Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
АГРАВАЦІЯ
(лат., обтяжую) перебільшування хворим симптомів захворювання.
АГРАМАНТ
аграмант; ч. (фр., прикраси) плетіння з шнура для оздоблення штор, м'яких меблів.
АГРАМАТИЗМ
(гр., нерозбірливий, нісенітний) порушеная мовної діяльності в результаті ураження певних зон кори головного мозку.
АГРАРІЙ
аграрій; ч. (лат.) 1. Землевласник. 2. Член аграрної партії чи відповідної парламентської фракції. Див. також: аграрник
АГРАРНИЙ
аграрний (лат., земля, поле) земельний, пов'язаний з землеволодінням, землекористуванням.
АГРАРНИК
аграрник; ч. (лат.) фахівець з аграрного питання. Див. також: аграрій
АГРАФ
аграф; ч. (фр.) коштовна пряжка чи застібка на одязі.
АГРАФІЯ
аграфія; ж. (а... і ...графія) повна або часткова втрата здатності писати слова внаслідок ураження певних відділів кори головного мозку. Див. також: алалія, алексія, афазія, дизартрія
АГРЕГАТ
агрегат; ч. (лат., від зібраний) 1. техн. Кілька різнотипних машин, конструктивно з'єднаних в одне ціле для спільної роботи. 2. Частина машини, призначена для виконання певної операції, …
АГРЕГАТНІ СТАНИ
фізичні стани речовини, що зумовлюються відмінністю в особливостях теплового руху і взаємодії її частинок (молекул, атомів, іонів). Такими станами є твердий (кристалічний), рідинний і …
АГРЕГАТУВАННЯ
агрегатування; с. 1. Метод компонування машин (комплексів машин) із взаємозамінюваних уніфікованих агрегатів. 2. фін. Об'єднання, сумування однотипних показників для отримання більш …
АГРЕГАЦІЯ
агрегація; ж. (лат., приєднання) біол. злипання клітин у багатоклітинний утвір - агрегат.
АГРЕЖЕ
(фр., від лат., приєдную) вчений ступінь у Франції - присвоюється особі, що пройшла конкурс на заміщення посади викладача ліцею або університету. Диплом А. за науковим рівнем відповідає …
АГРЕМАН
агреман; ч. (фр., згода) в міжнародному праві попередня згода держави на прийняття певної особи як глави дипломатичного представництва іншої держави.
АГРЕСІЯ
агресія; ж. (лат., нападаю) 1. Неспровокований збройний напад однієї держави на іншу з метою загарбання її території, ліквідації або обмеження її нездоланності. 2. Войовнича ворожість по …
АГРЕСИВНИЙ
агресивний (лат.) 1. Здійснюваний методом агресії; нападницький, загарбницький. 2. Наступальний, ворожий. 3. хім. Який хімічно руйнує речовину.
АГРЕСОР
агресор; ч. (лат., той що нападає) сторона, що нападає; держава, яка здійснює агресію, першою застосовує збройну силу проти іншої держави; загарбник. Див. також: агресія, окупант
АГРО...
(гр., поле) у складних словах відповідає поняттям "земля", "землеробський" (напр., агрохімія, агрокомплекс).
АГРОБІОЛОГІЯ
агробіологія; ж. (гр.) наука про біологічні закономірності життя рослин і тварин, а також про використання цих закономірностей у хліборобстві, рослинництві і тваринництві.
АГРОБІОЦЕНОЗИ
(агро... та біоценоз) угруповання організмів у посівах і посадках культурних рослин.
АГРОКЛІМАТОЛОГІЯ
агрокліматологія; ж. (агро... і кліматологія) розділ кліматології, вивчає клімат як фактор сільськогосподарського виробництва.
АГРОКОМБІНАТ
(агро... і комбінат) тип сільськогосподарських підприємств по збиранню та обробці сільськогосподарських продуктів.
АГРОКУЛЬТУРА
агрокультура; ж. (гр.) хліборобство, рільництво, сільське господарство; система прийомів, заходів, спрямованих на підвищення культури землеробства, піднесення врожайності …
АГРОМІНІМУМ
агромінімум; ч. (агро... і мінімум) мінімум агрономічних заходів, знань, необхідних для роботи в сільському господарстві.
АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ
агрометеорологія; ж. (агро... і метеорологія) наука, що вивчає метеорологічні, кліматичні й гідрологічні умови у взаємозв'язку з об'єктами і процесами сільськогосподарського виробництва.
АГРОНОМ
агроном; ч. (нім.) спеціаліст з агрономії. Див. також: агрономія
АГРОНОМІЯ
агрономія; ж. (нім. з лат. земля і гр. закон) наука, що вивчає видатність грунту, вегетацію рослин, пристосування тварин до с/г, взаємовідносини між окремими галузями с/г, їх економічну …
АГРОПРОПАГАНДА
(агро... і пропаганда) пропаганда сільськогосподарських знань.
АГРОСФЕРА
(агро... і сфера) частина біосфери, яку становлять культурні рослини, свійські тварини і оброблений під сільськогосподарські культури грунт.
АГРОТЕХНІКА
агротехніка; ж. (агро... і техніка) сукупність прийомів вирощування сільськогосподарських культур.
АГРОФІЗИКА
агрофізика; ж. (агро... і фізика) наука про фізичні властивості грунтів, фізичні методи досліджень зовнішніх умов життя рослин та фізичні процеси їхньої життєдіяльності.
АГРОФІТОЦЕНОЗИ
(агро... і фітоценоз) угруповання рослин, що їх штучно створює людина (наприклад, сади, лісонасадження тощо).
АГРОФОН
(агро... і фр., глибина, основа) стан грунту, що впливає на врожай сільськогосподарських культур.
АГРОХІМІЯ
агрохімія; ж. (агро... і хімія) наука про живлення рослин, застосування добрив з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур та поліпшення якості врожаю.
АГРУМОВІ ОЛІЇ
(іт., цитрусові) ефірні олії з апельсинових та лимонних шкурок. Застосовують переважно у виробництві парфюмерних та косметичних товарів.
АГУТІ
(ісп.) рід ссавців з родини гризунів ("золотистий заєць"). Поширені в Центральній та Південній Америці. Шкідники цукрової тростини. М'ясо їстівне. Легко приручаються.
АД
ч. (гр.) 1. У грецькій міфології - підземелля, де жили душі померлих, а саме: Тартар - для злих та Елізій - для праведних. 2. У християн - пекло. Див. також: Аїд, тартар
АД'ЄКТИВАЦІЯ
ад'єктивація; ж. (лат., прикметник) перехід слів, якоїсь частини мови (переважно дієприкметників) у прикметники.
АД'ЮНКТ
ад'юнкт; ч. (лат., приєднаний, зарахований) 1. Особа, яка готується у вищому військовому навчальному закладі до науково-педагогічної чи науково-дослідної роботи. 2. У царській Росії і …
АД'ЮНКТУРА
ад'юнктура; ж. (нім. з лат.) одна з форм підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих військових навчальних закладах і науково-дослідних установах збройних сил. Див. …
АД'ЮСТАЖ
(нім., фр., налагоджувати) ділянки прокатних цехів з машинами і механізмами, за допомогою яких обробляють і готують до відвантаження прокатаний метал.
АД'ЮТАНТ
ад'ютант; ч. (лат., той, хто допомагає) 1. військ. Військовослужбовець (як правило, офіцер), що перебуває при командирі для виконання службових (переважно штабних) доручень. 2. …
АДІАБАТА
адіабата; ж. (гр., неперехідний) фіз., хім. лінія, яка зображує на графіку адіабатний процес. Див. також: адіабатний процес
АДІАБАТНИЙ ПРОЦЕС
(гр., неперехідний) фіз., хім. термодинамічний процес, що відбувається без теплообміну з навколишнім середовищем. Див. також: термодинаміка
АДІАНТИТИ
(гр., адіант) група викопних рослин, одні види якої належать до папоротеподібних, інші - до голонасінних (підклас птеридосперм).
АДІТІ
(санскр., безмежність, всесвіт) міф. у давньоіндійській міфології мати богів і всього, що живе на Землі; уособлення жіночого начала.
АДАГІОЛОГІЯ
(гр.) збірка приказок, прислів'їв.
АДАЖІО
адажіо (іт., повільно) 1. Музичний темп, повільніший від анданте і швидший від ларго; п'єса або частина її, написана в характері адажіо. 2. Назва музичного твору або його частин, що …
АДАЛІН
лікарський препарат; заспокійливий та снотворний засіб. Інша назва - карбромал.
АДАМ
Адам; ч. (давньоєвр., земля) За біблійною легендою, ім'я першої людини, створеної богом з глини; "прабатько роду людського". - адамова голова - адамове яблуко - адамове ребро - …
АДАМІТИ
(фр. від власного імені Адам) християнська протестантська секта, що заперечувала будь-яку церковну організацію і обрядність. Див. також: протестантизм, секта
АДАМАНТ
адамант; ч. (гр.) дорогоцінний камінь, алмаз, діамант.
АДАМАНТОБЛАСТИ
(гр.,криця та ...бласти) клітини епітелію, які виробляють емаль у коронці зуба. Інші назви - амелобласти, ганобласти. Див. також: епітелій
АДАМАШКА
адамашка; ж. (тур.) 1. Ґатунок шовкової тканини, вироби із цієї тканини. 2. діал. Дамаська шабля.
АДАМОВІ ВІВЦІ
(вл.) а) верблюди; б) степове марево.
АДАМОВІ СЛІЗКИ
(вл.) горілка.
АДАМОВА БОРОДА
(вл.) трава, яку носять як талісман.
АДАМОВА ГОЛОВА
а) зображення черепа під хрестом у поминальних граматках, на хрестах, на дверях; б) великий нічний метелик з родини сфінксів; в) вид павука.
АДАМОВЕ РЕБРО
(вл., жарт.) ребро Адама, з якого Бог створив жінку; про жінку.
АДАМОВЕ ЯБЛУКО
(вл., анат.) випнута хрящова частина гортані.
АДАМСІЯ
одиночний кораловий поліп (актинія), що перебуває в симбіозі з раком-самітником. Див. також: актинія, симбіоз
АДАМСИТ
адамсит; ч. дигідрофенарсазинхлорид, органічна кристалічна сполука миш'яку, жовтого кольору. Належить до стійких отруйних речовин подразнювальної дії. Від прізвища американського хіміка …
АДАПІС
рід викопних ссавців роду лемуроподібних. Відомі з еоценових вікдладів кайнозою. Див. також: еоцен, кайнозой
АДАПТІОГЕНЕЗ
(гр.) виникнення, розвиток та перетворення пристосувань (адаптацій) організмів у процесі еволюції органічного світу; адаптаціогенез.
АДАПТІОМОРФОЗ
(гр.) розвиток, зміна і перетворення пристосувань (адаптацій) у процесі еволюції організмів; адаптаціоморфоз.
АДАПТАЦІОГЕНЕЗ
(адаптація і ...генез) виникнення, розвиток та перетворення пристосувань (адаптацій) організмів у процесі еволюції органічного світу.
АДАПТАЦІОМОРФОЗ
(адаптація і ...морфоз) розвиток, зміна і перетворення пристосувань (адаптацій) у процесі еволюції організмів.
АДАПТАЦІЯ
адаптація; ж. (лат., пристосовую) 1. Пристосування організмів до умов навколишнього середовища; - біологічна адаптація - фізіологічна адаптація 2. Пристосування (полегшення) тексту для …
АДАПТЕР
адаптер; ч. (англ., від лат., пристосовую) 1. Пристрій для електроакустичного відтворення механічного запису звуку. 2. Додаткова касета до фотоапарата, яка робить можливим застосування …
АДАПТИВНІ ОЗНАКИ
спеціальні пристосування організму, що дають йому змогу існувати в даному середовищі
АДАПТИВНІ ФЕРМЕНТИ
ферменти, синтез яких прискорюється або спричинюється тими самими речовинами, на які вони діють.
АДАПТИВНА РАДІАЦІЯ
утворення різноманітних форм організмів у межах виду або групи споріднених видів. Є основою всіх форм адаптаціогенезу
АДАПТИВНА СИСТЕМА
самопристосовна система
АДАПТИВНИЙ
адаптивний (англ., від лат., пристосовую) пристосовний; - адаптивні ознаки - адаптивна система - адаптивна радіація - адаптивні ферменти Див. також: адаптація
АДАТ
адат; ч. (араб., звичай) звичаєве право (неписаний закон) у деяких мусульманських народів, наприклад, звичай кривавої помсти на Кавказі.
АДВЕКЦІЯ
(лат., доставка, від підвожу, доставляю) горизонтальне переміщення повітря і перенесення разом з ним тепла, вологи. Див. також: конвекція
АДВЕНТ
(лат.) чотиритижневий піст перед Різдвом у католиків.
АДВЕНТИВНА РОСЛИНА
рослина, занесена людиною в нову область; увійшла до складу місцевої природної рослинності.
АДВЕНТИВНИЙ
адвентивний (лат., зайшлий) чужий, не властивий; - адвентивний орган - адвентивна рослина
АДВЕНТИВНИЙ ОРГАН
придатковий орган рослини, який розвивається не на властивому місці; (напр., коріння на надземній частині, бруньки й пагони на коренях)
АДВЕНТИСТ
адвентист; ч. (лат., пришестя) рел. прихильник християнської протестантської секти, в основу віровчення якої покладено чекання другого пришестя Христа для Страшного суду над живими і …
АДВЕНТИЦІЯ
(лат., зайшлий, зовнішній) зовнішня оболонка судинної стінки, створена сполучною і м'язовою тканинами.
АДВЕРБІАЛІЗАЦІЯ
адвербіалізація; ж. (лат., прислівник) лінгв. перехід слів різних частин мови (переважно іменників і прикметників) у прислівники (наприклад, ранок - вранці).
АДВОКАТ
адвокат; ч. (лат., букв. - закликаний на допомогу) 1. юр. особа, що подає юридичну допомогу громадянам, установам, підприємствам і організаціям порадами, складанням різних юридичних …
АДВОКАТСТВО
адвокатство; с. (лат.) 1. Діяльність чи професія адвоката. 2. Організація адвокатів.
АДВОКАТУРА
адвокатура; ж. (лат.) 1. Діяльність чи професія адвоката. 2. Об'єднання осіб, що займаються адвокатською діяльністю. Див. також: адвокат
АДГЕЗІЯ
адгезія; ж. (лат., прилипання) взаємне прилипання двох різнорідних твердих тіл або рідин при їхньому контакті.
АДДАКС
(лат.) вид жуйних парнокопитних родини бичачих. Поширені в Африці. Інша назва - нубійська антилопа.
АДДЕНУМ
(лат. додавати) додаток до угоди (переважно про фрахтування судна) складений сторонами, що підписали угоду. Див. також: фрахт
АДДУКТОР
аддуктор; ч. (лат., приводжу) привідний м'яз. Протлежне - абдуктор. Див. також: абдуктор
АДДУКЦІЯ
аддукція; ж. (лат., стискання) приведення; рух кінцівок, їхніх окремих частин, язика, очей в напрямі до серединної площини тіла, протилежний відведенню, абдукції. Див. також: абдукція
АДЕКВАТНИЙ
адекватний (лат., прирівняний) рівний, відповідний, тотожний. Див. також: ідентичний
АДЕНІЛАТКІНАЗА
фермент, що бере участь у клітинному енергетичному обміні. Див. також: кінази
АДЕНІТ
аденіт; ч. (гр., залоза) мед. запалення лімфатичних вузлів інша назва - лімфаденіт.
АДЕНДУМ
адендум; ч. (лат., букв. - те, що має бути додане) додаток до договору, що змінює або доповнює ті чи інші його умови.
АДЕНОЇДИ
(гр.) мед. хворобливе розщеплення лімфатичних носоглоткових мигдаликів. Див. також: мигдалики
АДЕНОВІРУСИ
(гр., залоза і віруси) мед. велика група вірусів, які містять ДНК. Виділені з клітин аденоїдів, мигдаликів та з шлунково-кишкового тракту людини. Спричинюють ряд захворювань: гострий …
АДЕНОЗИН
(гр., залоза) мед., хім. органічна сполука, безбарвні кристали. Міститься переважно в деяких ферментах. Введення А. в організм посилює серцеву діяльність.
АДЕНОЗИНТРИФОСФАТАЗИ
(аденозин, гр., три і фосфатази) група ферментів, що каталізують відщеплення від аденозинтрифосфорної кислоти одного чи двох залишків фосфорної кислоти зі звільненням енергії, яка …
АДЕНОКАРЦИНОМА
аденокарцинома; ж. мед., анат. (гр., залоза і карцинома) мед. злоякісна пухлина, що розвивається з епітелію залоз; залозистий рак.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>

© ukrslov.com - 2010