Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Д (1147)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 > >>
...ДЕНДРОН
(гр., дерево) у складних словах відповідає поняттям "дерево", "деревовидний", напр. лепідодендрон.
...ДЕРМІЯ
(гр.) у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "шкіра" екзодерма, склеродермія
...ДЕРМА
(гр., шкіра, оболонка, плівка) у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "шкіра" екзодерма
...ДРОМ
(гр., місце для бігу) у складних словах означає місце для змагань, випробувань, запускання літальних апаратів автодром, космодром
ДІ...
(гр., від двічі) у складних словах означає "подвійний", "двічі".
ДІЄЗ
(фр., гр., інтервал у чверть тону) знак підвищення звука на півтону. Див. також: бемоль
ДІЄТА
дієта; ж. (1) (гр., спосіб життя, режим харчування) спеціально розроблений режим харчування здорової і хворої людини - дієта тварин (2) (лат., день) грошово-матеріальне утримання …
ДІЄТА ТВАРИН
режим годування хворої тварини.
ДІЄТИКА
(дієта і ...логія) наука про харчування хворих; дієтологія.
ДІЄТОЛОГІЯ
дієтологія; ж. (дієта і ...логія) наука про харчування хворих.
ДІЄТОТЕРАПІЯ
дієтотерапія; ж. (дієта і терапія) лікування різних захворювань спеціальною дієтою. Інша назва - лікувальне харчування.
ДІА...
(гр.) префікс, що означає наскрізний рух, проникнення, розподілену дію, розділення, взаємність, посилення, завершеність.
ДІАБАЗ
діабаз; ч. (фр., гр., перехід, переправа) магматична гірська порода зеленого або темно-сірого кольору, що складається з плагіоклазу та авгіту. Використовують як будівельний матеріал і як …
ДІАБЕТ
діабет; ч. (гр., від проходжу) хвороби людини, загальною ознакою яких є дуже підвищене виділення сечі; - діабет цукровий - діабет нецукровий
ДІАБЕТ НЕЦУКРОВИЙ
тяжке порушення водно-сольового обміну, що настає внаслідок ураження проміжного мозку та гіпофіза.
ДІАБЕТ ЦУКРОВИЙ
виникає внаслідок порушення обміну речовин у зв'язку з недостатньою функцією підшлункової залози;
ДІАГЕНЕЗ
діагенез; ч. (діа... і ...генез) перетворення пухких відкладів на дні водних басейнів в осадочні гірські породи.
ДІАГНОЗ
діагноз; ч. (гр., розпізнавання, визначення) 1. Короткий лікарський висновок про характер і суть захворювання. 2. Науковий опис основних ознак, що характеризують певну систематичну групу …
ДІАГНОСТИКА
діагностика; ж. (гр., здатний розпізнавати) процес розпізнавання хвороби й визначення її; наука про методи встановлення діагнозу.
ДІАГОНАЛЬ
діагональ; ж. (гр., проведений від кута до кута) 1. мат. Відрізок прямої, що з'єднує вершини двох кутів многокутника, не прилеглих до однієї сторони. 2. Вид тканини.
ДІАГРАМА
діаграма; ж. (гр., малюнок, фігура, кресленик) один із способів графічного зображення співвідношення між величинами.
ДІАДА
(гр., два) тензор другого рангу.
ДІАДЕМА
діадема; ж. (гр., головна пов'язка, вінець) 1. Пов'язка для голови у давньогрецьких жерців. 2. Середньовічний символ влади - вінець князів і царів. 3. Дорогоцінна жіноча прикраса у …
ДІАДОХИ
(гр., спадкоємець, наступник) полководці Александра Македонського, його наступники, які після його смерті боролися за владу і розділили імперію.
ДІАЗОГРАФІЯ
(діазо(сполуки) і ...графія) сукупність засобів і методів відтворення зображень за допомогою діазосполук, які розкладаються від дії на них світла. Див. також: діазосполуки
ДІАЗОПЛІВКА
кіно- або фотоплівка, в світлочутливому шарі якої є діазосполуки. Див. також: діазосполуки
ДІАЗОСПОЛУКИ
(ді... і азо(т)) продукти взаємодії первинних амінів з азотистою кислотою.
ДІАЗОТИПІЯ
діазотипія; ж. (діазо(сполуки) і ...типія) спосіб технічного фотокопіювання з позитива для розмножування технічної документації.
ДІАКІНЕЗ
(діа... і ...кінез) кінцева стадія першої фази (профази) мейотичного поділу ядра; характеризується максимальною спіралізацією хромосом. Див. також: мейоз, хромосоми
ДІАКРИТИКИ
(гр., розрізняльний) надрядкові, підрядкові чи середрядкові знаки, за якими розрізняють звуки, позначені однією й тією самою літерою; діакритичні знаки.
ДІАЛІЗ
діаліз; ч. (гр., розпад, відокремлення) відокремлення колоїдних розчинів і розчинів високомолекулярних сполук від розчинених у них низькомолекулярних сполук за допомогою напівпроникної …
ДІАЛІЗАТОР
діалізатор; ч. прилад, за допомогою якого проводять діаліз.
ДІАЛЕКТ
діалект; ч. (гр., розмова, говір, наріччя) місцевий різновид мови, говірка.
ДІАЛЕКТИЗМ
діалектизм; ч. слово, властиве якомусь діалектові.
ДІАЛЕКТИКА
діалектика; ж. (гр., мистецтво вести бесіду, від веду бесіду, обговорюю) 1. Мистецтво полеміки, уміння переконувати. 2. філос. Спосіб філософського мислення, що полягає у русі думки між …
ДІАЛЕКТИЧНА ЛОГІКА
філ. наука про загальні закони й форми руху мислення, які становлять основу пізнання сутності досліджуваних об'єктів
ДІАЛЕКТИЧНА ТЕОЛОГІЯ
філ., рел. панівний напрям протестантської теології 20 - 30-х рр. 20 ст.
ДІАЛЕКТИЧНИЙ
діалектичний (гр.) той, що стосується діалектики, заснований на законах діалектики; - діалектичний метод - діалектична логіка - діалектична теологія
ДІАЛЕКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ
філософське вчення марксизму; виник у 40-х рр. 19 ст.
ДІАЛЕКТИЧНИЙ МЕТОД
філ. метод наукового пізнання, що розглядає дійсність в русі, розвитку і суперечностях;
ДІАЛЕКТОГРАФІЯ
діалектографія; ж. (гр.) картографування говірок певної мови.
ДІАЛЕКТОЛОГІЯ
діалектологія; ж. (гр.) наука, об'єктом вивчення якої є діалекти.
ДІАЛОГ
діалог; ч. (гр., розмова, бесіда) 1. Розмова між двома чи кількома особами. 2. Літературно-публіцистичний твір у формі розмови; запитання-відповідь.
ДІАМІНИ
(ді... й аміни) вуглеводні, в яких два атоми водню заміщені аміногрупами.
ДІАМАГНЕТИЗМ
діамагнетизм; ч. (діа... і магнетизм) один з видів магнетизму, що виявляється в намагнічуванні речовини назустріч напрямові зовнішнього магнітного поля, що діє на неї.
ДІАМАНТ
діамант; ч. (фр., нім., букв. - алмаз, гр., твердий метал) 1. Чистий штучно огранений алмаз; брильянт. 2. Друкарський шрифт, кегль, розмір якого дорівнює 4 пунктам, а також довжина цього …
ДІАМЕТР
діаметр; ч. (гр., поперечник кола) мат. відрізок прямої, що проходить через центр кола і сполучає дві його точки, а також довжина цього відрізка. - діаметр множини точок - діаметр …
ДІАМЕТР КОНІЧНОГО ПЕРЕТИНУ
мат. пряма лінія, що є геометричним місцем середини усіх паралельних хорд даного конічного перетину.
ДІАМЕТР МНОЖИНИ ТОЧОК
мат. віддаль між двома найвіддаленішими точками цієї множини
ДІАМЕТРАЛЬНА ПЛОЩИНА СУДНА
уявна вертикальна площина, що ділить судно в поздовжньому напрямі на дві рівні і симетричні частини.
ДІАМЕТРАЛЬНА ПРОТИЛЕЖНІСТЬ
цілковита протилежність;
ДІАМЕТРАЛЬНИЙ
діаметральний розміщений на кінці діаметра; - діаметральна протилежність - діаметральна площина судна
ДІАМОФОС
діамофос; ч. (ді... і амофос) складне концентроване азотно-фосфорне мінеральне добриво.
ДІАНА
Діана; ж. (лат.) у давньоримській міфології богиня Місяця й полювання, її ототожнювали з грецькою богинею Артемідою.
ДІАПІРИЗМ
(гр., протикаю) процес видавлювання пластичних осадочних порід (солей, глин тощо) у твердіші товщі, що лежать над ними, під дією напруги, яка розвивається в земній корі. ДІАПОЗИТИВ
ДІАПАЗОН
діапазон; ч. (гр., всеструнний інтервал, октава) 1. Звуковий обсяг голосу, музичного інструмента, звукоряду, мелодії тощо. 2. Смуга частот (довжин радіохвиль), на яких здійснюється …
ДІАПАУЗА
діапауза; ж. (гр., перерва, зупинка) стан відносного спокою у тварин (переважно у комах), що характеризується припиненням росту й розвитку, а також різким уповільненням обміну речовин. Є …
ДІАПЕДЕЗ
(гр., від перескакую) проникнення еритроцитів через непошкоджену стінку кровоносних судин. Зумовлюється порушенням проникності судинної стінки.
ДІАПРИНТ
(діа... і англ., відбиток) спосіб виготовлення копіювальних форм для офсетного друку.
ДІАПРОЕКТОР
діапроектор; ч. (діа... і проектор) ліхтар для проектування діапозитивів на екран.
ДІАРЕЯ
діарея; ж. (гр., стікаю) розлад діяльності кишечника у людини й тварин. Може спричинюватися інфекційними захворюваннями (дизентерія, холера тощо), отруєннями тощо. Інша назва - …
ДІАРТРОЗ
(гр., розчленування) суглоб.
ДІАРХІЯ
(гр.) двовладдя, одночасне правління двох царів.
ДІАСКОП
діаскоп; ч. (гр., уважно розглядаю) оптико-механічний пристрій, призначений проеціювати на екран збільшені зображення прозорих оригіналів (діапозитивів, діафільмів тощо).
ДІАСПОРА
діаспора; ж. (гр., розсіяння) 1. Розселення, відселення народу по різних країнах світу. 2. біолог. Частина рослини, що виконує функцію поширення та розмноження.
ДІАСТАЗИ
(гр., роз'єднання) те саме, що й амілази.
ДІАСТЕРЕОІЗОМЕРИ
(діа..., гр., просторовий, об'ємний та (ізо)мери) ізомери, що відрізняються один від одного конфігурацією двох (або кількох) елементів асиметрії і не відносяться один до одного як предмет …
ДІАСТЕРЕОМЕРИ
(діа..., гр., просторовий, об'ємний та (ізо)мери) ізомери, що відрізняються один від одного конфігурацією двох (або кількох) елементів асиметрії і не відносяться один до одного як предмет …
ДІАСТОЛА
діастола; ж. (гр., розтяг, розширення) розслаблення мускулатури серця після її скорочення, тобто після систоли.
ДІАСТРОФІЗМ
(гр., вивертання, викривлення) сукупність рухів земної кори, що зумовлюють зміни у початкових формах залягання гірських порід. Інша назва - тектонічні рухи.
ДІАТЕЗ
діатез; ч. (гр., схильність) індивідуальна особливість організму людини (а також тварин), що проявляється в його схильності до деяких захворювань.
ДІАТЕРМІЯ
діатермія; ж. (діа... і ...термія) застосування з лікувальною метою (для глибокого прогрівання) струму високої частоти, що його одержують від спеціальних апаратів.
ДІАТИП
(діа... і ...тип) фотонабірна машина з напівавтоматичною установкою шрифтового шаблона з автоматичним пересуванням фотоматеріалу.
ДІАТОМІТ
діатоміт; ч. (гр., розкол, розтин) кремниста гірська порода, що складається переважно з мікроскопічних панцирів діатомових водоростей. Білого, жовтого або світлосірого …
ДІАТОМЕЇ
(гр., розкол, розтин) відділ нижчих рослин. Поширені в усіх частинах світу. Переважна більшість Д. живе в морських і прісних водах. Д. - їжа багатьох водяних тварин. Інша назва - …
ДІАТОНІЧНА ГАМА
(гр., розтягнений; той, що переходить від тону до тону) муз. послідовний ряд звуків, що складається з тонів і півтонів (на відміну від хроматичної гами); у повній Д. г. - 7 звуків.
ДІАТРЕМА
(гр., отвір, дірка) вулканічне жерло в формі вертикальної трубки, що розширюється доверху. Утворюється внаслідок прориву газів.
ДІАТРИБА
діатриба; ж. (гр., бесіда) нещадна, сувора, різка критика.
ДІАФІЗ
(гр., проміжок) середня частина довгих трубчастих кісток (між двома епіфізами).
ДІАФІЛЬМ
діафільм; ч. (гр.) серія чорно-білих або кольорових діапозитивів на кіноплівці, об'єднаних спільною темою, сюжетом і текстом.
ДІАФАН
діафан; ч. (гр., прозорий) матовий (без глазурі) фарфор.
ДІАФАНІЯ
(гр., прозорість) прозоре зображення на склі, утворене за допомогою декалькоманії.
ДІАФАНОМЕТР
діафанометр; ч. (гр., прозорість і ...метр) прилад для визначення ступеня прозорості речовин.
ДІАФАНОСКОП
діафаноскоп; ч. 1. Прилад для просвічування органа зсередини (діафаноскопії). 2. Прилад для визначення мучнистості зерен.
ДІАФАНОСКОПІЯ
діафаноскопія; ж. (гр., прозорий і ...скопія) просвічування придаткових пазух носа, а також очних яблук для визначення їхнього стану.
ДІАФОН
(діа... і ...фон) апарат, який під час туману подає з маяків потужні підводні акустичні сигнали низького тону. Діє на віддалі десятків кілометрів.
ДІАФОНІЯ
(гр., різноголосся) те саме, що й дисонанс.
ДІАФРАГМА
діафрагма; ж. (гр., перегородка) 1. Сухожилкова-м'язова перегородка у ссавців і людей, яка відокремлює грудну порожнину від черевної. 2. Перепона між двома середовищами. 3. Пристрій у …
ДІАФРАГМУВАТИ
діафрагмувати (гр., перегороджую, відгороджую) пропускати проміння через діафрагму, змінювати величину отвору діафрагми, через яку проходить проміння.
ДІАХРОНІЯ
діахронія; ж. (гр.) історична послідовність, наступність у розвитку й еволюції явищ.
ДІЕЛЕКТРИКИ
(англ., гр., через і англ., електричний) речовини, питома електропровідність яких дуже мала (напр. , скло, фаянс, слюда); використовують їх як електроізоляційні матеріали.
ДІЕТИЛАМІН
(ді..., етил і аміни) безбарвна летка рідина з аміачним запахом. Застосовують як стимулятор серцевої діяльності, для одержання прискорювачів вулканізації каучуку тощо.
ДІЙСНА АНОМАЛІЯ
кут між радіусом-вектором небесного тіла і великою віссю його орбіти.
ДІОД
діод; ч. (ді... та (електр)од) електронна лампа або напівпровідниковий прилад з двома електродами, що пропускає струм лише в одному напрямі. Застосовують для випрямляння змінного струму, …
ДІОНІС
(гр.) у міфології давніх греків - бог рослинності, родючості, вологи, а також покровитель виноградарства і виноробства; Діонісій. У римлян це Вакх.
ДІОНІСІЇ
(гр.) свята на честь бога Діоніса у Стародавній Греції.
ДІОПТР
діоптр; ч. (гр., від через і бачу, оглядаю) 1. Пристрій в геодезичних приладах для фіксації рухомої частини кутомірного інструмента на віддалений предмет. 2. Пристрій для збільшення …
ДІОПТРІЯ
діоптрія; ж. (гр., той, хто бачить наскрізь) одиниця оптичної сили лінзи (оберненої величини щодо фокусної віддалі) або сферичного дзеркала. Д. - оптична сила лінзи (дзеркала), фокусна …
ДІОПТРИКА
діоптрика; ж. (гр., дзеркало) розділ геометричної оптики, де вивчається заломлення світла під час проходження його з одного прозорого середовища в інше.
ДІОПТРИМЕТР
діоптриметр; ч. (діоптрія і ...метр) прилад для вимірювання заломної сили оптичного (для окулярів) скла.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 > >>

© ukrslov.com - 2010