Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
АКУМУЛЯТОР
акумулятор; ч. (лат., збирач, від нагромаджую) 1. Прилад для нагромадження електричної енергії. 2. гідр. Апарат для нагромадження енергії води.
АКУМУЛЯЦІЯ
акумуляція; ж. (лат., нагромадження) 1. Нагромадження, збирання, напр. А. енергії. 2. геол. Процеси нагромадження на поверхні Землі і на дні водних басейнів мінеральних речовин та …
АКУПЕДІЯ
(гр., чую і ...педія) розділ педагогіки, що досліджує проблеми виховання й навчання дітей з вадами слуху.
АКУПУНКТУРА
акупунктура; ж. (лат., голка і укол) метод лікування голкоуколюванням. Походить з Китаю. Інша назва - голкотерапія.
АКУРАТНИЙ
акуратний (лат.) 1. Кукібний, охайний, чепурний; про ретельну, старанну, приємну, чисту на вигляд людину. 2. Який підтримується у порядку; старанно зроблений; точно виконаний.
АКУСМА
(гр., почуте) слухове уявлення про звук.
АКУСТИКА
акустика; ж. (гр., слуховий) 1. Розділ фізики, що вивчає звукові явища. 2. Чутність звуків у якомусь приміщенні.
АКУСТИЧНИЙ РАДІОМЕТР
прилад для вимірювання звукового тиску.
АКУТ
акут; ч. (лат., різкий, гострий) 1. Гострий тон, гострий наголос, тобто підвищення звуку в давньогрецькій мові. 2. Діакритичний знак для позначення закритості "e" у французькій мові. 3. …
АКУШЕР
акушер; ч. (фр., допомагати при пологах) лікар, спеціаліст з надання допомоги жінці під час вагітності, при пологах і у післяродовий період.
АКУШЕРСТВО
акушерство; с. (фр., приймати пологи) 1. Галузь медицини, що розробляє заходи лікарської допомоги жінкам під час вагітності, пологів і в післяпологовий період. 2. Діяльність акушера, …
АКХ'ЯНА
(санскр., букв. розповідь) оповідні жанри найдавніших пам'яток літератури стародавніх народів Індії.
АКЦІОНЕР
акціонер; ч. (франц.) власник акцій.
АКЦІОНЕРНИЙ
акціонерний заснований на акціях; А-не товариство - основна організаційна форма підприємств, капітал яких утворюється з внесків пайовиків (акціонерів) шляхом купівлі акцій.
АКЦІЯ
абстракція; ж. (1) (лат., дія, дозвіл) цінний папір, який свідчить про те, що власник уніс певний пай у підприємство і має право на участь у справах і прибутках цього підприємства. Див. …
АКЦЕНТ
акцент; ч. (лат., наголос) 1. Характер вимови, властивий тій або іншій мові (діалекту) чи особі. 2. лінгв. Наголос у слові. 3. Особлива увага на чому-небудь; підкреслення, наголошення, …
АКЦЕНТОЛОГІЯ
акцентологія; ж. (акцент і ...логія) розділ мовознавства, що вивчає особливості словесного наголосу.
АКЦЕНТУАЦІЯ
акцентуація; ж. (лат.) 1. Позначення наголосів. 2. Підвищення голосу при вимові.
АКЦЕНТУВАННЯ
акцентування; с. (лат.) акцентуація; 1. Позначення наголосів. 2. Підвищення голосу при вимові.
АКЦЕНТУВАТИ
акцентувати (лат., наголошую) 1. Виразно вимовляти, з наголосом, підкресленням. 2. Виділяти підсиленням окремий звук або акорд. 3. перен. звертати, зосереджувати увагу.
АКЦЕПТ
акцепт; ч. (лат., прийнятий) 1. фін. Форма розрахунків, при якій платіжна вимога, виписана постачальником, оплачується банком тільки після згоди боржника. 2. фін. Напис на векселі, що …
АКЦЕПТАНТ
акцептант; ч. (лат., той, хто приймає) особа, яка зобов'язалася сплатити за пред'явленим рахунком, векселем. Див. також: акцепт, вексель
АКЦЕПТОР
акцептор; ч. (лат., одержувач) 1. Частинка, що приєднує електрони. 2. В хімії комплексних сполук - компонента, яка за певних умов приєднує два електрони. 3. В радіаційній хімії - …
АКЦЕПТУВАТИ
акцептувати (лат., приймаю) 1. Прийняти рахунок, вексель до платежу. 2. перен. Схвалити.
АКЦЕСІЙНИЙ ДОГОВІР
(лат., приєднання) договір, підписуючи який держава приєднується до договору, укладеного раніше між іншими державами.
АКЦЕСОРНИЙ
акцесорний (лат., привхідний) додатковий договір або зобов'язання, що приєднується до іншого (головного) зобов'язання.
АКЦИДЕНТНИЙ
акцидентний (лат., випадковий) випадковий, побічний, неістотний; А-ні роботи - дрібні набірні друкарські роботи: бланки, рахунки, анкети, атестати, запрошення, об'яви, афіші тощо.
АКЦИДЕНЦІЯ
акциденція; ж. (лат., випадковість) філос. випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.
АКЦИЗ
акциз; ч. (фр., від лат., обрізую) непрямий податок на товари і послуги, здебільшого на предмети широкого вжитку, комунальні та транспортні послуги.
АЛІ
авторалі; с. (араб.) 1. Титул турецьких вельмож. 2. Старший писар у турків і татар.
АЛІЄНАЦІЯ
(англ., фін.) 1. Відчуження майна. 2. Операція щодо зміни власника акції, капіталу, цінності, тобто передавання майна, що належало одній особі, у власність іншій.
АЛІБІ
алібі; с. (лат., в іншому місці) доказ непричетності особи до злочину, оскільки вона в момент вчинення його перебувала в іншому місці.
АЛІГНІН
папір, застосовуваний як перев'язочний матеріал (замінник вати).
АЛІДАДА
алідада; ж. (арабє, аль-ідада - лінійка) деталь астрономічних і геодезичних кутомірних інструментів, що обертається навколо осі, яка проходить через центр лімба. Див. також: лімб
АЛІЗАРИН
алізарин; ч. (фр., ісп., від араб, аль-асару - вичавлений сік) хім. органічна сполука, барвник; оранжеві кристали. Застосовують в аналітичній хімії, поліграфії тощо.
АЛІКАНТЕ
аліканте; с. (ісп.) солодке вино з околиць міста Аліканте в Іспанії.
АЛІКВОТИ
(лат., кілька) 1. муз. Тони, що супроводять головну мелодію. 2. Частини величини, на які ціле ділиться без остачі.
АЛІЛУЯ
алілуя (давньоєвр., галлелуйа - славте бога) 1. Вигук славлення бога в іудаїзмі, запозичений християнством. 2. перен. Співати алілую - надмірно вихваляти.
АЛІМЕНТАРНИЙ
аліментарний (фр., їстівний) той, що стосується харчування.
АЛІМЕНТАЦІЯ
1. У Стародавньому Римі система державної допомоги дітям незаможних батьків і сиротам. 2. Обов'язок сплачувати аліменти. Див. також: аліменти
АЛІМЕНТИ
аліменти; мн. (лат., годування, утримання) утримання, яке в передбачених законом випадках зобов'язані надавати одні члени сім'ї іншим членам сім'ї, що потребують матеріальної допомоги …
АЛІСУМ
(здогадне гр., вживаний проти сказу) рід трав'янистих, рідше кущових рослин родини хрестоцвітих. Багато видів, переважно середземноморських, вирощують як декоративні рослини. Дикорослий А. …
АЛІТЕРАЦІЯ
алітерація; ж. (лат., до, при і літера) повторення однорідних приголосних звуків у вірші, реченні, строфі для досягнення більшої звукової виразності.
АЛІТУВАННЯ
алітування; с. (нім., вкривати алюмінієм) нанесення на металеві (здебільшого - стальні та чавунні) вироби алюмінієвого покриття, щоб запобігти їх окисленню. Див. також: корозія
АЛІФАТИЧНІ СПОЛУКИ
(гр., мазь, жир) органічні сполуки з відкритими ланцюгами атомів вуглецю. Інша назва - жирні сполуки, ациклічні сполуки.
АЛІЦИКЛІЧНИЙ
той, що стосується органічних сполук, в яких атоми вуглецю з'єднані в циклічні ланцюжки.
АЛІЦИН
(лат., часник) мед. лікарський препарат; антибіотик. Антибактеріальний засіб проти ряду мікроорганізмів.
АЛІҐАТОР
(англ., від ісп. ящірка) тупорилий крокодил; рід крокодилів; живуть у південно-східній частині США та в Китаї. Див. також: гавіал, кайман
АЛАЗОНИ
плем'я, яке в середині 1 тисячоліття до н.е. жило в басейні р. Південний Буг на північ від Ольвії.
АЛАЛІЯ
алалія; ж. (гр., німий) відсутність або обмеження мови у дітей з нормальним слухом внаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку. Див. …
АЛАНІН
аланін; ч. ациклічна амінокислота, дуже поширена в живій природі. Див. також: амінокислоти
АЛАНИ
(самоназва - ірони) іраномовні племена сарматського походження, які жили з 1 ст. н.е. на території між нижнім Дніпром і Південним Уралом, а також на Північному Кавказі. Частина аланів під …
АЛАНТОЇС
(гр., ковбасоподібний) одна із зародкових оболонок плазунів, птахів і ссавців. Виконує функції органів дихання, виділення і живлення зародка. У ссавців бере участь в утворенні плаценти й …
АЛАРМІСТ
(фр., панікер, від тривога, неспокій) людяна, яка схильна до паніки, поширює неперевірені, необгрунтовані чутки, що викликають тривожні настрої.
АЛАСИ
(якут.) неглибокі зниження рельєфу округлої форми, зайняті луками, здебільшого термокарстового походження. Див. також: термокарст
АЛАСТОР
(гр.) у грецькій міфології - дух помсти, який переслідував нащадків за гріхи їхніх предків.
АЛАФА
(тат.) данина татарам під час татарської навали.
АЛАЧА
(тат.) перська шовкова тканина.
АЛГЕБРА
алгебра; ж. (араб., аль-джабр, аль-габр) розділ математики, в якому вивчають дії над величинами незалежно від їхніх числових значень. Основний зміст А. - методи розв'язування алгебричних …
АЛГЕБРИЧНІ ЧИСЛА
числа, які є коренями алгебричних рівнянь з раціональними коефіцієнтами
АЛГЕБРИЧНА СУМА
сума додатних і від'ємних чисел
АЛГЕБРИЧНА ФУНКЦІЯ
функція, пов'язана з незалежною змінною алгебричним рівнянням
АЛГЕБРИЧНЕ РІВНЯННЯ
рівняння, кожна частина якого є многочленом відносно невідомих чисел.
АЛГЕБРИЧНИЙ
алгебричний той, що стосується алгебри; - алгебрична сума - алгебрична функція - алгебричні числа - алгебричне рівняння
АЛГОЛ
алгол; ч. (англ., алгоритмічна мова) назва кількох алгоритмічних мов і створених на їхній основі мов програмування для цифрових обчислювальних машин не орієнтованих на конкретний тип …
АЛГОРИТМ
алгоритм; ч. (лат.) сукупність дій (правил) для розв'язування даної задачі. Від імені середньовічного узбецького математика Мухамеда-ібн-Суса (арабізоване аль-Хорезмі).
АЛГОРИТМІЗАЦІЯ
алгоритмізація; ж. побудова алгоритму, що реалізує певний процес; - алгоритмізація процесів
АЛГОРИТМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ
опис процесів мовою математичних символів для одержання алгоритму.
АЛГОРИТМІЧНА МОВА
формальна мова, призначена для записування алгоритмів; речення її є алгоритмами.
АЛГОРИТМІЧНИЙ
алгоритмічний той, що стосується алгоритму; - алгоритмічний процес - алгоритмічна мова
АЛГОРИТМІЧНИЙ ПРОЦЕС
обчислювальний процес, результат якого знаходять за допомогою певного алгоритму
АЛДЕАМЕНТУ
(порт.) в колишніх португальських колоніях т. зв. стратегічні поселення, які фактично були концтаборами для корінного африканського населення.
АЛЕАТОРИКА
(лат., гральний) формалістичний напрям у сучасній музиці, який проголошує головним у творчості й виконавстві принцип випадковості, коли музична композиція будується на основі …
АЛЕАТОРНІ ОПЕРАЦІЇ
(лат., гравець у кості, професійний гравець) рисковані операції, угоди (парі, лотерея, деякі біржові операції).
АЛЕБАРДА
алебарда; ж. (фр., іт.) старовинний тип колючо-рубаючої холодної зброї у вигляді списа, на кінці якого прикріплювалася бойова сокира. На обуху сокир часто робився гак для стягування …
АЛЕБАСТР
алебастр; ч. (гр.) будівельний гіпс - білий дрібнозернистий будівельний матеріал. Див. також: гіпс
АЛЕВРИТ
алеврит; ч. (гр., борошно) дрібнозерниста пухка осадочна гірська порода, за розмірами уламків (0,1 - 0,01 мм) проміжна між глинами та піском (мул, лес).
АЛЕВРОЛІТ
(гр., борошно і ...літ) тверда гірська порода, зцементований алеврит. Див. також: алеврит
АЛЕГОРІЯ
алегорія; ж. (гр., від інший і говорю) 1. Іносказання. 2. Втілення в конкретному художньому образі абстрактного поняття.
АЛЕГОРИЧНИЙ
алегоричний образно виражений. Див. також: алегорія
АЛЕЙКІЯ
(а... і гр., білий) захворювання кровотворних органів, яке характеризується різким зменшенням кількості або цілковитою відсутністю зернистих лейкоцитів у крові.
АЛЕЙКЕМІЯ
алейкемія; ж. (а... і лейкемія) лейкоз, білокрів'я; злоякісне захворювання системи крові, яке характеризується розростанням патологічних клітин кровотворної тканини.
АЛЕЙРОДИДИ
(гр., борошняний) підряд рівнокрилих хоботних комах. Поширені переважно в тропіках. Деякі види - шкідники овочевих та ягідних культур. Інша назва А. - білокрилки.
АЛЕЙРОМЕТР
алейрометр; ч. (гр., мука і ...метр) пристрій для вимірювання ступеню розбухання муки.
АЛЕЙРОН
алейрон; ч. (гр., борошно) найдрібніші білкові зерна в клітинах насіння злаків та інших рослин.
АЛЕКСІЯ
алексія; ж. (а... і гр., читаю) порушення навичок читання внаслідок втрати розуміння написаних слів чи впізнавання окремих літер. Спричинюється ураженням кори головного мозку. Див. …
АЛЕКСАНДРИТ
дорогоцінний камінь, різновид хризоберилу; при денному світлі А. темно-зелений, при штучному - темно-червоний. Див. також: хризоберил
АЛЕКСИКАЛІЗМ
(а... і гр., словник) рід афазії, яка проявляється в семантично-лексичних розладах мови хворого, головним чином у неспроможності правильно називати предмети.
АЛЕКСИН
(гр., відбиваю, захищаю) захисна речовина сироватки крові, активує розчинення бактерій. Інша назва цієї речовини - цитаза.
АЛЕКТО
(гр.) одна з трьох фурій у грецькій міфології. Див. також: фурії
АЛЕКТРІОМАХІЯ
(гр.) бій півнів як різновид спорту.
АЛЕЛІ
(гр., взаємно) алеломорфи; спадкові одиниці (гени), які містяться в однакових ділянках гомологічних (парних) хромосом і визначають напрям розвитку однієї і тієї самої ознаки.
АЛЕЛІЗМ
алелізм; ч. алеломорфізм; існування гена в різних станах (алелях), які виникають шляхом мутацій із нормального гена.
АЛЕЛОПАТІЯ
(гр., один одного, взаємно і ...патія) вплив одних рослин на інші внаслідок виділення ними різних речовин.
АЛЕМАНДА
(фр., букв. - німецька) старовинний німецький плавний танок; був поширений у Франції 16 ст.
АЛЕРГІЯ
алергія; ж. (гр., інший і дія) 1. Підвищена чутливість організму тварин і людини до впливів на нього алергенів. Виявляється у вигляді анафілаксії, ідіосинкразії, сироваткової хвороби …
АЛЕРГАН
протиалергічний препарат. Див. також: алергія
АЛЕРГЕН
алерген; ч. (алер(гія) і ...ген) чужорідна речовина, що спричинює алергію. А. можуть бути білки, бактерії, лікарські препарати тощо. Див. також: алергія
АЛЕРГОЛОГІЯ
алергологія; ж. (алергія і ...логія) наука, яка вивчає причини виникнення, розвиток, профілактику та лікування алергічних захворювань. Див. також: алергія
АЛЕЯ
алея; ж. (фр., від іти) дорога, обабіч обсаджена деревами, кущами.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>

© ukrslov.com - 2010