Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник іншомовник слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Ж (71)

ЖІРОНДА
(фр.) політична партія (жірондисти) часів Французької революції кінця 18 ст., що представляла інтереси великої торговельно-промислової буржуазії і перейшла на бік контрреволюції. Від назви …
ЖІРОНДИСТ
1. Член партії жірондистів (жіронди). 2. перен. Представник партії чи політичного угруповання, що схиляється до угоди з контрреволюцією.
ЖАБО
жабо; с. (фр., букв. - воло) 1. Прикраса, оздоблення з мережива або легкої тканини на жіночому одязі, а також мереживна або муслінова нашивка з оборками на чоловічій сорочці. 2. Широка …
ЖАК
(фр.) 1. Школяр, бурсак. 2. Церковний півчий у янків. 3. Спільна, гуртова робота на полі, за яку одержують винагороду в натурі. 4. Пограбування, грабунок.
ЖАКЕРІЯ
жакерія; ж. (фр., від Жак-простак (зневажливе прізвисько, дане феодалами французьким селянам)) антифеодальне селянське повстання в Північній та Північно-Східній Франції в 1358 р.
ЖАКЕТ
жакет; ч. (фр.) 1. Короткий чоловічий або жіночий сюртук. 2. Різновид жіночої кофти.
ЖАКЕТКА
(фр.) 1. Короткий чоловічий або жіночий сюртук. 2. Різновид жіночої кофти. Інша назва - жакет.
ЖАКО
жако; ч. (фр., сірий папуга) вид птахів ряду папугоподібних. Поширений в Західній Африці. Здатний до наслідування звуків, зокрема людської мови.
ЖАКОБ
жакоб; ч. (фр.) стиль меблів з червоного дерева з накладними бронзовими або латунними прикрасами, що був поширений у 18-19 ст. Від прізвища французьких майстрів художніх меблів.
ЖАКОНЕТ
(фр.) тонка бавовняна тканина, яку використовують для пошиву краваток і т. ін.
ЖАКУВАТИ
(чеськ.) грабувати, нищити, плюндрувати.
ЖАЛОН
(фр., віха) віха, за допомогою якої позначають напрям під час землемірних робіт.
ЖАЛЮЗІ
жалюзі; с. (фр., букв. - заздрість) 1. Складені з вузьких дощечок або металевих частинок віконниці або штори для регулювання світла і повітряного потоку у приміщенні. 2. Пристрій у …
ЖАНДАРМ
жандарм; ч. (фр., від букв. - люди зброї) 1. Особа, що служить у жандармерії. 2. У ряді країн Західної Європи у 13-19 ст. - солдат великої кавалерії.
ЖАНДАРМЕРІЯ
жандармерія; ж. (фр.) у ряді країн - різновид державної поліції, орган політичного розшуку.
ЖАНКІЛЬ
(фр.) вид рослин роду нарцис, які широко використовуються у квітникарстві.
ЖАНР
жанр; ч. (фр., від лат., рід, вид) 1. Вид творів у галузі якого-небудь мистецтва, який характеризується певними сюжетними і стилістичними ознаками; різновид. 2. Живопис на побутові теми, …
ЖАНРИСТ
жанрист; ч. (жанр) художник, напрям творчості якого - зображення побутових сцен.
ЖАНТИЛЮВАТИ
(фр.) розводити нещиру солодощаву ввічливість, манірно кокетувати, хизуватися.
ЖАРГОН
жаргон; ч. (фр., від галло-романського базікання) 1. Мова якоїсь соціальної чи професійної групи, що відрізняється від загальнонародної наявністю специфічних слів і виразів, властивих цій …
ЖАРГОНІЗМ
жаргонізм; ч. (фр.) специфічне слово чи вираз, що вживається тільки в жаргоні.
ЖАРДИНЬЄРКА
жардиньєрка; ж. (фр., від сад) 1. Підставка, етажерка і т. ін. для кімнатних рослин. 2. Скринька, кошик для квітів. 3. Букет на жіночий капелюшок.
ЖАСМИН
жасмин; ч. (фр.) чагарникова рослина з білими чи жовтими квітами.
ЖВАКА-ГАЛС
(гол.) короткий відрізок ланцюга, що з'єднує кінець якірного ланцюга з корпусом корабля.
ЖЕЛАТИН
желатин; ч. (фр., від лат., замерзлий, застиглий) суміш білкових речовин тваринного походження. Застосовують у харчовій промисловості, медицині тощо.
ЖЕЛЕ
желе; с. (фр., мороз, холодець) 1. Солодка страва з соків овочів або фруктів, молока тощо, до яких додано желатину, щоб вони загусли. 2. Холодець з риби або м'яса.
ЖЕН-ПРЕМ'ЄР
жен-прем'єр; ч. (фр., перший коханець) амплуа актора, який виконує ролі молодих коханців.
ЖЕНТИЦЯ
(рум.) сироватка з овечого молока.
ЖЕНУВАТИСЯ
(фр.) соромитися, ніяковіти.
ЖЕНЬМІНЬБІ
(кит., букв. - народні гроші) гроші, які випускалися у визволених від гомінданівців районах до утворення Китайської Народної Республіки. Згодом - назва банкнотів Народного банку Китаю; …
ЖЕНЬМІНЬПЯО
(кит., букв. - народні гроші) гроші, які випускалися у визволених від гомінданівців районах до утворення Китайської Народної Республіки. Згодом - назва банкнотів Народного банку Китаю; …
ЖЕНЬШЕНЬ
женьшень; ч. (кит., корінь життя, букв. - людина-корінь) вид трав'янистих рослин роду панакс родини аралієвих. Росте й культивується в Україні, Китаї, Кореї. Виготовлені з кореня Ж. …
ЖЕОДА
жеода; ж. (фр.) мінеральне утворення округлої фоми, яке виникає внаслідок заповнення мінералами порожнин у гірській породі.
ЖЕРМІНАЛЬ
жерміналь; ч. (фр., від лат., росток, пагін) сьомий місяць (з 21 - 22 березня до 19 - 20 квітня) французького республіканського календаря, що був встановлений в 1793 р. Конвентом під час …
ЖЕСПЕ
(фр.) бавовняна тканина.
ЖЕСТ
ч. (фр.) миг (мига), движок, рух тіла, як правило, рух, що допомагає людині висловити думку, емоцію тощо.
ЖЕСТИКУЛЮВАТИ
жестикулювати (фр.) робити під час розмови різноманітні рухи руками й іншими частинами тіла.
ЖЕТОН
жетон; ч. (фр.) 1. Значок, що видається на згадку про певну подію як відмітний знак. 2. Кружок, здебільшого металевий чи пластмасовий, що замінює монету певного номіналу (наприклад, у …
ЖИВІО
(серб.) хай живе!
ЖИГА
джига; ж. (англ.) 1. Середньовічний смичковий музичний інструмент. 2. Старовинний англійський парний танець кельтського походження, пізніше - салонний.
ЖИКЛЕР
жиклер; ч. (фр., від бризнути) деталь з отвором точного розміру або сам отвір для пропускання певної кількості рідкого палива чи повітря.
ЖИЛЕТ
жилет; ч. (1) (фр.) 1. Настінний фігурний свічник для кількох свічок. 2. Фонтан. 3. Жіноча прикраса із брильянтів. (2) лезо для гоління. Від імені Кінга Кемпа Жиллетта, винахідника і …
ЖИЛЕТКА
жилетка; ж. (фр.) 1. Настінний фігурний свічник для кількох свічок. 2. Фонтан. 3. Жіноча прикраса із брильянтів. Інша назва - жилет.
ЖИРАНДОЛЬ
жирандоль; ж. (фр.) 1. Настінний фігурний свічник для кількох свічок. 2. Фонтан. 3. Жіноча прикраса з брильянтів.
ЖИРАНТ
жирант; ч. (нім., з іт., від переказати (суму)) особа, яка робить на звороті векселя або чека передавальний напис.
ЖИРАСОЛЬ
(фр.) самоцвіт молочного кольору.
ЖИРАТ
жират; ч. (1) (нім.) особа, на яку жирант переводить вексель чи чек. Див. також: жирант (2) (угор.) суддя.
ЖИРАФА
жирафа; ж. (фр., іт., з араб., зурафа) 1. Рід жуйних парнокопитних ссавців. Поширені в Африці. Збереглися переважно в національних парках. 2. Сузір'я Північної півкулі зоряного неба. В …
ЖИРАФОВА ГАЗЕЛЬ
парнокопитний ссавець підродини справжніх антилоп у Сомалі. Має надзвичайно довгу й тонку шию. Об'єкт мисливства. Інша назва - жирафова газель. Інша назва - геренук.
ЖИРО
жиро; с. (іт., оборот, переказ (векселя)) 1. Вид безготівкових розрахунків, які здійснюються за допомогою розрахункових чеків 2. Передавальний запис у векселі, чеку і т. ін.; індосамент.
ЖИРОБАНК
жиробанк; ч. (іт., оборот і банк) банк, який здійснює розрахункові операції між клієнтами, котрі мають у ньому розрахункові рахунки. Нині функції Ж. майже повністю перейшли до комерційних …
ЖИРОКОНТО
(іт., фін.) особливий вид поточного рахунку, що відкривається для розрахунків з третіми особами, котрі мають поточні рахунки в тому самому банку.
ЖИРОРОЗРАХУНКИ
(іт., фін.) різновид безготівкових розрахунків, які банки здійснюють шляхом перерахування сум з одного рахунку на інший. Цей термін також вживають щодо всіх безготівкових розрахунків.
ЖИРОЧЕК
(іт., фін.) чек, який містить наказ чекодавця банкові про перерахування з його (чекодавця) жирорахунку на рахунок чекотримача певної суми грошей.
ЖИРУВАТИ
жирувати (іт.) переказувати вексель на іншу особу шляхом передавання запису.
ЖОВНІР
Жовнір (пол.) 1. Найманий солдат у Давній Польщі. 2. Вояк, солдат.
ЖОКЕЙ
жокей; ч. (англ.) професіональний їздець на скачках, спеціаліст з тренування й випробування верхових коней.
ЖОНГЛЕР
жонглер; ч. (фр., від лат., жартівник) 1. Середньовічний мандрівний актор і музикант у романських країнах. 2. Артист цирку, що вміє підкидати і спритно ловити одночасно кілька …
ЖОНГЛЮВАТИ
жонглювати (фр.) 1. Уміло й спритно підкидати й ловити одночасно кілька предметів. 2. перен. З великою спритністю, але не завжди чесно користуватися фактами або словами в суперечці.
ЖОНКІЛЬ
жонкіль; ж. (фр.) вид рослин роду нарцис. Широко використовують у квітництві.
ЖОРЖИНА
жоржина; ж. (фр.) квітка, привезена в Україну з Америки.
ЖУЇР
жуїр; ч. (фр., насолоджуватись) людина, яка шукає в житті лише насолоди, гульвіса.
ЖУАНЕЗ
(порт.) португальська золота монета.
ЖУПА
жупа; ж. (слов.) 1. Територіальне об'єднання кількох племен у давніх південних і західних слов'ян. 2. Копальня солі у Галичині.
ЖУПАН
жупан; ч. (слов.) 1. Титул південнослов'янських вельмож. 2. Начальник, голова жупи. 3. Верхній чоловічий одяг.
ЖУПЕЛЯ
(слов.) 1. Пекельна сірка, уготована, за християнськими віруваннями, грішникам після смеріт. 2. перен. Страх, пострах, страховище.
ЖУРІ
журі; с. (фр.) 1. Група експертів-спеціалістів, яка розв'язує питання про розподіл місць і вручення нагород на конкурсах, змаганнях, виставках тощо. 2. В деяких країнах (напр., в Англії, …
ЖУРНАЛ
журнал; ч. (фр., від день) 1. Періодичне друковане видання у вигляді книжки. 2. Книга чи зошит для систематичних записів про що-небудь. 3. Книга для обліку відвідування, успішності …
ЖУРНАЛІСТИКА
журналістика; ж. (фр.) 1. Література періодичних видань - газет, журналів і т. ін. 2. Фах і праця журналіста.
ЖУРФІКС
журфікс; ч. (фр., визначений день) день тижня, встановлений для прийому гостей.
ЖЮРІ
(фр., від лат., присягаю) 1. Група експертів-спеціалістів, яка розв'язує питання про розподіл місць і вручення нагород на конкурсах, змаганнях, виставках тощо. 2. В деяких країнах (напр., …


© ukrslov.com - 2010