УЇДАТИСЯ
(в тіло) вгризатися, врізуватися, втискатися, заглиблюватися; (в серце) западати; (на кого) точити кого.

УЇДЛИВИЙ
(хто) НЕВІДЧЕПНИЙ, причепливий, УЛАЗЛИВИЙ, налазливий; (комар) ДОШКУЛЬНИЙ; (докір) ущипливий; (дим) їдкий, ядучий.

УБ...
крім наведених тут слів, д! ВБ...

УБІР
одяг, УБРАННЯ; (головний) ШАПКА; (воїна) ПОЕТ. спорядження; (землі) покрив

УБАЧАТИ
бачити, добачати; (образу) мати за, догладжувати.

УБАЧАТИСЯ
здаватися; (у сні) привиджуватися, УВИЖАТИСЯ, уявлятися, ВЕРЗТИСЯ, являтися.

УБИВАТИ
забивати, умертвляти, о. чинити Каїнове діло, заганяти на той світ, позбавляти життя; (за вироком) страчувати; (худобу) бити; (свиней) різати, колоти; (здоров'я) занапащати; (горем) …

УБИВАТИСЯ
убивати себе; (у що) набувати чого, здобувати що ; П. впадати у відчай; (за ким) побиватися, тужити.

УБИВСТВО
душогубство, смертовбивство, убиття, забиття, умертвіння, г. морд, мордерство, д. головництво, забивство, жрґ. мокре діло; (дітей) дітовбивство, (брата) братовбивство; (масове) убивання, …

УБИВЦЯ
душогуб, душогубець, зарізяка, горлоріз, різун, згубник, заріза, п. Каїн, д. головник, убий-душа, забійник; (рідних) дітовбивця, дітогубець, братовбивця, убийбатько; П. кат, душитель, …

УБИВЧИЙ
душогубний, (- зброю) смертоносний, смертовбивчий, смертельний; (- умови) душогубний; (вплив) згубний; (- сатиру) разючий, нищівний; (спокій) олімпійський, незворушний; (запах) важкий, …

УБИРАЛЬНЯ
(артиста) як ім. туалетна, гримувальна; (санвузол) ТУАЛЕТ|А|, (хатня) г. лазничка.

УБИРАТИ
ОДЯГАТИ, прибирати, причепуряти, вичепуряти, виряджати, б. з. строїти; (чим) прикрашати; (чоботи) взувати; п! ЧЕПУРИТИ.

УБИРАТИСЯ
одягатися і п. ф. від УБИРАТИ; (за кого) перебиратися ким; (у що) прикрашати себе чим; (в похід) збиратися, споряджатися.

УБИТИЙ
забитий, замордований, (горем) прибитий; (чим) пригнічений, засмучений; (шлях) битий, |в|торований; (ґрунт) утрамбований.

УБОЇЩЕ
ломус, фр. упертюх; убоїсько; п! ОДОРОБАЛО.

УБОГІСТЬ
бідність, БІДАЦТВО, злидні і п. ф. від УБОГИЙ; убозтво, убожество.

УБОГИЙ
бідний, небагатий, незаможний, злиденний; (одяг) недорогий, непишний, непоказний, простий; (врожай) мізерний; (обід) не ситний; (- щастя) недостатній, щербатий; (вираз) не яскравий, сірий; …

УБОЖІТИ
бідніти, убожчати, ід. сходити на пси, с. розорятися; док. ЗУБОЖІТИ, озлидніти.

УБОЛІВАННЯ
д! ТУРБОТА, ПЕРЕЖИВАННЯ.

УБОЛІВАТИ
тліти серцем ; (за що) турбуватися, потерпати, тривожитися чим, сов. переживати; (душею) боліти; (за себе) боятися, тремтіти.

УБРАННЯ
ОДЯГ, туалет|а|, ґардероб|а|; (кімнати) оздоблення; (землі) покрив; (місячне) О. світло, освітлення; убраннячко.

УБУВАТИ
(- воду) спадати; (числом) меншати, ЗМЕНШУВАТИСЯ.

УВ'ЯЗНЕНИЙ
д! АРЕШТАНТ.

УВ'ЯЗНЕННЯ
арешт, НЕВОЛЯ, відбування кари .

УВ'ЯЗНЮВАТИ
АРЕШТОВУВАТИ; (до тюрми) замикати, запаковувати, УПАКОВУВАТИ; ід. садовити на хліб і воду .

УВ'ЯЗУВАТИ
(А з Б) в'язати, (речі) зав'язувати, обв'язувати, б. з. об'язувати; (шнурком) ушнуровувати, шнурувати; (до чого) прив'язувати; п! УПАКОВУВАТИ.

УВ'ЯЗУВАТИСЯ
(за ким) ходити тінню; (до кого) чіплятися; і п. ф. від УВ'ЯЗУВАТИ.

УВ...
крім наведених тут слів, д! ВВ...

УВІКОВІЧУВАТИ
увічнювати, робити безсмертним, кн. убезсмертнювати, утривалювати; док. УВІКОВІЧИТИ, прославити навіки.

УВІНЧУВАТИ
покладати вінець, (вінцем) покривати, (славою) вкривати, (чим) нагороджувати; п. ф. УВІНЧУВАТИСЯ, (чим) приносити що , і п. ф. від увінчувати.

УВІРУВАТИ
дк., повірити, пойняти віри.

УВІХОДИТИ
заходити, вступати, переступати поріг, зн. увалюватися; (клином між А і Б) уклинюватися; (у свідомість) продіставатися, просякати що; (в душу) западати; (до складу) належати, брати участь …

УВІЧЛИВИЙ
< ВВІЧЛИВИЙ > чемний, ґречний, вихований, тактовний, обхідливий, коректний, делікатний, сил. ґалянтний, д. куртуазний, з. звичайний; пор. ЛЮБ'ЯЗНИЙ.

УВАГА
(до чого) зацікавлення чим, зосередженість на чому; (до кого) піклування про кого; (до слів) заувага, зауваження, репліка; мн. УВАГИ, (до тексту) примітки.

УВАЖАТИ
д! ВВАЖАТИ; (на кого) берегтися кого.

УВАЖНИЙ
(погляд) пильний, зосереджений; (хто) турботливий, ЧУЙНИЙ, р. убачливий; уважливий.

УВЕРЕДЖУВАТИ
дк. УВЕРЕДИТИ|СЯ|, д! НАДРИВАТИ|СЯ| і НАДСАДЖУВАТИ|СЯ|.

УВЕРЕДЖУВАТИСЯ
дк. УВЕРЕДИТИ|СЯ|, д! НАДРИВАТИ|СЯ| і НАДСАДЖУВАТИ|СЯ|.

УВЕРТЮРА
(до опери) музичний вступ; П. прелюдія, пролог, початок.

УВЕЧЕРІ
(пізно) проти ночі, (напередодні) звечора.

УВИВАТИ
(шию) ОБВИВАТИ; (вінок) звивати, сплітати.

УВИВАТИСЯ
(- шлях) витися, звиватися; (коло кого) крутитися, вертітися, П. догоджати кому, (коло дівчат) УПАДАТИ.

УВИЖАТИСЯ
привиджуватися, поставати в уяві, уявлятися, мрітися, убачатися; (у сні) верзтися, бачитися, снитися, маритися; (перед очима) снувати, лізти в очі; (ким) ЗДАВАТИСЯ; увиджуватися.

УВОДИТИ
заводити; (до гурту) приймати; (в обіг) пускати; (у гріх) доводити до чого; (у вену) МЕД. вливати; (порядки) запроваджувати, впроваджувати; ІД. (у хрест) хрестити, (в неславу) …

УВОЗИТИ
(куди) завозити; (крам) довозити, (з-за кордону) імпортувати.

УВОЛЮ
д! ДОСХОЧУ.

УГ...
крім наведених тут слів, д! ВГ...

УГАВАТИ
переставати; (- бурю) ущухати, затихати; (- звуки) замовкати; (- сварку) припинятися; (- жагу) слабшати.

УГАДУВАТИ
відгадувати, здогадуватися, додумуватися; (секрет) розгадувати; (душею) відчувати; (долю) передбачати, казати наперед; (кого) розпізнавати, (щось знайоме) пізнавати, упізнавати; док. …

УГАДЬКО
відгадько, кн. угадник, вгадник, відгадник, розгадник.

УГАМОВУВАТИ
заспокоювати, УТИХОМИРЮВАТИ, тихомирити, с. приборкувати, укоськувати, уговтувати, (затятого) улагоджувати; (дітей) уцитькувати; (кров) гамувати, зупиняти; (біль) полегшувати, тамувати, жм. …

УГАЧУВАТИ
ГАТИТИ; док. УГАТИТИ, (у що) всадити, (чим) ударити, (кулею) влучити.

УГИНАТИСЯ
гнутися; (в поклоні) схилятися; (- ноги) згинатися, сов. підгинатися; (від страв ) сов. ломитися; ЖМ. огинатися, опиратися; (- шлях) р. вигинатися.

УГЛЕДІТИ
док., побачити, помітити, назирити, уздріти, зуздріти ; (знайомого) пізнати, розгледіти; (натяк) добачити, убачити; (з ч. не) незчутися, не постерегти, проґавити; (за чим) догледіти.

УГОДА
домовлення, домовленість, умова, пакт, трактат, договір, (тимчасова) модус вівенді; (з Ватиканом) конкордат; (з працедавцем) контракт; (ґешефт) торг, діло, операція, інтерес, шахер-махер.

УГОДНИК
д! СВЯТИЙ.

УГОДОВЕЦЬ
д! ОПОРТУНІСТ.

УГОЛОС
пр., наголос, голосно, с. на повний голос, на повні груди.

УГОРІ
пр., на висоті, високо ; (на чім) нагорі, зверху.

УГОРУ
пр., догори, не вділ, не вниз, поет. горі, д'горі, (з шахти) нагора; (річкою) проти течії чого.

УГОТОВЛЯТИ
зп., рокувати; дк. УГОТОВИТИ, фр. підсунути .

УГРІВАТИ
огрівати, гріти, зігрівати; док.

УГРІТИ
(кого) ВДАРИТИ, ВГАТИТИ.

УГРИЗАТИСЯ
(зубами) в'їдатися; (у землю) заглиблюватися; П. (у мозок) врізуватися, закарбовуватися, зап. врізатися; (у душу) западати.

УГРУЗАТИ
< ВГРУЗАТИ > загрузати, грузнути, застрягати, (у твань) засмоктувати ся; (у крісло) заглиблюватися; (під вагою > вгинатися, вдавлюватися; (у землю) вростати, осідати.

УГРУПОВАННЯ
середовище, (у партії) фракція; (військ) група, скупчення.

УД...
крім наведених тут слів, д! ВД...

УДІЛЯТИ
(пай) виділяти, ДАВАТИ, відділяти; (засоби) подавати, достачати; (що) наділяти чим; (час) приділяти.

УДАВАНИЙ
неприродний, напускний; (усміх) роблений, силуваний, нещирий; (- співчуття) фалшивий, штучний, награний, лицемірний; (ревізор) несправжній; (- хворобу) вигаданий, уявний.

УДАВАТИ
< ВДАВАТИ > робити вигляд; (з себе) корчити, жм. строїти, клеїти, приставляти, морщити; (на сцені) розігрувати, грати, кн. зображати, відтворювати; (кого) наслідувати, ставати в позу; …

УДАВАТИСЯ
< ВДАВАТИСЯ > (кому) щастити, таланити, фортунити; (до кого) звертатися, апелювати, адресуватися; (до чого) уживати що, (до роботи) мати нахил; (до хитрощів) пускатися на що; (у що) …

УДАВИТИ
док., задушити|ся|, зашморгнути|ся|, повісити|ся|.

УДАВИТИСЯ
док., задушити|ся|, зашморгнути|ся|, повісити|ся|.

УДАР
(рукою) стусан, штовхан, жм. товченик, (по щоці) ЛЯПАС; П. (лобовий) В-Й атака, таран; (для репутації) шкода; (долі) струс, ІД. горе, нещастя, напасть; (нервовий) стрес, шок, б. з. грець; …

УДАРНИЙ
сов., (колектив) передовий, (загін) бойовий, пробивний; (- завдання) терміновий, жм. акордний; (механізм) розбивний.

УДАРЯТИ
(чим) бити, стукати; (по плечу) плескати; (об воду) вдарятися; (об землю) кидати; (прикро) вражати; (в голову) (- кров) шугати, (- горілку) паморочити що; (в очі) (- світло) різати що; (на …

УДАРЯТИСЯ
(об що) г. зударятися з чим; (тілом) забиватися, (лобом) стукатися, (в груди) вдаряти; (до кого) звертатися, (у що) вдаватися, віддаватися чому, захоплюватися чим; (в мандри) пускатися; дк. …

УДАТНИЙ
здібний, талановитий, таланистий, кебетливий; (на вроду) вродливий, (здоров'ям) міцний, здоровий; (вдалий) успішний, влучний; здібний, талановитий, таланистий, кебетливий; (на вроду) …

УДАЧА
фортуна, щасливий збіг обставин (творча) успіх; п! ЩАСТЯ, ПЕРЕМОГА '

УДАЧЛИВИЙ
ТАЛАНОВИТИЙ, щасливий, що родився в сорочці; удачний.

УДВІЧІ
пр., удвоє, вдвоє, у два рази; (згинатися) НАВПІЛ.

УДВОХ
пр., удвійку, вдвійку, парою, на пару, в парі, удвійзі, вдвійзі.

УДЕНЬ
пр., за дня, засвітла, білим днем, серед дня, поки світ, поки видно, д. середодня.

УДОВОЛЬНЯТИ
< ВДОВОЛЬНЯТИ > І ВДОВОЛЯТИ задовольняти, з. уконтентовувати, фр. ситити; (спрагу) тамувати, тамувати, угамовувати, заспокоювати; (кого) догоджати кому; (вимоги) відповідати чому; дк. …

УДОСВІТА
пр., до-схід-сонця, перед світом, на зорі, на світанні, на світанку, із сонцем, до третіх півнів, д. нарозвидні; рано вранці, раннім-рано.

УДОСКОНАЛЕННЯ
поліпшення, покращання, (знань) підвищення; (себе) самоудосконалення; (технічне) ВИНАХІД.

УДОСКОНАЛЮВАТИ
робити досконалішим, поліпшувати, покращувати, підносити на вищий щабель, р. досконалити; (знання) підвищувати; (мовні знання) жм. наламувати язика; (себе) ІД. самоудосконалюватися.

УДОСКОНАЛЮВАТИСЯ
робитися досконалішим, поліпшуватися, кращати; (в мові) ід. наламувати язика; (у чім) ВПРАВЛЯТИСЯ.

УДОСТАЛЬ
пр., уволю, вволю, ДОВОЛІ, ДОСХОЧУ, подостатком, удостач.

УДОСТОЮВАТИ
зап., визнавати гідним, сподобляти, робити честь кому; (нагороди) відзначати; (виявляти повагу) ушановувати: дк. УДОСТОЇТИ: (з ч. не) не завдати собі труду що зробити .

УДОСТОЮВАТИСЯ
зап., бути гідним, заслуговувати на честь, сподоблятися; док. УДОСТОЇТИСЯ, стати гідним, заслужити честь; (похвали) ІД. приподобитися.

УЖ...
крім наведених тут слів, д! ВЖ...

УЖИВАНИЙ
використовуваний, застосовуваний; (скрізь) поширений, розповсюджений; (одяг) ужитий, зужитий, зужиткований, вже ношений.

УЖИВАТИ
(що) застосовувати, використовувати, користуватися з чого, послуговуватися чим; (до чого) прикладати; (на що) обертати, ІД. пускати в діло; (капітал) пускати в обіг; (силу) вдаватися до; …

УЖИВАТИСЯ
1) використовуватися, застосовуватися, іти в діло; (з ч. не) дармувати. 2) жити дружньо , уміти жити з людьми, уміти лагодити; (у природі) співіснувати; (у що) звикати до чого.

УЖИТОК
застосування, користування, використання, вжиття; ЖМ. ВИГОДА.

УЗ...
крім наведених тут слів, д! ВЗ...

УЗАГАЛІ
< ВЗАГАЛІ >пр., загалом, у загальному, в цілому; як правило, універсально.

УЗАГАЛЬНЕНИЙ
(властивий багатьом) типовий, збірний, сумарний; п! УНІВЕРСАЛЬНИЙ.