Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру К (1849)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 > >>
...КІНЕЗ
(гр., рух) у складних словах означає рух, переміщення, напр., бластокінез, брадикінезія.
...КІНЕЗІЯ
(гр., рух) у складних словах означає рух, переміщення, напр., бластокінез, брадикінезія.
...КАРДІЯ
(гр., серце) у складних словах вказує на захворювання серця або порушення серцевої діяльності, напр., стенокардія.
...КРАТ
(гр., сила, влада) у складних словах відповідає поняттям "володар", "влада" плутократ, технократія
...КРАТІЯ
(гр., сила, влада) у складних словах відповідає поняттям "володар", "влада" плутократ, технократія
К'ЯТ
к'ят; ч. грошова одиниця Н'янми (колишня Бірма), поділяється на 100 п'я.
КІБЕЛА
(гр.) "мати богів" у Фрігії (Мала Азія), уособлення щорічного відродження природи і родючості. Культ К. був поширений у всьому античному світі.
КІБЕРНЕТИКА
кібернетика; ж. (гр., мистецтво керівництва) наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних керуючих системах.
КІБОРГ
кіборг; ч. (кіб(ернетика) і орг(анізм)) кібернетичний організм; пристрій, у якому певною мірою здійснено симбіоз фізичних та інтелектуальних здібностей людини й технічних засобів …
КІВІ
ківі-ківі; ч. (маорійське) рід птахів ряду ківіподібних; поширений у Новій Зеландії. Розміром з велику курку; не літає, має лише зачаткові крила, довгий дзьоб, чотирилапі ноги.
КІВЕР
ківер; ч. (пол.) у 18-19 ст. військовий головний убір, високий, з плоским верхом, часто з султаном; виготовлявся з шкіри й сукна.
КІДНЕПІНГ
кіднепінг; ч. (англ., від красти, вивозити силоміць) викрадення людини (найчастіше - дитини), щоб одержати викуп.
КІЗЕРИТ
кізерит; ч. мінерал класу сульфатів, безбарвний або сірувато-білого, жовтуватого кольору з скляним блиском. Використовують для одержання магнію та епсоміту. Від прізвища німецького …
КІЗЯК
кізяк; ч. (тюрк., кінський послід) сухий пресований послід. На Сході використовується як паливо. Див. також: аргал, кізяк, саман
КІКС
кікс; ч. (англ., від удар, поштовх) 1. Невдалий удар у грі в більярд, коли кий лише ковзнув по кулі. 2. Фальшивий тон під час виконання музичного твору.
КІКСТАРТЕР
кікстартер; ч. (англ., поштовх і стартер) пристрій для запуску мотоциклетного двигуна поштовхом педалі ногою.
КІЛ
ч. (тур., глина) назва вибілюючих глин у Криму. Колір зелено-жовтий, світло-жовтий. Застосовують для очищення нафтопродуктів і жирів.
КІЛЕКТОР
(гол.) судно з потужними вантажопідйомними пристроями (у носовій частині) для піднімання затонулих якорів та виконання інших портових робіт.
КІЛО...
(фр., від гр., тисяча) у складних словах означає "тисяча".
КІЛОВАТ
кіловат; ч. (кіло... і ват) одиниця потужності. 1 квт дорівнює 1000 ват (1,36 к.с.).
КІЛОВАТ-ГОДИНА
кіловат-година; ж. одиниця роботи або енергії. 1 квт·год дорівнює 3,6*106 ват-сек.
КІЛОВОЛЬТ
кіловольт; ч. (кіло... і вольт) одиниця різниці електричних потенціалів, електричної напруги і електрорушійної сили. 1 кв дорівнює 1000 в.
КІЛОВОЛЬТ-АМПЕР
кіловольт-ампер; ч. одиниця вимірювання позірної потужності електричного струму - добутку з числа кіловольтів на число амперів.
КІЛОГЕРЦ
кілогерц; ч. (кіло... і герц) одиниця частоти коливань, 1 кгц дорівнює 1000 герц.
КІЛОГРАМ
кілограм; ч. (фр.) одиниця ваги в метричній системі мір, що дорівнює 1000 г.
КІЛОГРАМ-МАСА
кілограм-маса; ж. одиниця маси в Міжнародній системі одиниць, що дорівнює 1000 г.
КІЛОГРАМ-СИЛА
кілограм-сила; ж. одиниця сили в МКГСС системі одиниць, тобто сила, яка 1 кг маси надає нормального прискорення, що становить 9,80665 м/сек2. 1 кгс (кГ)кілограм-сила 9,8 ньютона.
КІЛОГРАМОМЕТР
кілограмометр; ч. одиниця роботи, що дорівнює роботі сили 1 кілограма, яка переміщує тіло на віддаль 1 м.
КІЛОДЖОУЛЬ
кілоджоуль; ч. (кіло... і джоуль) кратна одиниця енергії (роботи) в Міжнародній системі одиниць, дорівнює 1000 джоулів.
КІЛОКАЛОРІЯ
кілокалорія; ж. (кіло... і калорія) одиниця кількості тепла, дорівнює 1000 калорій, або 4,187 кілоджоуля.
КІЛОМЕТР
кілометр; ч. (кіло... і метр) одиниця довжини в метричній системі мір, дорівнює 1000 м.
КІЛОПАРСЕК
кілопарсек; ч. (кіло... і парсек) одиниця вимірювання астрономічних віддалей, дорівнює 1000 парсеків.
КІЛОПОНД
(кіло... і лат., тягар) назва кілограм-сили, яку вживають в ФРН та ін. країнах.
КІЛЬ
ч. (гол., англ.) 1. Поздовжня балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням. 2. Вертикальна площина хвоста літака з прикріпленими до неї поворотними кермами. 3. Поздовжній …
КІЛЬБЛОК
(англ.) підпора у вигляді брусів, накладених один на одний, щоб поставити на них судно у доку чи під час будування.
КІЛЬВАТЕР
кільватер; ч. (гол.) 1. Слід на воді позаду судна, що рухається (кільватерний струмінь). 2. Кільватера стрій (кільватерна колона) стрій, за яким кораблі йдуть один за одним по лінії …
КІЛЬСОН
(англ.) днищева поздовжня пов'язь (брус) на кораблях без подвійного дна.
КІЛЮВАТИ
кілювати 1. Нахиляти судно (для ремонту) так, щоб кіль вийшов із води. 2. Покарання (до 18 ст.) зв'язаного матроса протяганням під кілем вітрильного судна з одного борта на другий. Таке …
КІМБАНГІЗМ
релігійний і антиколоніальний рух 20 - 50-х рр. 20 ст. у тропічній Африці. Віра в "чорного Месію", що встановить -"царство свободи і справедливості", поєднана в К. з відмовою сплачувати …
КІМБЕРЛІТ
кімберліт; ч. вивержена магматична гірська порода, чорного кольору з синім або зеленим відтінками, виповнює т. зв. трубки вибухів газів у земній корі; алмазоносний. Від назви м. Кімберлі в …
КІМВАЛ
кімвал; ч. (гр.) старовинний ударний музичний інструмент, що складайся з мідних тарілок або чаш; кимвал.
КІМОГРАФІЯ
кімографія; ж. (гр., хвиля і ...графія) метод дослідження діяльності певних органів (напр., серця, м'язів, вен) за допомогою приладу кімографа; - рентгенівська кімографія
КІМОНО
кімоно; с. (яп., букв. - одяг, плаття) 1. Японський національний верхній одяг у вигляді халата з широкими рукавами і полами, які загортають зліва направо. 2. Широка жіноча сукня з …
КІН
міра ваги в Японії, дорівнює 600 г.
КІНІКИ
(гр.) послідовники давньогрецькї філософськї школи, що мала певні матеріалістичні тенденції. Заснована в 4 ст. до н. е. Вимагали повернення до "природного стану", відмови від розкоші, …
КІНАЗИ
(гр., рухаю) 1. Група ферментів класу трансфераз, що каталізують перенесення фосфатних залишків з аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) на різні субстрати (білки, вуглеводи тощо) в клітинах і …
КІНГСТОН
кінгстон; ч. (англ., забортний клапан) клапан у підводній частині судна для впускання забортної води і для виливання її.
КІНДАРК
розмінна монета Албанії, 1/100 лека.
КІНЕМА
кінема; с. (гр., рух, зміна) 1. Артикуляційна ознака фонеми. 2. Структурна одиниця мімічної (жестикуляційної) мови.
КІНЕМАТИКА
кінематика; ж. (гр., рух, зміна) розділ теоретичної механіки, де вивчається залежність механічного руху тіл лише від часу і не береться до уваги маса рухомих тіл та дія на них інших тіл …
КІНЕМАТОГРАФ
кінематограф; ч. (гр., рух, зміна і ...граф) 1. Первісна назва знімально-проекційного апарата. 2. Комплекс приладів і методів, які забезпечують знімання й показ на екрані …
КІНЕМАТОГРАФІЯ
кінематографія; ж. (гр., рух, зміна і ...графія) 1. Кіномистецтво. 2. Галузь культури й промисловості, що виробляє кінофільми та показує їх глядачам.
КІНЕСКОП
кінескоп; ч. (гр., рух і ...скоп) приймальна телевізійна електроннопроменева трубка, що перетворює телевізійні сигнали на світлові зображення.
КІНЕТИКА
кінетика; ж. (гр., той, що рухає) 1. В широкому розумінні - вчення, в якому досліджуються явища, що змінюються з часом. 2. Розділ теоретичної механіки, що об'єднує статику й …
КІНЕТИЧНИЙ
кінетичний (гр., руховий, рухливий) пов'язаний з рухом; К-а теорія газів - теорія, яка пояснює явища в газах як наслідок безладного руху газових молекул, що безперервно стикаються між …
КІНЕТОКАРДІОГРАФІЯ
(гр., рухомий і кардіографія) метод електричної реєстрації низькочастотних коливань (вібрацій) грудної стінки, обумовлених скороченнями серця.
КІНЕТОСКОП
(гр., рухомий і ...скоп) апарат для розглядання фотознімків, які швидко змінюються і створюють враження, що знятий об'єкт рухається. К. - один з попередників кінотехнічних засобів.
КІНЕТОСТАТИКА
кінетостатика; ж. (гр., рухомий і ...статика) розділ механіки, в якому розглядають способи розв'язування динамічних задач за допомогою аналітичних або графічних методів статики.
КІНЕТОТЕРАПІЯ
(гр., рухомий і терапія) лікування фізичними вправами, масажем за допомогою спеціальних апаратів і приладів. Інша назва - механотерапія.
КІНКАН
кінкан; ч. (яп.) рід субтропічних вічнозелених плодових дерев або кущів родини рутових. Вирощують як декоративні та використовують у селекції для виведення морозостійких форм …
КІНО...
(гр., рухаю) у складних слов вказує на зв'язок з кінематографією.
КІНОАЛЬМАНАХ
(кіно... і альманах) кінофільм, що складається з кількох самостійних фільмів, об'єднаних спільною темою, одним жанром тощо.
КІНОВАР
кіновар; ж. (гр.) 1. Мінерал класу сульфідів, червоного кольору. Руда ртуті. 2. Червона фарба.
КІНОГРАМА
(кіно... і ...грама) зареєстрований на кіноплівці послідовний ряд будь-яких дій тощо.
КІНОЕПОПЕЯ
(кіно... і епопея) кінофільм, що розповідає про великі історичні події, створюючи широку багатопланову картину суспільного життя.
КІНОКАМЕРА
кінокамера; ж. (кіно... і камера) поширена назва кінознімального апарата.
КІНОЛОГІЯ
кінологія; ж. (гр., собака і ...логія) розділ зоології, що вивчає собак, їх породи, догляд за собаками.
КІНОМИСТЕЦТВО
кіномистецтво; с. (гр.) мистецтво відтворення на екрані за допомогою кінематографа зображень, які створюють враження живої дійсності.
КІНОМОНТАЖ
кіномонтаж; ч. (кіно... і монтаж) з'єднання окремо знятих частин кінофільму в цілісний кінотвір.
КІНОПАНОРАМА
(кіно... і панорама) 1. Вид кінематографа, в якому застосовано дуже угнутий екран з широким кутом (150-170° по горизонталі), внаслідок чого межі екранного зображення майже непомітні і …
КІНОПРОЕКТОР
кінопроектор; ч. (кіно... і проектор) апарат, призначений проеціювати кінофільми на екран.
КІНОТЕОДОЛІТ
(кіно... і теодоліт) прилад для кінознімання літального апарата, щоб точно визначити траєкторію польоту; поєднання кіноапарата з теодолітом.
КІНОТЕХНІКА
кінотехніка; ж. (кіно... і техніка) галузь техніки, пов'язана з виробництвом, розмноженням і демонструванням кінофільмів.
КІНОФІКАЦІЯ
кінофікація; ж. (кіно... і ...фікація) розгортання мережі кінотеатрів; кількість кіноустановок для обслуговування населення певної території.
КІНОФІКУВАТИ
кінофікувати (гр.) 1. Організовувати кінотеатри й кінопересувки, влаштовувати кіномережу для показування кінофільмів.
КІНОФЕСТИВАЛЬ
кінофестиваль; ч. (кіно... і фестиваль) 1. Огляд, творче змагання творів кіномистецтва. 2. Тематичний підбір і показ фільмів, приурочений або присвячений певній події.
КІП
кіп; ч. грошова одиниця Лаосу, поділяється на 100 атів.
КІПРІДА
(гр.) у давньогрецькій міфології одне з імен богині Афродіти.
КІПРЕГЕЛЬ
кіпрегель; ч. (нім., від перекидати і лінійка) прилад, який разом з мензулою використовують при топографічному зніманні місцевості.
КІПУ
кіпу; с. (мовою кечуа - вузол) вузликове письмо ряду давніх народів Південної Америки. Має вигляд прив'язаних до мотузки або палки різнокольорових шнурків з багатьма по-різному …
КІРАСА
кіраса; ж. (фр., від шкіра) 1. Металевий панцир на груди і спину для захисту від холодної та вогнепальної зброї. 2. У старих арміях - частина парадного одягу деяких гвардійських полків.
КІРАСИР
кірасир; ч. (фр.) вершник важкої кавалерії в російській та західноєвропейських арміях 17 - початку 20 ст., який носив кірасу.
КІРЕНАТКИ
(гр.) давньогрецька ідеалістична філософська школа (5 - 4 ст. до н. е.), заснована учнем Сократа Арістіппом з Кірени. К. виступали проти матеріалізму, обстоювали принципи суб'єктивного …
КІСТА
кіста; ж. (гр., міхур) порожнистий утвір в органах і тканинах людини й тварин; здебільшого заповнена рідиною або кашкоподібною масою. К. можуть виникати внаслідок закупорювання протоків …
КІТАРА
(гр.) давньогрецький струнний щипковий музичний інструмент типу ліри; кіфара.
КІТЕЛЬ
кітель; ч. (нім.) формена куртка військового покрою з закритим (здебільшого стоячим) коміром.
КІФАРА
кіфара; ж. (гр.) у стародавніх греків - один з найпоширеніших струнних щипкових інструментів, подібний до ліри. К. мала плоский дерев'яний корпус прямої або фігурної форми, до якого …
КІФОЗ
кіфоз; ч. (гр., згорблений) викривлення у людей хребта (здебільшого грудного відділу) випуклістю назад.
КАЇК
каїк; ч. (тюрк.) легкий вузький турецький човен.
КАЇНІТ
каїніт; ч. (гр., новий) мінерал класу сульфатів, жовтуватого, сірувато-білого кольору з скляним блиском. Руда калію й магнію, використовують також для виробництва штучних добрив.
КААТИНГА
каатинга; ж. (порт., білий, світлий ліс, з мови тупі-гуарані) тип тропічної рослинності на північному сході Бразілії. Складається переважно з низькорослих ксерофітних дерев та чагарників.
КАБІНА
кабіна; ж. (фр.) невелике окреме закрите приміщення, будка чи кімнатка спеціального призначення (для пілота, пасажирів, телефонних розмов і т. ін.).
КАБІНЕТ
кабінет; ч. (фр., кабіна) 1. Кімната у будинку чи квартирі для занять, ділових розмов і т. ін. 2. розм. Комплект меблів для такої кімнати. 3. Спеціально обладнане лікарське …
КАБАЛІСТИКА
кабалістика; ж. (давньоєвр., кабала - переказ, легенда) 1. Містична течія в іудаїзмі, що поєднувала елементи гностицизму і неоплатонізму з іудейською вірою в Біблію як світ символів. За …
КАБАЛЬЄРО
кабальєро (ісп., вершник, дворянин, кавалер, лицар) 1. Лицар у середньовічній Іспанії. 2. Воїн-вершник, що опоряджувався власним коштом. 3. те саме, що й гідальго. 4. В іспаномовних …
КАБАРГА
кабарга; ж. (алтайське) гірська безрога парнокопитна тварина родини оленячих, самець якої на животі має мускусну залозу. Поширені в Азії. Самець має мускусну залозу. Об'єкт промислу, …
КАБАРЕ
кабаре; с. (фр., букв. - шиночок) 1. У 19 ст. у Франції - артистичний шинок, в якому читали вірші, виконували куплети, сценки тощо. 2. Вид естрадної вистави в ресторані чи кафе …
КАБЕЛЬ
кабель; ч. (нім., гол., від лат., аркан) один або кілька ізольованих електричних проводів, вміщених у захисну оболонку. Застосовують для передавання електроенергії, звукових та …
КАБЕЛЬНА КАНАЛІЗАЦІЯ
система керамічних або бетонних труб для прокладання кабелю в підземних лініях зв'язку.
КАБЕЛЬТОВ
кабельтов; ч. (гол.) 1. Одиниця довжини для вимірювання невеликих відстаней, 0.1 морської милі (1 К. дорівнює приблизно 185.2 м). 2. Прядивний трос спеціального звивання діаметром 50 - …

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 > >>

© ukrslov.com - 2010