...НАВТ (гр., мореплавець)
у складних словах відповідає поняттю "той, хто плаває"
гідронавт ...НАВТИКА (гр., мистецтво мореплавства, судноводіння)
у складних словах відповідає поняттю "плавання"
аеронавтика ...НОЗ (гр., хвороба, захворювання)
у складних словах означає хворобу тварин, іноді людини, напр., антракноз. ...НОМ (1)
(гр., частина, частка)
в математичних термінах відповідає поняттю "член",
напр., біном.
(2)
(гр., звичай, закон)
у складних словах відповідає поняттям "положення", … ...НОМІЯ (гр., звичай, закон)
у складних словах відповідає поняттям "положення", "закон"
метроном, агрономія НІЄЛО (іт., чернь)
рисунок, вирізаний на золоті або сріблі й заповнений черню (темним сплавом срібла, міді, сірки й бури). НІАЦІЯ (лат., сніг)
процес рельєфоутворення, що відбувається внаслідок дії снігу. НІАЦИНАМІД вітамін групи В. Міститься в молоці, картоплі, хлібі, м'ясі, рибі тощо. Нестача Н. в організмі порушує перебіг окислювальних процесів, пігментацію, шкіри тощо. Інші назви - вітамін РР, … НІВАЛЬНИЙ (лат., від сніг)
сніговий;
- нівальний клімат
- нівальний пояс НІВАЛЬНИЙ КЛІМАТ клімат, що характеризується такою кількістю опадів у твердому стані, що вони не можуть розтанути або випаруватися протягом теплого періоду року НІВАЛЬНИЙ ПОЯС висотний пояс гірських країн за сніговою межею, що характеризується нівальним кліматом. НІВЕЛІР нівелір; ч.
(нім., вирівнювати)
геодезичний інструмент для визначення різниці висот двох будь-яких точок земної поверхні. НІВЕЛЮВАННЯ нівелювання; с.
(нівелір)
1. Визначення висот або перевищень точок місцевості.
2. Вирівнювання земної поверхні під час прокладання доріг, будівництва аеродромів тощо.
3. перен. … НІВЕЛЮВАТИ нівелювати
(нім.)
1. За допомогою спеціального інструмента визначати висоту різних точок земної поверхні.
2. Вирівнювати поверхню чогось; рівняти, зрівнювати.
3. перен. Усувати, … НІВОЗ (фр., від лат., сніжний)
четвертий місяць року (з 21-23 грудня до 19-21 січня) французького республіканського календаря, встановленого Конвентом у 1793 р. (діяв до 1806 р.). НІГІЛІЗМ нігілізм; ч.
(лат., ніщо, нічого)
1. Соціально-моральне явище яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій.
2. … НІГІЛІСТ нігіліст; ч.
(лат.)
людина, яка негативно ставиться до всього загальновизнаного. НІГРОЗИНИ (лат., чорний)
синтетичні органічні барвники чорного кольору.
Застосовують для фарбування шкіри, деревини, паперу, для виготовлення взуттєвого крему, чорнил тощо. НІГРОЛ нігрол; ч.
(лат., чорний і ...ол)
сорт неочищеного мастила, утворюваного при переробці нафти. НІКА Ніка; ж.
(гр.)
в давньогрецькій міфології богиня перемоги у боях та змаганнях; у давньоримській міфології - Вікторія. НІКЕЛІН нікелін; ч.
1. Сплав міді, нікелю й марганцю, відзначається великим електричним опором, стійкістю проти корозії.
2. Мінерал класу сульфідів, червоного кольору з металевим блиском. Руда … НІКЕЛЬ нікель; ч.
(нім., від швед., гном, підземний дух)
хімічний елемент, символ Ni, ат. н. 28; сріблясто-білий метал, пластичний і ковкий.
Застосовують для захисних прикриттів, виготовлення … НІКЕЛЮВАННЯ нікелювання; с.
нанесення тонкого шару нікелю на металеві поверхні для запобігання корозії і надання їм красивого зовнішнього вигляду. НІКОЛЬ ніколь; ж.
призма з ісландського шпату, прозора для світла.
Застосовують як поляризатор та аналізатор світлових хвиль.
Від прізвища англійського фізика У. Ніколя. НІКОТИН нікотин; ч.
(фр.)
алкалоїд тютюну й махорки. Сильна отрута, що порушує діяльність нервової системи і при курінні спричинює хронічне отруєння організму.
Від прізвища французького … НІКОТИНАМІД нікотинамід; ч.
(нікотин і амід)
вітамін групи В. Міститься в молоці, картоплі, хлібі, м'ясі, рибі тощо. Нестача Н. в організмі порушує перебіг окислювальних процесів, пігментацію, шкіри … НІКТИНАСТІЯ (гр., ніч і нектії)
рух органів вищих рослин, зумовлений зміною дня й ночі
(напр., розкривання квіток зранку й закривання їх на ніч). НІКТОФОБІЯ (гр., ніч і ...фобія)
нав'язливий страх людини перед темрявою, симптом психічного розладу. НІМБ німб; ч.
(лат., туман, хмара)
1. Сяйво, намальоване у формі круга навколо голови або над головою (на іконах, картинах релігійного змісту та ін.), як символ святості; вінець, авреоля, … НІМФА німфа; ж.
(гр., букв. - наречена)
1. У давньогрецькій і давньоримській міфології божество в образі жінки, яке уособлює сили природи (морів, річок, джерел, гір, долин, лугів тощо). … НІМФЕЯ (гр., наречена)
рід водяних рослин родини лататтєвих. Багаторічні трави з листками, що плавають на поверхні води. Поширені повсюдно.
Інша назва - латаття. НІОБІЙ ніобій; ч.
хімічний елемент, символ Nb, ат. н. 41; сірий блискучий метал. Н. та його сплави застосовують в атомній енергетиці, радіоелектроніці, вакуумній техніці, хімічному … НІОБІТ ніобіт; ч.
мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного або бурувато-чорного кольору. Руда ніобію.
Інша назва - колумбіт. НІОБА (гр.)
1. У давньогрецькій міфології дочка фрігійського царя. Пишалася народженням семи синів і семи дочок, зневажаючи богиню Латону, у якої було двоє дітей. За це діти Латони помстилися Н. … НІОБАТИ група мінералів - солей ніобієвих кислот; як домішки містять сполуки танталу.
2. Використовують для одержання ніобію, танталу та інших рідкісних елементів.
Інша назва - танталоніобати. НІОБЕЯ (гр.)
1. У давньогрецькій міфології дочка фрігійського царя, Ніоба. Пишалася народженням семи синів і семи дочок, зневажаючи богиню Латону, у якої було двоє дітей. За це діти Латони … НІПЕЛЬ ніпель; ч.
(англ., букв. - сосок)
1. Затискач, яким ізолюють провідник в електричних лампах.
2. Коротка металева трубка з різьбою на кінцях для з'єднання труб, радіаторних секцій … НІРВАНА нірвана; ж.
(санскр., заспокоєння, згасання)
1. За містичним уявленням буддистів та джаймістів - блаженний стан спокою "людської душі", що досягається шляхом повного відмовлення від усіх … НІСТАГМ ністагм; ч.
(гр., дрімота, сонливий стан)
мимовільні швидкі рухи очних яблук у людини й тварин. Н. може бути фізіологічним
(напр., при розгляданні предметів, що швидко рухаються) і … НІСТАТИН ністатин; ч.
(здогадко гр., гойдаючий)
мед.
лікарський препарат; антибіотик.
Застосовують при кандидамікозі.
Інша назва - фунгіцидин. НІТ (лат., блищу)
одиниця яскравості, тобто яскравість рівномірно світної плоскої поверхні в перпендикулярному до неї напрямі, якщо в цьому напрямі сила світла 1 м2 поверхні становить 1 … НІТИНОЛ (ні(кель) і ти(та)н)
жаростійкий нікелево-титановий сплав. НІТР... (гр., луг, селітра)
у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний". НІТРАГІН нітрагін; ч.
(нітр... і гр., притягую, засвоюю)
бактеріальне добриво, що містить культуру бульбочкових бактерій, здатних засвоювати азот повітря. НІТРАТИ (гр., селітра)
солі азотної кислоти.
Застосовують як добрива та у виробництві вибухових речовин. НІТРАФЕН (нітро... і фен)
отрутохімікат комплексної дії.
Застосовують для боротьби з бур'янами, шкідливими комахами, грибами. НІТРАЦІЯ нітрація; ж.
(гр., селітра)
введення нітрогрупи - N02 в молекули органічних сполук; утворювані сполуки називають нітросполуками.
Застосовують Н. у виробництві барвників, вибухових … НІТРИ... (гр., луг, селітра)
у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний". НІТРИДИ (нітр... і гр., вид, вигляд)
сполуки азоту з іншими елементами, головним чином з металами.
Застосовують у техніці. НІТРИЛИ (нітр... і гр., речовина)
органічні азотисті сполуки, похідні синильної кислоти.
Застосовують у виробництві синтетичних волокон, смол. НІТРИТИ (гр., селітра)
солі азотистої кислоти.
Застосовують у виробництві органічних барвників, медицині. НІТРИФІКАЦІЯ нітрифікація; ж.
(нітри... і ...фікація)
процес окислення аміаку до азотної кислоти; відбувається під впливом нітритних і нітратних бактерій, що живуть у грунті; має значення у … НІТРО... (гр., луг, селітра)
у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний". НІТРОБАКТЕРІЇ (нітро... та бактерії)
бактерії, що здійснюють процес нітрифікації.
Інша назва - нітрифікуючі бактерії. НІТРОБЕНЗОЛ нітробензол; ч.
(нітро... та бензол)
органічна сполука; масляниста рідина з запахом гіркого мигдалю, отруйний.
Застосовують переважно для одержання аніліну. НІТРОГЕН нітроген; ч.
(лат., гр., селітра і народження)
латинська назва азоту, символ N, що її застосовують у назвах його сполук, процесів за його участю
(напр., нітрили, нітрування). НІТРОГЛІЦЕРИН нітрогліцерин; ч.
(нітро... і гліцерин)
органічна сполука, безбарвна масляниста рідина, солодка на смак, отруйна. Н. - сильна вибухова речовина.
Застосовують для виробництва бездимних … НІТРОЛАКИ (нітро... і лак)
колоїдні розчини нітроцелюлози в органічних розчинниках (напр., у спирті), які швидко висихають і утворюють плівки, що добре поліруються. НІТРОЛЕУМ (нітр... і лат., олія)
різновид лінолеуму, що його застосовують для оббивки столів і стін. НІТРОМЕТР нітрометр; ч.
(нітро... і ...метр)
прилад, яким визначають вміст азоту в його сполуках з киснем (оксидах). НІТРОН нітрон; ч.
(гр., луг, селітра)
різновид синтетичного волокна з поліакрилонітрилу. Виробляють в Україні. В інших країнах називають орлон, пан тощо.
Застосовують для виготовлення різних … НІТРОТОЛУОЛИ (нітро... і толуол)
органічні сполуки, продукти заміщення атомів водню в ядрі толуолу нітрогрупами NO2.
Застосовують для синтезу барвників і проміжних продуктів. НІТРОФJСКА (нітро.... фос(фор) і ка(лій))
складне мінеральне добриво, що містить азот, фосфорну кислоту, окис калію. НІТРОФЕНОЛИ (нітро... і фенол)
органічні сполуки, продукти заміщення атомів водню в ядрі фенолу нітрогрупами - N02.
Застосовують для одержання барвників, деякі - як фунгіциди тощо. НІТРОФУНГІН (нітро... і лат., гриб)
мед.
лікарський препарат; протигрибковий засіб.
Застосовують для лікування епідермофітії, кандидамікозу шкіри тощо. НІТРОЦЕЛЮЛОЗА нітроцелюлоза; ж.
(нітро... і целюлоза)
складні ефіри целюлози й азотної кислоти (напр., тринітроцелюлоза або піроксилін).
нітроцелюлоза - біла волокниста маса з вибуховими … НІТРОЦЕМЕНТАЦІЯ нітроцементація; ж.
(нітро... і цементація)
те саме, що й ціанування. НІХРОМ ніхром; ч.
(ні(кель) і хром)
сплав нікелю й хрому з домішками інших елементів.
Застосовують у виробництві нагрівальних приладів. НІЦШЕАНСТВО вчення німецького філософа-ідеаліста Ф.Ніцше та його послідовників, що проповідує крайній індивідуалізм, культ "надлюдини", зневагу до норм моралі; одне з джерел людиноненависницької … НІША наймолочніша; найв.ст.
(фр., від вити гніздо, розміщати)
1. Заглиблення в стіні для розміщення статуй, ваз, бюстів тощо.
2. Заглиблення в траншеях та інших фортифікаційних спорудах, … НАЇБ наїб; ч.
(араб., намісник)
1. За середньовіччя в мусульманських державах правитель округу або провінції.
2. В закавказьких ханствах - начальник магалу (територіальної дільниці).
3. В … НАБОБ набоб; ч.
(інд., наваб від араб., нувваб - намісники)
1. В Індії титул правителів провінцій, що відокремилися від імперії Великих Моголів.
2. В Англії 18 ст. назва осіб (головним чином … НАВІГАЦІЯ навігація; ж.
(лат., судноплавство, мореплавство)
1. Розділ науки про судноводіння, основні завдання якого - вибір найвигіднішого шляху, проведення ним судна тощо.
2. Період, в який … НАВІГРАФ навіграф; ч.
(наві(гація) і ...граф)
авіаційний прилад на літальних апаратах для встановлення пройденого шляху, швидкості вітру, швидкості напряму й руху апарата. НАВАРХ (гр.)
в Стародавній Греції начальник флоту. НАВАХА наваха; ж.
(ісп.)
холодна зброя, іспанський довгий складаний ніж. НАВЗІКАЯ (гр.)
1. У давньогрецькій міфології красуня, яка врятувала життя Одіссею, закохалася в нього і мріяла стати його дружиною.
2. перен. Образ ліричної героїні у творах про кохання й розлуку. НАВСІКАЯ (гр.)
1. У давньогрецькій міфології красуня, яка врятувала життя Одіссею, закохалася в нього і мріяла стати його дружиною.
2. перен. Образ ліричної героїні у творах про кохання й розлуку. НАГІАГІТ мінерал класу сульфідів, свинцево-сірого кольору з металевим блиском. Сировина для одержання золота. Від назви родовища Нагіаг у Румунії. НАГЕЛЬ нагель; ч.
(нім., букв. - цвях)
деталь (стрижень або пластинка), що перешкоджає зсуву з'єднуваних частин дерев'яних конструкцій. НАДИР надир; ч.
(араб.)
точка небесної сфери, протилежна зеніту. НАДФІЛЬ надфіль; ч.
(нім.)
невеликий напилок з дрібною насічкою, виготовлений із сталевого дроту. НАЗАЛІЗАЦІЯ назалізація; ж.
(фр., від лат., ніс)
набуття переважно голосним звуком носового тембру. НАЗАЛЬНИЙ назальний
(фр., від лат., ніс)
носовий голосний або приголосний звук.
Див. також:
апікальний,
велярний,
дентальний,
дорсальний,
лабіальний,
ларингальний,
фарингальний,
фрикативний НАЗАРЕЇ 1. Назва християн у перші часи поширення християнства (від м. Назарета, де нібито народився Христос).
2. Давньоіудейська секта.
3. Відгалуження секти молокан, що існувало в Росії з … НАЗАРЕЙЦІ група німецьких та австрійських художників-романтиків, що оселилися в Римі на початку 19 ст. і намагалися відродити середньовічне релігійне мистецтво. Від назви м. Назарета, де народився … НАЙЛОН (англ.)
різновид синтетичного волокна з поліамідів (США, Великобританія), в Україні відомий також як анід і капрон. НАЙТОВ найтов; ч.
(гол., від шити і канат, трос)
зв'язування тросом двох або більше предметів. НАКТОУЗ нактоуз; ч.
(гол.)
металева (із спеціального немагнітного сплаву) або дерев'яна шафа, у верхній частині якої встановлено корабельний компас. НАМАЗ намаз; ч.
(перс., молитва)
п'ятикратна щоденна молитва у мусульман; один з головних обрядів ісламу, при якому молитва супроводжується установленими рухами і ритуальними обмиваннями. НАНІЗМ нанізм; ч.
(гр., карликовий)
ненормально низький зріст людини, що найчастіше є наслідком ураження залоз внутрішньої секреції (гіпофізу, щитовидної залози).
Інша назва - карликовий зріст. НАНДУ нанду; ч.
(ісп., з інд., мов)
рід безкільових птахів. Поширені в Південній Америці.
Інша назва - американський страус. НАНОРЕЛЬЄФ (гр., карликовий і рельєф)
дрібні форми рельєфу, що утворюються в результаті карстових та мерзлотних явищ, діяльності вітру, гризунів - землерийок.
Див. також:
карст НАПАЛМ напалм; ч.
(англ.)
загусник (суміш алюмінієвих солей неорганічних кислот) або загущене рідке паливо (іноді з добавками).
Застосовують у запалювальних авіабомбах, ракетах. НАРВАЛ нарвал; ч.
(сканд.)
ссавець родини дельфінових. Поширений в арктичних водах. Рідкісний. У самців у верхній щелепі розвивається спрямований вперед бивень, звідки й інша назва - єдиноріг. НАРГІЛЕ наргіле; ч. або с.
(перс.)
східний курильний прибор, подібний до кальяну, але з довгою гнучкою трубкою замість люльки, в якому дим очищається, проходячи через довгий рукав з водою. НАРД ч.
(гр.)
1. Багаторічна трав'яниста рослина родини валеріанових з м'ясистим запашним кореневищем і червонуватими квіточками.
2. Ароматична речовина, яку добувають з коріння цієї рослини. НАРКІС (гр.)
1. У давньогрецькій міфології - вродливий юнак, що закохався у власне відображення у воді і помер від нерозділеного кохання, перетворившись після смерті на квітку нарцис; Нарціс. НАРКОЗ наркоз; ч.
(гр., заціпеніння)
1. Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані діянням певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини і …
| 