадян. 2. Регіональне відділення якої-небудь центральної установи. 3. Назва деяких інформаційних або …
АГЕНТУРА
агентура; ж. (нім.) 1. Розвідувальна служба, організована для збирання секретних відомостей і проведення підривної роботи. 2. Мережа агентів, що створюється для збирання таємних …
АГЛИЦЬКИЙ
(англ., заст.) англійський.
АГЛЮТИНІНИ
(лат., приклеюю) речовини, що нагромаджуються в крові людини і тварин при інфекційних захворюваннях та щепленнях; спричинюють аглютинацію. Див. також: аглютинація
АГЛЮТИНАТИВНИЙ
аглютинативний пов'язаний з аглютинацією; А-ні мови - мови, в яких граматичні форми й похідні слова утворюються способом аглютинації. Див. також: аглютинація
АГЛЮТИНАЦІЯ
аглютинація; ж. (нім. з лат. приклеювати) 1. лінгв. Спосіб творення похідних слів і граматичних форм шляхом приєднання до кореня афіксів, які слідують один за одним. 2. фізіол. …
АГЛЮТИНОГЕНИ
(аглютин(-яція) і ...ген) речовини, що потрібні для утворення аглютинінів.
АГМАТИТ
(гр., уламок) різновид мігматиту, схожий на брекчію.
АГНІ
(санскр., вогонь) бог вогню в давньоіндійській ведичній релігії. Див. також: ведизм
АГНАТИ
агнати (1) (а... і гр., щелепа) група нижчих хребетних тварин (напр., міноги, міксини). Інша назва - безщелепні. (2) (лат., родич по батькові) 1. У римському праві всі вільні члени …
АГНОЗІЯ
(гр., незнання) порушення складних форм зорового, слухового, дотикового сприймання тощо в результаті ураження кори головного мозку.
АГНОСТИК
агностик; ч. (англ, з гр. непізнаний) прихильник агностицизму. Див. також: агностицизм
АГНОСТИЦИЗМ
агностицизм; ч. (гр., незнаний) філософське вчення, що джерелом пізнання вважає досвід, але водночас заперечує можливість пізнання об'єктивного світу та його законів.
АГОГІКА
педагогіка; ж. (гр., віднесення, відведення) в музичному виконанні відхилення (уповільнення чи прискорення) від основного темпу для посилення художньої виразності. Див. також: рітенуто
АГОН
агітвагон; ч. (гр., борюся, змагаюсь) у Стародавній Греції змагання, в т. ч. музичні (у співі, грі на кіфарі), які відбувалися під час урочистих ігор.
АГОНІЗУВАТИ
агонізувати (фр., від гр., борюся) бути в стадії агонії. Див. також: агонія
АГОНІСТИКА
(гр.) гімнастичні вправи і боротьба атлетів у Давній Греції.
АГОНІЯ
агонія; ж. (гр., боротьба) 1. Останні прояви життєвих функцій організму перед смертю; передсмертні муки, конання. 2. перен. Останні хвилини існування того, що гине, зникає.
АГОНАЛІЇ
(гр.) ігри на честь бога Януса, які започаткував у Римі Нума Помпілій.
АГОР
агор; ч. розмінна монета Ізраїлю, 1/100 ізраїльського фунта (шекеля).
АГОРА
агора; ж. (гр., збори) 1. Народне зібрання у Стародавніх Атенах (Афінах). 2. Міська площа у містах Стародавньої Греції, де відбувалися народні збори.
АГОРАФОБІЯ
агорафобія; ж. (гр.) страх перед простором; психічна хвороба, що виявляється у тому, що хворий боїться бути у відкритих місцях.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>

© ukrslov.com - 2010