Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник мови Стуса →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E

Слова на лiтеру Х (16)

ХІТОН
(грец. chiton), -а, ч. У стародавніх греків лляний чи вовняний одяг, звичайно без рукавів. Хай пробуде в віках — десниця твоя простерта, багряна твоя тога і голубий хітон. (П-1:106).
ХАРАЛУЖА
-і, ж. Ім. до харалужний, заст, поет. — сталевий. Сталь. Хрести модрин. І запропалі лики і дріт колючий — замість харалуж. (П-1:135); Таке — аж очі мруж! — горить з лабрадориту і …
ХАРИТИ
(грец. Charites), Харит, мн. У давньогрецькій міфології — три богині краси — Євфросинія (радість), Талія (процвітання), Аглая (блиск). Уже життя моє прожите, коли і як — то й не …
ХАРОН
-а, ч. У давньогрецькій міфології перевізник мертвих у царстві бога мертвих Аїда. Харон суворо мовив: ні! Пором відчалив. До Тенара Надходить чорнокрила хмара. В вечірнім палені …
ХАРПАК
-а, ч., розм. Бідняк, злидар. А наїде феска яка, а наскочить синя кіраса — полонитимуть харпака смертним прасом. (ЗД:142).
ХВИЛЕВОДДЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від хвиля і вода. Немов відбиток на воді тремкій, що не почезне в хвилеводді, пробудь мені в солоній і гіркій у богонарожденній вроді. (ЧТ:147).
ХВИЦЯТИ
-яю, -яєш, недок., розм. Бити однією чи обома задніми ногами (про тварин). По воді — ластами — хвицяє Денний гребінь — в зливу кіс. (Т.1, кн.2:228).
ХИМЕРА
(грец. Chimaira), -и, ж. 1. У давньогрецькій міфології страховисько з трьома головами — лева, кози і змії — і тулубом — спереду лева, усередині — кози, ззаду — змії. 2. перен. Нездійсненна, …
ХИМОРОДНИЙ
-а, -е, заст. 1. Примхливий. 2. Здобутий чаклуванням. Семіраміди химородний сад. Де при початку сходжень всіх і спадів ми обранили, як гірку сльозу, свої серця... (ЧТ:84).
ХИМОРОДНО
Присл. до химородний. Господь позирнув химородно на нього і за- питав, напустивши на себе гнів: — Отже, прагнув самостійної України? (П-2:235).
ХЛЮПОСТІТИ
-щу, -тиш, недок., перех. Те саме, що хлюпати. Де ти хвиля, де той Стікс спасенний, кочети блаженні не скриплять, тільки ночі бовваніють стели, літери на стелах хлюпостять. …
ХОРАЛ
(середньолат. choralis < грец. chores — хор), -у, ч. У католицькій і протестантській церквах — одна з форм релігійного співу, а також музичний твір у такій формі. За вікном — хуртечі, І …
ХОРИВ
-а, ч. Згідно з літописами, один з засновників Києва, брат Кия. ...шукай Хоривів — нових кар скрижалі полишай для моря. (Т.1, кн.2:73).
ХРУНЬ
-я, ч., діал., лайл. Свиня. // перен. Груба, підла людина. Полон у полоні, межі стомежа, ти вся — за горбами-горбами натхнення і хорого серця ґанджа — з синами, хрунями, рабами. …
ХУРДИГА
-и, ж., розм., заст. 1. В'язниця. 2. Те саме, що хуртовина. Бодай би чорт узяв хурдигу, подів би, розтрощив би день. (Т.1, кн.2:53).
ХУРТЕЧА
-і, ж., розм. Те саме, що хуртовина. За вікном — хуртечі, І схиливши плечі, Слухаєш хорали Диких молитов. (Т.1, кн.2:6).


© ukrslov.com - 2010