Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Ґ (218)

1 2 3 > >>
ҐІБОН
ґібон; ч. (англ.) зоол. дворука мавпа з родини людиноподібних. Поширені у тропічних лісах Південної Азії, на островах Калімантан, Суматра, Ява.
ҐІД
ґід; ч. (фр.) 1. Супровідник туристів, екскурсантів. 2. Путівник. 3. Допоміжна візуальна оптична труба на телескопі.
ҐІКА
(англ.) легкий довгий човен.
ҐІЛЬДІЯ
ґільдія; ж. (нім., корпорація, об'єднання) 1. Громадський обід у германців. 2. У період раннього феодалізму в Західній Євроці економічне, політичне чи релігійне об'єднання населення, …
ҐІЛЬЙОТИНА
ґільйотина; ж. (фр.) знаряддя для виконання смертних вироків (стинання голови засуджених), запроваджене у Франції в період революції кінця 18 ст., за пропозицією лікаря Ж. Гільйотена.
ҐІЛЬЙОТИНКА
(фр.) машина для обрізування сигар.
ҐІНЕЯ
ґінея; ж. (англ.) англійська золота монета, що була в обігу в 1663-1817 рр.
ҐІПЮР
ґіпюр; ч. (фр.) сорт тонкого мережива з опуклим візерунком.
ҐІРЛЯНДА
ґірлянда; ж. (іт.) 1. Сплетений із квіток і листя вінок. 2. Малюнок, оздоба на подобі вінка замкнутого або розпущеного. 3. Смуга, стрічка, орнамент зі сплетених предметів (напр., …
ҐІТАНА
(нім.) іспанська циганка.
ҐАБІОН
(фр., з іт. - велика клітка) 1. Кіш, наповнений землею, піском і т. ін., для захисту стрільців від куль. 2. Сітчастий ящик з дроту, заповнюваний камінням. Застосовують під час …
ҐАБАНЕРА
(ісп.) граціозний іспанський народний танець-пісня, що виник на Кубі і пізніше поширився в Іспанії. Від назви м. Ґавани.
ҐАБАРА
(фр.) 1. Вантажне судно з дерев'яним дном. 2. Широка барка з плоским дном, яку тягне на буксирі пароплав.
ҐАБАРИТ
ґабарит; ч. (фр.) 1. Зразок, за яким виготовляють однакові речі; модель, взірець, шаблон. 2. Крайні межі обрису якогось предмету, рухомого складу, споруд і т. ін. 3. У мореплавстві й …
ҐАБЕЛЬ
(нім., архіт.) у романському і готичному стилі - гатунок трикутного довгого фронтону з квітковими прикрасами вгорі.
ҐАБЕЛЯ
(іт.) 1. Середньовічний податок. 2. Податок на сіль у Франції.
ҐАБЛІ
ґаблі; мн. (нім.) вила з трьома зубцями.
ҐАБЛЬОТ
(фр.) вітрина.
ҐАВОТ
ґавот; ч. (фр.) старовинний французький танок.
ҐАВРА
(рум.) 1. Ведмеже лігво. 2. Яма.
ҐАВРОШ
(від вл.) вуличний розумний і сміливий хлопчик (від імені героя "Мізерабль" В. Ґюґо).
ҐАГА
ґага; ж. (вл.) північна велика морська птиця з дорогим пухом, що живе на острові Ісландія.
ҐАЖА
(фр.) платня, пенсія.
ҐАЗА
ґаза; ж. (фр.) флер, тонкий і прозорий шовковий серпанок (від м. Ґаза у Сирії).
ҐАЗАВАТ
ґазават; ч. (тур., араб.) "священна війна" мусульман з невірними.
ҐАЗДА
ґазда; ч. (угор.) господар, заможний селянин.
ҐАЗЕЛЬ
ґазель; ж. (1) (араб., газаль) особлива форма арабської поезії, поширена й у європейській літературі: 10-12 двовіршів, об'єднаних однією римою, - перший рядок римується з парними …
ҐАЗОН
ґазон; ч. (фр.) 1. Моріг, дерник, низька густа свіжа трава. 2. Площа, покрита такою травою. 3. Штучна декоративна лука з коротко підстриженим трав'яним покривом.
ҐАЛІМАТЬЯ
(фр.) нісенітниця, дурниця, казна-що.
ҐАЛІОН
(фр.) середньовічний іспанський або португальський човен, що перевозив коштовні метали з Америки.
ҐАЛІОНІЗМ
(лат.) байдужість, нейтральність щодо релігійних справ.
ҐАЛІОТА
(лат.) 1. Двощоглове судно. 2. Старовинна галера.
ҐАЛІФЕ
ґаліфе; с. (фр.) військові штани особливого крою, що облягають коліна й розширяються догори; назва від імені французького генерала Г. Галіффе
ҐАЛЕОТА
(іт.) судно з однією щоглою.
ҐАЛЕТА
ґалета; ж. (фр., від валун, галька) 1. Вид печива. 2. Сушений корж плоскої форми, виготовлений з прісного тіста. Вживається замість хліба під час походів.
ҐАЛЛІЗУВАТИ
(лат.) спосіб поліпшування виноградного вина шляхом додавання у нього цукру.
ҐАЛОН
ґалон; ч. (фр.) 1. Галун, позумент. 2. Тасьма, вишита золотими або срібними нитками, яку нашивають на одяг, пов'язують на щось; басаман. 3. Подвійні сірчанокислі солі глинозему і лугів.
ҐАЛЬВАНІЗАЦІЯ
ґальванізація; ж. 1.Збуджування, застосування постійного електричного струму низької напруги, електризування. 2. Покривання предмету металом за допомогою електролізу. 3. Застосування …
ҐАЛЬВАНІЧНИЙ
ґальванічний той, що викликає виникнення постійного електричного струму або стосується його; Г. елемент - хімічне джерело електричного струму.
ҐАЛЬВАНО...
у складних словах відповідає поняттю "ґальванічний".
ҐАЛЬВАНОІОНОТЕРАПІЯ
(ґальвано... та іонотерапія) те саме, що й іонтофорез.
ҐАЛЬВАНОГЛІФІЯ
ґальваногліфія; ж. (ґальвано... і різьблення) спосіб одержання рельєфних зображень за допомогою гальванопластики.
ҐАЛЬВАНОКАУСТИКА
ґальванокаустика; ж. (ґальвано... і каустика) 1. Припікання тканин тіла особливими металевими наконечниками гальванокаутерами, що їх розжарюють, проводячи через них електричний струм, для …
ҐАЛЬВАНОКАУТЕР
(ґальвано... і гр., розпечене залізо) металевий наконечник для припікання тканин організму електричним струмом.
ҐАЛЬВАНОКЛІШЕ
(ґальвано... і кліше) виготовлена гальванопластичним способом копія з дерев'яного (ксилографічного) або штрихового цинкового кліше для друкування великих тиражів. Див. також: кліше
ҐАЛЬВАНОМЕТР
ґальванометр; ч. (ґальвано... і ...метр) прилад високої чутливості для вимірювання невеликого електричного струму, напруги й кількості електрики.
ҐАЛЬВАНОПЛАСТИКА
ґальванопластика; ж. (ґальвано... і пластика) виготовлення металевих копій виробів електролітичним способом. Застосовують у поліграфії, радіотехнічній промисловості тощо.
ҐАЛЬВАНОСКОП
ґальваноскоп; ч. (ґальвано... і ...скоп) прилад для виявлення електричного постійного струму й визначення його напряму.
ҐАЛЬВАНОСТЕГІЯ
ґальваностегія; ж. (ґальвано... і гр., покриваю) електролітичне покриття металевих виробів тонким шаром іншого металу для захисту їх від корозії, зміцнення й декоративної обробки їхньої …
ҐАЛЬВАНОСТЕРЕОТИП
ґальваностереотип; ч. (ґальвано... і стереотип) стереотип, виготовлений способом гальванопластики.
ҐАЛЬВАНОТАКСИС
(ґальвано... і таксиси) активний рух інфузорій, деяких зелених водоростей, мікробів, орієнтований електричним струмом. Див. також: інфузорія
ҐАЛЬВАНОТЕРАПІЯ
ґальванотерапія; ж. (ґальвано... і терапія) спосіб лікування електрострумом.
ҐАЛЬВАНОТЕХНІКА
ґальванотехніка; ж. (ґальвано... і техніка) галузь прикладної електрохімії, яка стосується процесів електролітичного осадження металів на поверхні виробів.
ҐАЛЬВАНОТРОПІЗМ
(ґальвано... і тропізми) вигинання ростучих осьових органів рослин або сидячих форм тварин під впливом постійного електричного струму.
ҐАЛЬЯРДА
(іт., фр., букв. - весела, жвава) 1. Старовинний швидкий танець романського походження. 2. Друкарський шрифт.
ҐАЛЮВАТИ
(лат.) 1. У фарбарстві - обробляти матерії виваром дубильних речовин. 2. іт. Гуляти, байдикувати.
ҐАЛЯ
(ісп.) 1. Парадний, урочистий. 2. Святковий одяг.
ҐАЛЯН
(ісп.) коханець, любовник.
ҐАЛЯНТИН
(фр.) холодець, дражі, застиглий бульйон.
ҐАЛЯРЕТА
(нім.) драглі з м'яса, риби або фруктів.
ҐАМБА
(іт.) старовинна велика скрипка.
ҐАМБРІНУС
(вл.) 1. Легендарний фламандський король, якого вважають винахідником пива. 2. Пиво.
ҐАМБРИНЬ
(вл.) закуска до пива - шматки м'якого сиру.
ҐАНГРЕНА
ґангрена; ж. (лат., від гр., виразка, що роз'їдає) вогнець, антонів вогонь, мертвиця; змертвіння певного органа (його частини) або обмеженої ділянки тканин. Зумовлюється розладами …
ҐАНОК
ґанок; ч. (нім.) крите крильце, рундук при вхідних дверях, під'їзд.
ҐАРАЖ
ґараж; ч. (фр., від поставити під навіс, сховати) приміщення чи комплекс споруд для зберігання, технічного обслуговування й поточного ремонту автомобілів, мотоциклів.
ҐАРАНТ
ґарант; ч. (фр.) 1. Порука, запорука. 2. Поручитель, юридична чи фізична особа, держава, що дає гарантію (виступає запорукою) у чомусь.
ҐАРАНТІЙНІ ВИПЛАТИ
в Україні виплати, що мають на меті забезпечити можливі втрати в заробітній платі працівникам, які певний час не виконували своїх обов'язків з поважних причин;
ҐАРАНТІЙНИЙ
ґарантійний пов'язаний з гарантією; - ґарантійний міжнародний договір - ґарантійні виплати - ґарантійний капітал - ґарантійний кредит - ґарантійний термін
ҐАРАНТІЙНИЙ КАПІТАЛ
фін. власний капітал приватних акціонерних земельних, ощадних банків і страхових товариств
ҐАРАНТІЙНИЙ КРЕДИТ
фін. форма позичкового капіталу, що надається одними підприємствами іншим під гарантію банку чи держави
ҐАРАНТІЙНИЙ МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР
юр. договір, за яким гарант (держава або держави) зобов'язується перед іншими державами відповідати за виконання покладених на третю державу (держави) зобов'язань
ҐАРАНТІЙНИЙ ТЕРМІН
юр. строк, протягом якого покупець, споживач може пред'явити претензії щодо якості придбаного товару або виконаної роботи.
ҐАРАНТІЯ
ґарантія; ж. (фр.) порука, забезпечення.
ҐАРАНТУВАТИ
ґарантувати (фр.) убезпечувати, забезпечувати, безпечити, давати запоруку.
ҐАРДЕМАРИН
ґардемарин; ч. (фр., букв. - морська гвардія) 1. Звання вихованця старшого класу морського корпусу в царській Росії. 2. Чин, нижчий за чин мічмана, у царському флоті.
ҐАРДЕРОБ
ґардероб; ч. (фр.) 1. Шафа для одягу. 2. Роздягальня у громадському закладі. 3. перен. Увесь одяг однієї людини.
ҐАРНІЗОН
ґарнізон; ч. (фр., від озброювати, постачати) 1. Військові частини, установи, військові навчальні заклади, розташовані в населеному пункті, фортеці, укріпленні або укріпленому районі. 2. …
ҐАРНІР
ґарнір; ч. (фр., прикрашати, наповнювати, обкладати) приправа до страв - каші, макарони, овочі, що їх подають разом з рибною або м'ясною стравою.
ҐАРНІТУР
ґарнітур; ч. (фр.) 1. Добір однохарактерних предметів певного призначення. 2. Повний чоловічий убір. 3. Меблі одного зразка чи стилю, призначені для певної кімнати (вітальні, спальні …
ҐАСКОНЕЦЬ
(фр.) 1. Житель французької провінції Гасконь, які уславилися своєю нечесністю. 2. перен. Хвастун і брехун.
ҐАСПАРОН
(іт.) вовняний капелюшок.
ҐАСТРОЛІ
(нім., від гість і роль) виступи актора або театрального колективу поза місцем його постійної діяльності - в іншому місті, районі, країні.
ҐАСТРОЛЕР
ґастролер; ч. (нім.) 1. Актор, що приїхав для виступів. 2. перен. людина, що працює, приїжджаючи, випадково й тимчасово займається якоюсь справою.
ҐАТУНОК
ґатунок; ч. (нім.) 1. Сорт, розряд виробу за якістю. 2. Різновид культурної рослини, плоду та ін. щодо їх господарської цінності. 3. Взагалі різновид чогось. 4. Якість походження.
ҐАУДЕАМУС
(лат.) "гуляйло"; давня студентська пісня латинською мовою.
ҐАҐАРА
(вл.) північна водяна птиця, шкурка якої використовується як хутро; чагак, понурок.
ҐВАЛТ
ґвалт; ч. (нім.) 1. Сильний крик, галас. 2. Тривога, сполох, алярм. 3. Рятуйте! Пробі! Оповіщення криком про небезпеку. 4. Зневолення силою.
ҐВАРДІЯ
ґвардія; ж. (іт., варта) 1. У деяких країнах особиста схорона глави держави. 2. Добірна привілейована частина військ. 3. В Україні Ґ. - почесне звання, яке присвоєно військовим частинам …
ҐВАРДІЯН
(пол.) 1. Сторож в урядових приміщеннях. 2. Керівник католицького монастиря.
ҐВАРЕК
(нім.) гірник.
ҐВЕР
(нім.) рушниця.
ҐЕВРИ
(перс.) послідовники вчення Зороастра, вогнепоклонники в Індії та ін. країнах.
ҐЕЙЗЕР
ґейзер; ч. (ісл., від ринути, хлинути) гаряче джерело, яке періодично викидає воду й пару у вигляді фонтана. Ґ. характерні для областей поширення вулканів.
ҐЕЙЗЕРИТ
ґейзерит; ч. гірська порода, що утворюється внаслідок випадання кремнезему з ґейзерів та інших гарячих джерел.
ҐЕЙМ
ґейм; ч. (англ., букв. - гра) певне число очок у деяких іграх (напр. у тенісі), частина ігрової партії.
ҐЕЙША
ґейша; ж. (яп.) в Японії професійна танцюристка, співачка, музикантка, яку наймають на великосвітські прийоми, банкети для виконання ролі гостинної господині, створення невимушеної …
ҐЕМА
ґема; ж. (лат., дорогоцінний камінь) коштовний або напівкоштовний камінь з вирізьбленим опуклим чи заглибленим зображенням, що використовувався як печатка, амулет, прикраса і т. п. Див. …
ҐЕНІТАЛІЇ
ґеніталії; мн. (лат., породжуючий, дітородний) статеві органи тварин і людини.
ҐЕНЕРАТИВНИЙ
ґенеративний (лат., від породжую) породжуючий; Ґ-і клітини - статеві клітини.

1 2 3 > >>

© ukrslov.com - 2010