Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру У (120)

1 2 > >>
...УРІЯ
(гр., сеча) у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "сеча" гематурія
УЇКЕНД
(англ., від тиждень і кінець) час відпочинку й розваг від суботи до понеділка в Англії, США та деяких інших країнах.
УЇТЕНАГЕМОТ
(англосакс., букв. - збори мудрих, від мудрі і збори) рада знаті при англосаксонських королях у 7 - 11 ст.
УЇТЛЕНДЕРИ
(гол., іноземець) в кінці 19 ст. англійські переселенці в південноафриканські республіки Трансвааль і Оранжеву. На відміну від постійних жителів - бурів - У. не мали громадянських прав.
УАДІ
(араб.) сухі долини в пустелях Аравійського півострова і Північної Африки; ваді.
УАЙТ-СПІРИТ
уайт-спірит; ч. (англ.) лаковий бензин - нафтова фракція, безколірна рідина з нерізким запахом, середньої леткості. Застосовують як змивальну речовину.
УАН-СТЕП
(англ., букв. - один крок) салонний танець північноамериканського походження.
УБІКВІСТИ
(лат., скрізь) види тварин і рослин, здатні жити в різноманітних умовах навколишнього середовища. Напр., вовк живе у хвойних і листяних лісах, у степах, у горах тощо.
УВІОЛЕВИЙ
увіолевий (лат., за, понад і фіолетовий колір) той, що належить до ультрафіолетового проміння, пропускає його.
УВЕРТЮРА
увертюра; ж. (фр., від відкривати) 1. Оркестрова п'єса, що виконується як вступ до опери, балету, кінофільму тощо. 2. Самостійний оркестровий концертний твір.
УВРАЖ
(фр., робота, твір) багате видання великого формату з ґравюрами.
УВУЛЯРНИЙ
увулярний (лат., язичок) виголошуваний за допомогою піднебінного язичка, т. зв. гаркаве "р".
УД
ч. 1. Стародавній арабський щипковий музичний інструмент. 2. Вірменський щипковий музичний інструмент типу лютні.
УДАБНОПІТЕК
рід викопних людиноподібних мавп. Рештки У. знайдено в Грузії у верхньопліоценових відкладах кайнозою в районі селища Удабно (звідки й назва). Див. …
УЕД
(араб.) сухі долини в пустелях Аравійського півострова і Північної Африки; ваді.
УЗАНЦІЯ
(іт., фр., від лат., звичай) торговельний звичай.
УЗДЕНЬ
(тюрк., букв. - вільний, шляхетний) 1. Незакріпачений селянин-общинник у феодальному Дагестані. 2. Одна з категорій феодалів у Кабарді й Адигеї.
УЗО
(іт., звичай) за звичаєм.
УЗО-ТАРА
(іт., звичай і тара) тара, вагу якої приймають у розмірі, встановленому за торговельним звичаєм.
УЗУАЛЬНИЙ
узуальний (лат., звичай, правило) той, що є звичаєм, правилом або випливає із звичаю, правила.
УЗУРПАТОР
узурпатор; ч. (лат., від захоплюю) особа, яка незаконно захопила владу в країні або привласнила чужі права на що-небудь.
УЗУРПАЦІЯ
узурпація; ж. (лат.) протизаконне захоплення влади; привласнення чиїхось прав на що-небудь.
УЗУС
узус; ч. (іт., звичай) 1. Звичай, звичка, правило. 2. Використання, застосування.
УЗУФРУКТ
(лат., користування, здобування прибутків) один з особистих сервітутів, що полягає в праві особи користуватися чужою власністю і одержувати від неї прибутки.
УЛІСС
(лат.) латинське ім'я міфічного героя давньогрецького епосу мандрівника Одіссея.
УЛАНИ
(пол., від тюрк., оглан - юнак) вид легкої кавалерії, озброєної списами. В Росії полки У. існували з 1803 р. до 1917 р.
УЛЕМИ
(араб., алім - вчений) мусульманські богослови й правознавці. Звання "улем" надається особам, що закінчили мусульманські вищі навчальні заклади.
УЛУС
улус; ч. (тюрк., букв. - народ) 1. Назва стійбищ, поселень, феодальних державних утворень у народів Центральної і Середньої Азії та Сибіру. 2. Родова громада й належна їй земля у народів …
УЛЬТИМАТИВНИЙ
ультимативний рішучий, категоричний, що має характер ультиматуму.
УЛЬТИМАТУМ
ультиматум; ч. (лат., від останній) 1. Рішуча, категорична вимога, супроводжувана погрозами. 2. В міжнародних відносинах - дипломатична нота з категоричною вимогою однієї держави до …
УЛЬТИМО
ультимо; с. (іт., останній, крайній) у біржовій термінології - остання дата виконання певної угоди.
УЛЬТРА
ультра; ч. або ж. (фр., крайній, від лат., зверх, понад) представники крайніх екстремістських політичних течій. Існують ультраправі і ультраліві. Ультраправі - виразники неофашистських …
УЛЬТРА...
(лат., за, понад, по той бік, за межами) префікс, що означає "над", "крайній", "за межами".
УЛЬТРАІМПЕРІАЛІЗМ
ультраімперіалізм; ч. (ультра... та імперіалізм) теорія, що пропагувала можливість переростання імперіалізму у т. зв. нову фазу - "ультраімперіалізм" шляхом об'єднання національних …
УЛЬТРААКУСТИКА
ультраакустика; ж. (ультра... і акустика) розділ акустики, що вивчає ультразвукові коливання.
УЛЬТРАЗВУК
ультразвук; ч. (лат.) звук, який створюється коливанням дуже високої частоти і не сприймається вухом людини.
УЛЬТРАМІКРОБИ
(ультра... й мікроб) найдрібніші живі істоти, як правило, невидимі в оптичний мікроскоп, проходять крізь фарфорові та інші бактеріальні фільтри і здатні розвиватись на штучних живильних …
УЛЬТРАМІКРОСКОП
ультрамікроскоп; ч. (ультра... й мікроскоп) мікроскоп з пристроєм, що добре освітлює збоку розглядувані об'єкти. За допомогою У. можна розглядати частинки розміром менші від 0,1 мкм, …
УЛЬТРАМІКРОСКОПІЯ
ультрамікроскопія; ж. (ультра... і мікроскопія) метод виявлення частинок, менших за довжину хвилі світла, розміри яких лежать за межами роздільної здатності мікроскопа.
УЛЬТРАМІКРОТОМ
(ультра... й мікротом) прилад, за допомогою якого одержують надтонкі зрізи для цитологічних досліджень.
УЛЬТРАМАРИН
ультрамарин; ч. (ісп., заморський, від лат., по той бік і море) мінеральний пігмент синього кольору. Використовують для виготовлення фарб, підсинювання білизни ("синька") тощо.
УЛЬТРАМЕТАМОРФІЗМ
(ультра... і метаморфізм) процес перетворення гірських порід з такою інтенсивністю, за якої вони переходять у розплавлений стан.
УЛЬТРАМОДЕРНІЗМ
ультрамодернізм; ч. (ультра... і модернізм) модернізм у його крайніх проявах.
УЛЬТРАМОНТАНИ
(іт., від лат., по той бік і гори, букв. - ті, що перебувають за горами, тут - за Альпами) прихильники напряму в католицизмі, що підтримують домагання папи римського на втручання не тільки …
УЛЬТРАСТРУКТУРА
ультраструктура; ж. (ультра... і структура) найдрібніші електронно-мікроскопічні структурні елементи клітини (хромосоми тощо).
УЛЬТРАФІЛЬТР
ультрафільтр; ч. (ультра... й фільтр) пристрій для відокремлення рідини від колоїдних частинок проціджуванням крізь малопроникні перегородки.
УЛЬТРАФІОЛЕТ
ультрафіолет; ч. (ультра... і фр., фіолетовий) невидиме оком людини електромагнітне проміння, яке в спектрі електромагнітного проміння займає проміжне положення між видимим і …
УМБРА
умбра; ж. (лат., тінь) природна мінеральна речовина коричневого кольору, яку використовують для виготовлення фарб.
УМЛЯУТ
умляут; ч. (нім.) лінгв. уподібнення голосного звука кореня голосному звукові суфікса в германських мовах.
УМФОРМЕР
умформер; ч. (нім., від перетворювати) електрична машина, що перетворює постійний струм однієї напруги на постійний струм іншої напруги.
УНІ...
(лат., один) у складних словах означає "єдино, "одно.
УНІВАЛЕНТИ
(уні... і лат., сильний) поодинокі, неспарені хромосоми в першому редукційному поділі.
УНІВЕРСІАДА
універсіада; ж. (універс(итет) і (олімп)іада) студентські спортивні змагання.
УНІВЕРСАЛ
універсал; ч. (1) (пол., від лат., загальний) 1. Розпорядчий акт адміністративно-політичного характеру польських королів та українських гетьманів (іноді представників генеральної …
УНІВЕРСАЛІЇ
універсалії; мн. (лат., загальний) 1. Філософський термін, який вживали для позначення загальних понять на відміну від одиничних. Питання про те, чи існують У. реально, було основним у …
УНІВЕРСАЛЬНІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ МАШИНИ
машини, за допомогою яких розв'язують різноманітні задачі з науки і техніки.
УНІВЕРСАЛЬНИЙ
універсальний (лат.) всеосяжний, різнобічний, загальний; - універсальний магазин - універсальний верстат - універсальний інструмент - універсальні обчислювальні машини
УНІВЕРСАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТ
астрономічний і геодезичний інструмент, яким вимірюють кути у вертикальній і горизонтальній площинах
УНІВЕРСАЛЬНИЙ ВЕРСТАТ
верстат, на якому обробляють різні за розмірами вироби й деталі
УНІВЕРСАЛЬНИЙ МАГАЗИН
підприємство роздрібної торгівлі з різноманітними предметами широкого вжитку
УНІВЕРСАМ
універсам; ч. (лат.) великий магазин із самообслуговуванням, який має продуктовий, промтоварний, господарський відділи.
УНІВЕРСИТЕТ
університет; ч. (нім., від лат., сукупність) 1. Вищий навчальний заклад, наукова установа з різними гуманітарними та природничо-математичними факультетами. 2. Назва навчальної установи …
УНІВЕРСУМ
універсум; ч. (лат.) 1. Всесвіт. 2. Філософський термін, що ним позначають "світ як ціле" або множину всіх світів. 3. У. міркування - поняття, що характеризує коло тих предметів, які …
УНІЗМ
(лат., один) напрям в абстрактному живопису, прихильники якого створюють композиції з однорідних форм і кольорів. Див. також: абстракціонізм
УНІКАЛЬНИЙ
унікальний (лат.) надзвичайний у якомусь відношенні; рідкісний, винятковий, неповторний, неперевершений, небачений, нечуваний.
УНІКУМ
унікум; ч. (лат., єдине, виняткове) єдиний у своєму роді предмет; рідкісна річ.
УНІОН
уніон; ч. (лат.) союз, об'єднання.
УНІОНІЗМ
уніонізм; ч. (уніон) прагнення до об'єднання, злиття.
УНІПОЛЯРНИЙ
уніполярний (уні... і лат., полюс) однополюсний; У-на провідність - провідність струму переважно в одному напрямі.
УНІПРИНТ
(лат., один, єдиний і англ., відбиток, друк) один з способів виготовлення еластичних форм для глибокого друку.
УНІСОН
унісон; ч. (іт., від лат., один і звук) 1. Одночасне звучання двох або кількох звуків на одній висоті і однакових звуків у різних октавах. 2. фіз. Рівність частот двох джерел звукових …
УНІТАРНИЙ
унітарний (фр., від лат., єдність) об'єднаний, єдиний, який становить собою єдине ціле; монолітний, неподільний, соборний.
УНІФІКАЦІЯ
уніфікація; ж. (лат.) зведення чого-небудь до єдиної форми, системи, єдиних нормативів.
УНІФІЛЯРНИЙ
(уні... і лат., нитка) однонитковий (напр., уніфілярний кабель, уніфілярний підвіс).
УНІФОРМА
уніформа; ж. (нім., фр., лат., один і форма) 1. Формений одяг, однострій. 2. У цирку - одягнений у спеціальні костюми персонал, який обслуговує арену під час вистави.
УНІЯ
унія; ж. (лат., єдність, об'єднання) 1. Об'єднання держав під владою одного монарха; союз держав. 2. Назва міжнародних адміністративних союзів. 3. У. церковна - об'єднання католицької …
УНАНІМІЗМ
унанімізм; ч. (фр., однодушність, одностайність, від лат., один і душа) течія у французькій літературі початку 20 ст. Пропагувала ідею одностайності людства незалежно від класової …
УНДЕВІТ
ундевіт; ч. (здогадно від лат., одинадцять і віт(аміни)) лікарський вітамінний препарат. Застосовують з лікувально-профілактичною метою для запобігання передчасному старінню.
УНДЕЦИМА
ундецима; ж. (лат., одинадцята) 1. Одинадцятий ступінь діатонічнії гами. 2. Музичний інтервал між першим і одинадцятим ступенями гами.
УНДЕЦИМАКОРД
ундецимакорд; ч. (ундецима і акорд) акорд з шести різнойменних звуків, що їх розташовано або можна розташувати за терціями.
УНДЕЦИН
(лат., оданадцять) мед. лікарський препарат. Застосовують при грибкових захворюваннях шкіри.
УНДИНА
ундина; ж. (фр., русалка, від лат., хвиля) казкова істота, яка нібито живе в річках і озерах. У. - образ, створений літературою, в якому відобразилися повір'я різних народів про русалок.
УНТЕР-ОФІЦЕР
унтер-офіцер; ч. (нім., від нижчий і офіцер) звання молодшого командного складу в арміях дореволюційної Росії та ряду держав.
УНТЕРТОН
унтертон; ч. (нім., від нижчий і звук) додатковий тон, що звучить одночасно, але нижче від основного тону, протилежний обертону, що звучить вище.
УНЦІЯ
унція; ж. (лат.) 1. Міра маси (ваги), застосовувана в деяких країнах. В англійській системі мір, напр., У. дорівнює 28,35 г. 2. Аптекарська міра в різних країнах. 3. У. тройська …
УОЛЛ-СТРІТ
(англ.) вулиця в Нью-Йорку, на якій розташовано фондову біржу, ряд найбільших банків США. перен. Фінансова олігархія США.
УРАН
трансуран; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології - бог неба. 2. Сьома за віддаленням від Сонця планета Сонячної системи. 3. Радіоактивний хімічний елемент, символ U, ат. н. 92; …
УРАНІНІТ
уранініт; ч. мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного кольору; руда урану й радію.
УРАНІЯ
(гр., "Небесна") в давньогрецькій міфології одна з дев'яти муз, покровителька астрономії.
УРАНАТИ
солі уранових кислот.
УРАТИ
урати; мн. (гр., сеча) хім. солі сечової кислоти.
УРАЦИЛ
урацил; ч. (гр., сеча і лат., оцет) хім. органічна сполука. Міститься вільно в незначній кількості у тваринних і рослинних тканинах, входить до складу життєво важливих сполук.
УРБАНІЗАЦІЯ
урбанізація; ж. (фр., від лат., міський) процес швидкого зростання старих і появи нових міст та підвищення їхньої ролі в економічному й культурному житті суспільства. Виявляється у …
УРБАНІЗМ
урбанізм; ч. (фр., від лат., міський) 1. Напрям у літературі, що оспівує життя великого промислового і торговельного міста. 2. Напрям в архітектурі та містобудівництві 20 ст., за яким …
УРЕАЗА
уреаза; ж. (гр., сеча) фермент, що розщеплює сечовину на вуглекислоту й аміак. У. виявлено в бактеріях, грибах, насінні вищих рослин та в організмі деяких безхребетних тварин.
УРЕМІЯ
уремія; ж. (гр., сеча і ...емія) хворобливий стан людини й деяких тварин, спричинюваний самоотруєнням організму азотистими продуктами обміну речовин внаслідок недостатності функцій нирок.
УРЕМА
(тюрк.) смуга листяних лісів, що тягнеться вздовж річки, в заплавах. Характерна для широких долин з озерами тощо.
УРЕТАН
уретан; ч. (гр., сеча й етан) мед. лікарський препарат; заспокійливий і снотворний засіб.
УРЕТРА
уретра; ж. (гр., сечівник) трубчастий утвір у людини й ссавців (крім однопрохідних), через який сеча виводиться з сечового міхура назовні. Інша назва - сечівник.
УРЕТРИТ
уретрит; ч. запалення слизової оболонки сечівника (уретри), що виникає внаслідок потрапляння в сечівник мікробів (головним чином гонококів і трихомонад) або подразнення механічними, …

1 2 > >>

© ukrslov.com - 2010