|
|
КІЛЬЧИТИСЯ (прокільчитися), -иться, недок. Пускати кільчики, паростки; проростати.
Спасибі, що росте трава
і що душа жива,
і що біліє голова,
і кільчиться трава. (ЗД:68);
Прокільчилося … КІРАСА -и, ж., іст. 1. Металевий панцир на груди й спину для захисту від холодної та вогнепальної зброї. 2. У західноєвропейських і російській (до 1917 р.) арміях частина парадного одягу деяких … КІТВА кітви, ж., мор. Якір.
І ніде зупинитися на рейді
і кітву кинути, і переждати
своє бажання... (ЧТ:134). КАВАЛОК -лка, ч., розм. Те саме, що шматок.
О боже праведний, важка докука –
сліпорожденним розумом збагнуть:
ти в цьому світі – лиш кавалок муки,
отерплий і розріджений, мов ртуть. … КАДУБ -а, ч., рідко. Велика діжка.
Ніби сад осінній
поріс ці кадуби, мішки і скрині
і проімшанив зчовганий поріг. (ЧТ:110);
Як добре сіятись під небом,
ісклавши в копи хліб смертей,
і … КАЛЬНИЙ (калний), -а, -е, розм. Брудний, заболочений.
...хоч на мить відкатити калні рукави
і забуть кочегарку, і багра, і гамір. (ЗД:95);
Несамовито-синій вороновий
розкрилений скоропис … КАНДЗЮБА -и, ж., розм. Нерівність; кривизна.
Там, за кандзюбою стогір,
за кайданами стриму
збігає вік – наперекір
огню притомі диму. (П-2:285). КАНТ (< лат. cantus — спів, пісня), -а, ч. Жанр давньої одичної поезії, віршований твір, складений з нагоди урочистої події чи свята; хорова пісня без супроводу.
Там буриться похмурий … КАР -а, ч. Римський імператор, 282-283 pp. н.е., підкорив Месопотамію, за переказами вбитий блискавкою у таборі на березі Тигру.
І снився Кар — зажурений такий,
немов отетерілий од … КАРІАТИДИ (грец. karyatides – карійські діви), каріатид, ж., архт. Вертикальна підпора (колона) у вигляді жіночої постаті, що підтримує перекриття.
Й самим собою буть нам скоро надокучить.
Поміж: … КАРАФА -и, ж. Те саме, що графин.
Це кондаки твої і тропарі,
це кара, це з отрутою карафа. (П-1:47). КЕРЕЯ -ї, ж., заст., іст. Верхній довгий суконний одяг із відлогою.
...а вже керею на ліврею
міняє вічна ненасить. (Т.1, кн.2:90);
Керея слави лопотить на вітрі
і ріже виднокіл пегасів … КИМВАЛ -а, ч., муз. Давній мушиний інструмент у вигляді мідних тарілок або чаш.
Ми втрьох сідали на човна:
дружина, я і син,
весна гриміла голосна
в кимвалах білих днин... (ЧТ:186). КИПЕНЬ -пню. 1. розм. Те саме, що окріп. 2. перен., рідко. Біла піна на воді під час її бурхливого вирування, а також кипіння.
Як відшаліє безголосий кипень,
чи впустиш, Боже, в царствіє твоє? … КИФАРА (грец. kithаra), -и, ж., муз. Давньогрецький струнний щипковий музичний інструмент, схожий з лірою.
І в громі — чується мені —
Дзвенить тривожена кифара... (ЗД: 151). КЛІР -у, ч. Загальна назва служителів якої-небудь церкви; церковний причет.
А клір мовчить. Ніхто й не заголосить,
ніхто й не знає, де твій буде прах. (П-1:74);
А найсвятіший вірить … КЛЕЙТУХ -а, ч. Жмуток прядива, тканини, повсті тощо для забивання заряду в огнепальну зброю, що заряджається з вихідного отвору дула.
Цілику вірний — поціляй,
аби любов, як клейтух, стухла. … КЛУС -у, ч. Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись.
Так кінь переходить з клусу
в галоп. В перебіжні трави. (Т.1, кн.2:77);
Я п'яний тугою твоєю,
а потім клус алюр … КЛЮЧИНА -и, ж. Жердина, за допомогою якої притискають солому на скиртах або на солом'яній покрівлі.
Дерева — в маячні. Шалене лопотіння
дощу — об шиби, об ключини — губ. (П-2:32). КМЕТЬ -я, ч., заст. Селянин-хлібороб.
Де Віфлеєм твій? Де волові ясла?
Нема й не буде — добре знає кметь. (ЧТ:185);
Тримайся, кметю! Зрадні сльози витри
і, усамітнений, досатаній. … КНАСТЕР (нім. Knaster) -а, ч. Сорт доброго міцного тютюну.
І мерва дум, ночима перетерта,
нестерпно ліловіла, ніби кнастер. (ЗД:98). КОВБАНЯ і, ж. 1. Глибока вибоїна, звичайно на дорозі, переважно з водою, болотом. 2. Глибоке місце, яма в річці, озері тощо.
Он той кужіль, що пряла бабуся,/
полотно, що біліло з ковбань. … КОЛИБА -и, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів.
О світе! світе! Передсвіт
заллє прозрілі шиби,
і сонце піднесе в зеніт
сон нашої колиби. (ЧТ:181). КОЛИВО -а, с., церк. Обрядова поминальна кутя чи каша з пшениці, рису та ін.
Не ремствуй, що забідний був ужинок,
Зате тяжкий. Як коливо – тяжкий. (ЧТ:181). КОЛИХКИЙ –а, -е. Такий, що злегка гойдається.
І сонце в запоні обірваних хмар
і тінь колихка і опасиста й тлуста
і щовб крутояру. І ложе Прокруста
і з хрустом проноситься миршавий жар. … КОЛОБРОДИТИ -джу, -диш, недок., poзм. 1. Безцільно ходити, не зосереджуючись ні на чому. 2. Учиняти бешкети; бешкетувати. 3. перен. Нутрувати, буяти, вирувати.
Лиш колобродить у душі недуга
і … КОМОННО Присл. до комонний.
Непам'яті лапатий сніг
спішить і пішо і комонно. (ЗД:77);
Дощ...
дихає холодію, лізе в обійми,
в груди заходить і пішо, й комонно. (Т.1, кн.2:162). КОМОНЬ -я, ч., заст. Кінь
...радісні комоні,
випущені з стаєнь правітця,
радісну стежку вам прокомонять
і заграє обраділий степ... (ЗД:52);
Як хороше було —
упасти на осонні
за … КОМПЛОТ (< франц. complot – змова), -у, ч. Змова.
Вокзал. Коридори німі, як комплоти.
А небо в вікні — наче біль голубе. (П-1:98);
...так і живу — зі світом у комплоті
довкола мене обрій … КОНДАК -а, ч. Молитовний вірш для співу на честь якого-небудь свята або святого у православному богослужінні.
Не забувся тобі з кондаками тропар? (ЗД:95);
Уже моє життя в інвентарі
розбите і … КОНТРФОРС (< франц. contreforce — протидіюча сила), -у, ч. 1. архт. Вертикальний виступ стіни, що сприяє її стійкості; поширений у готичній архітектурі. 2. Чавунна розпірка в ланках якірного ланцюга, … КОПЕР -пра, ч., техн. Споруда над стволом шахти, де встановлено механізми шахтового підіймання.
...блакить, ласкаво-попеляста,
копри кремезні, здрастуй, місто,
і здрастуй, матінко стара. … КОСОПИС -у, ч., інд.-авт. Похідне косо і писати.
Несамовито-синій вороновий
розкрилений косопис напівкільний —
душі твоєї витлілі окрушини –
з кального сонця приспадає тихо... (ЗД: 140). КОЧЕТ -а, ч. Пристосування на човні для прикріплення весла; гніздо для весла.
Скриплять од вітру старі кочети.
А ген на озері чотири квітнуть вирви. (Т.1, кн.2:222);
Де ти хвиля, де той … КРАЙБІЛЬ крайболю, ч., інд.-авт. Похідне від край і біль.
Ждання – то крику витягнута гума
і за крайболю видовжена геть. (ЧТ:95). КРАЙОБРАЗ -у, ч., інд.-авт. Похідне від край і образ.
Куди не глянеш — порожньо і голо:
оце крайобраз твій, мій вічний шлях. (ЧТ:100). КРАЙОКРАЙ крайокраю, ч., інд.- авт. Похідне від край і край.
З крайокраю, з цієї високості,
пади, згорнувши крила, до долин... (П-1:40);
Єси ти за крайокраєм, чаїшся
од мого неоговтаного … КРАЙСЕБЕ інд.-авт. Похідне від край і себе.
Оце і є бажаний край душі,
з якого вільно бачити крайсвіту,
вже й за крайсебе можеш зазирнути... (ЧТ:51);
І не зайти за дальні далечі.
І за … КРАЙЧАС -у, ч., інд.-авт. Похідне від край і час.
Що б то нам
посовгнути – ці межигони часу,
марудні межигони живоття,
коли змарнілі постаті снаги,
ці бурі пристрастей … КРАМПЛЮВАТИ -люю, -юєш, недок., перех. Чесати шерсть щітками (крамплями).
...і все воловодишся і воловодиш
оце кружеляння, оце морове,
що люто крамплює і небо, і твердь,
насторчену твердь і … КРЕШ -у, ч., розм. Кришталь.
І раптом ти збагнеш,
той агрус нахилився,
що в дно криниць дивився
і цвів, як срібний креш. (П-2:84). КРИВОЛЕТ -у, ч., інд.-авт. Похідне від кривий і лет.
...ця колотнеча
надій і спроневіри, криволет
лякливих ауспіцій, що в безгуччі
шершаваими крильми прошерхотять
і всядуться на голові... … КРИЖ -а, ч., заст. 1. Хрест. 2. Хрестоподібна ручка (звичайно меча).
Прогірклим медом пахне сіножать,
зелені шкла горять в зеленій хижі,
де мертві сплять, навіки впавши крижем,
здобувши … КРИЖЕНЬ -жня, ч. Велика дика качка.
Надвечір'я
запалить крижнів вигублені пір'я.
щоб ти не заблудився в цім житті. (П-1:145);
Чи ще кульбаби вздрю цвіт
і білі ночі? Переліт
гусей, … КРИК-ЗЕЛО -а, ч., інд.-авт. Похідне від крик і зело.
Обміліла
криниця. А верба пустила
гарячі брості — в крик-зело. (П-1:84). КРИЛАТОЛЕЗО інд.-авт. Похідне від крилатий і лезо.
Криваво рветься з нього вороння
майбутнього. Летить крилатолезо
понад проваллям яру... (П-1:29). КРИХТОКРИЦЯ -і, ж., інд.-авт. Похідне під крихкий і криця.
І ти щербата доле крихкокрице,
давно вже сонце перед нас зайшло,
бо нашу путь пісками замело,
хто ж нам воздасть за битий шлях, … КРОСНА -сен, мн., діал. Полотно, груба тканина.
Над степом снують вітри
палахкотіючих ватрищ
сиві кросна, як коси
скорбної матері. (П-2:209). КУЗКА (кузочка), -и, ж., розм. Те саме, що комашка.
...здаватиметься – дихає земля
кузками, світлячками, снами й зеленню (ЗД:50);
Земля укрилась панцирем, немов
стара, давно оглухла … КУМЕЛЬОГОМ (кумельгом), присл. У безпорядку; шкереберть; сторчма.
Лечу ув ваші очі,
журбою криті – навзнак, кумельгом,
мов у ясну благословенну прірву. (ЧТ:95);
По клумбі вітер перебіг
і … КУНТУШ кунтуша, ч. заст., іст. Старовинний верхній одяг, що одягався поверх жупана; частина святкового чоловічого або жіночого костюма заможної козацької родини.
Але й душа без кунтуша
і в … КУРІТИ -ію, -ієш, рідко, недок. Горіти слабо, виділяючи при цьому дим.
Куріють вигаслі багаття,
собаки виють до зірок... (ЗД:43);
Куріє руїна. Кривавим стікає потоком,
і сонце татарське — … КУРАЙ -ю, ч., бот. Трав'яниста степова рослина групи перекотиполе.
Вже вечір тіні склав у стоси,
за обрій котиться курай... (П-1:104). КУШИР -у, ч., бот. Багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива.
І гайвороння геть заговорило
нерадісним шелепанням розкрилля
нерадісну покору куширів. (ЗД:109). КУШПЕЛА -и, ж., діал. І. Стовп, клуби пилу. 2. Завірюха.
Шалена вогненна дорога кипить.
Взялась кушпелою — обвітрені крони
всю душу обрушать у довгі полони,
і згадкою вечора зламана віть. … КУШПЕЛИТИ -ить, недок., діал. Здіймати куряву.
А сніг іде. Кушпеляться дороги.
О, як напнулась волохата лють! (ЧТ:149).
|
|
|
