Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру С (1254)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 > >>
...СКАФ
(гр., човен) у складних словах відповідає поняттям "судно", "апарат для підводних досліджень" батискаф, піроскаф
...СКОП
(гр., спостерігаю, розглядаю) у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "спостереження" фоноскоп
...СКОПІЧНИЙ
(гр., спостерігаю, розглядаю) у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "спостереження" напр., стереоскопічний.
...СКОПІЯ
(гр., спостерігаю, розглядаю) у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "спостереження" рентгеноскопія
...СОФІЯ
(гр., вченість, освіченість) у складних словах відповідає поняттям "вчення", "мудрість".
...СПОРИДІЇ
(гр., сіяння, сім'я та зменш. суфікс) складова частина в назвах паразитичних безхребетних тварин класу споровиків, напр., гемоспоридії.
...СТАЗ
(гр., стояння, нерухомість) у складних словах означає певний стан біологічних систем, напр., гомеостаз.
...СТАЗІЯ
(гр., стояння, нерухомість) у складних словах означає певний стан біологічних систем, напр., ізостазія.
...СТАТ
(гр., стоячий, нерухомий) у складних словах вказує на незмінність положення, стану, напр., аеростат.
...СТАТИКА
(гр., стоячий, нерухомий) у складних словах вказує на незмінність положення, стану, напр., гідростатика.
СІ
сі; с. (лат.) сьомий ступінь основного музичного звукоряду.
СІЄНІТ
сієніт; ч. глибинна магматична гірська порода, що складається головним чином з лужних польових шпатів та одного або кількох мінералів. Використовують як будівельний матеріал. Від грецької …
СІЄНА
сієна; ж. темно-жовта фарба. Від назви провінції і міста Сієни в Італії. Інша назва - тердесієн.
СІЄРА
сієра; ж. (ісп., букв. - пила) назва гірських хребтів на Піренейському півострові, в Південній та Центральній Америці; сьєра.
СІЄСТА
сієста; ж. (ісп., від лат., шоста година) в Іспанії, Італії, країнах Латинської Америки - післяобідній відпочинок.
СІАМАНГ
(малайське) рід людиноподібних мавп родини гібонових ряду приматів. Батьківщина - острів Суматра і півострів Малакка.
СІЗІФ
(гр.) 1. За давньогрецькою міфологією син Еола, що за провину перед богами був покараний - змушений вічно викочувати на гору великий камінь, який з вершини щоразу скочувався вниз, і С. …
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА КУЛЬТУРА
рослина, що її розводять (культивують) з метою одержання певної продукції.
СІОНІЗМ
сіонізм; ч. націоналістична ідеологія і політична практика євреїв. Організаційно оформився в 1897 р., коли було створено "Всесвітню сіоністську організацію", яка проголосила своєю метою …
СІТІ
Сіті; с. (англ.) центральна частина Лондона, де зосереджено контори та правління найбільших банків, фондова й товарна біржі. Сіті- синонім англійської фінансової олігархії.
САБА
(кирг.) у східних народів - мішок з цілої шкури тварини для зберігання або перевезення кумису, вина, води тощо; бурдюк.
САБАДИЛА
сабадила; ж. (ісп.) бот. багаторічна цибулинна рослина родини лілійних з жовтуватими квітками, зібраними в суцвіття, росте в Центральній та Південній Америці й використовується як …
САБАЙОН
сабайон; ч. (фр.) підлива зі збитих із цукром жовтків, вина й прянощів. Напій, виготовлений у такий спосіб.
САБАН
сабан; ч. (фр.) примітивний дерев'яний плуг з металевим лемешем.
САБАНТУЙ
сабантуй; ч. (тюрк., сабан - плуг і туй - свято) у башкирів і татар - народне свято з нагоди закінчення весняних польових робіт.
САБО
сабо; c. (фр.) черевики на дерев'яній підошві або видовбані з дерева.
САБОТАЖ
саботаж; ч. (фр., від стукати черевиками) 1. Навмисний зрив роботи шляхом прямої відмови від неї або свідомо недбалого її виконання; одна з форм економічної боротьби робітників проти …
САБОТУВАТИ
саботувати (фр.) 1. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні політико-економічні ускладнення. 2. Приховано зривати виконання важливих заходів, вказівок …
САБУР
сабур; ч. (тюрк., від араб., сабр) згущений сік листків різних видів багаторічних трав'янистих рослин алое. В медицині застосовують як проносне.
САВАН
саван; ч. (гр., з араб.) 1. Поховальний одяг з білої тканини. Від назви місцевості Саван поблизу Багдада. 2. перен. Білий покрив (снігу); взагалі щільний покрив.
САВАНА
савана; ж. (ісп., з карибської) 1. Тропічний степ, порослий високими травами у поєднанні з окремими деревами, групами дерев та чагарниками. 2. Природні зони тропічного поясу з обох …
САГІБ
(араб., букв. - супутній) спочатку назва всіх мусульман ("супутні" пророкові Мухаммедові). В середні віки в Індії - титул місцевих великих феодалів. Після появи в Індії європейців - …
САГІТА
(лат., стріла) дрібна хижа морська тварина з групи (класу) хетогнат. Має прозоре тіло. Поширена в усіх морях (крім Каспійського). Є їжею промислових риб. Інша назва - морська стріла.
САГІТАЛЬНИЙ
сагітальний (лат., стріла) стріловидний; С-а серединна площина - умовна площина, що поділяє тіло людини або тварини поздовжньо на дві половини - праву й ліву.
САГА
сага; ж. (сканд.) давньоскандинавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставками; переказ, легенда.
САГАЙДАК
сагайдак; ч. (тюрк., сагдак) 1. Шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. 2. Чохол для рушниці, музичного інструмента тощо.
САГИ
1. Пам'ятки давньоскандінавського і давньоірландського епосу в формі прозових творів з віршованими вставками. 2. Сказання.
САГО
саго; с. (малайське) крупа з зерен крохмалю сагової та інших пальм, а також штучна крупа, виготовлена з картопляного та кукурудзяного крохмалю, харчовий продукт.
САГОВИКИ
(саго) клас голонасінних дерев'янистих рослин. Поширені в тропіках і субтропіках. В Україні деякі види вирощують як декоративні. Інша назва - цикадові, саговники.
САГОВНИКИ
(саго) клас голонасінних дерев'янистих рослин. Поширені в тропіках і субтропіках. В Україні деякі види вирощують як декоративні. Інша назва цикадові.
САДИЗМ
садизм; ч. (фр.) 1. Статеве збочення, пов'язане з намаганням заподіяти партнерові біль під час статевих зносин. 2. Патологічна пристрасть до жорстокого катування, насолода від страждань …
САЗ
саз; ч. (тюрк., від перс., саз) щипковий музичний інструмент, поширений у народів Закавказзя.
САЙГАК
сайгак; ч. (тюрк.) рід ссавців родини порожнисторогих ряду парнокопитних. Поширені в степах та півпустелях Азії.
САК
ч. (1) (фр., від лат., гр., мішок) 1. Риболовна снасть із сітки, що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч і прикріпленого до держала. 2. заст. Сумка, торба з цупкої …
САКВОЯЖ
саквояж; ч. (фр., від мішок і подорож) ручна дорожня сумка, здебільшого шкіряна, з застібкою.
САКЛЯ
сакля; ж. (гр., дім) житло кавказьких горян.
САКРАЛЬНИЙ
сакральний (1) (лат., священна річ, дія) священний; той, що стосується релігійного культу й ритуалу. (2) (лат., крижі) крижовий, той, що стосується крижів.
САКРАМЕНТАЛЬНИЙ
сакраментальний (лат., клятва, присягання) 1. Який стосується релігійного культу, обрядовий, ритуальний. 2. Який став звичайним, узвичаєним, традиційний. 3. Який має сумнівну або погану …
САКСАУЛ
саксаул; ч. (тюрк., саксавул) невелике безлисте дерево або кущ, що росте у середньоазіатських солончакових та піщаних пустелях.
САКСГОРНИ
сукупність духових мундштучних музичних інструментів. Від прізвища бельгійського майстра А. Сакса, що сконструював їх.
САКСОФОН
саксофон; ч. духовий музичний інструмент. Від прізвища бельгійського винахідника А. Сакса.
САЛІВАЦІЯ
салівація; ж. (лат., від виділяю слину) слинотеча, надмірне виділення слини. Симптом багатьох різних за своїм характером і походженням хворобливих процесів.
САЛІЦИЛАТИ
мед., хім. лікарські препарати саліцилової кислоти. Протиревматичні, болезаспокійливі і жарознижуючі засоби.
САЛІЦИЛОВА КИСЛОТА
органічна сполука, що її застосовують у медицині як жарознижуючий і болезаспокійливий засіб, у промисловості - для виробництва синтетичних барвників, желатину, в консервуванні саліциловий …
САЛІЦИЛОВИЙ
саліциловий (лат., верба і гр., речовина) хім. той, що належить до саліцилових сполук; - саліцилова кислота
САЛАМАНДРА
саламандра; ж. (гр.) 1. Рід хвостатих земноводяних родини саламандрових. Поширені переважно в Європі, Малій Азії та Північній Африці. 2. В міфології західноєвропейських народів дух вогню.
САЛАМУРІ
грузинський музичний духовий інструмент типу флейти з свистковим пристроєм.
САЛАНГАНИ
(малайське) рід птахів підряду стрижів. Поширені в Південно-Східній Азії, Індонезії, Австралії. Гнізда С. (ластівчині гнізда) у китайців та деяких інших народів вживаються в їжу.
САЛЕП
салеп; ч. (нім., з араб., сахлаб) висушені м'ясисті кореневі бульби рослин родини зозулинцевих (любка дволиста, зозулинці тощо). Застосовують у медицині, а також для апретури шовкових …
САЛОЛ
салол; ч. (сал(іцилова кислота) і (фен)ол) мед. лікарський препарат. Застосовують для дезинфекції кишечника та сечових шляхів.
САЛОН
салон; ч. (фр., з іт., букв. - велика зала) 1. Парадний зал або простора кімната для приймання гостей у домах; вітальня. 2. Приватний дім, в якому постійно збираються гості - особи …
САЛЬВІНІЯ
сальвінія; ж. рід однорічних трав'янистих рослин підкласу водяних папоротей. Поширені в тропічних і почасти помірних широтах. Від прізвища флорентійського ботаніка 18 ст. А.-М. Сальвіні.
САЛЬДО
сальдо; с. (іт., розрахунок) 1. Різниця між приходом (дебетом) і видатком (кредитом) бухгалтерського обліку. 2. ек. Різниця між грошовими надходженнями і платежами з усіх видій …
САЛЬПІНГІТ
сальпінгіт; ч. (гр., труба) у людини - запалення маточних (фаллопієвих) труб. Здебільшого поєднується із запаленням яєчників - оофоритом. У тварин - запалення яйцепроводів.
САЛЬТО-МОРТАЛЕ
сальто-мортале; с. (іт., смертельний стрибок) вільне безопірне перевертання стрибуна в повітрі. Елемент в акробатиці й спортивній гімнастиці.
САЛЮТ
салют; ч. (фр., від лат., вітаю) 1. Урочисте вшанування кого-, чого-небудь рушничними або артилерійськими залпами, ракетами, спуском і підняттям прапора і т. ін. 2. Команда, наказ дати …
САМАН
саман; ч. (тюрк., солома) 1. Будівельний стіновий матеріал (невипалена цегла, виготовлена з суміші глини, соломи, піску). 2. Солом'яна січка. Інша назва - адоб. Див. …
САМАНА
грузинський старовинний обрядовий народний танок; самая.
САМАРІЙ
самарій; ч. хімічний елемент, символ Sm, ат. н. 62; сріблястий м'який метал; належить до лантаноїдів. С. додають до скла, яке застосовують для захисту від нейтронного випромінювання. …
САМБА
самба; ж. (португ.) 1. Бразильський за походженням швидкий парний танець вільної композиції. 2. Музика у ритмі танцю.
САМБО
самбо; с. (1) (порт.,ісп.) в Латинській Америці нащадки від шлюбів індіанців з неграми. (2) (португ.) вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір …
САМУМ
самум; ч. (араб., пекучий вітер) сухий гарячий вітер у пустелях Азії та Африки; піщаний ураган.
САМУРАЇ
(яп., самурау - служити) 1. У феодальній Японії назва світських феодалів. 2. Військово-феодальний стан служилих дрібних дворян, що існував у Японії з 12 до 1-ї половини 19 ст. 3. перен. …
САМШИТ
самшит; ч. (перс., шімшед) рід вічнозелених деревних і кущових рослин. Поширені переважно в Південно-Східній Азії, Середземномор'ї, приатлантичній Європі та в Африці. Декоративні. З …
САНІТАРІЯ
санітарія; ж. (лат., той, що стосується здоров'я) 1. Система заходів, спрямованих на охорону громадської гігієни, на поліпшення умов праці й побуту населення. 2. Наука, що розробляє …
САНАТОРІЙ
санаторій; ч. (лат., від лікую, зцілюю) лікувально-профілактичний заклад, де застосовують природні фактори (мінеральні води, грязі тощо) в поєднанні з фізіотерапією, лікувальною …
САНАЦІЯ
санація; ж. (лат., оздоровлення, лікування) 1. мед. Профілактичний лікувальний захід, оздоровлення. 2. ек. Система заходів, здійснюваних у капіталістичних країнах державою, щоб запобігти …
САНГІНА
сангіна; ж. (фр.) 1. М'який червоний або червоно-брунатний (переважно мінеральний) олівець без оправи, який використовують у живописі. 2. Малюнок, виконаний таким олівцем.
САНГВІНІК
сангвінік; ч. (лат., кров, життєва сила) людина з сильним рухливим, урівноваженим типом нервової системи. Див. також: темперамент
САНГВІНІЧНИЙ
сангвінічний (лат.) який відзначається швидкою збуджуваністю, бурхливою, хоч і не глибокою реакцією на зовнішні враження; жвавий, життєрадісний (про нервову організацію, темперамент). …
САНГВІНА
сангвіна; ж. (фр., від лат., кров) 1. М'який темно-червоний олівець. 2. Назва малюнка, виконаного таким олівцем.
САНДАЛ
сандал; ч. (1) (гр., араб., сандал, від санскр., чандрас - блискучий) 1. Вічнозелене тропічне дерево, ароматична деревина якого багата на ефірну олію. 2. Кристалічна речовина, яку …
САНДАРАК
сандарак; ч. (гр., червоний миш'як) пахуча смола з кори сандаракового (родини кипарисових) дерева, поширеного в Північній Африці. Застосовують для приготування лаків.
САНДВІЧ
сандвіч; ч. (англ.) 1. Бутерброд з якою-небудь закускою. Від прізвища англійського лорда Сандвіча, який ввів в ужиток цю їжу. 2. перен. Жива реклама, людина, яка на грудях і спині …
САНДЖАК
санджак; ч. (тюрк., прапор, штандарт) 1. У султанській Туреччині до скасування військово-ленної системи (1834 р.) об'єднання військових ленів. 2. З 19 ст. до 20-х рр. 20 ст. - …
САНДРІЛЬЙОНА
(фр., від зола) 1. Героїня казки французького письменника Ш. Перро "Попелюшка". 2. перен. Бідна вродлива, доброчесна дівчина.
САНДРИК
архітектурне оздоблення стіни будинку над віконним або дверним прорізом; звичайно карниз або цілий антаблемент, увінчаний фронтоном.
САНКЦІЯ
санкція; ж. (лат., непорушна постанова) 1. Затвердження чого-небудь вищою інстанцією, визнання законності чогось. 2. юр. Заходи впливу, покарання за порушення закону. 3. ек. У кредитних …
САНКЮЛОТИ
(фр., букв. - безштанні, голодранці) назва революційних плебейських мас часів Французької революції кінця 18 ст.
САНСКРИТ
санскрит; ч. (санскр., самскрта - оброблений, довершений) літературна давньоіндійська мова, що вживалася у стародавній та середньовічній Індії.
САНТИ...
(фр., сто, з лат.) у складних словах означає "сота частина".
САНТИГРАМ
сантиграм; ч. (фр.) одиниця ваги, що дорівнює 0,01 г.
САНТИМ
сантим; ч. (фр., від сто) фін. 1. Грошова одиниця Франції до 1795 р. 2. Розмінна монета: Франції (до введення там євро), 1/100 французького франка; Алжіру, 1/100 алжірського …
САНТИМЕТР
сантиметр; ч. (фр.) 1. Одиниця виміру довжини, що дорівнює 0,01 м. 2. Лінійка або стрічка з поділками на сантиметри. 3. спец., фіз. Одиниця виміру ємності електричного струму в системі …
САНТОНІН
сантонін; ч. (лат., саптонська трава) мед. лікарський препарат, що його одержують з цитварного полину. Застосовують при аскаридозі. Від назви галльської провінції Сантонія.
САНТУР
струнний ударний музичний інструмент типу цимбал, поширений у Закавказзі.
САПАЖУ
сапажу; ч. (фр.) зоол. рід американських чіпкохвостих мавп; капуцин.
САПЕР
сапер; ч. (фр., від вести підкоп) військ. 1. військовослужбовець інженерних, військовобудівельних частин і підрозділів, які будують і ремонтують шляхи, мости, фортифікаційні споруди …
САПОНІНИ
(лат., мило) складні органічні безазотисті сполучники з групи глікозидів. Містяться в рослинах. Застосовують у медицині та у виробництві шипучих напоїв, халви. Багато С. отруйні.
САПОНІФІКАЦІЯ
(лат., мило і ...фікація) хім., спец. омилення, процес розкладання жирів від діяння лугів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 > >>

© ukrslov.com - 2010