Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник мови Стуса →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E

Слова на лiтеру Б (33)

БІЛОПІННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від біла і піна. Ми їдемо на схід крізь білопіння гречок, Незнаним видиться нам плетиво доріг... (Т.1, кн.2:13).
БІЛЬ
-і, ж., рідко. 1. Білі нитки, біла пряжа. 2. Яскраво-білий колір, білість. Прив'язана за коси до сосни, біліє, наче біль, за біль біліша, гуляють козаки, а в небі тиша, а од землі – …
БІЛЬ-ЖАДА
-й, ж., інд.-авт. Похідне від біль і жада. Річки тепла ковбаня, літеплена вода. Ось тобі, сну— смеркання, спогад твій – біль-жада. (П-2:28).
БІЛЬ-САМОТА
-й, ж., інд.-авт. Похідне від біль і самота. ...і вже ти, як цятка, і вже над пітьмою спалахуєш зойками біль-самоти. (П-2:18).
БАГАТОГОРЛИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від багато і горло. Голосний. Заховай багатогорлий крик в морській безодні (Т.1,кн.2:99).
БАЙДАК
-а, ч., заст., іст. Великий човен, яким плавали по річках і морю. Несуться бистриною розгонисті слов'янські байдаки...(ЗД:71).
БАЛЯНДРАС
-а, ч., розм. Пуста, весела розповідь, розмова про щось незначне, несерйозне. ...у жили — в ці порожні коридори — зайшов, як безум, п'яний баляпдрас. (П-2:158).
БАНТИНА
-и, ж. Поперечна балка між кроквами. // Взагалі поперечина. Горобчик цвірнкув на бантині. І плиски білоногий злет, і сніг останній – синій-синій, і перегуда-очерет. (П-1:105-106).
БАСАМАН
(басамань), -у, ч., розм. Смуга на тілі від ударів. Довга дорога і порожня, дві чорні колії в огні плафонів. І на серці кожна, як басамани вогняні. (П-1:51); Із випатраних …
БАСАМАНИТИ
-ню, -ниш, недок., перех., інд.-авт. Дієслово до басаман. Гойдається вечора зламана віть, і синню тяжкою в осінній пожежі мій дух, басаманить. (П-1:27).
БАСАН
-а, ч., розм. Пасмо. Прив'язана за коси до сосни, біліє, наче біль, за біль біліша, гуляють козаки, а в небі тиша, а од землі – червоні басани. (П-1:95).
БАСОЛЯ
-і, ж, муз. Український народний смичковий інструмент, схожий на віолончель. Біда тут грала на басолі, чорти казились по кутках. (П-1:74).
БАТЯР
-а, ч., діал. Розбишака; волоцюга. Бо що мені трунок, цей трачений чар оцих знакомитих батярів, як колеться небо — за вдаром удар, і дощ смертеносний ушпарив. (ЧТ:80).
БАЯДЕРА
(< португ. bailaderia – танцівниця), -и, ж. Європейська назва індійських танцівниць і співачок — служительок релігійного культу, а також танцівниць, які за певну плату виступали в …
БЕДРИК
-а, ч., бот. Рід родини зонтичних; багаторічна трав'яниста рослина з прямостоячим стеблом і пірчастим листям. Довкола сопки і хрести, людські кістки біліють щедро, од божевілля й …
БЕЕШТАТИ
-аю, -аєш, недок., перех., діал. Ганити, лаяти. І не бештати, пане-брате, а триматися на землі! (ЗД:91).
БЕЗ
-у, ч., діал. Бузок. Під борлаками як запах безу убрався обрій вороноконий у смерк, у репет, у крик, у кров. (П-1:64).
БЕЗОКРАЙ
-ю, інд.-авт. Похідне від без... і край. І тільки ти. І вечір. І безокрай — надколотих світів. І тиша тиш. (ЧТ:105).
БЛАГОСТИНЯ
-і, ж., заст. Милість, ласка, благодіяння. Отак і ти постанеш знов, поете, з майбутнього високих благостинь... (ЧТ:74); Бо зійшла на мене благостиня, обуяла мить... (ЧТ:86).
БЛАКИТИНКА
-й, ж., інд.-авт. Ім. до блакитний. І залоскоче серце язичок — маленькою блакитинкою. (Кр:210).
БЛИЗНА
-и, ж. Рубець, зморшка. ...утративши чуття самодовіри, став наростати шпичаками близни, мертвіючи, пустився до речей ходою власною. (Т.1, кн.2:121); Тюремних вечорів смертельні …
БОЛІД
(< грец. bolis — метальний спис), -у, ч. Великий, дуже яскравий метеор з довгим хвостом, що світиться. А ти шугай – у самокружелянні (немов планета згасла? чи болід?) Тут ані дня, ні …
БОРВІЙ
-ю, ч., поет. Великий вітер; буря, ураган. Не рвися, коню мій, не рвись Шаблюко-жалко, Спаде громами, як борвій, і блисне жахом. (Т.1, кн.2:225).
БОРЛАК
-а, ч., розм. Верхня випнута частина горла; кадик. І рветься зойк, високий до нестями, тугими борлаками кобилиць. (ЗД:69); У зашморзі бід аж зайшовся кривий од волання борлак, аж …
БОРНЯ
-і, ж., поет., уроч. Те саме, що боротьба. ...співзвучна мить Його зуміла, до борні збудить... (Т.1, кн.2:24).
БРАТКИ
-ів, мн. Народна назва деяких видів фіалки, зокрема фіалки триколірної. Щось сталося мені – зайшов бузковий безум, бо зацвіли братки по цих сумних грядках. (П-1:127); Довкола нього …
БРАХІЦЕФАЛ
(< грец. brachys – короткий і kephal
БРЕЗКЛІСТЬ
-ості, ж. Абстр. ім. до брезклий. Крайнебо вже посіли ветхі відьми із брезклості смарагдом на очах. (ЧТ:153).
БРЕЗКЛИЙ
-а, -е. Набряклий, опухлий. Рухається, зазираючи в брезклу воду. (ВЦ:160).
БРОСТЬ
-і, ж. 1. перев. збірн. Листокові або квіткові бруньки. 2. збірн. Гілки, зелень на дереві. 3. діал. Гроно, кетяг. ...на планеті квітневі брості у глухі барабанять шиби... (Кр:222).
БРУСТВЕР
(нім. Brustwehr, від Brust — груди і Wehr — захист), -а, ч., військ. Земляний насип або кам'яне підвищення на зовнішній стороні окопу чи траншеї для прикриття бійців од ворожого вогню. Бо …
БУГИЛА
-и, ж., бот. Трав'яниста рослина з родини зонтичних із солодким стеблом. проростень, і бугила, і жалом жалощів тріпоче доба і не пустити хоче стежина, терням, поросла. …
БУЙНОГРАЙНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від буйно грати. Який буяє, грає буйно. Давнього дня буйнограйними сплесками Тіні хилили долоні до моря... (Т.1,кн.2:21).


© ukrslov.com - 2010