Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру І (666)

1 2 3 4 5 6 7 > >>
...ІАТРІЯ
(гр., лікування) у складних словах означає певну галузь медицини, напр., педіатрія.
ІЄНА
зоогігієна; ж. грошова одиниця Японії, поділяється на 100 сенів. І. називались старовинні золоті й срібні монети Японії.
ІЄРАРХІЯ
ієрархія; ж. (гр., від священний і влада) 1. Тип структурних відносин у складних багаторівневих системах, які характеризуються упорядкованістю, організованістю взаємодій між окремими …
ІЄРАТИЗМ
ієратизм; ч. (гр., обрядовий, священний) зумовлені релігійно-канонічними вимогами урочиста застиглість і абстрактність зображуваних постатей, характерні, головним чином, для мистецтва …
ІЄРАТИЧНИЙ
ієратичний (гр., обрядовий, священний) той, що стосується давньоєгипетського скоропису; І-не письмо - назва скоропису, що виник у єгиптян з ієрогліфів для написання релігійних текстів і …
ІЄРЕМІАДА
ієреміада; ж. гірка скарга, нарікання (з біблейської розповіді про плач пророка Ієремії з приводу зруйнування Єрусалима).
ІЄРОГЛІФИ
(гр., священний і різьблене зображення) 1. Фігурні знаки давньоєгипетського письма (4-е тис. до н. е. - 3 ст. н. е.). І. називають також знаки китайської, японської та інших систем …
ІБІС
ібіс; ч. (гр., з єгип.) птах ряду лелекоподібних. Поширений в болотистих місцевостях тропічного і частково помірного поясів. Вважався священним у стародавніх єгиптян.
ІБЕРІЙЦІ
(лат.) перші мешканці Піренейського півострова (Іберії).
ІБЕРИ
(гр.) стародавні грузинські племена, шо населяли Іберію до н.е.
ІБН
(араб., син) частка, що ставиться в прізвищах для позначення батьківського або родового імені в народів, які перебувають під впливом арабської мови й культури.
ІВРИТ
іврит; ч. (євр.) державна мова Ізраїлю, що становить дещо поновлену стародавню єврейську (гебрейську) мову.
ІГІЛ
тувинський народний смичковий музичний інструмент.
ІГАПО
(з мови тупі-гуарані) тип ландшафту низьких затоплюваних заплав річок Амазонської низовини, вкритих тропічними лісами.
ІГДРАЗИЛЬ
(сканд.) у скандинавській міфології - дерево, три корені якого розпласталися по всьому світові, а на вершині - орел.
ІГЛУ
іглу; с. (англ., з ескім.) куполоподібна хижа з льоду в ескімосів.
ІГНІТРОН
ігнітрон; ч. (лат., вогонь і (елек)трон) ртутний випрямляч, в якому періодичне пропускання струму відбувається за допомогою спеціального електрода-запалювача.
ІГНОРУВАТИ
зігнорувати (лат., не знаю, не помічаю) навмисно не помічати когось, щось, не звертати уваги на когось, щось; нехтувати, легковажити, обминати десятою дорогою.
ІГОТЬ
кіготь; ч. (гр.) ступка, ступа.
ІГУАНА
ігуана; ж. (ісп., з карибської) рід деревних ящірок. Поширені переважно в тропічній частині Південної Америки. М'ясо і яйця їстівні.
ІГУАНОДОН
(ігуана і ...одонт) рід вимерлих рослиноїдних плазунів ряду птахотазих; пересувався на двох кінцівках, мав зуби, які за формою нагадують зуби ігуани. Були поширені в кінці мезозою. Див. …
ІГУМЕН
ігумен; ч. (гр., той, що веде, йде попереду) у православній церкві титул управителя або заступника управителя монастиря.
ІДІОАДАПТАЦІЯ
ідіоадаптація; ж. (гр., свій, особливий, самобутній і адаптація) пристосування організмів до певного вузького кола умов, які виробилися в процесі еволюції (наприклад, захисне забарвлення …
ІДІОГНОМІЯ
(гр.) власний, оригінальний погляд на речі.
ІДІОГРАФ
(гр.) власноручний підпис.
ІДІОЛЕКТ
ідіолект; ч. (гр., свій, особливий і (діа)лект) індивідуальна мова, мовні навички індивідуума в певний період.
ІДІОМ
ідіома, ж.; ідіом, ч. (гр., особливість, самобутній зворот) стійкий, властивий лише даній мові вираз, що незалежно від значення слів у ньому передає єдине поняття й здебільшого дослівно …
ІДІОМА
ідіома, ж.; ідіом, ч. (гр., особливість, самобутній зворот) стійкий, властивий лише даній мові вираз, що незалежно від значення слів у ньому передає єдине поняття й здебільшого дослівно …
ІДІОМАТИКА
ідіоматика; ж. 1. Сукупність ідіом будь-якої мови. 2. Розділ мовознавства, що вивчає ідіоми.
ІДІОМОРФІЗМ
ідіоморфізм; ч. (гр., свій, власний і ...морфізм) здатність мінералів, що кристалізуються в магмі, набувати властивих їм кристалографічних обрисів.
ІДІОПЛАЗМА
ідіоплазма; ж. (гр., свій, особливий і плазма) сукупність структурних компонентів клітини, пов'язаних із збереженням і передачею генетичної інформації.
ІДІОСИНКРАЗІЯ
ідіосинкразія; ж. (гр., самобутність, особливість, від особливий, незвичайний і змішування) хвороблива реакція, що виникає у окремих людей на подразники, які в більшості інших не …
ІДІОТ
ідіот; ч. (гр.) 1. У давніх греків - людина, що не брала участі у державних справах. 2. Дурний, туподумний.
ІДІОТІЯ
ідіотія; ж. (гр., невігластво, неосвіченість) тяжке захворювання людини, крайній ступінь природженого або набутого в ранньому дитинстві недоумства, спричиненого недорозвитком головного …
ІДІОТИП
ідіотип; ч. (гр., свій, особливий і тип) сукупність спадкових факторів особини. Складається з генома, плазмона, у зелених рослин ще й з пластона.
ІДІОФОНИ
(гр., свій, особливий і ...фон) музичні ударні інструменти, в яких звук виникає через коливання всього інструмента (напр., дзвін, гонг, трикутних).
ІДАЛЬГО
ідальго; ч. (ісп., від чийсь син) 1. Іспанський шляхтич, дворянин. 2. Мексиканська золота монета.
ІДЕАЛ
ідеал; ч. (фр., гр., ідея, первообраз) 1. Найвища мета, до якої прагне людина та яка керує її діяльністю. 2. Взірець довершеності, досконалість, довершення, приклад.
ІДЕАЛІЗАЦІЯ
ідеалізація; ж. (фр., від ідеал) 1. Уявлення про когось чи щось як про значно краще й досконале, ніж воно є насправді; наділення когось або чогось властивостями, що відповідають …
ІДЕАЛІЗМ
ідеалізм; ч. (фр., гр., ідея) 1. Напрям у філософії, який вважає ідею, дух, свідомість первинними, а природу, буття, матерію - вторинними. 2. Схильність безкорисливо служити будь-якій …
ІДЕАЛІЗУВАТИ
ідеалізувати (фр.) вважати когось, щось кращим, ніж є в дійсності; приписувати комусь, чомусь ідеальні властивості тощо.
ІДЕАЛІСТИЧНИЙ
ідеалістичний той, що стосується ідеалізму, властивий йому, стоїть на його грунті; І-не розуміння історії - система поглядів, яка абсолютизує роль духовних факторів, вбачає визначальну …
ІДЕАЛЬНИЙ
ідеальний 1. Який існує у свідомості, уяві; абстрактний, уявний, нереальний, ілюзорний. 2. Який відповідає поняттю про ідеал; вимріяний, бажаний, неземний. 3. Досконалий, довершений, …
ІДЕЙНІСТЬ
ідейність; ж. відданість певній цілісній системі ідей і відповідному їй соціальному, моральному й естетичному ідеалові; відстоювання прогресивних принципів, ідеалів, положень.
ІДЕЙНИЙ
ідейний 1. Той, що стосується ідеї, пов'язаний з нею. 2. Пройнятий, просякнутий певними ідеями, пов'язаний з ними; ідеологічний, світоглядний. 3. Відданий ідеалу; безкорисливий.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
ідентифікація; ж. (лат.) ототожнення, прирівнювання, уподібнення.
ІДЕНТИЧНІСТЬ
ідентичність; ж. (лат., однаковий, тотожний) рівнозначність, тотожність, однаковість.
ІДЕНТИЧНИЙ
ідентичний (лат.) тотожний, однаковий, такий самий; рівнозначний, еквівалентний.
ІДЕНТОГРАФІЯ
ідентографія; ж. (лат., - однаковий і ...графія) нефотографічне, тушшю або олівцем виготовлення негативів.
ІДЕОГРАМА
ідеограма; ж. (гр., образ, поняття і ...грама) фігура або графічний знак, який передає певне поняття або ідею даної мови, на відміну від букви, що відображає звук.
ІДЕОГРАФІЯ
ідеографія; ж. (гр., образ, поняття і ...графія) письмо, окремі знаки якого передають не звуки, а цілі поняття; існувало у древніх народів (єгиптян, індійців), нині ним користуються у …
ІДЕОКРАТИЗМ
(гр.) бажання підпорядкувати всі дії і вчинки вимогам розуму, а не почуттів.
ІДЕОЛОГ
ідеолог; ч. виразник, захисник ідеології якогось класу чи соціальної групи.
ІДЕОЛОГІЧНИЙ
ідеологічний той, що стосується ідеології або виражає її; І-на боротьба - боротьба ідеологій.
ІДЕОЛОГІЯ
ідеологія; ж. (гр.) система філософських, політичних, моральних, релігійних і мистецьких поглядів, що характеризують те чи інше суспільство, клас, політичну партію; світогляд, …
ІДЕЯ
ідея; ж. (гр., початок, основа, первообраз) 1. Поняття, уявлення, що відбиває дійсність у свідомості людини і виражає її ставлення до навколишнього світу. 2. Основний принцип світогляду; …
ІДЕЯ-ФІКС
ідея-фікс; ж. (фр.) невідступна, настирлива ідея, думка.
ІДИ
(лат.) 15-е число березня, травня, липня, жовтня та 13-е число решти місяців у давньоримському календарі, коли відбувалися свята на честь Юпітера.
ІДИЛІЯ
ідилія; ж. (гр., малюнок, невеликий вірш-пісенька) 1.Одна з основних форм буколічної поезії - буколік. 2. перен. Дружба, сімейне життя, що проходить без сварок, у згоді; безтурботне …
ІДИШ
ідиш; ч. (євр.) сучасна мова єврейського населення Східної і Центральної Європи, а також США. Відокремилася від німецької мови у 16-18 ст.
ІДО
ідо; ж. або с. (ісп., нащадок) штучна міжнародна мова, найвідоміший вид переробленого есперанто. Див. також: есперанто
ІДОЛ
ідол; ч. (гр., зображення, образ, подоба) 1. В давньогрецькій філософії назва невловимого зображення предмета, яке, нібито відокремлюючись від предмета, діє на органи чуттів, викликаючи …
ІДОТРОН
ідотрон; ч. прилад, який автоматично контролює товщину шару фарби під час друкування.
ІЗ...
(гр., рівний, однаковий) у складних словах означає рівність або подібність за формою або призначенням.
ІЗІДА
(єгип.) (гр.) у давніх єгиптян - богиня сонця, місяця, природи і мистецтва, уособлення подружньої вірності і материнства, мати всіх богів, жінка Озіріса. Також Ісіда
ІЗАГОГА
(гр.) вступ до якої-небудь науки; загальні зауваження чи відомості.
ІЗАЛОБАРИ
(із..., гр., інший і тягар) ізолінії зміни атмосферного тиску за певну одиницю часу на одну й ту саму величину.
ІЗАЛОТЕРМИ
(із..., гр., інший і ...терм) ізолінії зміни температури повітря за певну одиницю часу на одну й ту саму величину.
ІЗАНОМАЛИ
(із... і гр., різнорідний, нерівний) ізолінії відхилень величини певного метеорологічного елемента (атмосферного тиску, температури повітря тощо) від значення, прийнятого за норму.
ІЗО...
(гр., рівний, однаковий) у складних словах означає рівність або подібність за формою або призначенням.
ІЗОІОНІЯ
(ізо... та іони) відносна постійність іонного складу внутрішнього середовища організму.
ІЗОАМПЛІТУДИ
(ізо... і амплітуда) ізолініі однакової амплітуди того чи іншого метеорологічного елемента (температури, тиску, вологості повітря тощо) за певний період.
ІЗОАНЕМОНИ
(ізо... і гр., вітер) ізолінії середньорічної швидкості вітру.
ІЗОАТМИ
(ізо... і гр., випаровування) ізолінії випаровування за певний період.
ІЗОБАЗИ
(ізо... і база) ізолінії тектонічних піднять або опускань за певний період.
ІЗОБАРИ
(ізо... і гр., тягар, вага) 1. Графіки процесів, які відбуваються при незмінному тиску. 2. Ядра атомів різних хімічних елементів, масові числа яких однакові, а порядкові номери різні. 3. …
ІЗОБАРНИЙ
ізобарний той, що стосується ізобари - ізобарний процес
ІЗОБАРНИЙ ПРОЦЕС
зміна стану фізичної системи за сталого тиску.
ІЗОБАТИ
(ізо... і гр., глибина) ізолінії глибини водойм (океанів, морів, озер, річок).
ІЗОБРОНТИ
(ізо... і гр., грім) ізолінії кількості днів з грозою.
ІЗОБУТИЛЕН
ізобутилен; ч. (ізо... та бутилен) органічна сполука; безбарвний газ. Застосовують для одержання ізооктану, синтетичного каучуку, синтетичних смол тощо.
ІЗОВЕРИН
(ізо... і лат., дійсний) мед. лікарський препарат. Застосовують для прискорення родів і скорочення мускулатури матки в післяродовому періоді.
ІЗОГІЄТИ
(ізо... і гр., злива) ізолінії кількості атмосферних опадів за певний період.
ІЗОГІПСИ
(ізо... і гр., висота) ізолінії висоти земної поверхні над рівнем моря.
ІЗОГАЛІНИ
(ізо... і гр., сіль) ізолінії солоності води.
ІЗОГАМІЯ
ізогамія; ж. (ізо... і ...гамія) статевий процес, при якому статеві клітини, що зливаються, однакові за зовнішнім виглядом і відрізняються лише фізіологічними властивостями. І. притаманна …
ІЗОГЛОСА
ізоглоса; ж. (ізо... і гр., язик, мова) лінія на карті, якою в лінгвістичній географії на діалектологічній карті позначають межі поширення якогось мовного явища.
ІЗОГОНАЛЬНИЙ
ізогональний (гр.) рівнокутний.
ІЗОГОНИ
(ізо... і гр., кут) ізолінії орієнтації певної фізичної величини (в метеорології - напряму вітру, в земному магнетизмі - магнітного схилення, в астрономії - сонячного затемнення).
ІЗОГРАФ
ізограф; ч. (гр.) іконописець.
ІЗОГРАФІЯ
ізографія; ж. (гр.) 1. Точне відтворення яких-небудь письмен, рукописів, почерків тощо. 2. Копія, знята з рукопису; факсиміле. 3. Іконописання.
ІЗОДЕНСИ
(ізо... і лат., щільний) ізолінії густини повітря.
ІЗОДИНАМИ
(ізо... і гр., сила) ізолінії напруженості магнітного поля Землі.
ІЗОДРОМ
(ізо... і гр., біг) пристрій, що забезпечує гнучкий зворотний зв'язок в автоматичних регуляторах.
ІЗОЕНЗИМИ
(ізо.., і гр., закваска, дріжджі, заквашений) ферменти, що відрізняються будовою, але прискорюють або уповільнюють одну й ту саму реакцію. Інша назва - ізоферменти, ізозими.
ІЗОЕНТРОПІЙНИЙ
(ізо... та ентропія) пов'язаний з незмінністю ентропії; - ізоентропійний процес
ІЗОЕНТРОПІЙНИЙ ПРОЦЕС
зміна стану фізичної системи, коли не змінюється її ентропія.
ІЗОЗИМИ
(ізо.., і гр., закваска, дріжджі, заквашений) ферменти, що відрізняються будовою, але прискорюють або уповільнюють одну й ту саму реакцію. Інша назва - ізоферменти.
ІЗОЗОМА
ізозома; ж. (ізо... і гр., пояс) рід комах ряду перетинчастокрилих. Поширені в помірній зоні Європи, Азії та Північної Америки. Шкідники зернових культур, трав і плодових дерев.
ІЗОКЛІНИ
(ізо... і гр., нахиляю) ізолінії магнітного нахилення.

1 2 3 4 5 6 7 > >>

© ukrslov.com - 2010