|
|
ЕЛЬСІНОР -а, ч. Замок, що був резиденцією датських королів з кінця XVI ст.; місце дії п'єси В.Шекспіра "Гамлет".
Виросте ліс і міцних і завзятих,
виросте й рушить, немов Ельсінор,
Час бо собою … ЕМПІРЕЇ (грец. empyros — вогненний), -їв, мн. 1. Згідно з космогонічними уявленнями стародавніх греків найвища частина неба, наповнена вогнем і світлом. 2. перен. Витати в емпіреях — поринути в … ЕПІТИМ'Я -ї, ж. Добровільне виконання сповідником тих чи інших покут.
І, мов чернець,
кладу тяжку епітим'ю на себе
і так покутую людські гріхи. (ЧТ:79);
Оце ти й є, дорого цнот, дорого
в … ЕРЕБ -а, ч. Одне з начал всесвіту, вічний морок, породження Хаосу.
Мабуть, так і треба,
щоб ти себе в цій темені згубив,
щоб хоре серце горем досадив,
скорившись волі лютого Ереба. … ЕРИНІЇ (грец. Erinyes), -ній, мн., ж. У давньогрецькій міфології — богині помсти і покарання.
Церква святої Ірини,
пугач кричить із імли,
хором ериній нарине
розпач, усе замалий... (ЧТ:52).
|
|
|
