В'ЇДАТИСЯ
(в тіло) вгризатися, врізуватися, втискатися, заглиблюватися; (в серце) западати; (на кого) точити кого.

В'ЇДЛИВИЙ
(хто) НЕВІДЧЕПНИЙ, причепливий, УЛАЗЛИВИЙ, налазливий; (комар) ДОШКУЛЬНИЙ; (докір) ущипливий; (дим) їдкий, ядучий.

В'ЮН
(хто) пролаза, хитрун; (хамелеон) крутихвіст; в'юнок, в'юнець.

В'ЮНИТИСЯ
(- річку) ЗВИВАТИСЯ, петляти; (- волос) закручуватися, кучерявитися.

В'ЮНКИЙ
верткий, виверткий, в'юнистий; (- стежку) звивистий, кручений, ВИТКИЙ.

В'ЯЗАТИ
ЗВ'ЯЗУВАТИ, ви-, за-, об-, пере-, під-, по-, при-, у-, (мотузком) мотузувати, (руки ще) скручувати; (панчохи) ЗАП. плести.

В'ЯЗАТИСЯ
зв'язуватися, поєднуватися, сполучатися, (в думці) асоціюватися; (до кого) чіплятися, приставати, прив'язуватися; (- овочі) зачинатися, зав'язуватися; ід. В'ЯЖЕТЬСЯ, (бесіда) …

В'ЯЗЕНЬ
АРЕШТАНТ, як ім. ув'язнений.

В'ЯЗИ
шийні хребці; ЖМ. шия.

В'ЯЗКИЙ
тягучий, липучий, липкий, р. глизявий; (мочар) грузький, глейкий, глеюватий, тванистий; (страх) чіпкий; (матеріял) в'яжучий; (метал) приб. ковкий.

В'ЯЗНИЦЯ
тюрма, г. кримінал, жм. хурдига, тюряга, арешт, як ім. чорна, з. остріг, ев. курорт, санаторія; (у цитаделі) равелін, п! БУЦЕГАРНЯ.

В'ЯНУТИ
(- зела) сохнути, всихати, зав'ядати, відцвітати, відмирати, ПРИВ'ЯВАТИ; (- красу) занепадати, пропадати, гинути, марніти; (- серце) завмирати, нити.

ВІБРАЦІЯ
коливання, тремтіння, дрижання, бриніння.

ВІВАТ!
хай живе! слава! гурра!

ВІВТАР
олтар, жертовник.

ВІВЧАР
чабан, гайдар, гайдай, ватажник; пор. ПАСТУХ.

ВІД'ЇЖДЖАТИ
ВІД'ЇЗДИТИ вибувати, виряджатися, рушати; (- потяг) відходити, вирушати, зап. відправлятися; (трохи) віддалятися.

ВІД'ЇЗДИТИ
ВІД'ЇЖДЖАТИ вибувати, виряджатися, рушати; (- потяг) відходити, вирушати, зап. відправлятися; (трохи) віддалятися.

ВІД...
крім наведених тут слів, див. УЩ...

ВІДАЙ
пр. г., мабуть, певно, напевно, певна річ, десь; можливо.

ВІДАТИ
знати, усвідомлювати; (чим) завідувати, орудувати, керувати, верховодити над чим, сов. розпоряджатися, з. радити.

ВІДБИВАТИ
відкидати, відвертати, відтручувати; (світло) віддзеркалювати, рефлектувати, відсвічувати, (звук) відлунювати; (від чого) відмовляти, відраджувати; (в бою) відвойовувати; (дівчат) …

ВІДБИВАТИСЯ
відламуватися, відпадати, відколюватися; (чим) боронитися, захищатися, оборонятися; (від гурту) відставати, віддалятися; (у пам'яті) викарбовуватися, лишати слід; (- світло) …

ВІДБИРАТИ
віднімати, забирати, д. відмагати, юр. конфіскувати; (сон) позбавляти чого; (з купи) надбирати; (до хору) добирати; (гроші) Б. З. ОДЕРЖУВАТИ.

ВІДБИТКА
(статті) копія, «i>окремо видана

ВІДБИТОК
(ніг) слід; (у воді) віддзеркалення, відображення, відбиття; (коректурний) гранка; (статті) ВІДБИТКА; (світла) відсвіт, ВІДБЛИСК.

ВІДБЛИСК
вилиск, відсвіт, полиск, виблиск, (на небі) заграва; пор. СПАЛАХ.

ВІДБРІХУВАТИСЯ
див. ВИПРАВДУВАТИСЯ.

ВІДБУВАТИ
(кару) терпіти, зносити, витерплювати; (весілля) справляти, (прогульку) здійснювати, (нараду) мати; (куди) від'їздити, відходити, рушати, «i>водою

ВІДБУВАТИСЯ
мати місце, ставатися, коїтися, робитися, діятися, здійснюватися, розігруватися; (- бій) точитися; (штрафом) обмежуватися, обходитися; док. ВІДБУТИСЯ, (- країну) воскреснути, «i>після неволі

ВІДБУДОВА
(об'єкт) відбудовання; (дія) відновлення, віднова, відбудовування.

ВІДВ'ЯЗУВАТИСЯ
розв'язуватися, звільнятися з припону; (від кого) відставати, док. ВІДВ'ЯЗАТИСЯ, відчепитися, відкараскатися.

ВІДВІДАЧ
гість, бувалець, звиклий відвідувати, о. на відвідинах.

ВІДВІДИНИ
візит|а|, гостина; (дія) відвідування, гостювання, відвідання.

ВІДВІДУВАТИ
бувати, заходити, навідувати, вчащати, топтати стежку до, жм. навертатися; (як гість) гостювати; дк. ВІДВІДАТИ, жм. навихнутися, (нарешті) примандрувати.

ВІДВІДУВАЧ
гість, бувалець, звиклий відвідувати, о. на відвідинах.

ВІДВІКУ
пр., споконвіку, зроду-віку, звіку, з-перед віків, ВІДДАВНА.

ВІДВІЧНИЙ
споконвічний, вічний, безвічний, правічний.

ВІДВАГА
сміливість, хоробрість, відважність, безстрашність, сил. одчайдушність.

ВІДВАЖНИЙ
сміливий, хоробрий, безстрашний, сповнений відваги, р. відважливий, с. одчайдушний; (вчинок) геройський, сов. звитяжний.

ВІДВАЖУВАТИСЯ
не боятися, мати відвагу, відкидати страх, НАВАЖУВАТИСЯ.

ВІДВЕРТАТИ
(очі) відводити; (з дороги) повертати; (біду) усувати, відганяти, не Допускати, запобігати чому, док. відволати; (від наміру) відмовляти, відраджувати, д. відраювати; (полу) відгортати, …

ВІДВЕРТАТИСЯ
відвертати очі, повертатися спиною, п. цуратися ; (від чого) відвертати свою увагу, давати собі спокій, (від теми) відходити.

ВІДВЕРТИЙ
щирий, прямий, правдивий, чистосердечний, прямолінійний, непотайний, нелицемірний, нелукавий, обр. простий серцем, зап. душа навстіж; (- радість) непідробний, невдаваний; (- кпини) …

ВІДВЕРТО
пр., правдиво, і всі пох. від ВІДВЕРТИЙ; обр. як на духу, від щирого серця, поклавши руку на серце, жм. без брешеш, р. без обиняків; див. ще ЩИРО.

ВІДВОДИТИ
(куди) вести, відпроваджувати; (кого) супроводити, супроводжувати, (в'язня) конвоювати; (гілки) відхиляти, відсувати, відгортати; (біду) відвертати, запобігати чому.

ВІДВОЛАТИ
док., (хворого) вилікувати, відволодати, відходити, вирятувати; (біду) відвернути, запобігти чому.

ВІДВОРІТ
відступ; (до кого) відраза, огида, осоруга, р. нехіть.

ВІДВОРОТ
відступ; (до кого) відраза, огида, осоруга, р. нехіть.

ВІДВОРОТНИЙ
огидний, відразливий, потворний, гидкий , бридкий.

ВІДГАДУВАТИ
здогадуватися, розпізнавати; (сон) пояснювати, тлумачити.

ВІДГОЛОС
луна, відгук, відгомін, відлуння, виляск, від-, відлунок, відбиття, мн. виляски, (грому) відгроми; (душі) реакція; (у пам'яті людей) перекази, спогади.

ВІДГОМІН
див. ВІДГОЛОС.

ВІДГОНИТИ
(чим) тхнути, пахнути, мати запах, сил. смердіти; (сумом) нагадувати що.

ВІДГУК
луна, відгомін, ВІДГОЛОС, відбиття, сов. відзвук; (на поклик) відповідь; (на книгу) рецензія, «i>з оцінкою

ВІДГУКУВАТИСЯ
о|б|зиватися, відкликатися, подавати голос; (на що) відповідати, реагувати ; (- звук) відлунювати, відбиватися, іти луною; (на горе) виявляти співчуття; (скрізь) позначатися.

ВІДДІЛ
(установи) відділок, філія, секція, відділення, (вишу) факультет, (війська) загін; (у вагоні) купе; (машинний) приміщення; підвідділ; п! ЧАСТИНА.

ВІДДІЛЯТИ
ВІДОКРЕМЛЮВАТИ, РОЗДІЛЯТИ, (муром) відгороджувати, (майно) ВИДІЛЯТИ.

ВІДДАВАТИ
(борг) повертати; (добром) віддячувати, відплачувати; (листи) давати, передавати, доручати; (життя) жертвувати; (в науку) посилати, призначати; (заміж) видавати; (ціну) платити; (риси) …

ВІДДАВАТИСЯ
(ворогу) здаватися; (чому) віддавати себе, захоплюватися чим, поринати у що, о. док. ухопитися, як дитина за цяцьку; (розпуці) піддаватися; (заміж) виходити, одружуватися, брати шлюб, …

ВІДДАВНА
пр., здавна, ВІДВІКУ, з давнього-давна, з давніх-давен, з давніх часів, хтозна-відколи, віддавна-давнього, спрадавна, перед віками, відколи світ світом.

ВІДДАЛІК
пр., (звідки) здалеку, здаля, звіддаля, звіддалік, здалечку; (на відстані) віддаля, віддалеки, оподаль, оподалік, оддаль, віддалі, у далечині.

ВІДДАЛЬ
відстань, віддалина, віддалення, дистанція, р. відлеглість, (засягу) радіюс; (лету кулі) сов. дальність; П. віддаленість.

ВІДДАНИЙ
ВІРНИЙ, надійний, незрадливий, певний, щирий; пр. ВІДДАНО, (служити) вірою і правдою і п. ф..

ВІДДЗЕРКАЛЮВАТИ
(світло) відбивати, відсвічувати; (у творі) відображати; (настрій) виявляти, розкривати.

ВІДДИХ
подих; (дія) дихання, віддихування; Р. зідхання; ЖМ. передих, спочинок, перепочинок.

ВІДДУШУВАТИ
видушувати, відтискувати, ВИДАВЛЮВАТИ.

ВІДДЯКА
винагорода, подяка, відплата, сил. помста, відомста, відомщення.

ВІДДЯЧУВАТИ
відплачувати, не лишатися в боргу, платити тією ж монетою, док. віддячити, відлякувати.

ВІДЖИВАТИ
оживати, воскресати; (- любов) відроджуватися, відновлятися, відживлятися; (духом) о. випростувати плечі; (- звичаї) відмирати, застарівати.

ВІДЗНАКА
ознака, прикмета, риса; (за що) нагорода, відзначення; (військова) знак.

ВІДЗНАЧАТИ
(на мапі) позначати, значити, св. відмічати, г. ціхувати; (на деталі) назначати; (хиби) фіксувати, нотувати, зауважувати, звертати увагу на; (за що) НАГОРОДЖУВАТИ; (свято) святкувати, …

ВІДКІЛЯСЬ
пр., хтозна-звідки, не знати звідки, ід. ні звідти ні звідси; відкільсь.

ВІДКАЗ
див. ВІДПОВІДЬ.

ВІДКАЗУВАТИ
ВІДПОВІДАТИ, озиватися; (майно) ВІДПИСУВАТИ; БАР. відмовляти.

ВІДКИ
пр., звідки, відкіля, відкіль, з яких сторін .

ВІДКИДАТИ
(вбік) кидати; (волос) відгортати; (голову) закидати; (сумнів) облишати; (від себе) відштовхувати, відчужувати; (наклеп) відхиляти; (теорію) відмовлятися від чого, нехтувати що, о. …

ВІДКЛАДАТИ
(набік) класти; (на потім) залишати; (термін) переносити, відсувати, відтягати, сов. відстрочувати; (яйця) нести; (гірські пласти) нашаровувати.

ВІДКОЛИ|?|
пр., з якої пори? з якого часу? сов. з яких пір?; давно, хтозна-коли; СП. з тої пори, як, з того часу, як, відтоді, як, сов. з тих пір, як.

ВІДКОРКОВУВАТИ
(пляшку) відтикати, розкорковувати, відкривати.

ВІДКРИВАТИ
(очі) розкривати, розплющувати, ур. отверзати, д. отвирати; (рот) розтуляти; (злочин) викривати; (замкнуте) відмикати; (секрет) виказувати, «i>перед кіш

ВІДКРИВАТИСЯ
розкриватися, отверзатися, виявлятися; (перед очима) виринати, витикатися, показуватися, виступати; (кому) зізнаватися, сповідатися, викладати карти, зраджуватися перед ким; (- сезон) …

ВІДКРИТИЙ
розкритий, відімкнений, незакритий, ур. розверстий; (очам) доступний, (усім) прилюдний; (фланг) незахищений, голий; (хто) відвертий, щирий; (ворог) неприхований, нетаємний, явний, …

ВІДКРИТТЯ
(вчених) винахід, (копалин) знахідка; (раптове) новина, (незнана істина) одкровення; (сезону) початок; (академії) заснування.

ВІДКРУЧУВАТИСЯ
відгвинчуватися; (від чого) відпекуватися, відхрещуватися, огинатися, відбріхуватися, ухилятися, уникати чого; З. П. ВИКРУЧУВАТИСЯ, відмагатися.

ВІДЛАМОК
уламок, відломок, р. вломок, відривок; (скла) скалка, (дерева) оцупок, (бомби) сов. осколок.

ВІДЛИГА
відволога, відволож, відталь, потепління; ЖМ. розталь, розкаль, тань.

ВІДЛОГА
каптур.

ВІДЛУННЯ
луна, відлунок, відголос, відгомін, відгук, відзвук, відляск, мн. виляски, (не лише грому) відгроми; (у громаді) реакція.

ВІДЛЮДНИЙ
(- місцевість) безлюдний, дикий, пустельний, глухий, незаселений, необжитий; (- село) віддалений; (- людину) ВІДЛЮДЬКУВАТИЙ.

ВІДЛЮДОК,
ВІДЛЮДЬКО відлюдник, самітник, печерник, АНАХОРЕТ, як ім. неприкаяний.

ВІДЛЮДЬКО
ВІДЛЮДОК відлюдник, самітник, печерник, АНАХОРЕТ, як ім. неприкаяний.

ВІДЛЮДЬКУВАТИЙ
вовкуватий, потайний, непривітний, похмурий, самітницький, відлюдницький, відлюдний, неприкаяний.

ВІДЛЯСК
відлуння, відлунок, відлясок, ЛУНА, мн. виляски.

ВІДМІНА
ВАРІЯНТ, модифікація, відмінність; (неподібність) відмінна риса ; (в житті) зміна, переміна; грм. група відмінювання.

ВІДМІННИЙ
інший, не такий, не схожий, з. відмітний; (- думки) розбіжний; (як міра вияву) зразковий, взірцевий, першоклясний, добірний, дуже добрий, знаменитий.

ВІДМЕЖОВУВАТИ
(межею) відокремлювати, відділяти, розділяти, розмежовувати; п.ф.

ВІДМЕЖОВУВАТИСЯ
умивати руки і п. ф.

ВІДМИКАТИ
(багнет) СОВ. здіймати; (ключем) р. відпирати, (двері на защіпці) відщіпати; (очі) розплющувати, розтуляти, вул. продирати.

ВІДМИРАТИ
гинути, сохнути, в'янути; (- інстинкт) зникати, пропадати, щезати, завмирати.