Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник мови Стуса →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E

Слова на лiтеру С (169)

1 2 > >>
СІВЕРКИЙ
-а, -е, діал. Холодний, пронизливий. Таксі. Шурхотіння. Пронозистий вітер і далеч, урубана в обрій мечем – тих ієратичних назначених літер нервовий скоропис — як сіверкий щем. …
СІЗІФ
(грец. Sisiph), -а, ч. 1. У давньогрецькій міфології будівничий і цар Коринфа, засуджений богами вічно викочувати на гору великий камінь, який з вершини щоразу скочувався вниз. 2. перен. …
САВАОФ
-а, ч. Одне з імен бога в іудаїстичній та християнській традиціях. А я, неначе Саваоф, бив веслами рогіз, тулив до себе їх обох і не встидався сліз. (ЧТ:186).
САМОБІЛЬ
-болю, ч., інд.-авт. Похідне від само... і біль. ...а межи ними — лялечка німа: розпечена, аж біла з самоболю, як цятка пекла... (ВЦ:155).
САМОВИВИЩЕННЯ
я, с., інд.- авт. Похідне від само... і вивищення. Надто мало землі для духу. Надто для душі розкошланої тісно на планеті, де жити — горбитись (самовивищень западини). …
САМОВИГОРЯННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і вигоряння. Самовигоряння йому незвичне. Віра ж бо триває останніми жаринами жалів. (ЧТ:77).
САМОВИЖИДАННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і вижидання. Десь я спинився в самовижиданні і відростаю на однім жданні, і в ньому старію. (ЧТ:79).
САМОВОЛЯ
-і, ж., інд.-авт. Похідне від само... і воля. Червона барка в чорноводді доль загубиться. І фенікс довгоногий перенесе тебе в ясні чертоги від самоволь, покори і сваволь. (П-1:56).
САМОВОРОТТЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і вороття. ...я відчуваю власну смерть живою, як і загибель самовороттям. (ЧТ:58); Попереду народжень чигає смерть, що, мудра і …
САМОВОСКРЕСІННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і воскресіння. ...перейде крізь страстотерпця тіні пророк, свого цураючись лиця, в передчуванні віщого кінця самоофіри й самовоскресіння. …
САМОВТЕЧА
-і, ж., інд.-авт. Похідне від само... і втеча. Літник накинути б на утлі плечі та рухатися — не до речі звільнитись бажань самовтечі... (Т.1, кн.2:98); Доброму і злому кажи межу …
САМОВТРАТА
(самоутрата), -и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і втрата. Проминання — цілюще. Одужання — самовтратою. (ВЦ:160); Поки стане, захолоне крутіш осуг невблаганний з самовтратами …
САМОВТРАЧЕНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від само... і втрачений. ...хто скін свій пережив ще замолоду, змалку, від народжень, наважившись до всіх самоутрат у цьому самовтраченому світі. (ЧТ:139).
САМОГАМУВАННЯ-САМОВДОВОЛЕННЯ
с., інд.-авт. Похідне від само... і гамування, вдоволення. ...останній крик настрашеної волі, тим схарапудженої, що кінець видніший їм за самогамування- самовдоволення. (ЧТ:37).
САМОДАР
-у, ч., інд.-авт. Похідне від само... і дар. Мусять дерева навчати доброти, як самодару. (ЗД:131).
САМОДАРУВАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і дарування. Ти був скупий чи то — занадто щедрий на власну душу і не брав нічого із тих дарів високих, що тобі належать правом …
САМОДОВІРА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і довіра. ...втративши самодовіру здавна, став наближатися осклілий погляд... (Т.1, кн. 2:121); утративши чуття самодовіри, став наростати …
САМОДОКІР
самодокору, ч., інд.- авт. Похідне від само... і докір. Не вір — ні долі, ні собі не вір, а спроневіра і самодокір і змерзлий крик, що грудкою у горлі засів мов кляп — то все неначе …
САМОДОНИЩЕННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і донищення. ...опорятуйте із тяжких невір, з тортур самодонищення — зніміть моє здиміле тіло із хреста... (ЧТ:97).
САМОДОСАДА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і досада. ...в мить крутого самопочезання він надто пильно стежив шлях утрат, - лиш так його спотворило дерзання тим виразом вибачливих …
САМОДОХОДЖЕННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і доходження. Там крила птаства рясно миготіли, мережилася зелень дивновзором, а душу вже поймав самодоходжень зухвалий холод і зухвалий жах. …
САМОЗАБОРОНА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і заборона. Нам ряд утрачено. Раптових спроб назубрені шпилі — ото єдине, що вирвалося з самозаборон, які дарують небеса щедротні... (П-2:100).
САМОЗАГАСАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і загасання. А ти живеш навпомацки — і тільки. Самопізнання самозагасання. (ВЦ:174).
САМОЗАТЕМНЕННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і затемнення. Ось тут мені не застує самозатемнень невситуща хмара ні сонця, геть студеного, ні зір. (Т.1, кн.2:139).
САМОЗНИКАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і зникання. Море розтопленого жалю хлюпотить і нас відстрашує — чеканням довгим благословенної своєї смерти, як найпевнішого самозникання у …
САМОЗНИЩУВАТИ
-ую, -уєш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від само... і знищувати. Я ніби закоркований. Неначе лиш улягаю силі рабування і самознищую буремний дух. (ЧТ:107).
САМОЗРАДА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і зрада. Отож – страшись тих зустрічей нищівних, що одразу навернуть на дорогу самозрад і скажуть: згинь. (41:113).
САМОКРУЖЕЛЯННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і кружеляння. А ти шугай — у самокружелянні (немов планета згасла? чи болід?) Тут ані дня, ні ночі, ні світання, і почезає за тобою слід. …
САМОНАБЛИЖЕННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і наближення. ...весь той чар самонаближень, упізнань і врочень, що визріли у невіді душевній і стежать стежать стежать зизим оком, ачи я …
САМОНАРІКАННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і нарікання. Ні, не впадай у біль до самонарікання. О, не впадай у біль — його, як меч, піднось. (П-2:155).
САМОНАРОДЖЕННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і народження. І не існуй. Приємне відмирання — Самонародження від'ємний знак. (Т.1, кн.2:196); Оце самонародження твоє то голос смерті: …
САМОНАРОСТАТИ
-аю, -аєш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від само... і наростати. Неначе дзвін поезія. Гуде і самонаростає аж до повні... (П-2:150).
САМОНИЩИТЕЛЬ
-теля, ч., інд.- авт. Похідне від само... і нищитель. Такий самонищитель, що убиває, творячи добро... (Т.1, кн.2:94).
САМООБМЕЖЕННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і обмеження. Доходь самообмежень. То — причал. Укритися. Сховатися. Втекти у живосмерть. (ЧТ:102).
САМООЗИРАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і озирання. Збавляння самого себе. Краща з благостинь. З надгір'я налягла на тебе тінь, неначе горя самоозирання? (ЧТ:188).
САМООКРАДЕННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і окрадений. Цей півсон самоосліплої душі, ця туга самоокрадення — то є життя таємний смисл. (ЧТ:62).
САМООКУПАЦІЯ
-ї, ж., інд.-авт. Похідне від само... і окупація. Ця самоокупація душі, оця облуда людяності, може, страшніша за злочинство. (ЧТ:112).
САМООСЛІПЛИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від само... і осліплий. Цей півсон самоосліплої душі, ця туга самоокрадення — то є життя таємний смисл. (ЧТ:62).
САМООФІРА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і офіра. ...перейде крізь страстотерпця тіні пророк, свого цураючись лиця, в передчуванні віщого кінця самоофіри й самовоскресіння. (П-2:150).
САМОПІДТВЕРДЖУВАТИ
-ую, -уєш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від само... і підтверджувати. Ще, слава Богу, тьмяний стовбур совісті признатись може весь до незбагненного, котре самопідтверджує її і …
САМОПАЛАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і палання. О як нестерпно хочеться подовжень і невигасного самопалання! (П-2:130).
САМОПЕРЕРОСТАННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і переростання. ...втрачаєш право самоуникання, самопереростання скрайніх меж і, розминувшись із самим собою, ти почезаєш у незгоді вчинків... …
САМОПОВЕРТАННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і повертання. Тиші дай: зупину. Абож – самоповертання до роздоріж. (ЧТ:112); оця утеча в самоповертання — це ніби виснений в дитинстві …
САМОПОГИБА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і погиба. Господи, Господи, о осторонь душі гулкі, що, заслухані в тугу, немочі власної люблять наругу, самопогиби високий огонь. (П-2:74-75).
САМОПОДОВЖЕНИЙ
-а, -е, інд.- авт. Похідне від само... і подовжений. Хто б збагнув оці дороги — без кінця і краю — мов стріли надвивищень? самоподовжені? (Т.1, кн.2:155); Хто б збагнув оці …
САМОПОДОВЖЕННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і подовження. Невже так мало відведено людині для бажань і успокоєнь? Сліпота! Само- подовження — на власну ж душу. (ЧТ:116).
САМОПОДОЛАННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і подолання. Лише воління, подолання — мов самоподолання, протистояння, ніби вижиття, хоч байдуже живеш, ачи почезнеш... (ЧТ:130).
САМОПОМИНАННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і поминання. Ти загубився в горі — не знайтись у чорноводді змовклого волання, в ропі чекань і самопоминання і гуку, що доносить благовість. …
САМОПОМНОЖЕНИЙ
-а, -е, інд.- авт. Похідне від само... і помножений. І ще здалося — вдосвіта, наосліп: що я себе утратив многотою самопомноженого цього світу... (ЧТ:31).
САМОПОСТАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і постання (від поставання). По ліву руку — древній, аж до ер самопостання, гоном безберегим, щовбом смертельним, що наліг на серце і наслухає …
САМОПОЧЕЗАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і почезання. Зухвало як – цуратися душі і навертати й повнитись. І вічно летіти в сонмі самопочезань. (ВЦ:174); Ми радо полишаєм власні …
САМОПРИПИНЕННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і припинення. Самоприпинення. Стара чернетка, прочитана і вздовж і поперек... (ЧТ:146).
САМОПРОМИНАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і проминання Пролита цятка болю, я шукаю утраченої грудки самосну, іще не розпочатої. І марно: бо ж самопроминання твій приділ. (ЧТ:107); В …
САМОПРОТИСТОЯННЯ
-я, с, інд.-авт. Похідне від само... і протистояння. О вирвись, залишивши вирву у грудях, і роздмухай грань моїх самопротистоянь і дай напитися з потиру. (П-2:195).
САМОПРОЧУВАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і прочування (від почування). Ти ще на лезі самопрочування, на пласі спогадів-передчуттів блаженного кінця... (ЧТ:145).
САМОРОЗСВІТАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і розсвітання. Не прагни, сину мій, а бережись, тримаючись вервечки існування, і научайся саморозсвітання, і мерехтіти радістю навчись. …
САМОРОЗТРАТА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і розтрата. Оце заповнювання порожнеч, майбутніх днів оця саморозтрата за многотою гри... (ЧТ:62).
САМОРОЗЩЕПЛЕННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і розщеплення. Бажання жити — тільки-но на дні. Твої саморозщеплення скінчились... (ЧТ:75).
САМОСВІТ
-у, ч., інд.-авт. Похідне від само... і світ. Як моторошно в самосвіті! Як страшно і нестерпно як! (ЧТ:99).
САМОСЕБЕЗМЕРТВІЛИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від само..., себе і змертвілий. Той, що робить себе мертвим. ...я згубився — сотнями відбитків самосебезмертвілого в довірах і нахиляннях до безодні …
САМОСМЕРТЬ
-і, ж., інд.-авт. Похідне від само... і смерть. Хіба що так: недозволенний простір живого духу кличе самосмерть подобою життя. (ВЦ:173); ...дар перевтілення то Божий дар: грудьми …
САМОСОБОЮНАПОВНЕННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само..., собою і наповнення. ...бо жити — то не є долання меж, а навикання і самособою- наповнення. (ЧТ:12).
САМОСОН
-у, ч., інд.-авт. Похідне під само... і сон. Пролита цятка болю, я шукаю утраченої грудки самосну, іще не розпочатої. (ЧТ:107).
САМОСПАЛЕННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і спалення. ...порив нас відроджує і кличе перелітати смертне узграниччя, аби в пекельний вечора опал крилом сягнути — в лоно самоспалень до …
САМОСТРІЛ
-у, ч., інд.-авт. Ім. до само... і стріляти. Як рура, кругла вулиця, гулка од гуду бджіл, маленький хлопчик щулиться, бо ж сонце — самостріл. (П-2:275).
САМОСТРАТА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і страта. Рудиментарний птах, ти прагнеш висоти, як самострати... (Т.1, кн.2:205); Все вигадка — що снилось і з ночі увійшло, до серця …
САМОСТРУМУВАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і струмування. Пильнуй спокійне самострумування, коли лілеї жовті пелюстки милішають і чезнуть. (ЧТ:151); ...аби в останньому пориві, у плині …
САМОСТРУМУВАТИ
-ую, -уєш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від само... і струмувати. Ми з себе витікаємо, як ріки, лиш самотою й пам'яттю великі, встромляємось між скелями двома, аби ріка пливла, …
САМОТЕРЗАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і терзання. Ця жага самотерзання в вимерлому світі напівречей-напівлюдей. (ЧТ:112).
САМОТИННИЙ
-а, -е, інд.-авт. Який здійснюється, відбувається і т. ін. без інших; самітній. Спиваєш тугу самотинну і душу, мов малу дитину, до рання присипляєш: спи. (П-2:182).
САМОТОРОСИ
-ів, мн., інд.-авт. Похідне від само... і тороси. Страшні занадто ці самотороси почезлих душ. (ЧТ:112).
САМОУНИКАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само.,, і уникання. Уникання самого себе. ...втрачаєш право самоуникання, самопереростання скрайніх меж і, розминувшись із самим собою, ти почезаєш у …
САМОУПОКОЄННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і упокоєння. Упокоєння себе. А спіралений кавалок шляху скручується ще до цілковитих самоупокоєнь. (ЧТ:96).
САМОУТРАТА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і утрата. Утрата самого себе. Край твоєї віри, мов поріг шалений над безгомінням вічного добра самоутрати. (ЧТ:72); хто скін свій …
САМОУТРАЧЕНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від само... і утрачений. Утрачений для самого себе. Тільки за шелом'янем, за порожнечею і небуттям ти знову повертаєшся до себе, але – самоутрачений навік. …
САМУМ
(араб. samum – пекучий вітер), -у, ч. Сухий гарячий вітер у пустелях Північної Африки та Аравійського півострова, що часто супроводжується піщаними бурями. Ревуть гармати? Відгуло. І …
СВІНУТИ
-не, док. Яскраво спалахнути. Де свінула Софія світанкова, упав каштан, немов морений дуб. (ЧТ:190).
СВІТАННИЙ
-а, -е, інд.-авт. Те саме, що світанковий. Коханий ретязь урвався і просипав краплі крові, як перламутри досвітків смеркальних чи розсипи світанних вечорів. (ЧТ:146).
СВІТИ-ГАЛАЇ
світів-галаїв, мн., інд.-авт. Похідне від світ і галай ("галасвіта" — світ за очі). Далекі світи. На тебе чатують світи-галаї. Прощальний — як подим пожарищ — той спогад. (П-1:98).
СВІЧАДО
-а, с., заст., поет. Дзеркало. У німій, ніби смерть, порожнечі свічад пересохла імла шебершить, мов пісок... (П-1:33); В квадратах жертв — чистописом журби — усепокора, майже …
СВАРОГ
-а, ч. У слов'янській міфології бог вогню, батько Дажбога. Та прозимом осінь віє, німує земля Сварога, і сонце божеволіє, бо ж холодно і Волого. (П-1:79).
СВИДИНА
-ини, ж., бот. Посухостійка рослина родини кизилових; кущ або деревце з синьо-чорними плодами. Лиш теплий, як зерно ячменю в тісті ледь-ледь відчутний у дівочім тілі солодкий хміль …
СВЯТОВИТ
-а, ч. У західнослов’янських слов’ян бог війни, сонця, перемоги, що зображається чотирьохголовим. Символи цього бога — ріг, сідло та меч. Дрібнішає в узвишші святовит, усіх дитячих …
СЕБЕКРАЙ
-ю, ч., інд.-авт. Похідне від себе і край. І все то – за: дарунок сили за себекраєм: на, візьми, аби дороги доль гуділи всіма серцями і грудьми. (П-1:100); оця утеча геть за …
СЕМІРАМІДА
(грец. Semiramis), -и, ж. Цариця Ассирії наприкінці IX ст. до н.е., що проводила загарбницькі війни. З іменем Семіраміди традиція пов'язує спорудження "висячих садів" у Вавилоні — одного з …
СЕМИГОРИ
-гір, мн., інд.-авт. Похідне від сім і гори. І що кигиче в мертвій цій пустелі? Киги-киги — мов чайка з-над Дніпра. О семигори горя, цвинтар велій, і я тут згину, як прийде пора? …
СЕРПОКРИЛЕЦЬ
-льця, ч., орн., рідко. Те саме, що стриж. Твої серпокрильці протнуть наторосені хмари, така чорнота, чорнота, чорнота угорі! (П-1:107).
СЕРЦЕОКИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від серце і око. Сто плах перейди, серцеокий, сто плах, сто багать, сто голгоф... (П-1:180).
СИВАШ
-а, ч., розм. Кінь сивої масті. І з тих затятих здвоєних ночей на півнебес зажевріло б іржання чи сиваша чи привиду. (П-1:156).
СИНКЛІТ
(грец. synkl
СИРЕНИ
(лат. siren< грец. seir
СКАЛКА
(скалки), -и, ж. 1. Відколотий, відбитий шматок чого-небудь твердого; осколок. 2. перев. мн. Яскраві відблиски світла, звичайно на воді; полиски. ...і в покотьолі провесни шаленім ти — …
СКИМІТИ
-млю, -миш, недок., розм., рідко. 1. Видавати протяжні, жалібні звуки. 2. Тихо, жалібно плакати. 3. безос. Давати відчуття тупого болю; нити, скніти. ...а те, що довго раною …
СКРАЙНІЙ
-я, -є, рідко. Те саме, що крайній. ...втрачаєш право самоуникання, самопереростання скрайніх меж і, розминувшись із самим собою, ти почезаєш у незгоді вчинків... (ЧТ:35).
СКРИТИ
скрит, мн., розм. Схованки. Старанно, Києве, сховав мене в ці мертві закамарки, схрони, скрити. (П-2:26).
СКРУХА
-и, ж. 1. Тяжкий, гнітючий настрій. // Співчуття, жаль. 2. Визнання своєї провини, вияв каяття. О горе, бо бідний чоловік за марним сподіванням увесь розгубить дух на долі довге …
СЛІП
-а, ч. Споруда у вигляді похилої площини зі спеціальним пристроєм для витягування суден на берег та спускання їх на воду. Танцюй на пеклі, навісний, свої заллявши сліпи, сюди …
СЛАНЕЦЬ
-нцю, ч. Гірська порода, що має шарувату будову і легко розшаровується. Навпроти — графіка гори і сніг і чорні сланці, о хоч на мить заговори, чиї лежать тут бранці. (П-1:147).
СЛОВА-ЗАЖУРИ
слів-зажур, мн., інд.-авт. Журливі, тужні слова. Не чути їхніх слів-зажур, урвалася дорога, якою близяться уста, рамена і долоні... (ЧТ:27).
СЛОВО-БІЛЬ
слова-болю, с., інд.- авт. Слово, сповнене болю. І ти підносишся, гінкий, як слово-біль, Гінкий, несамовитий, як стожало, Жалів відьомських... (Т.1, кн.2:189).

1 2 > >>

© ukrslov.com - 2010