...НАВТ (гр., мореплавець)
у складних словах відповідає поняттю "той, хто плаває"
гідронавт ...НАВТИКА (гр., мистецтво мореплавства, судноводіння)
у складних словах відповідає поняттю "плавання"
аеронавтика ...НОЗ (гр., хвороба, захворювання)
у складних словах означає хворобу тварин, іноді людини, напр., антракноз. ...НОМ (1)
(гр., частина, частка)
в математичних термінах відповідає поняттю "член",
напр., біном.
(2)
(гр., звичай, закон)
у складних словах відповідає поняттям "положення",
...НОМІЯ (гр., звичай, закон)
у складних словах відповідає поняттям "положення", "закон"
метроном, агрономія НІЄЛО (іт., чернь)
рисунок, вирізаний на золоті або сріблі й заповнений черню (темним сплавом срібла, міді, сірки й бури). НІАЦІЯ (лат., сніг)
процес рельєфоутворення, що відбувається внаслідок дії снігу. НІАЦИНАМІД вітамін групи В. Міститься в молоці, картоплі, хлібі, м'ясі, рибі тощо. Нестача Н. в організмі порушує перебіг окислювальних процесів, пігментацію, шкіри тощо. Інші назви - вітамін РР,
НІВАЛЬНИЙ (лат., від сніг)
сніговий;
- нівальний клімат
- нівальний пояс НІВАЛЬНИЙ КЛІМАТ клімат, що характеризується такою кількістю опадів у твердому стані, що вони не можуть розтанути або випаруватися протягом теплого періоду року НІВАЛЬНИЙ ПОЯС висотний пояс гірських країн за сніговою межею, що характеризується нівальним кліматом. НІВЕЛІР нівелір; ч.
(нім., вирівнювати)
геодезичний інструмент для визначення різниці висот двох будь-яких точок земної поверхні. НІВЕЛЮВАННЯ нівелювання; с.
(нівелір)
1. Визначення висот або перевищень точок місцевості.
2. Вирівнювання земної поверхні під час прокладання доріг, будівництва аеродромів тощо.
3. перен.
НІВЕЛЮВАТИ нівелювати
(нім.)
1. За допомогою спеціального інструмента визначати висоту різних точок земної поверхні.
2. Вирівнювати поверхню чогось; рівняти, зрівнювати.
3. перен. Усувати,
НІВОЗ (фр., від лат., сніжний)
четвертий місяць року (з 21-23 грудня до 19-21 січня) французького республіканського календаря, встановленого Конвентом у 1793 р. (діяв до 1806 р.). НІГІЛІЗМ нігілізм; ч.
(лат., ніщо, нічого)
1. Соціально-моральне явище яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій.
2.
НІГІЛІСТ нігіліст; ч.
(лат.)
людина, яка негативно ставиться до всього загальновизнаного. НІГРОЗИНИ (лат., чорний)
синтетичні органічні барвники чорного кольору.
Застосовують для фарбування шкіри, деревини, паперу, для виготовлення взуттєвого крему, чорнил тощо. НІГРОЛ нігрол; ч.
(лат., чорний і ...ол)
сорт неочищеного мастила, утворюваного при переробці нафти. НІКА Ніка; ж.
(гр.)
в давньогрецькій міфології богиня перемоги у боях та змаганнях; у давньоримській міфології - Вікторія. НІКЕЛІН нікелін; ч.
1. Сплав міді, нікелю й марганцю, відзначається великим електричним опором, стійкістю проти корозії.
2. Мінерал класу сульфідів, червоного кольору з металевим блиском. Руда
НІКЕЛЬ нікель; ч.
(нім., від швед., гном, підземний дух)
хімічний елемент, символ Ni, ат. н. 28; сріблясто-білий метал, пластичний і ковкий.
Застосовують для захисних прикриттів, виготовлення
НІКЕЛЮВАННЯ нікелювання; с.
нанесення тонкого шару нікелю на металеві поверхні для запобігання корозії і надання їм красивого зовнішнього вигляду. НІКОЛЬ ніколь; ж.
призма з ісландського шпату, прозора для світла.
Застосовують як поляризатор та аналізатор світлових хвиль.
Від прізвища англійського фізика У. Ніколя. НІКОТИН нікотин; ч.
(фр.)
алкалоїд тютюну й махорки. Сильна отрута, що порушує діяльність нервової системи і при курінні спричинює хронічне отруєння організму.
Від прізвища французького
НІКОТИНАМІД нікотинамід; ч.
(нікотин і амід)
вітамін групи В. Міститься в молоці, картоплі, хлібі, м'ясі, рибі тощо. Нестача Н. в організмі порушує перебіг окислювальних процесів, пігментацію, шкіри
НІКТИНАСТІЯ (гр., ніч і нектії)
рух органів вищих рослин, зумовлений зміною дня й ночі
(напр., розкривання квіток зранку й закривання їх на ніч). НІКТОФОБІЯ (гр., ніч і ...фобія)
нав'язливий страх людини перед темрявою, симптом психічного розладу. НІМБ німб; ч.
(лат., туман, хмара)
1. Сяйво, намальоване у формі круга навколо голови або над головою (на іконах, картинах релігійного змісту та ін.), як символ святості; вінець, авреоля,
НІМФА німфа; ж.
(гр., букв. - наречена)
1. У давньогрецькій і давньоримській міфології божество в образі жінки, яке уособлює сили природи (морів, річок, джерел, гір, долин, лугів тощо).
НІМФЕЯ (гр., наречена)
рід водяних рослин родини лататтєвих. Багаторічні трави з листками, що плавають на поверхні води. Поширені повсюдно.
Інша назва - латаття. НІОБІЙ ніобій; ч.
хімічний елемент, символ Nb, ат. н. 41; сірий блискучий метал. Н. та його сплави застосовують в атомній енергетиці, радіоелектроніці, вакуумній техніці, хімічному
НІОБІТ ніобіт; ч.
мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного або бурувато-чорного кольору. Руда ніобію.
Інша назва - колумбіт. НІОБА (гр.)
1. У давньогрецькій міфології дочка фрігійського царя. Пишалася народженням семи синів і семи дочок, зневажаючи богиню Латону, у якої було двоє дітей. За це діти Латони помстилися Н.
НІОБАТИ група мінералів - солей ніобієвих кислот; як домішки містять сполуки танталу.
2. Використовують для одержання ніобію, танталу та інших рідкісних елементів.
Інша назва - танталоніобати. НІОБЕЯ (гр.)
1. У давньогрецькій міфології дочка фрігійського царя, Ніоба. Пишалася народженням семи синів і семи дочок, зневажаючи богиню Латону, у якої було двоє дітей. За це діти Латони
НІПЕЛЬ ніпель; ч.
(англ., букв. - сосок)
1. Затискач, яким ізолюють провідник в електричних лампах.
2. Коротка металева трубка з різьбою на кінцях для з'єднання труб, радіаторних секцій
НІРВАНА нірвана; ж.
(санскр., заспокоєння, згасання)
1. За містичним уявленням буддистів та джаймістів - блаженний стан спокою "людської душі", що досягається шляхом повного відмовлення від усіх
НІСТАГМ ністагм; ч.
(гр., дрімота, сонливий стан)
мимовільні швидкі рухи очних яблук у людини й тварин. Н. може бути фізіологічним
(напр., при розгляданні предметів, що швидко рухаються) і
НІСТАТИН ністатин; ч.
(здогадко гр., гойдаючий)
мед.
лікарський препарат; антибіотик.
Застосовують при кандидамікозі.
Інша назва - фунгіцидин. НІТ (лат., блищу)
одиниця яскравості, тобто яскравість рівномірно світної плоскої поверхні в перпендикулярному до неї напрямі, якщо в цьому напрямі сила світла 1 м2 поверхні становить 1
НІТИНОЛ (ні(кель) і ти(та)н)
жаростійкий нікелево-титановий сплав. НІТР... (гр., луг, селітра)
у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний". НІТРАГІН нітрагін; ч.
(нітр... і гр., притягую, засвоюю)
бактеріальне добриво, що містить культуру бульбочкових бактерій, здатних засвоювати азот повітря. НІТРАТИ (гр., селітра)
солі азотної кислоти.
Застосовують як добрива та у виробництві вибухових речовин. НІТРАФЕН (нітро... і фен)
отрутохімікат комплексної дії.
Застосовують для боротьби з бур'янами, шкідливими комахами, грибами. НІТРАЦІЯ нітрація; ж.
(гр., селітра)
введення нітрогрупи - N02 в молекули органічних сполук; утворювані сполуки називають нітросполуками.
Застосовують Н. у виробництві барвників, вибухових
НІТРИ... (гр., луг, селітра)
у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний". НІТРИДИ (нітр... і гр., вид, вигляд)
сполуки азоту з іншими елементами, головним чином з металами.
Застосовують у техніці. НІТРИЛИ (нітр... і гр., речовина)
органічні азотисті сполуки, похідні синильної кислоти.
Застосовують у виробництві синтетичних волокон, смол. НІТРИТИ (гр., селітра)
солі азотистої кислоти.
Застосовують у виробництві органічних барвників, медицині. НІТРИФІКАЦІЯ нітрифікація; ж.
(нітри... і ...фікація)
процес окислення аміаку до азотної кислоти; відбувається під впливом нітритних і нітратних бактерій, що живуть у грунті; має значення у
НІТРО... (гр., луг, селітра)
у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний". НІТРОБАКТЕРІЇ (нітро... та бактерії)
бактерії, що здійснюють процес нітрифікації.
Інша назва - нітрифікуючі бактерії. НІТРОБЕНЗОЛ нітробензол; ч.
(нітро... та бензол)
органічна сполука; масляниста рідина з запахом гіркого мигдалю, отруйний.
Застосовують переважно для одержання аніліну. НІТРОГЕН нітроген; ч.
(лат., гр., селітра і народження)
латинська назва азоту, символ N, що її застосовують у назвах його сполук, процесів за його участю
(напр., нітрили, нітрування). НІТРОГЛІЦЕРИН нітрогліцерин; ч.
(нітро... і гліцерин)
органічна сполука, безбарвна масляниста рідина, солодка на смак, отруйна. Н. - сильна вибухова речовина.
Застосовують для виробництва бездимних
НІТРОЛАКИ (нітро... і лак)
колоїдні розчини нітроцелюлози в органічних розчинниках (напр., у спирті), які швидко висихають і утворюють плівки, що добре поліруються. НІТРОЛЕУМ (нітр... і лат., олія)
різновид лінолеуму, що його застосовують для оббивки столів і стін. НІТРОМЕТР нітрометр; ч.
(нітро... і ...метр)
прилад, яким визначають вміст азоту в його сполуках з киснем (оксидах). НІТРОН нітрон; ч.
(гр., луг, селітра)
різновид синтетичного волокна з поліакрилонітрилу. Виробляють в Україні. В інших країнах називають орлон, пан тощо.
Застосовують для виготовлення різних
НІТРОТОЛУОЛИ (нітро... і толуол)
органічні сполуки, продукти заміщення атомів водню в ядрі толуолу нітрогрупами NO2.
Застосовують для синтезу барвників і проміжних продуктів. НІТРОФJСКА (нітро.... фос(фор) і ка(лій))
складне мінеральне добриво, що містить азот, фосфорну кислоту, окис калію. НІТРОФЕНОЛИ (нітро... і фенол)
органічні сполуки, продукти заміщення атомів водню в ядрі фенолу нітрогрупами - N02.
Застосовують для одержання барвників, деякі - як фунгіциди тощо. НІТРОФУНГІН (нітро... і лат., гриб)
мед.
лікарський препарат; протигрибковий засіб.
Застосовують для лікування епідермофітії, кандидамікозу шкіри тощо. НІТРОЦЕЛЮЛОЗА нітроцелюлоза; ж.
(нітро... і целюлоза)
складні ефіри целюлози й азотної кислоти (напр., тринітроцелюлоза або піроксилін).
нітроцелюлоза - біла волокниста маса з вибуховими
НІТРОЦЕМЕНТАЦІЯ нітроцементація; ж.
(нітро... і цементація)
те саме, що й ціанування. НІХРОМ ніхром; ч.
(ні(кель) і хром)
сплав нікелю й хрому з домішками інших елементів.
Застосовують у виробництві нагрівальних приладів. НІЦШЕАНСТВО вчення німецького філософа-ідеаліста Ф.Ніцше та його послідовників, що проповідує крайній індивідуалізм, культ "надлюдини", зневагу до норм моралі; одне з джерел людиноненависницької
НІША наймолочніша; найв.ст.
(фр., від вити гніздо, розміщати)
1. Заглиблення в стіні для розміщення статуй, ваз, бюстів тощо.
2. Заглиблення в траншеях та інших фортифікаційних спорудах,
НАЇБ наїб; ч.
(араб., намісник)
1. За середньовіччя в мусульманських державах правитель округу або провінції.
2. В закавказьких ханствах - начальник магалу (територіальної дільниці).
3. В
НАБОБ набоб; ч.
(інд., наваб від араб., нувваб - намісники)
1. В Індії титул правителів провінцій, що відокремилися від імперії Великих Моголів.
2. В Англії 18 ст. назва осіб (головним чином
НАВІГАЦІЯ навігація; ж.
(лат., судноплавство, мореплавство)
1. Розділ науки про судноводіння, основні завдання якого - вибір найвигіднішого шляху, проведення ним судна тощо.
2. Період, в який
НАВІГРАФ навіграф; ч.
(наві(гація) і ...граф)
авіаційний прилад на літальних апаратах для встановлення пройденого шляху, швидкості вітру, швидкості напряму й руху апарата. НАВАРХ (гр.)
в Стародавній Греції начальник флоту. НАВАХА наваха; ж.
(ісп.)
холодна зброя, іспанський довгий складаний ніж. НАВЗІКАЯ (гр.)
1. У давньогрецькій міфології красуня, яка врятувала життя Одіссею, закохалася в нього і мріяла стати його дружиною.
2. перен. Образ ліричної героїні у творах про кохання й розлуку. НАВСІКАЯ (гр.)
1. У давньогрецькій міфології красуня, яка врятувала життя Одіссею, закохалася в нього і мріяла стати його дружиною.
2. перен. Образ ліричної героїні у творах про кохання й розлуку. НАГІАГІТ мінерал класу сульфідів, свинцево-сірого кольору з металевим блиском. Сировина для одержання золота. Від назви родовища Нагіаг у Румунії. НАГЕЛЬ нагель; ч.
(нім., букв. - цвях)
деталь (стрижень або пластинка), що перешкоджає зсуву з'єднуваних частин дерев'яних конструкцій. НАДИР надир; ч.
(араб.)
точка небесної сфери, протилежна зеніту. НАДФІЛЬ надфіль; ч.
(нім.)
невеликий напилок з дрібною насічкою, виготовлений із сталевого дроту. НАЗАЛІЗАЦІЯ назалізація; ж.
(фр., від лат., ніс)
набуття переважно голосним звуком носового тембру. НАЗАЛЬНИЙ назальний
(фр., від лат., ніс)
носовий голосний або приголосний звук.
Див. також:
апікальний,
велярний,
дентальний,
дорсальний,
лабіальний,
ларингальний,
фарингальний,
фрикативний НАЗАРЕЇ 1. Назва християн у перші часи поширення християнства (від м. Назарета, де нібито народився Христос).
2. Давньоіудейська секта.
3. Відгалуження секти молокан, що існувало в Росії з
НАЗАРЕЙЦІ група німецьких та австрійських художників-романтиків, що оселилися в Римі на початку 19 ст. і намагалися відродити середньовічне релігійне мистецтво. Від назви м. Назарета, де народився
НАЙЛОН (англ.)
різновид синтетичного волокна з поліамідів (США, Великобританія), в Україні відомий також як анід і капрон. НАЙТОВ найтов; ч.
(гол., від шити і канат, трос)
зв'язування тросом двох або більше предметів. НАКТОУЗ нактоуз; ч.
(гол.)
металева (із спеціального немагнітного сплаву) або дерев'яна шафа, у верхній частині якої встановлено корабельний компас. НАМАЗ намаз; ч.
(перс., молитва)
п'ятикратна щоденна молитва у мусульман; один з головних обрядів ісламу, при якому молитва супроводжується установленими рухами і ритуальними обмиваннями. НАНІЗМ нанізм; ч.
(гр., карликовий)
ненормально низький зріст людини, що найчастіше є наслідком ураження залоз внутрішньої секреції (гіпофізу, щитовидної залози).
Інша назва - карликовий зріст. НАНДУ нанду; ч.
(ісп., з інд., мов)
рід безкільових птахів. Поширені в Південній Америці.
Інша назва - американський страус. НАНОРЕЛЬЄФ (гр., карликовий і рельєф)
дрібні форми рельєфу, що утворюються в результаті карстових та мерзлотних явищ, діяльності вітру, гризунів - землерийок.
Див. також:
карст НАПАЛМ напалм; ч.
(англ.)
загусник (суміш алюмінієвих солей неорганічних кислот) або загущене рідке паливо (іноді з добавками).
Застосовують у запалювальних авіабомбах, ракетах. НАРВАЛ нарвал; ч.
(сканд.)
ссавець родини дельфінових. Поширений в арктичних водах. Рідкісний. У самців у верхній щелепі розвивається спрямований вперед бивень, звідки й інша назва - єдиноріг. НАРГІЛЕ наргіле; ч. або с.
(перс.)
східний курильний прибор, подібний до кальяну, але з довгою гнучкою трубкою замість люльки, в якому дим очищається, проходячи через довгий рукав з водою. НАРД ч.
(гр.)
1. Багаторічна трав'яниста рослина родини валеріанових з м'ясистим запашним кореневищем і червонуватими квіточками.
2. Ароматична речовина, яку добувають з коріння цієї рослини. НАРКІС (гр.)
1. У давньогрецькій міфології - вродливий юнак, що закохався у власне відображення у воді і помер від нерозділеного кохання, перетворившись після смерті на квітку нарцис; Нарціс. НАРКОЗ наркоз; ч.
(гр., заціпеніння)
1. Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані діянням певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини і
|