Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник мови Стуса →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E

Слова на лiтеру К (57)

КІЛЬЧИТИСЯ
(прокільчитися), -иться, недок. Пускати кільчики, паростки; проростати. Спасибі, що росте трава і що душа жива, і що біліє голова, і кільчиться трава. (ЗД:68); Прокільчилося …
КІРАСА
-и, ж., іст. 1. Металевий панцир на груди й спину для захисту від холодної та вогнепальної зброї. 2. У західноєвропейських і російській (до 1917 р.) арміях частина парадного одягу деяких …
КІТВА
кітви, ж., мор. Якір. І ніде зупинитися на рейді і кітву кинути, і переждати своє бажання... (ЧТ:134).
КАББАЛА
(давньоєвр. kabb
КАВАЛОК
-лка, ч., розм. Те саме, що шматок. О боже праведний, важка докука – сліпорожденним розумом збагнуть: ти в цьому світі – лиш кавалок муки, отерплий і розріджений, мов ртуть. …
КАДУБ
-а, ч., рідко. Велика діжка. Ніби сад осінній поріс ці кадуби, мішки і скрині і проімшанив зчовганий поріг. (ЧТ:110); Як добре сіятись під небом, ісклавши в копи хліб смертей, і …
КАЛЬНИЙ
(калний), -а, -е, розм. Брудний, заболочений. ...хоч на мить відкатити калні рукави і забуть кочегарку, і багра, і гамір. (ЗД:95); Несамовито-синій вороновий розкрилений скоропис …
КАНДЗЮБА
-и, ж., розм. Нерівність; кривизна. Там, за кандзюбою стогір, за кайданами стриму збігає вік – наперекір огню притомі диму. (П-2:285).
КАНТ
(< лат. cantus — спів, пісня), -а, ч. Жанр давньої одичної поезії, віршований твір, складений з нагоди урочистої події чи свята; хорова пісня без супроводу. Там буриться похмурий …
КАР
-а, ч. Римський імператор, 282-283 pp. н.е., підкорив Месопотамію, за переказами вбитий блискавкою у таборі на березі Тигру. І снився Кар — зажурений такий, немов отетерілий од …
КАРІАТИДИ
(грец. karyatides – карійські діви), каріатид, ж., архт. Вертикальна підпора (колона) у вигляді жіночої постаті, що підтримує перекриття. Й самим собою буть нам скоро надокучить. Поміж: …
КАРАФА
-и, ж. Те саме, що графин. Це кондаки твої і тропарі, це кара, це з отрутою карафа. (П-1:47).
КЕРЕЯ
-ї, ж., заст., іст. Верхній довгий суконний одяг із відлогою. ...а вже керею на ліврею міняє вічна ненасить. (Т.1, кн.2:90); Керея слави лопотить на вітрі і ріже виднокіл пегасів …
КИМВАЛ
-а, ч., муз. Давній мушиний інструмент у вигляді мідних тарілок або чаш. Ми втрьох сідали на човна: дружина, я і син, весна гриміла голосна в кимвалах білих днин... (ЧТ:186).
КИПЕНЬ
-пню. 1. розм. Те саме, що окріп. 2. перен., рідко. Біла піна на воді під час її бурхливого вирування, а також кипіння. Як відшаліє безголосий кипень, чи впустиш, Боже, в царствіє твоє? …
КИФАРА
(грец. kithаra), -и, ж., муз. Давньогрецький струнний щипковий музичний інструмент, схожий з лірою. І в громі — чується мені — Дзвенить тривожена кифара... (ЗД: 151).
КЛІР
-у, ч. Загальна назва служителів якої-небудь церкви; церковний причет. А клір мовчить. Ніхто й не заголосить, ніхто й не знає, де твій буде прах. (П-1:74); А найсвятіший вірить …
КЛЕЙТУХ
-а, ч. Жмуток прядива, тканини, повсті тощо для забивання заряду в огнепальну зброю, що заряджається з вихідного отвору дула. Цілику вірний — поціляй, аби любов, як клейтух, стухла. …
КЛУС
-у, ч. Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись. Так кінь переходить з клусу в галоп. В перебіжні трави. (Т.1, кн.2:77); Я п'яний тугою твоєю, а потім клус алюр …
КЛЮЧИНА
-и, ж. Жердина, за допомогою якої притискають солому на скиртах або на солом'яній покрівлі. Дерева — в маячні. Шалене лопотіння дощу — об шиби, об ключини — губ. (П-2:32).
КМЕТЬ
-я, ч., заст. Селянин-хлібороб. Де Віфлеєм твій? Де волові ясла? Нема й не буде — добре знає кметь. (ЧТ:185); Тримайся, кметю! Зрадні сльози витри і, усамітнений, досатаній. …
КНАСТЕР
(нім. Knaster) -а, ч. Сорт доброго міцного тютюну. І мерва дум, ночима перетерта, нестерпно ліловіла, ніби кнастер. (ЗД:98).
КОВБАНЯ
і, ж. 1. Глибока вибоїна, звичайно на дорозі, переважно з водою, болотом. 2. Глибоке місце, яма в річці, озері тощо. Он той кужіль, що пряла бабуся,/ полотно, що біліло з ковбань. …
КОЛИБА
-и, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів. О світе! світе! Передсвіт заллє прозрілі шиби, і сонце піднесе в зеніт сон нашої колиби. (ЧТ:181).
КОЛИВО
-а, с., церк. Обрядова поминальна кутя чи каша з пшениці, рису та ін. Не ремствуй, що забідний був ужинок, Зате тяжкий. Як коливо – тяжкий. (ЧТ:181).
КОЛИХКИЙ
–а, -е. Такий, що злегка гойдається. І сонце в запоні обірваних хмар і тінь колихка і опасиста й тлуста і щовб крутояру. І ложе Прокруста і з хрустом проноситься миршавий жар. …
КОЛОБРОДИТИ
-джу, -диш, недок., poзм. 1. Безцільно ходити, не зосереджуючись ні на чому. 2. Учиняти бешкети; бешкетувати. 3. перен. Нутрувати, буяти, вирувати. Лиш колобродить у душі недуга і …
КОМОННО
Присл. до комонний. Непам'яті лапатий сніг спішить і пішо і комонно. (ЗД:77); Дощ... дихає холодію, лізе в обійми, в груди заходить і пішо, й комонно. (Т.1, кн.2:162).
КОМОНЬ
-я, ч., заст. Кінь ...радісні комоні, випущені з стаєнь правітця, радісну стежку вам прокомонять і заграє обраділий степ... (ЗД:52); Як хороше було — упасти на осонні за …
КОМПЛОТ
(< франц. complot – змова), -у, ч. Змова. Вокзал. Коридори німі, як комплоти. А небо в вікні — наче біль голубе. (П-1:98); ...так і живу — зі світом у комплоті довкола мене обрій …
КОНДАК
-а, ч. Молитовний вірш для співу на честь якого-небудь свята або святого у православному богослужінні. Не забувся тобі з кондаками тропар? (ЗД:95); Уже моє життя в інвентарі розбите і …
КОНТРФОРС
(< франц. contreforce — протидіюча сила), -у, ч. 1. архт. Вертикальний виступ стіни, що сприяє її стійкості; поширений у готичній архітектурі. 2. Чавунна розпірка в ланках якірного ланцюга, …
КОПЕР
-пра, ч., техн. Споруда над стволом шахти, де встановлено механізми шахтового підіймання. ...блакить, ласкаво-попеляста, копри кремезні, здрастуй, місто, і здрастуй, матінко стара. …
КОСОПИС
-у, ч., інд.-авт. Похідне косо і писати. Несамовито-синій вороновий розкрилений косопис напівкільний — душі твоєї витлілі окрушини – з кального сонця приспадає тихо... (ЗД: 140).
КОЧЕТ
-а, ч. Пристосування на човні для прикріплення весла; гніздо для весла. Скриплять од вітру старі кочети. А ген на озері чотири квітнуть вирви. (Т.1, кн.2:222); Де ти хвиля, де той …
КРАЙБІЛЬ
крайболю, ч., інд.-авт. Похідне від край і біль. Ждання – то крику витягнута гума і за крайболю видовжена геть. (ЧТ:95).
КРАЙОБРАЗ
-у, ч., інд.-авт. Похідне від край і образ. Куди не глянеш — порожньо і голо: оце крайобраз твій, мій вічний шлях. (ЧТ:100).
КРАЙОКРАЙ
крайокраю, ч., інд.- авт. Похідне від край і край. З крайокраю, з цієї високості, пади, згорнувши крила, до долин... (П-1:40); Єси ти за крайокраєм, чаїшся од мого неоговтаного …
КРАЙСЕБЕ
інд.-авт. Похідне від край і себе. Оце і є бажаний край душі, з якого вільно бачити крайсвіту, вже й за крайсебе можеш зазирнути... (ЧТ:51); І не зайти за дальні далечі. І за …
КРАЙЧАС
-у, ч., інд.-авт. Похідне від край і час. Що б то нам посовгнути – ці межигони часу, марудні межигони живоття, коли змарнілі постаті снаги, ці бурі пристрастей …
КРАМПЛЮВАТИ
-люю, -юєш, недок., перех. Чесати шерсть щітками (крамплями). ...і все воловодишся і воловодиш оце кружеляння, оце морове, що люто крамплює і небо, і твердь, насторчену твердь і …
КРЕШ
-у, ч., розм. Кришталь. І раптом ти збагнеш, той агрус нахилився, що в дно криниць дивився і цвів, як срібний креш. (П-2:84).
КРИВОЛЕТ
-у, ч., інд.-авт. Похідне від кривий і лет. ...ця колотнеча надій і спроневіри, криволет лякливих ауспіцій, що в безгуччі шершаваими крильми прошерхотять і всядуться на голові... …
КРИЖ
-а, ч., заст. 1. Хрест. 2. Хрестоподібна ручка (звичайно меча). Прогірклим медом пахне сіножать, зелені шкла горять в зеленій хижі, де мертві сплять, навіки впавши крижем, здобувши …
КРИЖЕНЬ
-жня, ч. Велика дика качка. Надвечір'я запалить крижнів вигублені пір'я. щоб ти не заблудився в цім житті. (П-1:145); Чи ще кульбаби вздрю цвіт і білі ночі? Переліт гусей, …
КРИК-ЗЕЛО
-а, ч., інд.-авт. Похідне від крик і зело. Обміліла криниця. А верба пустила гарячі брості — в крик-зело. (П-1:84).
КРИЛАТОЛЕЗО
інд.-авт. Похідне від крилатий і лезо. Криваво рветься з нього вороння майбутнього. Летить крилатолезо понад проваллям яру... (П-1:29).
КРИХТОКРИЦЯ
-і, ж., інд.-авт. Похідне під крихкий і криця. І ти щербата доле крихкокрице, давно вже сонце перед нас зайшло, бо нашу путь пісками замело, хто ж нам воздасть за битий шлях, …
КРОСНА
-сен, мн., діал. Полотно, груба тканина. Над степом снують вітри палахкотіючих ватрищ сиві кросна, як коси скорбної матері. (П-2:209).
КУЗКА
(кузочка), -и, ж., розм. Те саме, що комашка. ...здаватиметься – дихає земля кузками, світлячками, снами й зеленню (ЗД:50); Земля укрилась панцирем, немов стара, давно оглухла …
КУМЕЛЬОГОМ
(кумельгом), присл. У безпорядку; шкереберть; сторчма. Лечу ув ваші очі, журбою криті – навзнак, кумельгом, мов у ясну благословенну прірву. (ЧТ:95); По клумбі вітер перебіг і …
КУНТУШ
кунтуша, ч. заст., іст. Старовинний верхній одяг, що одягався поверх жупана; частина святкового чоловічого або жіночого костюма заможної козацької родини. Але й душа без кунтуша і в …
КУРІТИ
-ію, -ієш, рідко, недок. Горіти слабо, виділяючи при цьому дим. Куріють вигаслі багаття, собаки виють до зірок... (ЗД:43); Куріє руїна. Кривавим стікає потоком, і сонце татарське — …
КУРАЙ
-ю, ч., бот. Трав'яниста степова рослина групи перекотиполе. Вже вечір тіні склав у стоси, за обрій котиться курай... (П-1:104).
КУШИР
-у, ч., бот. Багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива. І гайвороння геть заговорило нерадісним шелепанням розкрилля нерадісну покору куширів. (ЗД:109).
КУШПЕЛА
-и, ж., діал. І. Стовп, клуби пилу. 2. Завірюха. Шалена вогненна дорога кипить. Взялась кушпелою — обвітрені крони всю душу обрушать у довгі полони, і згадкою вечора зламана віть. …
КУШПЕЛИТИ
-ить, недок., діал. Здіймати куряву. А сніг іде. Кушпеляться дороги. О, як напнулась волохата лють! (ЧТ:149).


© ukrslov.com - 2010