Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник мови Стуса →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E


АПОКРИФ

(< грец. apokryphos — таємний, прихований), -а, ч. 1. В епоху еллінізму — таємні книги, доступні жерцям. 2. У християнській релігії — книги, твори, що не ввійшли до складу біблійного канону, офіційно не визнані священними. 3. Твори сумнівної вірогідності або невідомого походження. Невже тоді помислиш: безпуть є в пекельній товчі нескінченних тріпань, апокрифом здавиться житіє. (П-1:62); Доба апокрифів — нерідна. Доба епістол — не моя. Невже, добродію, не встидно вік вікувать з-під нагая. (П-2:197).

В iнших словниках: знайдено 5 збігiв


/Орфографічний словник української мови/
АПОКРИФ апо
АПОКРИФІЧНИЙ апокрифі

/Українсько-російський словник/
АПОКРИФІЧНИЙ 1) лит.; ист. апокрифический; апокрифный 2) (о вымышленном, недостоверном) разг. апокрифичный

/Словник іншомовник слів/
АПОКРИФІЧНИЙ апокрифічний (апокрифи) фальшивий, несправжній, невірогідний, малоймовірний.
АПОКРИФИ (гр., таємничий, захований) 1. Релігійні твори, які не визнавалися церквою канонічними й заборонялися. 2. Твори сумнівної …
Латинська транскрипцiя: [apokryf]
→ АРІЯДНА (< грец. Ariadn
← АПОГЕЙ (грец. apogeios віддалений від Землі), -ю, ч. 1. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. 2. Найвищий …



© ukrslov.com - 2010