Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
АЖИТАЦІЯ
ажитація; ж. (фр., від лат., приведення в рух) збуджний стан, сильне хвилювання.
АЖУР
ажур; ч. (1) (фр., на сьогодні) 1. Виконання бухгалтерських записів у день проведення відповідних операцій. 2. розм. Повний порядок. В ажурі - у порядку. (2) (фр., робити …
АЖУРНИЙ
ажурний 1. Прозірчастий, мережчатий, наскрізний, прорізний. 2. Мистецьки, тонко виконаний.
АЖЮСТУВАТИ
(фр., вивіряти, узгоджувати) правильно складати бухгалтерські рахунки.
АЗАЗЕЛЬ
(євр.) демон пустелі, якому євреї, за Біблією, щороку приносили у жертву козла.
АЗАЛІЯ
азалія; ж. (гр., сухий) назва кількох видів рослин роду рододендрон родини вересових. Декоративні кущі.
АЗАРИН
азарин; ч. (лат.) жовта фарба, яку добувають з рослин; кінський ладан.
АЗАРТ
азарт; ч. (фр., випадок, риск, з ісп., агат, від араб, аз-загр - гральна кість) захоплення, завзяття, запальність, гарячковість.
АЗБЕСТ
азбест; ч. (гр., букв. - невгасимий) тонковолокнисті мінерали класу силікатів. Вогнестійкі, кислото- та луготривкі. Використовують для виробництва вогнетривких тканин, у будівництві.
АЗБЕСТИТ
теплоізоляційний матеріал з короткого азбестового волокна. Найширше застосовують у теплотехніці.
АЗБОЛІТ
азболіт; ч. (азб(ест) і ...літ) будівельний матеріал, суміш магнезіального цементу, тирси й азбестового волокна. Застосовують головним чином для настилання підлоги.
АЗБОПЛАСТИКИ
(азб(ест) і пластики) пластмаси з наповнювачами з азбесту. Застосовують у хімічному машино- і апаратобудуванні, в ракетній техніці.
АЗБОЦЕМЕНТ
азбоцемент; ч. (азб(ест) і цемент) будівельний матеріал, який виготовляють з водної суміші цементу й азбесту.
АЗЕОТРОПНА СУМІШ
(а..., гр., киплю і ...тропний) однорідна суміш рідин, яка при перегонці не поділяється на фракції.
АЗИ
(ісл.) добрі боги у скандинавській міфології.
АЗИДИ
солі азотистоводневої кислоти. Більшість А.- вибухові речовини.
АЗИЛЬ
(гр.) пристанище; місце, де не можна переслідувати політичних супротивників; право захисту в іноземній державі.
АЗИЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
(гр.) археологічна культура часів раннього мезоліту; племена А. к. жили в Західній Європі і на півдні Східної Європи, головним чином у Криму. Від назви печери Мас д'Азіль (Франція), де …
АЗИМУТ
азимут; ч. (араб.,ас-сумут, множ. від ас-самт - шлях, напрям) 1. астр., геод. Горизонтальний кут між площиною меридіана точки спостереження і вертикальною площиною, що проходить через цю …
АЗОЙСЬКА ЕРА
Найдавніша ера в історії Землі. Інша назва - архейська ера.
АЗОНАЛЬНІСТЬ
(а... і гр., пояс) поширення певного явища незалежно від зональних особливостей даної території.
АЗОНИ
(гр.) спільні боги, яким поклонялися всі народи у Римській імперії.
АЗООГЕНІЯ
(гр.) 1. Народження мертвого немовляти. 2. Галузь анатомії, що вивчає мертвонародження.
АЗОТ
азот; ч. (а... і гр., живу) хімічний елемент, символ N, ат. н. 7; газ без кольору, запаху, складова частина повітря, не підтримує горіння; входить до складу білків, ферментів, гормонів, …
АЗОТЕМІЯ
(азот... і ...емія) затримка в крові людини і тварин азотистих продуктів білкового обміну.
АЗОТИЗАЦІЯ
азотизація; ж. насичення поверхні металевих виробів азотом для надання їм твердості, підвищення стійкості проти спрацювання тощо. А. піддають вироби з сталі, титану, деяких сплавів.
АЗОТНІ ДОБРИВА
речовини, що містять азот (селітра, торф тощо) і застовують у сільському господарстві.
АЗОТНА КИСЛОТА
безбарвна димляча рідина з різкам запахом; сильний окислювач, реагує майже з усіма металами. Застосовують у виробництві добрив, вибухових речовин, органічних барвників
АЗОТНИЙ
азотний той, що стосується азоту - азотна кислота - азотні добрива
АЗОТОБАКТЕР
азотобактер; ч. (азот і бактер(ія)) рід аеробних бактерій, здатних засвоювати молекулярний азот повітря; збагачує грунт азотистими сполуками. Див. також: аероби
АЗОТОБАКТЕРИН
азотобактерин; ч. добриво, що містить бактерії з роду азотобактер. Інша назва - азотоген.
АЗОТУРІЯ
(азот і урія) підвищене виділення з сечею азотистих продуктів.
АЗОТФІКСАЦІЯ
(азот і фіксація) процес зв'язування молекулярного азоту атмосфери в азотисті сполуки, що здійснюється азотфіксуючими організмами (напр., бульбочковими бактеріями).
АЗРАІЛЬ
ангел смерті у магометан.
АЗУР
(фр., синява, блакить, від араб, лазавард - синій камінь) синій барвник, який одержують з метиленової синьки; застосовують у мікроскопічній техніці при дослідженні крові, мікроорганізмів.
АЗУРИТ
азурит; ч. (фр., синява, блакить) мінерал класу карбонатів, блакитного або синього кольорів. Мідна руда; використовують також для виготовлення синьої фарби.
АЗЯМ
(перс.) літній верхній одяг типу сіряка у російських селян.
АЙВА
айва; ж. (тур.) 1. Південне плодове дерево родини яблуневих. 2. Жовтий кисло-солодкий плід цього дерева, схожий на яблуко.
АЙКІНІТ
рідкісний мінерал класу сульфосолей, свинцево-сірого кольору з металевим блиском. Від прізвища англійського геолога А. Айкіпа.
АЙЛ
(тюрк.) 1. У монгольських народів - кочова сімейна група. 2. У киргизів і алтайців - селище кочовиків, де проживають далекі і близькі родичі. 3. У сучасній Киргизії - сільська …
АЙЛАНТ
айлант; ч. (малайське) бот. рід деревних рослин родини симарубових. Поширені переважно в Китаї, Індії, Австралії. Відзначаються міцною деревиною. Листям годують гусінь шовкопряда. …
АЙМАК
аймак; ч. (монг.) 1. У тюркських і монгольських народів спочатку рід, плем'я і навіть народ; за феодалізму - уділ, іноді ханство (у монголів). 2. Місцева назва районів у Бурятській і …
АЙРАН
айран; ч. (тюрк.) молочний продукт, що нагадує кефір. Вживають як прохолодний напій у Казахстані, Середній Азії, на Кавказі та в Сибіру. Див. …
АЙРШИР
молочна порода великої рогатої худоби, а також корова такої породи. Виведена в Шотландії у графстві Айршир. Див. також: пінцгау, симентал, швіц, шортгорн
АЙСІНГ
(англ., ковзання по льоду) у хокеї з шайбою - прокидання шайби через всі зони при однаковій кількості гравців у обох командах. Див. також: хокей
АЙСБЕРГ
айсберг; ч. (англ., букв. - льодова гора) велика плаваюча брила льоду, що відкололася від льодовика і сповзла в океан, море або озеро. Над поверхнею води може підніматись до 100 метрів, …
АКІНЕЗІЯ
акінезія; ж. (гр., нерухомість) втрата здатності до довільних рухів внаслідок паралічу, болю, при деяких психічних захворюваннях. Див. також: адинамія, гіподинамія
АКІНЕТИ
(гр., нерухомий) нерухомі клітини, що утворюються у водоростей нестатевим шляхом; здатні переносити несприятливі умови.
АКА
ака рід деревних або кущових субтропічних рослин родини миртових. Інша назва - фейхоа. Див. також: фейхоа
АКАДЕМІАДА
академіада; ж. (академічна спартакіада) спортивні змагання колективів науковців академій наук.
АКАДЕМІЗМ
академізм; ч. (фр.) 1. Суто теоретичне спрямування наукової роботи і навчання, відірваність їх від практики, від вимог життя. 2. Напрям в образотворчому мистецтві, який установив …
АКАДЕМІК
академік; ч. 1. Дійсний член академії як корпорації вчених, обраний її загальними зборами. 2. Послідовник філософської школи, заснованої давньогрецьким філософом Платоном. Див. …
АКАДЕМІЧНА ГОДИНА
призначений час для уроку в школі чи для лекції.
АКАДЕМІЧНИЙ
академічний 1. Той, що стосується академії. 2. Навчальний; - академічний рік - академічна година 3. Той, хто додержується існуючих традицій, канонів, властивих академізмові (напр., А. …
АКАДЕМІЧНИЙ РІК
частина року, протягом якої відбуваються заняття у вищій школі
АКАДЕМІЯ
академія; ж. (гр., назва садів поблизу Афін, які, згідно з легендою, належали міфічному героєві Академу) 1. Первісна назва філософської школи, заснованої Платоном (4 ст. до н. е.). 2. …
АКАЖУ
(фр., з мови тупі-гуарані - червоне дерево) назва кількох видів тропічних дерев родин сумахових і мелієвих. Дають цінну деревину, олії та камеді. Інша назва - кешью.
АКАЛЬКУЛІЯ
(а... і лат., рахую) порушення здатності лічити і розуміти числа, спостерігається при деяких захворюваннях головного мозку.
АКАНТ
акант; ч. (гр., від колючка, терен) 1. Рід трав'янистих, рідше кущових рослин. Поширені в теплому поясі Азії, Африки і в Середземномор'ї. Багато видів - декоративні. 2. Прикраса у формі …
АКАНТОДИ
(гр., колючий) група палеозойських акулоподібних риб, плавники яких (крім хвостового) мали колючі шипи. Див. також: палеозой
АКАНТОЦЕФАЛОЛОГІЯ
(гр., колючка, голова і ...логія) наука про паразитичних червів класу скреблянок, або колючоголових (акантоцефалів).
АКАНТОЦЕФАЛЬОЗ
(гр., колючка і голова) захворювання, спричинюване глистами - скреблянками.
АКАНФ
(гр., від колючка, терен) Акант. 1. Рід трав'янистих, рідше кущових рослин. Поширені в теплому поясі Азії, Африки і в Середземномор'ї. Багато видів - декоративні. 2. Прикраса у формі …
АКАРІАЗИС
(гр., кліщ) хвороба рослин, спричинювана кліщами. Характеризується численними червонуватими здуттями й наростами на листках та бруньках.
АКАРАПІДОЗ
(гр., кліщ і лат., бджола) хвороба дорослих бджіл, спричинювана кліщем. Інша назва - кліщова хвороба.
АКАРИНИ
(гр., кліщ) кліщі, група членистоногих тварин класу павукоподібних, багато з яких є носіями збудників різних хвороб.
АКАРИНОЗИ
(гр., кліщ і ...поз) хвороби, спричинювані паразитичними кліщами, напр. короста.
АКАРИЦИДИ
(гр., кліщ і ...циди) речовини, що їх застосовують для боротьби з паразитичними кліщами. Див. також: афіциди, інсектициди, ларвіциди
АКАРОЗ
(гр. кліщ і ..оз) хронічне захворювання тварин, викликане підшкірними паразитами.
АКАРОЛОГІЯ
акарологія; ж. (гр., кліщ і ...логія) розділ зоології, що вивчає кліщів. Див. також: зоологія
АКАФІСТ
акафіст; ч. (гр.) у християнській богослужебній літературі - особливий вид молитовно-хвалебних пісень на честь Христа, Богородиці й святих. Первісне - гімн на честь Богородиці, співаний з …
АКАЦІЯ
акація; ж. (гр.) назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками.
АКВІЗИТОР
аквізитор; ч. (лат., від додаю, збільшую) агент транспортних або страхових організацій, в обов'язки якого входить залучення нових вантажів або страхувань.
АКВІЛЕГІЯ
(лат., вода і збираю) багаторічна трав'яниста рослина.
АКВІЛОН
аквілон; ч. (лат., північний вітер) 1. У римській міфології бог вітру. 2. Сильний північний або північно-східний вітер.
АКВА...
(лат., вода) у складних словах відповідає поняттю "водний".
АКВАДАГ
аквадаг; ч. (аква... і англ., графітовий пил) суміш (суспензія) графіту з водою. Застосовують для утворення на внутрішній поверхні кінескопа електропровідного шару.
АКВАЛАНГ
акваланг; ч. (аква... і англ., легеня) автономний апарат для забезпечення дихання людини під водою - балон зі стиснутим повітрям, з якого виходить шланг з кінцевиком, який вставляється в …
АКВАМАРИН
аквамарин; ч. (лат., морська вода) мінерал класу силікатів, прозорий різновид берилу, переважно синювато-зеленого або блакитного кольорів. Дорогоцінний камінь.
АКВАМЕТРІЯ
акваметрія; ж. (аква... і ...метрія) методи визначення кількості води в різних речовинах.
АКВАМОБІЛЬ
(аква... і лат., рухомий) невеликий відкритого типу підводний човен з запасом повітря. Призначений для переміщення водолазів з аквалангами в спорядженні без залізного шолома.
АКВАНАВТИКА
(аква... і ...навтика) теорія і практика тривалого (багатодобового) перебування людини (гідронавта) під водою.
АКВАПЛАН
акваплан; ч. (аква... і ...план) плотик, стоячи на якому, спортсмен, що тримається за буксирний шнур самохідного судна, пересувається по воді.
АКВАРІУМ
акваріум; ч. (лат., водойма) 1. Посудина (скляна або зі скляними стінками) для утримання та розведення водяних тварин і рослин. 2. Спеціальний заклад з басейнами для утримання живих …
АКВАРЕЛЬ
акварель; ж. (фр., з іт., від вода) 1. Клейові фарби, що розводяться водою. 2. Живопис такими фарбами. 3. Картина, малюнок, виконані такими фарбами.
АКВАРИСТИКА
(лат., вода) розведення тварин та рослин в акваріумах.
АКВАТИНТА
акватинта; ж. (іт., від лат. вода і забарвлений, тонований) 1. Ручний спосіб виготовлення друкованої форми у вигляді заглибленої гравюри на металі. 2. Різновид гравюри, оснований на …
АКВАТИПІЯ
(лат.) поліграфічне відтворення малюнків водяними (знежиреними) фарбами. Див. …
АКВАТОРІЯ
акваторія; ж. (аква... і (тери)торія) ділянка водної поверхні у визначених межах; звичайно - водна частина морського порту з внутрішньою гаванню.
АКВЕДУК
акведук; ч. (лат., водопровід, від вода і веду) мостова споруда для переведення водопроводів, зрошувальних і гідроенергетичних каналів через глибокі яри, міжгір'я, залізниці. Див. …
АКИН
акин; ч. (тюрк.) у казахів, киргизів та деяких інших народів співець-імпровізатор, що виконує речитативом свої вірші під акомпанемент домбри або кобиза. Див. …
АКЛІМАТИЗАТОР
акліматизатор; ч. приміщення для вирощування молодняка домашньої птиці у віці від 60до 180 днів в умовах, близьких до умов утримання дорослої птиці.
АКЛІМАТИЗАЦІЯ
акліматизація; ж. (лат., до, для і клімат) пристосування рослин і тварин до нових умов існування. Див. також: адаптація, акомодація
АКЛАМАЦІЯ
акламація; ж. (лат., від виголошую) прийняття чи відхилення зборами тієї чи іншої пропозиції без підрахунку голосів, на основі реакції учасників зборів, що виявляється у вигуках, різних …
АКМІНІТ
(ак(устика) і мін(ерал)) будівельний матеріал, майже непроникний для звуків. Плити з А. застосовують для облицьовування стін і стель жител.
АКМЕЇЗМ
акмеїзм; ч. (гр., вершина чогось) модерністська течія в російській поезії на початку 20 ст. Акмеїсти сповідували теорію "чистого мистецтва", аполітизм, індивідуалізм та містику.
АКОЛАДА
(фр., букв. - обійми) муз. дужка (пряма або фігурна), що з'єднує кілька нотних рядків.
АКОМОДАЦІЯ
акомодація; ж. (лат., від пристосовую) 1. лінгв. Пристосування вимови суміжних приголосних і голосних звуків, внаслідок чого властивості одного звука частково поширюються на інший. 2. …
АКОМОДАЦІЯ ОКА
здатність ока виразно бачити предмети на різній відстані.
АКОМПАНІАТОР
акомпаніатор; ч. (іт.) виконавець акомпанементу. Див. також: акомпанемент

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>

© ukrslov.com - 2010