ЧІАНУРІ грузинський народний смичковий інструмент. ЧАДРА чадра; ж.
(тюрк., букв. - намет)
легка накидка, що закриває жінку з голови до ніг. Її одягають жінки-мусульманки, коли виходять з дому. ЧАЙГІ грузинський щипковий музичний інструмент типу арфи. ЧАЙХАНА чайхана; ж.
(перс., чай-хане, від кит., чай і перс., хане - приміщення, будинок)
чайна в країнах Середньої Азії. ЧАКОНА чакона; ж.
(ісп.)
1. Старовинний іспанський танець, який супроводиться співом і грою на кастаньєтах.
2. Музична п'єса у формі варіації на тему, яка повторюється в басовому голосі. ЧАЛМА чалма; ж.
(тюрк.)
чоловічий головний убір у мусульман; високий жіночий головний убір такого типу. ЧАНГ узбецький і таджицький струнний ударний музичний інструмент типу цимбал. ЧАНЬГО корейський ударний музичний інструмент типу барабана. ЧАПАРАЛЬ (ісп.)
тип субтропічної чагарникової рослинності в Північній Америці. ЧАРВАКА (санскр.)
атеїстична і матеріалістична школа в давній і середньовічній індійській філософії.
Інша назва - локаята. ЧАРДАШ чардаш; ч.
(угор., від шинок, корчма)
угорський народний танець у швидкому темпі, що починається повільним вступом; мелодія цього танцю. ЧАРЛЬСТОН чарльстон; ч.
американський бальний танець; чарлстон. Від назви м. Чарлстона (США), де він виник. ЧАРТЕР чартер; ч.
(англ.)
1. Грамота, хартія.
2. Договір морського перевезення вантажів.
3. Спеціальний рейс транспортного засобу, що виконується поза графіком. ЧАРТИЗМ чартизм; ч.
(англ.)
перший масовий політично оформлений пролетарський революційний рух; виник в Англії у 30-х рр. 19 ст. Політичні вимоги чартистів викладені в 1838 р. в петиції до … ЧАРТИСТИ (англ.)
учасники чартистського руху, прихильники чартизму. ЧАТУРАНГА (санскр.)
староіндійська гра, попередниця шахів. Ч. означає буквально чотири члени, тобто чотири роди військ: колісниці, слони, кіннота й піхота. Фігури мали чотири кольори. Кількість … ЧАЧВАН ПАДЖ (перс., чашм-банд - пов'язка для очей)
заст. густа волосяна сітка, яка опускається з верхньої частини паранджі на обличчя. Жінки-мусульманки, переважно узбечки й таджички, одягали Ч. при … ЧЕЙН (англ., ланцюг)
англійська міра довжини, що дорівнює 22 ярдам або 20,117 м.
Див. також:
дюйм,
міл,
миля,
нейл,
палм,
род,
роп,
фатом,
фурлонг,
фут,
хенд,
ярд ЧЕК чек; ч.
(англ.)
1. Складений за встановленою формою документ, який містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) кредитній установі сплатити певну суму грошей … ЧЕКМІНЬ чекмінь; ч.
(тюрк.)
верхній чоловічий одяг у кавказьких народів - суконний напівкаптан у талію із складками ззаду. ЧЕЛЕСТА челеста; ж.
(іт., від лат., небесний)
пластинковий ударно-клавішний музичний інструмент, звук якого нагадує дзеленчання дзвіночків. ЧЕМПІОН чемпіон; ч.
(англ., фр., від лат., б'юся, борюся)
переможець чемпіонату; в ширшому розумінні - переможець у будь-якому спортивному змаганні на першість; першун. ЧЕМПІОНАТ чемпіонат; ч.
(фр.)
одна з форм спортивних змагань на першість з якого-небудь виду спорту для виявлення переможця - чемпіона. ЧЕНГ азербайджанський музичний інструмент типу арфи. ЧЕНТЕЗИМО (іт., сотий, від сто)
колишня розмінна монета: Італії, Сан-Маріно, 1/100 італійської ліри; Ватикану, 1/100 ватиканської ліри. ЧЕСУЧА чесуча; ж.
(кит.)
цупка шовкова тканина, а також тканини з бавовняних ниток в основі й штучного шовку в пітканні. ЧИЗЕЛЬ чизель; ч.
(англ., букв. - різець, долото)
важкий культиватор для глибокого розпушування грунту без обертання пласта.
Використовують переважно в посушливих та бавовно- і рисосіючих … ЧИКСИ (англ., букв. - щоки)
приробки на верхній частині щогли, що служать для підтримання кінців стоячого такелажу. ЧИНАРА чинара; ж.
(перс., чанар)
дерево родини платанових.
Інша назва - платан східний. ЧИНКВЕЧЕНТО (іт., букв. - п'ятсот)
італійська назва 16 ст., що її вживають історики культури для позначення періоду найвищого розквіту італійського Відродження. ЧИПСИ (англ., від луска, тріска)
хрусткі шматочки підсмаженої картоплі. ЧИЧЕРОНЕ чичероне; ч.
(іт., від лат., Ціцерон)
провідник, який дає пояснення туристам під час огляду пам'яток культури, переважно в Італії; гід. ЧОМПІ (іт.)
наймані робітники вовноткацької промисловості у Флоренції 14 ст., що в 1378 р. повстали проти купців і майстрів. ЧОНГУРІ чонгурі; с.
грузинський народний струнний щипковий музичний інструмент. ЧУМ чум; ч.
(мовою комі)
переносне житло у деяких народів Півночі. ЧУРИНГА (мовою аранта - святе, заборонене)
за віруваннями австралійців-аборигенів, предмет, що має таємничу чудодійну силу. ЧУФА чуфа; ж.
(ісп., земляний мигдаль)
багаторічна трав'яниста олійна рослина родини осокових. Ч. культивують у Південній Європі, Південній і Північній Африці, в Південній Америці, на Україні.
| 