Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
АЛЕҐАЦІЯ
(лат.) посилання у розмові чи творі на певного письменника.
АЛЕҐРІ
алеґрі; с. (іт., букв. - будьте веселими) лотерея з негайною виплатою виграшу.
АЛЕҐРЕТО
алеґрето (іт.) помірно швидкий музичний темп, повільніший від алегро, але жвавіший від модерато; п'єса або частина її, написана в характері алеґрето. Див. також: алеґро, модерато
АЛЕҐРО
алеґро (іт., букв. - веселий) 1. Швидкий музичний темп; п'єса або частина її, що виконується в цьому темпі. 2. У класичному танці швидка частина па-де-де, па-де-труа або масовий …
АЛКІЛ
алкіл; ч. (від алкоголь) одновалентний залишок - радикал вуглеводню жирного ряду. А. є бутил, метил, етил, пропіл та ін. Див. також: валентність
АЛКІЛСУЛЬФАТИ
(алкіл і сульфати) хім. ефіри сірчаної кислоти. Застосовують переважно для алкілування органічних сполук. Див. також: ефір
АЛКІЛУВАННЯ
введення алкілу в молекулу органічної сполуки. Див. також: алкіл
АЛКІНИ
органічні сполуки, ненасичені вуглеводні з одним потрійним зв'язком між атомами в молекулі. Найпростішим А. є ацетилен.
АЛКАЛІЗАЦІЯ
алкалізація; ж. (араб, аль-калі - луг) додавання лугів до речовин.
АЛКАЛІМЕТРІЯ
алкаліметрія; ж. (араб, аль-калі - луг і ...метрія) метод визначення кількості кислоти в розчинах шляхом додавання до них лугу (або його розчину).
АЛКАЛОЇДИ
(араб, аль-калі - луг і ...оїд) органічні азотовмісні речовини переважно рослинного походження, що мають лужні властивості. Більшість А. застосовують як лікарські речовини.
АЛКАЛОЗ
алкалоз; ч. (араб, аль-калі - луг) підвищення лужності крові і тканин організму. Див. також: ацидоз
АЛКАНА
(араб, аль-хінна - хна) рід багаторічних трав'янистих рослин родини шорстколистих. Дає алканін, що його застосовують для забарвлення вин, харчових продуктів, фарбування вовни, шовку та як …
АЛКЕНИ
органічні сполуки, ненасичені вуглеводні з одним подвійним зв'язком між атомами в молекулі. Найпростішим А. є етилен. Інша назва - олефіни.
АЛКОГОЛІЗ
алкоголіз; ч. (алкоголь і ...ліз) обмінний розклад речовин при взаємодії з спиртами. А. є, напр., утворення етилацетату при взаємоді хлористого ацетилу з етиловим спиртом. А. подібний до …
АЛКОГОЛІЗАЦІЯ
алкоголізація; ж. (алкоголь) те саме, шо й спиртування.
АЛКОГОЛІЗМ
алкоголізм; ч. захворювання, що розвивається внаслідок зловживання спиртними напоями. Призводить до фізичних і психічних розладів. Див. також: дипсоманія
АЛКОГОЛОМЕТР
(алкоголь і ...метр) спиртометр, спиртомір; ареометр із шкалою для визначення міцності водоспиртових розчинів за їхньою густиною. Див. також: ареометр
АЛКОГОЛЬ
алкоголь; ч. (араб, аль-кухль - тонкий порошок) 1. Органічна сполука, що містить у молекулі гідроксильну групу (ОН). 2. розм. Винний спирт. Див. також: спирти
АЛКОГОЛЯТИ
органічні солеподібні сполуки, продукти заміщення металом водню гідроксильної групи спиртів. Широко застосовують в органічному синтезі.
АЛКОНОСТ
(гр.) в українських старовинних переказах - райський птах з людською головою.
АЛЛАХ
аллах; ч. (араб, аль-ілах - божество) бог в ісламі. Див. також: іслам
АЛЛЕМАНІСТИ
представники анархо-синдикалістського угруповання у французькому робітничому русі кінця 19 - початку 20 ст. Від прізвища їхнього лідера Ж. Аллемана. Див. також: анархо-синдикалізм
АЛМАЗ
алмаз; ч. (тюрк., з араб., гр., адамант) мінерал класу самородних неметалів, чистий кристалічний вуглець. Прозорий, переважно безбарвний, має найвищу серед відомих мінералів твердість. …
АЛО...
(гр., інший) у складних словах означає: інший, сторонній, чужорідний.
АЛОГІЗМ
алогізм; ч. (а... і ...логізм) 1. Непослідовність у міркуваннях, викликана порушенням законів логічного мислення. 2. філос. Ідеалістичне вчення, яке твердить, що знання досягають через …
АЛОГІЧНИЙ
алогічний (а... і логічний) суперечний логіці, безглуздий.
АЛОГАМІЯ
(ало... і ...гамія) запилення однієї квітки пилком іншої. Інша назва - чужозапилення. Див. також: автогамія
АЛОГРАФ
алограф; ч. (гр.) чужий рукопис; напис, підпис; те, що, на противагу автографу, є не вірогідним документом, а, як правило, підробкою.
АЛОД
(нім., від старонім., повний і володіння) повна спадкова власність на землю за феодалізму в Західній Європі. Див. також: альменда, апанаж, бенефіція, латифундія, манор, феод
АЛОЕ
алое; с. (гр.) 1. Багаторічна тропічна рослина з довгастим м'ясистим листям, укритим по краю шипами; столітник. 2. фарм. Сік цієї рослини, який використовують у медицині; сабур.
АЛОЗАВР
мегалозавр; ч. (ало... і ...завр) рід викопних плазунів, які жили за мезозойської ери. Див. також: мезозой
АЛОКУЦІЯ
(лат., від звертаюсь) урочиста промова; фраза, якою починається промова.
АЛОМЕТРІЯ
алометрія; ж. (ало... і гр., міра) нерівномірний ріст частин тіла, зміна темпів розвитку різних органів.
АЛОМОРФОЗ
(ало... і ...морфоз) пов'язане із зміною середовища перетворення організмів, коли одні відношення із середовищем замінюються іншими, більш-менш рівноцінними. Є одним з типів …
АЛОНІМ
(гр.) 1. Варіантна назва особи, географічного об'єкта (Константинополь - Стамбул, Георгій - Юрій). 2. Справжнє прізвище якоїсь особи, взяте автором для свого псевдоніма.
АЛОНЖ
алонж; ч. (фр., букв. - надставка) 1. Пряма або зігнута скляна трубка, якою рідина з холодильної частини пристроїв, де відбувається дистиляція, стікає в приймач. 2. тех. Прилад для …
АЛОПАТІЯ
алопатія; ж. (ало... і ...патія) застаріла назва, вживана гомеопатами по відношенню до звичайної, негомеопатичної системи лікування.
АЛОПАТРІЯ
(ало... і гр., батьківщина) тип видоутворення, при якому нові види виникають із популяцій, ареали яких не перекриваються.
АЛОПЛАСТИКА
(ало... і пластика) заміщення дефекту тканин та органів різними штучними матеріалами, які не впливають шкідливо на навколишні тканини. Алотрансплантат
АЛОТРАНСПЛАНТАЦІЯ
(ало... і трансплантація) пересадження трансплантата від одного представника якого-небудь біологічного виду іншому представникові того ж виду. Інша назва - гомотрансплантація.
АЛОТРОПІЯ
алотропія; ж. (ало... і ...тропія) властивість хімічного елемента існувати у вигляді двох або більше простих речовин з відмінними фізичними і хімічними властивостями (алотропних …
АЛОФАН
(ало... і гр., виявляюсь, видаюсь) мінерал класу силікатів, блідо-блакитного, зеленуватого, бурого кольорів.
АЛОФОН
алофон; ч. (гр., лінгв.) звук, що відрізняється від іншого звука фонетичною ознакою, а не функцією; фонетичний варіант у межах однієї фонеми.
АЛОХОЛ
алохол; ч. (ало... і гр., жовч) мед. лікарський препарат; жовчогінний засіб; підвищує моторику кишечника.
АЛОХОРІЯ
(ало... й ...хорія) поширення плодів, насіння та спор за допомогою зовнішніх факторів: вітру (анемохорія), води (гідрохорія), тварин (зоохорія) або людини (антропохорія).
АЛОХТОНИ
(ало... і ...хтони) 1. Організми, що населяють певну місцевість, але виникли в процесі еволюції в якомусь іншому місці. 2. Гірські породи і корисні копалини, що утворилися з матеріалу, …
АЛТАБАС
алтабас; ч. (тур., перс.) рід парчі, суцільно затканої срібними нитками.
АЛТЕЯ
алтея; ж. (гр., від виліковуюся) бот. рід багаторічних трав'янистих рослин родини мальвових. Поширені в помірній зоні Європи та Азії. В Україні культивують. Застосовують у медицині та …
АЛУНІТ
алуніт; ч. (фр., від галун) мінерал класу сульфатів, білий з сіруватим, жовтуватим або червонуватим забарвленням. Використовують для одержання сульфату алюмінію.
АЛУНД
(ал(юміній) і (кор)унд) штучний корунд. Одержують А. з бокситів.
АЛФАВІТ
алфавіт; ч. (гр., від назв перших літер алфавіту - альфа та бета, або віта) сукупність усіх літер, розміщених у певному, усталеному в даній мові порядку.
АЛХІМІЯ
алхімія; ж. (лат., з араб, аль-кімія) назва донаукової хімії, в основі якої лежала помилкова ідея про можливість перетворювати неблагородні метали на золото і срібло за допомогою …
АЛЬ-УД
(1. Стародавній арабський щипковий музичний інструмент. 2. Вірменський щипковий музичний інструмент типу лютні. Інша назва - уд.
АЛЬБІГОЙЦІ
учасники єретичного руху в Південній Франції 12-13 ст., прихильники вчень катарів і вальденсів. Назву пов'язують з м. Альбі - можливим центром руху; за іншими джерелами, альбігойці - це …
АЛЬБІДУМ
альбідум; ч. (лат., білуватий) різновид м'якої пшениці.
АЛЬБІНІЗМ
альбінізм; ч. (лат., білий) відсутність звичайної для даного виду організмів пігментації. У людей виявляється, зокрема, в ненормальній білості шкіри.
АЛЬБІНОС
альбінос; ч. (лат., білий) людина, тварина або рослина повністю або частково позбавлені пігментації (з особливостями альбінізму).
АЛЬБІТ
альбіт; ч. (лат., білий) мінерал класу силікатів, білий натрієвий польовий шпат. Використовують у керамічному виробництві.
АЛЬБІТОФІР
(альбіт і (пор)фір) магматична гірська порода, різновид порфіру, в якому кристали основної маси породи представлені альбітом.
АЛЬБІЦІЯ
альбіція; ж. рід деревних та кущових рослин родини мімозових. Поширені в тропіках і субтропіках. Деякі види мають цінну деревину й кору, багату на дубильні речовини або сапонін. В Україні …
АЛЬБА
альба; ч. (прованс., світанок) одна з жанрових форм середньовічної куртуазної лірики, строфічна пісня про розставання вранці закоханих після таємного побачення.
АЛЬБАТРОС
альбатрос; ч. (порт., буревісник) рід океанічних птахів ряду буревісникоподібних. Поширені переважно у Південній півкулі. В Україні - лише під час кочівель.
АЛЬБЕДО
альбедо; с. (лат., від білий) відношення кількості променистої енергії Сонця, відбитої від поверхні будь-якого тіла, до кількості енергії, що падає на цю поверхню. В середньому альбедо …
АЛЬБЕДОМЕТР
альбедометр; ч. (альбедо і ..метр) прилад для вимірювання альбедо різних фізичних тіл.
АЛЬБОМ
альбом; ч. (фр., від лат., біла таблиця) 1. Книга або зошит в оправі для віршів, малюнків, колекцій. 2. Окремо видана книга малюнків, ілюстрацій, креслеників.
АЛЬБОМІЦИН
(лат., білий і ...міцин) мед. лікарський препарат; антибіотик. Застосовують при лікуванні пневмонії, дизентерії, отиту тощо.
АЛЬБОРАДА
(ісп., ранкова пісня, від світанок) 1. Пісня іспанських пастухів на честь сходу Сонця. 2. Ранкова серенада.
АЛЬБУМІНИ
(лат., білок) прості білки; входять до складу тваринних і рослинних тканин, яєчного білка, молока, сироватки крові. Застосовують у фармацевтичній, кондитерській, текстильній промисловості.
АЛЬБУМІНУРІЯ
(лат., білок і ...урія) наявність білка в сечі. Інша назва - протеїнурія.
АЛЬБУЦИД НАТРІЙ
те саме, що й сульфацил-натрій.
АЛЬВЕОЛА
альвеола; ж. (лат., жолобок, виїмка) 1. Кінцевий відділ залози. 2. Кінцева частина респіраторного апарата в легенях ссавців. 3. Ямка, в якій міститься корінь зуба.
АЛЬВЕОЛЯРНИЙ
альвеолярний 1. Той, що мав ніздрювату, пористу будову. 2. А. приголосний - приголосний звук, під час вимовляння якого язик торкається піднебіння біля альвеол. 3. А-на піорея - те саме, …
АЛЬГІН
анальгін; ч. (лат., водорість) драглиста клейка речовина, яку добувають з морських водоростей. Застосовують для остаточної обробки (апретування) тканин, волокна, хутра.
АЛЬГАМБРА
Альгамбра; ж. (араб.) палац мавританських царів у Ґренаді, збудований у 13-14 ст., одна з найкращих пам'яток арабської скульптури.
АЛЬГОЛОГІЯ
альгологія; ж. (лат., водорість, морська трава і ...логія) розділ ботаніки, що вивчає водорості.
АЛЬГРАФІЯ
спосіб плоского друку з тонкої (0,6-0,8 мм) алюмінієвої друкованої форми. Застосовують для друкування карт, плакатів, репродукцій. ІНша назва - алюмінографія.
АЛЬДЕГІДИ
(лат., алкоголь, позбавлений водню) органічні сполуки, що містять карбонільну групу, зв'язану з атомом водню. Застосовують у виробництві фенолоальдегідних смол, у парфюмерії тощо.
АЛЬДОЗИ
(альдегід) органічні кристалічні речовини, солодкі на смак. Відіграють важливу фізіологічну роль. Деякі А. є в продуктах харчування (глюкоза); застосовують А. в медицині тощо.
АЛЬДОЛАЗА
фермент, що належить до ліаз, які розщеплюють і синтезують міжвуглецеві зв'язки ( - С - С- ). Конденсує альдегіди, від чого й походить назва. У рослин бере участь у фотосинтезі, у тварин - …
АЛЬДОСТЕРОН
альдостерон; ч. (альдегід гр., твердий) гормон стероїдної природи; виробляється кірковим шаром надниркових залоз, регулює в організмі мінеральний обмін.
АЛЬКАД
(ісп., від араб, аль-каді - суддя) старшина громади, суддя в Іспанії, в країнах Латинської Америки.
АЛЬКАЛЬД
алькальд; ч. (ісп., від араб, аль-каді - суддя) алькад; старшина громади, суддя в Іспанії, в країнах Латинської Америки.
АЛЬКАСАР
(ісп., фортеця, королівський палац, з араб., аль-каср - замок, від лат., укріплення) замок або укріплений палац в Іспанії, найчастіше збудований у маврітанському стилі.
АЛЬКОВ
альков; ч. (фр., ісп., від араб, аль-кубба - склепіння, намет) заглиблення в стіні, ніша для ліжка, відокремлена завісою від іншої частини приміщення.
АЛЬКУПРИНТ
(фр., заглибина і англ., друк) електролітичний спосіб виготовлення форм офсетного друку, які відзначаються високою стійкістю.
АЛЬМА-МАТЕР
альма-матер; ж. (лат., букв. - мати-годувальниця) 1. Старовинна студентська назва університету (який дає "поживу для роздуму"). 2. перен. місце, де хтось виховувався, набув професійних …
АЛЬМАВІВА
(ісп.) чоловічий широкий плащ, який носили на початку 19 ст. (від імені героя комедії Бомарше "Севільський цирульник").
АЛЬМАНАХ
альманах; ч. (араб, аль-манах - час, міра) 1. заст. Календарі-довідники. 2. Збірка літературних творів різних авторів (віршів, оповідань, повістей тощо).
АЛЬМАНДИН
альмандин; ч. мінерал класу силікатів, залізисто-глиноземистий гранат червоного, буро-червоного або червоно-фіолетового кольорів. Дорогоцінний камінь, використовують також як абразивний …
АЛЬМЕНДА
(нім., від старонім. те, що належить усім) у країнах Західної Європи за середньовіччя земельні угіддя, які були в спільному користуванні членів однієї або кількох територіальних …
АЛЬМУКАНТАРАТ
(араб.,аль-му-кантарат, від кантара - вигинати дугою) будь-який малий круг небесної сфери, паралельний горизонтові.
АЛЬПІНІАДА
альпініада; ж. масові навчальні, спортивні змагання з альпінізму.
АЛЬПІНІЗМ
альпінізм; ч. сходження на важкодоступні гірські вершини, льодовики з спортивною або пізнавальною метою. Від назви гір Альп.
АЛЬПІНАРІЙ
альпінарій; ч. ділянка саду або парку, влаштована у вигляді кам'янистої гірки, на якій вирощують високогірну рослинність. Від назви гір Альп.
АЛЬПАКА
альпака; с. (ісп., гірська коза в Андах, з мови кечуа) 1. Ссавець роду лам родини верблюдових. Свійська тварина, дає цінну вовну. Розводять у Перу й Болівії. 2. Легка тканина з її вовни.
АЛЬПАРІ
альпарі; с. (іт., букв. - порівну) відповідність ринкового (біржового) курсу валюти, цінних паперів, векселів їхньому номіналові.
АЛЬПЕНШТОК
альпеншток; ч. (нім., Альпи і палиця, жердина) довга палиця з загостреним залізним наконечником, якою користуються при сходженні на високі гори, льодовики.
АЛЬСЕККО
(іт., букв. - по сухому) настінний живопис по сухій штукатурці. Див. також: фреска
АЛЬТ
альт; ч. (іт., від лат., високий) 1. Партія в хорі або вокальному ансамблі, яку виконують низькі дитячі або жіночі голоси, вищі від тенора. 2. Низький дитячий або жіночий голос. 3. …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>

© ukrslov.com - 2010