|
|
ДІОНІС (грец. Dionysos), -а, ч. Один з богів Стародавньої Греції — бог рослинності, родючості, вологи, пізніше – покровитель виноградарства і виноробства.
Де радість в голубому … ДАЖБОГ -а, ч. Один із найголовніших персонажів української міфології, Бог Сонця, світла і добра, земного достатку.
Пророк Дажбогів, — але до жнив тобі —
Гадати, ворожити, вихваляти. (Т.1, … ДВОПОГЛЯД -у, ч., інд.-авт. Похідне від два і погляд.
Та всеобрушає нестерпно
двопогляд. У ньому ти сущий,
померлий, пантруєш живого,
зориш за померлим — живий. (П-1:87). ДЕКО -а, с., діал. Лист; тонкий, щільний шматок або шар якого-небудь матеріалу (паперу, заліза і т.ін.).
Тож пий із кварти оковиту,
добудь із дека дикий гук! (П-2:121). ДЕКОРУМ (< лат. decorum – гідність, пристойність), -у, ч. Зовнішня пристойність; обстановка, відповідна до рангу, посади, становища.
Старий декорум чезне на очах,
я ж гаюсь в епіцентрі … ДЕРВІШ -а, ч. Мусульманський чернець-жебрак.
І не барись – ти завше вічний дервіш
з сомнамбулічним спалахом очей. (ЗД:99). ДЕРЕВОРИТ -а, ч. Картини або малюнки, вирізані на дереві специфічною технікою, впоперек шарів.
...куди не скинеш оком —
черга видінь, немов дереворити,
на білому екрані миготять. (П-1:69). ДЕСНИЦЯ -і, ж., заст., книжн., уроч. Права рука, а також рука взагалі.
Хай пробуде в віках — десниця твоя простерта,
багряна твоя тога і голубий хітон. (П-1:106). ДЕСЯТКОВЕ ПОЛОТНО Домоткане грубе полотно.
...ті безберегі всніжені поля,
котрими смертні поїзди летять,
мов десяткове полотно, повітря
напнеться й порветься. (ЧТ:111). ДЖИҐУН -а, ч., розм. 1. Те саме, що баламут; той, що сіє неспокій серед людей, бунтівник. 2. Те саме, що дженджик; той, що любить пишно одягатись; пустий, легковажний чоловік.
Бо що мені гурмо … ДЗЕНЬ-СТРУНА -и, ж., інд.-авт. Похідне від дзень (вигук) і струна.
І думою одною
півсну кошлатить ся. І дзень-струною
не йде це дивне диво з голови. (П-2:194). ДИВ (перс., dev — злий дух, демон), -а, ч. Демонічний персонаж східнослов'янської міфології. Вважається, що диви живуть у лісі, на верхівках дерев. Вночі спускаються донизу і лякають подорожніх … ДИВНОВЗІР -зору, ч., інд.-авт. Похідне від дивний і зір.
Там крила птаства рясно миготіли,
мережилася зелень дивновзором,
а душу вже поймав самодоходжень
зухвалий холод і зухвалий жах. … ДИТИНИТИ -ю, -ниш, недок., перех., інд.-авт. Дія за знач, дитина.
...діти дитинять її,
губи пригублюють... (ЗД: 135). ДИТОЧИЙ -а, -е, інд.-авт. Те саме, що дитячий.
Клуні чорніє стріха,
темний, як ніч, повій
терпкістю дме з горіха,
сумом — з диточих вій. (П-2:27-28) ДЛЯННЯ -я, с., інд.-авт. Дія за знач, дляти — не поспішати робити що-небудь; затягувати.
І звитяжний лет
не перепинить радісний поет
коротким успіхом і довгим длянням. (ЗД:73);
У штольнях … ДНЕ-НОЧІ -ей, мн., інд.-авт. Похідне від дні і ночі.
Уводноволені течуть
як ноче-дні, так і дне-ночі
лиш серце вірити не хоче
і цідить сіру каламуть
на вечори, і дні, і ранки... (ЧТ:33). ДОВГОГОЛОССЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від довгий і голос.
Довгоголосся діатриб
І требні витребені трати. (Т.1, кн.2:137). ДОДОСВІТ -у, ч., інд.-авт. Світанок.
Там ще додосвіт. Смерком облягло
ледачі верби, сторожкі тополі... (П-2:13). ДОЛОНИТИ -ю, -иш, недок., перех., інд.-авт. Торкатися долонями.
...і долоні її долонять
і пригублюють губи. (ЗД:І35). ДОЛЬНИЙ -а, -е, інд.-авт. Прикм. до доля.
Дольний чоловік,
збагнув я першу смерть, — і урвався стерп.
Побігло древнє сонце на ущерб... (ЧТ:118). ДОМАХА -и, ж., іст. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської сталі.
Шию витягне з плеч. Із піхв
рубцювату вийме домаху... (ЗД:142). ДРАЗКА -и, ж., діал. Те саме, що скалка. Пор. друзка, друзки.
...і мерехтіють полисками крики
безпам'ятної маячні бажань,
котрі засіли в серці, ніби дразка. (ЧТ:36);
...ці обов’язки й … ДРИМБА -и, ж., муз. Щипковий музичний інструмент, сила і висота звуку якого регулюються ротовою порожниною того, хто грає.
...скільки тих облич
довкола виду твого, ніби німби,
так сумовито … ДРОВІТНЯ -і, ж., розм. Колода, на якій рубають дрова; місце, де рубають або зберігають дрова.
Коли ти облетиш, як дух кульбабин,
і станеш, як колода на дровітні,
тоді спізнаєш правди гострий … ДУШЕКРОНА -и, ж., інд.-авт. Похідне від душа і крона.
Ця розлука душ —
одна загасла, друга спалахнула
(лиш не твоя, бо смертна павза вже
обтяла зароділу душекрону)... (П-1:203).
|
|
|
