Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Н (425)

1 2 3 4 5 > >>
...НАВТ
(гр., мореплавець) у складних словах відповідає поняттю "той, хто плаває" гідронавт
...НАВТИКА
(гр., мистецтво мореплавства, судноводіння) у складних словах відповідає поняттю "плавання" аеронавтика
...НОЗ
(гр., хвороба, захворювання) у складних словах означає хворобу тварин, іноді людини, напр., антракноз.
...НОМ
(1) (гр., частина, частка) в математичних термінах відповідає поняттю "член", напр., біном. (2) (гр., звичай, закон) у складних словах відповідає поняттям "положення", …
...НОМІЯ
(гр., звичай, закон) у складних словах відповідає поняттям "положення", "закон" метроном, агрономія
НІЄЛО
(іт., чернь) рисунок, вирізаний на золоті або сріблі й заповнений черню (темним сплавом срібла, міді, сірки й бури).
НІАЦІЯ
(лат., сніг) процес рельєфоутворення, що відбувається внаслідок дії снігу.
НІАЦИНАМІД
вітамін групи В. Міститься в молоці, картоплі, хлібі, м'ясі, рибі тощо. Нестача Н. в організмі порушує перебіг окислювальних процесів, пігментацію, шкіри тощо. Інші назви - вітамін РР, …
НІВАЛЬНИЙ
(лат., від сніг) сніговий; - нівальний клімат - нівальний пояс
НІВАЛЬНИЙ КЛІМАТ
клімат, що характеризується такою кількістю опадів у твердому стані, що вони не можуть розтанути або випаруватися протягом теплого періоду року
НІВАЛЬНИЙ ПОЯС
висотний пояс гірських країн за сніговою межею, що характеризується нівальним кліматом.
НІВЕЛІР
нівелір; ч. (нім., вирівнювати) геодезичний інструмент для визначення різниці висот двох будь-яких точок земної поверхні.
НІВЕЛЮВАННЯ
нівелювання; с. (нівелір) 1. Визначення висот або перевищень точок місцевості. 2. Вирівнювання земної поверхні під час прокладання доріг, будівництва аеродромів тощо. 3. перен. …
НІВЕЛЮВАТИ
нівелювати (нім.) 1. За допомогою спеціального інструмента визначати висоту різних точок земної поверхні. 2. Вирівнювати поверхню чогось; рівняти, зрівнювати. 3. перен. Усувати, …
НІВОЗ
(фр., від лат., сніжний) четвертий місяць року (з 21-23 грудня до 19-21 січня) французького республіканського календаря, встановленого Конвентом у 1793 р. (діяв до 1806 р.).
НІГІЛІЗМ
нігілізм; ч. (лат., ніщо, нічого) 1. Соціально-моральне явище яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій. 2. …
НІГІЛІСТ
нігіліст; ч. (лат.) людина, яка негативно ставиться до всього загальновизнаного.
НІГРОЗИНИ
(лат., чорний) синтетичні органічні барвники чорного кольору. Застосовують для фарбування шкіри, деревини, паперу, для виготовлення взуттєвого крему, чорнил тощо.
НІГРОЛ
нігрол; ч. (лат., чорний і ...ол) сорт неочищеного мастила, утворюваного при переробці нафти.
НІКА
Ніка; ж. (гр.) в давньогрецькій міфології богиня перемоги у боях та змаганнях; у давньоримській міфології - Вікторія.
НІКЕЛІН
нікелін; ч. 1. Сплав міді, нікелю й марганцю, відзначається великим електричним опором, стійкістю проти корозії. 2. Мінерал класу сульфідів, червоного кольору з металевим блиском. Руда …
НІКЕЛЬ
нікель; ч. (нім., від швед., гном, підземний дух) хімічний елемент, символ Ni, ат. н. 28; сріблясто-білий метал, пластичний і ковкий. Застосовують для захисних прикриттів, виготовлення …
НІКЕЛЮВАННЯ
нікелювання; с. нанесення тонкого шару нікелю на металеві поверхні для запобігання корозії і надання їм красивого зовнішнього вигляду.
НІКОЛЬ
ніколь; ж. призма з ісландського шпату, прозора для світла. Застосовують як поляризатор та аналізатор світлових хвиль. Від прізвища англійського фізика У. Ніколя.
НІКОТИН
нікотин; ч. (фр.) алкалоїд тютюну й махорки. Сильна отрута, що порушує діяльність нервової системи і при курінні спричинює хронічне отруєння організму. Від прізвища французького …
НІКОТИНАМІД
нікотинамід; ч. (нікотин і амід) вітамін групи В. Міститься в молоці, картоплі, хлібі, м'ясі, рибі тощо. Нестача Н. в організмі порушує перебіг окислювальних процесів, пігментацію, шкіри …
НІКТИНАСТІЯ
(гр., ніч і нектії) рух органів вищих рослин, зумовлений зміною дня й ночі (напр., розкривання квіток зранку й закривання їх на ніч).
НІКТОФОБІЯ
(гр., ніч і ...фобія) нав'язливий страх людини перед темрявою, симптом психічного розладу.
НІМБ
німб; ч. (лат., туман, хмара) 1. Сяйво, намальоване у формі круга навколо голови або над головою (на іконах, картинах релігійного змісту та ін.), як символ святості; вінець, авреоля, …
НІМФА
німфа; ж. (гр., букв. - наречена) 1. У давньогрецькій і давньоримській міфології божество в образі жінки, яке уособлює сили природи (морів, річок, джерел, гір, долин, лугів тощо). …
НІМФАЛІДИ
родина строкатих денних метеликів.
НІМФЕЯ
(гр., наречена) рід водяних рослин родини лататтєвих. Багаторічні трави з листками, що плавають на поверхні води. Поширені повсюдно. Інша назва - латаття.
НІОБІЙ
ніобій; ч. хімічний елемент, символ Nb, ат. н. 41; сірий блискучий метал. Н. та його сплави застосовують в атомній енергетиці, радіоелектроніці, вакуумній техніці, хімічному …
НІОБІТ
ніобіт; ч. мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного або бурувато-чорного кольору. Руда ніобію. Інша назва - колумбіт.
НІОБА
(гр.) 1. У давньогрецькій міфології дочка фрігійського царя. Пишалася народженням семи синів і семи дочок, зневажаючи богиню Латону, у якої було двоє дітей. За це діти Латони помстилися Н. …
НІОБАТИ
група мінералів - солей ніобієвих кислот; як домішки містять сполуки танталу. 2. Використовують для одержання ніобію, танталу та інших рідкісних елементів. Інша назва - танталоніобати.
НІОБЕЯ
(гр.) 1. У давньогрецькій міфології дочка фрігійського царя, Ніоба. Пишалася народженням семи синів і семи дочок, зневажаючи богиню Латону, у якої було двоє дітей. За це діти Латони …
НІПЕЛЬ
ніпель; ч. (англ., букв. - сосок) 1. Затискач, яким ізолюють провідник в електричних лампах. 2. Коротка металева трубка з різьбою на кінцях для з'єднання труб, радіаторних секцій …
НІРВАНА
нірвана; ж. (санскр., заспокоєння, згасання) 1. За містичним уявленням буддистів та джаймістів - блаженний стан спокою "людської душі", що досягається шляхом повного відмовлення від усіх …
НІСТАГМ
ністагм; ч. (гр., дрімота, сонливий стан) мимовільні швидкі рухи очних яблук у людини й тварин. Н. може бути фізіологічним (напр., при розгляданні предметів, що швидко рухаються) і …
НІСТАТИН
ністатин; ч. (здогадко гр., гойдаючий) мед. лікарський препарат; антибіотик. Застосовують при кандидамікозі. Інша назва - фунгіцидин.
НІТ
(лат., блищу) одиниця яскравості, тобто яскравість рівномірно світної плоскої поверхні в перпендикулярному до неї напрямі, якщо в цьому напрямі сила світла 1 м2 поверхні становить 1 …
НІТИНОЛ
(ні(кель) і ти(та)н) жаростійкий нікелево-титановий сплав.
НІТР...
(гр., луг, селітра) у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний".
НІТРАГІН
нітрагін; ч. (нітр... і гр., притягую, засвоюю) бактеріальне добриво, що містить культуру бульбочкових бактерій, здатних засвоювати азот повітря.
НІТРАТИ
(гр., селітра) солі азотної кислоти. Застосовують як добрива та у виробництві вибухових речовин.
НІТРАФЕН
(нітро... і фен) отрутохімікат комплексної дії. Застосовують для боротьби з бур'янами, шкідливими комахами, грибами.
НІТРАЦІЯ
нітрація; ж. (гр., селітра) введення нітрогрупи - N02 в молекули органічних сполук; утворювані сполуки називають нітросполуками. Застосовують Н. у виробництві барвників, вибухових …
НІТРИ...
(гр., луг, селітра) у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний".
НІТРИДИ
(нітр... і гр., вид, вигляд) сполуки азоту з іншими елементами, головним чином з металами. Застосовують у техніці.
НІТРИЛИ
(нітр... і гр., речовина) органічні азотисті сполуки, похідні синильної кислоти. Застосовують у виробництві синтетичних волокон, смол.
НІТРИТИ
(гр., селітра) солі азотистої кислоти. Застосовують у виробництві органічних барвників, медицині.
НІТРИФІКАЦІЯ
нітрифікація; ж. (нітри... і ...фікація) процес окислення аміаку до азотної кислоти; відбувається під впливом нітритних і нітратних бактерій, що живуть у грунті; має значення у …
НІТРО...
(гр., луг, селітра) у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний".
НІТРОБАКТЕРІЇ
(нітро... та бактерії) бактерії, що здійснюють процес нітрифікації. Інша назва - нітрифікуючі бактерії.
НІТРОБЕНЗОЛ
нітробензол; ч. (нітро... та бензол) органічна сполука; масляниста рідина з запахом гіркого мигдалю, отруйний. Застосовують переважно для одержання аніліну.
НІТРОГЕН
нітроген; ч. (лат., гр., селітра і народження) латинська назва азоту, символ N, що її застосовують у назвах його сполук, процесів за його участю (напр., нітрили, нітрування).
НІТРОГЛІЦЕРИН
нітрогліцерин; ч. (нітро... і гліцерин) органічна сполука, безбарвна масляниста рідина, солодка на смак, отруйна. Н. - сильна вибухова речовина. Застосовують для виробництва бездимних …
НІТРОЛАКИ
(нітро... і лак) колоїдні розчини нітроцелюлози в органічних розчинниках (напр., у спирті), які швидко висихають і утворюють плівки, що добре поліруються.
НІТРОЛЕУМ
(нітр... і лат., олія) різновид лінолеуму, що його застосовують для оббивки столів і стін.
НІТРОМЕТР
нітрометр; ч. (нітро... і ...метр) прилад, яким визначають вміст азоту в його сполуках з киснем (оксидах).
НІТРОН
нітрон; ч. (гр., луг, селітра) різновид синтетичного волокна з поліакрилонітрилу. Виробляють в Україні. В інших країнах називають орлон, пан тощо. Застосовують для виготовлення різних …
НІТРОТОЛУОЛИ
(нітро... і толуол) органічні сполуки, продукти заміщення атомів водню в ядрі толуолу нітрогрупами NO2. Застосовують для синтезу барвників і проміжних продуктів.
НІТРОФJСКА
(нітро.... фос(фор) і ка(лій)) складне мінеральне добриво, що містить азот, фосфорну кислоту, окис калію.
НІТРОФЕНОЛИ
(нітро... і фенол) органічні сполуки, продукти заміщення атомів водню в ядрі фенолу нітрогрупами - N02. Застосовують для одержання барвників, деякі - як фунгіциди тощо.
НІТРОФУНГІН
(нітро... і лат., гриб) мед. лікарський препарат; протигрибковий засіб. Застосовують для лікування епідермофітії, кандидамікозу шкіри тощо.
НІТРОЦЕЛЮЛОЗА
нітроцелюлоза; ж. (нітро... і целюлоза) складні ефіри целюлози й азотної кислоти (напр., тринітроцелюлоза або піроксилін). нітроцелюлоза - біла волокниста маса з вибуховими …
НІТРОЦЕМЕНТАЦІЯ
нітроцементація; ж. (нітро... і цементація) те саме, що й ціанування.
НІХРОМ
ніхром; ч. (ні(кель) і хром) сплав нікелю й хрому з домішками інших елементів. Застосовують у виробництві нагрівальних приладів.
НІЦШЕАНСТВО
вчення німецького філософа-ідеаліста Ф.Ніцше та його послідовників, що проповідує крайній індивідуалізм, культ "надлюдини", зневагу до норм моралі; одне з джерел людиноненависницької …
НІША
наймолочніша; найв.ст. (фр., від вити гніздо, розміщати) 1. Заглиблення в стіні для розміщення статуй, ваз, бюстів тощо. 2. Заглиблення в траншеях та інших фортифікаційних спорудах, …
НАЇБ
наїб; ч. (араб., намісник) 1. За середньовіччя в мусульманських державах правитель округу або провінції. 2. В закавказьких ханствах - начальник магалу (територіальної дільниці). 3. В …
НАБОБ
набоб; ч. (інд., наваб від араб., нувваб - намісники) 1. В Індії титул правителів провінцій, що відокремилися від імперії Великих Моголів. 2. В Англії 18 ст. назва осіб (головним чином …
НАВІГАЦІЯ
навігація; ж. (лат., судноплавство, мореплавство) 1. Розділ науки про судноводіння, основні завдання якого - вибір найвигіднішого шляху, проведення ним судна тощо. 2. Період, в який …
НАВІГРАФ
навіграф; ч. (наві(гація) і ...граф) авіаційний прилад на літальних апаратах для встановлення пройденого шляху, швидкості вітру, швидкості напряму й руху апарата.
НАВАРХ
(гр.) в Стародавній Греції начальник флоту.
НАВАХА
наваха; ж. (ісп.) холодна зброя, іспанський довгий складаний ніж.
НАВЗІКАЯ
(гр.) 1. У давньогрецькій міфології красуня, яка врятувала життя Одіссею, закохалася в нього і мріяла стати його дружиною. 2. перен. Образ ліричної героїні у творах про кохання й розлуку.
НАВСІКАЯ
(гр.) 1. У давньогрецькій міфології красуня, яка врятувала життя Одіссею, закохалася в нього і мріяла стати його дружиною. 2. перен. Образ ліричної героїні у творах про кохання й розлуку.
НАГІАГІТ
мінерал класу сульфідів, свинцево-сірого кольору з металевим блиском. Сировина для одержання золота. Від назви родовища Нагіаг у Румунії.
НАГЕЛЬ
нагель; ч. (нім., букв. - цвях) деталь (стрижень або пластинка), що перешкоджає зсуву з'єднуваних частин дерев'яних конструкцій.
НАДИР
надир; ч. (араб.) точка небесної сфери, протилежна зеніту.
НАДФІЛЬ
надфіль; ч. (нім.) невеликий напилок з дрібною насічкою, виготовлений із сталевого дроту.
НАЗАЛІЗАЦІЯ
назалізація; ж. (фр., від лат., ніс) набуття переважно голосним звуком носового тембру.
НАЗАЛЬНИЙ
назальний (фр., від лат., ніс) носовий голосний або приголосний звук. Див. також: апікальний, велярний, дентальний, дорсальний, лабіальний, ларингальний, фарингальний, фрикативний
НАЗАРЕЇ
1. Назва християн у перші часи поширення християнства (від м. Назарета, де нібито народився Христос). 2. Давньоіудейська секта. 3. Відгалуження секти молокан, що існувало в Росії з …
НАЗАРЕЙЦІ
група німецьких та австрійських художників-романтиків, що оселилися в Римі на початку 19 ст. і намагалися відродити середньовічне релігійне мистецтво. Від назви м. Назарета, де народився …
НАЙЛОН
(англ.) різновид синтетичного волокна з поліамідів (США, Великобританія), в Україні відомий також як анід і капрон.
НАЙТОВ
найтов; ч. (гол., від шити і канат, трос) зв'язування тросом двох або більше предметів.
НАКТОУЗ
нактоуз; ч. (гол.) металева (із спеціального немагнітного сплаву) або дерев'яна шафа, у верхній частині якої встановлено корабельний компас.
НАМАЗ
намаз; ч. (перс., молитва) п'ятикратна щоденна молитва у мусульман; один з головних обрядів ісламу, при якому молитва супроводжується установленими рухами і ритуальними обмиваннями.
НАНІЗМ
нанізм; ч. (гр., карликовий) ненормально низький зріст людини, що найчастіше є наслідком ураження залоз внутрішньої секреції (гіпофізу, щитовидної залози). Інша назва - карликовий зріст.
НАНДУ
нанду; ч. (ісп., з інд., мов) рід безкільових птахів. Поширені в Південній Америці. Інша назва - американський страус.
НАНОРЕЛЬЄФ
(гр., карликовий і рельєф) дрібні форми рельєфу, що утворюються в результаті карстових та мерзлотних явищ, діяльності вітру, гризунів - землерийок. Див. також: карст
НАПАЛМ
напалм; ч. (англ.) загусник (суміш алюмінієвих солей неорганічних кислот) або загущене рідке паливо (іноді з добавками). Застосовують у запалювальних авіабомбах, ракетах.
НАРВАЛ
нарвал; ч. (сканд.) ссавець родини дельфінових. Поширений в арктичних водах. Рідкісний. У самців у верхній щелепі розвивається спрямований вперед бивень, звідки й інша назва - єдиноріг.
НАРГІЛЕ
наргіле; ч. або с. (перс.) східний курильний прибор, подібний до кальяну, але з довгою гнучкою трубкою замість люльки, в якому дим очищається, проходячи через довгий рукав з водою.
НАРД
ч. (гр.) 1. Багаторічна трав'яниста рослина родини валеріанових з м'ясистим запашним кореневищем і червонуватими квіточками. 2. Ароматична речовина, яку добувають з коріння цієї рослини.
НАРКІС
(гр.) 1. У давньогрецькій міфології - вродливий юнак, що закохався у власне відображення у воді і помер від нерозділеного кохання, перетворившись після смерті на квітку нарцис; Нарціс.
НАРКОЗ
наркоз; ч. (гр., заціпеніння) 1. Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані діянням певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини і …

1 2 3 4 5 > >>

© ukrslov.com - 2010