...ІАТРІЯ (гр., лікування)
у складних словах означає певну галузь медицини, напр., педіатрія. ІЄНА зоогігієна; ж.
грошова одиниця Японії, поділяється на 100 сенів. І. називались старовинні золоті й срібні монети Японії. ІЄРАРХІЯ ієрархія; ж.
(гр., від священний і влада)
1. Тип структурних відносин у складних багаторівневих системах, які характеризуються упорядкованістю, організованістю взаємодій між окремими … ІЄРАТИЗМ ієратизм; ч.
(гр., обрядовий, священний)
зумовлені релігійно-канонічними вимогами урочиста застиглість і абстрактність зображуваних постатей, характерні, головним чином, для мистецтва … ІЄРАТИЧНИЙ ієратичний
(гр., обрядовий, священний)
той, що стосується давньоєгипетського скоропису; І-не письмо - назва скоропису, що виник у єгиптян з ієрогліфів для написання релігійних текстів і … ІЄРЕМІАДА ієреміада; ж.
гірка скарга, нарікання (з біблейської розповіді про плач пророка Ієремії з приводу зруйнування Єрусалима). ІЄРОГЛІФИ (гр., священний і різьблене зображення)
1. Фігурні знаки давньоєгипетського письма (4-е тис. до н. е. - 3 ст. н. е.). І. називають також знаки китайської, японської та інших систем … ІБІС ібіс; ч.
(гр., з єгип.)
птах ряду лелекоподібних. Поширений в болотистих місцевостях тропічного і частково помірного поясів. Вважався священним у стародавніх єгиптян. ІБЕРІЙЦІ (лат.)
перші мешканці Піренейського півострова (Іберії). ІБЕРИ (гр.)
стародавні грузинські племена, шо населяли Іберію до н.е. ІБН (араб., син)
частка, що ставиться в прізвищах для позначення батьківського або родового імені в народів, які перебувають під впливом арабської мови й культури. ІВРИТ іврит; ч.
(євр.)
державна мова Ізраїлю, що становить дещо поновлену стародавню єврейську (гебрейську) мову. ІГІЛ тувинський народний смичковий музичний інструмент. ІГАПО (з мови тупі-гуарані)
тип ландшафту низьких затоплюваних заплав річок Амазонської низовини, вкритих тропічними лісами. ІГДРАЗИЛЬ (сканд.)
у скандинавській міфології - дерево, три корені якого розпласталися по всьому світові, а на вершині - орел. ІГЛУ іглу; с.
(англ., з ескім.)
куполоподібна хижа з льоду в ескімосів. ІГНІТРОН ігнітрон; ч.
(лат., вогонь і (елек)трон)
ртутний випрямляч, в якому періодичне пропускання струму відбувається за допомогою спеціального електрода-запалювача. ІГНОРУВАТИ зігнорувати
(лат., не знаю, не помічаю)
навмисно не помічати когось, щось, не звертати уваги на когось, щось; нехтувати, легковажити, обминати десятою дорогою. ІГОТЬ кіготь; ч.
(гр.)
ступка, ступа. ІГУАНА ігуана; ж.
(ісп., з карибської)
рід деревних ящірок. Поширені переважно в тропічній частині Південної Америки. М'ясо і яйця їстівні. ІГУАНОДОН (ігуана і ...одонт)
рід вимерлих рослиноїдних плазунів ряду птахотазих; пересувався на двох кінцівках, мав зуби, які за формою нагадують зуби ігуани. Були поширені в кінці мезозою.
Див. … ІГУМЕН ігумен; ч.
(гр., той, що веде, йде попереду)
у православній церкві титул управителя або заступника управителя монастиря. ІДІОАДАПТАЦІЯ ідіоадаптація; ж.
(гр., свій, особливий, самобутній і адаптація)
пристосування організмів до певного вузького кола умов, які виробилися в процесі еволюції (наприклад, захисне забарвлення … ІДІОГНОМІЯ (гр.)
власний, оригінальний погляд на речі. ІДІОЛЕКТ ідіолект; ч.
(гр., свій, особливий і (діа)лект)
індивідуальна мова, мовні навички індивідуума в певний період. ІДІОМ ідіома, ж.; ідіом, ч.
(гр., особливість, самобутній зворот)
стійкий, властивий лише даній мові вираз, що незалежно від значення слів у ньому передає єдине поняття й здебільшого дослівно … ІДІОМА ідіома, ж.; ідіом, ч.
(гр., особливість, самобутній зворот)
стійкий, властивий лише даній мові вираз, що незалежно від значення слів у ньому передає єдине поняття й здебільшого дослівно … ІДІОМАТИКА ідіоматика; ж.
1. Сукупність ідіом будь-якої мови.
2. Розділ мовознавства, що вивчає ідіоми. ІДІОМОРФІЗМ ідіоморфізм; ч.
(гр., свій, власний і ...морфізм)
здатність мінералів, що кристалізуються в магмі, набувати властивих їм кристалографічних обрисів. ІДІОПЛАЗМА ідіоплазма; ж.
(гр., свій, особливий і плазма)
сукупність структурних компонентів клітини, пов'язаних із збереженням і передачею генетичної інформації. ІДІОСИНКРАЗІЯ ідіосинкразія; ж.
(гр., самобутність, особливість, від особливий, незвичайний і змішування)
хвороблива реакція, що виникає у окремих людей на подразники, які в більшості інших не … ІДІОТ ідіот; ч.
(гр.)
1. У давніх греків - людина, що не брала участі у державних справах.
2. Дурний, туподумний. ІДІОТІЯ ідіотія; ж.
(гр., невігластво, неосвіченість)
тяжке захворювання людини, крайній ступінь природженого або набутого в ранньому дитинстві недоумства, спричиненого недорозвитком головного … ІДІОТИП ідіотип; ч.
(гр., свій, особливий і тип)
сукупність спадкових факторів особини. Складається з генома, плазмона, у зелених рослин ще й з пластона. ІДІОФОНИ (гр., свій, особливий і ...фон)
музичні ударні інструменти, в яких звук виникає через коливання всього інструмента
(напр., дзвін, гонг, трикутних). ІДАЛЬГО ідальго; ч.
(ісп., від чийсь син)
1. Іспанський шляхтич, дворянин.
2. Мексиканська золота монета. ІДЕАЛ ідеал; ч.
(фр., гр., ідея, первообраз)
1. Найвища мета, до якої прагне людина та яка керує її діяльністю.
2. Взірець довершеності, досконалість, довершення, приклад. ІДЕАЛІЗАЦІЯ ідеалізація; ж.
(фр., від ідеал)
1. Уявлення про когось чи щось як про значно краще й досконале, ніж воно є насправді; наділення когось або чогось властивостями, що відповідають … ІДЕАЛІЗМ ідеалізм; ч.
(фр., гр., ідея)
1. Напрям у філософії, який вважає ідею, дух, свідомість первинними, а природу, буття, матерію - вторинними.
2. Схильність безкорисливо служити будь-якій … ІДЕАЛІЗУВАТИ ідеалізувати
(фр.)
вважати когось, щось кращим, ніж є в дійсності; приписувати комусь, чомусь ідеальні властивості тощо. ІДЕАЛІСТИЧНИЙ ідеалістичний
той, що стосується ідеалізму, властивий йому, стоїть на його грунті; І-не розуміння історії - система поглядів, яка абсолютизує роль духовних факторів, вбачає визначальну … ІДЕАЛЬНИЙ ідеальний
1. Який існує у свідомості, уяві; абстрактний, уявний, нереальний, ілюзорний.
2. Який відповідає поняттю про ідеал; вимріяний, бажаний, неземний.
3. Досконалий, довершений, … ІДЕЙНІСТЬ ідейність; ж.
відданість певній цілісній системі ідей і відповідному їй соціальному, моральному й естетичному ідеалові; відстоювання прогресивних принципів, ідеалів, положень. ІДЕЙНИЙ ідейний
1. Той, що стосується ідеї, пов'язаний з нею.
2. Пройнятий, просякнутий певними ідеями, пов'язаний з ними; ідеологічний, світоглядний.
3. Відданий ідеалу; безкорисливий. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ідентифікація; ж.
(лат.)
ототожнення, прирівнювання, уподібнення. ІДЕНТИЧНІСТЬ ідентичність; ж.
(лат., однаковий, тотожний)
рівнозначність, тотожність, однаковість. ІДЕНТИЧНИЙ ідентичний
(лат.)
тотожний, однаковий, такий самий; рівнозначний, еквівалентний. ІДЕНТОГРАФІЯ ідентографія; ж.
(лат., - однаковий і ...графія)
нефотографічне, тушшю або олівцем виготовлення негативів. ІДЕОГРАМА ідеограма; ж.
(гр., образ, поняття і ...грама)
фігура або графічний знак, який передає певне поняття або ідею даної мови, на відміну від букви, що відображає звук. ІДЕОГРАФІЯ ідеографія; ж.
(гр., образ, поняття і ...графія)
письмо, окремі знаки якого передають не звуки, а цілі поняття; існувало у древніх народів (єгиптян, індійців), нині ним користуються у … ІДЕОКРАТИЗМ (гр.)
бажання підпорядкувати всі дії і вчинки вимогам розуму, а не почуттів. ІДЕОЛОГ ідеолог; ч.
виразник, захисник ідеології якогось класу чи соціальної групи. ІДЕОЛОГІЧНИЙ ідеологічний
той, що стосується ідеології або виражає її; І-на боротьба - боротьба ідеологій. ІДЕОЛОГІЯ ідеологія; ж.
(гр.)
система філософських, політичних, моральних, релігійних і мистецьких поглядів, що характеризують те чи інше суспільство, клас, політичну партію; світогляд, … ІДЕЯ ідея; ж.
(гр., початок, основа, первообраз)
1. Поняття, уявлення, що відбиває дійсність у свідомості людини і виражає її ставлення до навколишнього світу.
2. Основний принцип світогляду; … ІДЕЯ-ФІКС ідея-фікс; ж.
(фр.)
невідступна, настирлива ідея, думка. ІДИ (лат.)
15-е число березня, травня, липня, жовтня та 13-е число решти місяців у давньоримському календарі, коли відбувалися свята на честь Юпітера. ІДИЛІЯ ідилія; ж.
(гр., малюнок, невеликий вірш-пісенька)
1.Одна з основних форм буколічної поезії - буколік.
2. перен. Дружба, сімейне життя, що проходить без сварок, у згоді; безтурботне … ІДИШ ідиш; ч.
(євр.)
сучасна мова єврейського населення Східної і Центральної Європи, а також США. Відокремилася від німецької мови у 16-18 ст. ІДО ідо; ж. або с.
(ісп., нащадок)
штучна міжнародна мова, найвідоміший вид переробленого есперанто.
Див. також:
есперанто ІДОЛ ідол; ч.
(гр., зображення, образ, подоба)
1. В давньогрецькій філософії назва невловимого зображення предмета, яке, нібито відокремлюючись від предмета, діє на органи чуттів, викликаючи … ІДОТРОН ідотрон; ч.
прилад, який автоматично контролює товщину шару фарби під час друкування. ІЗ... (гр., рівний, однаковий)
у складних словах означає рівність або подібність за формою або призначенням. ІЗІДА (єгип.)
(гр.)
у давніх єгиптян - богиня сонця, місяця, природи і мистецтва, уособлення подружньої вірності і материнства, мати всіх богів, жінка Озіріса.
Також Ісіда ІЗАГОГА (гр.)
вступ до якої-небудь науки; загальні зауваження чи відомості. ІЗАЛОБАРИ (із..., гр., інший і тягар)
ізолінії зміни атмосферного тиску за певну одиницю часу на одну й ту саму величину. ІЗАЛОТЕРМИ (із..., гр., інший і ...терм)
ізолінії зміни температури повітря за певну одиницю часу на одну й ту саму величину. ІЗАНОМАЛИ (із... і гр., різнорідний, нерівний)
ізолінії відхилень величини певного метеорологічного елемента (атмосферного тиску, температури повітря тощо) від значення, прийнятого за норму. ІЗО... (гр., рівний, однаковий)
у складних словах означає рівність або подібність за формою або призначенням. ІЗОІОНІЯ (ізо... та іони)
відносна постійність іонного складу внутрішнього середовища організму. ІЗОАМПЛІТУДИ (ізо... і амплітуда)
ізолініі однакової амплітуди того чи іншого метеорологічного елемента (температури, тиску, вологості повітря тощо) за певний період. ІЗОАНЕМОНИ (ізо... і гр., вітер)
ізолінії середньорічної швидкості вітру. ІЗОАТМИ (ізо... і гр., випаровування)
ізолінії випаровування за певний період. ІЗОБАЗИ (ізо... і база)
ізолінії тектонічних піднять або опускань за певний період. ІЗОБАРИ (ізо... і гр., тягар, вага)
1. Графіки процесів, які відбуваються при незмінному тиску.
2. Ядра атомів різних хімічних елементів, масові числа яких однакові, а порядкові номери різні.
3. … ІЗОБАРНИЙ ізобарний
той, що стосується ізобари
- ізобарний процес ІЗОБАТИ (ізо... і гр., глибина)
ізолінії глибини водойм (океанів, морів, озер, річок). ІЗОБРОНТИ (ізо... і гр., грім)
ізолінії кількості днів з грозою. ІЗОБУТИЛЕН ізобутилен; ч.
(ізо... та бутилен)
органічна сполука; безбарвний газ.
Застосовують для одержання ізооктану, синтетичного каучуку, синтетичних смол тощо. ІЗОВЕРИН (ізо... і лат., дійсний)
мед.
лікарський препарат.
Застосовують для прискорення родів і скорочення мускулатури матки в післяродовому періоді. ІЗОГІЄТИ (ізо... і гр., злива)
ізолінії кількості атмосферних опадів за певний період. ІЗОГІПСИ (ізо... і гр., висота)
ізолінії висоти земної поверхні над рівнем моря. ІЗОГАЛІНИ (ізо... і гр., сіль)
ізолінії солоності води. ІЗОГАМІЯ ізогамія; ж.
(ізо... і ...гамія)
статевий процес, при якому статеві клітини, що зливаються, однакові за зовнішнім виглядом і відрізняються лише фізіологічними властивостями. І. притаманна … ІЗОГЛОСА ізоглоса; ж.
(ізо... і гр., язик, мова)
лінія на карті, якою в лінгвістичній географії на діалектологічній карті позначають межі поширення якогось мовного явища. ІЗОГОНИ (ізо... і гр., кут)
ізолінії орієнтації певної фізичної величини (в метеорології - напряму вітру, в земному магнетизмі - магнітного схилення, в астрономії - сонячного затемнення). ІЗОГРАФ ізограф; ч.
(гр.)
іконописець. ІЗОГРАФІЯ ізографія; ж.
(гр.)
1. Точне відтворення яких-небудь письмен, рукописів, почерків тощо.
2. Копія, знята з рукопису; факсиміле.
3. Іконописання. ІЗОДЕНСИ (ізо... і лат., щільний)
ізолінії густини повітря. ІЗОДИНАМИ (ізо... і гр., сила)
ізолінії напруженості магнітного поля Землі. ІЗОДРОМ (ізо... і гр., біг)
пристрій, що забезпечує гнучкий зворотний зв'язок в автоматичних регуляторах. ІЗОЕНЗИМИ (ізо.., і гр., закваска, дріжджі, заквашений)
ферменти, що відрізняються будовою, але прискорюють або уповільнюють одну й ту саму реакцію.
Інша назва - ізоферменти, ізозими. ІЗОЕНТРОПІЙНИЙ (ізо... та ентропія)
пов'язаний з незмінністю ентропії;
- ізоентропійний процес ІЗОЗИМИ (ізо.., і гр., закваска, дріжджі, заквашений)
ферменти, що відрізняються будовою, але прискорюють або уповільнюють одну й ту саму реакцію.
Інша назва - ізоферменти. ІЗОЗОМА ізозома; ж.
(ізо... і гр., пояс)
рід комах ряду перетинчастокрилих. Поширені в помірній зоні Європи, Азії та Північної Америки. Шкідники зернових культур, трав і плодових дерев. ІЗОКЛІНИ (ізо... і гр., нахиляю)
ізолінії магнітного нахилення.
| 